ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

Київ

справа №826/9368/15

адміністративне провадження №К/9901/26897/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексідент Менеджмент Компані» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2015 року (суддя Гарник К.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року (судді: Оксененко О.М. (головуючий), Губська Л.В., Федотова І.В.) у справі № 826/9368/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексідент Менеджмент Компані» до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексідент Менеджмент Компані» (далі - позивач, ТОВ «ЕМК») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 6 травня 2015 року № 0002032207 та № 0002042207.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 6 травня 2015 року № 0002032207 та № 0002042207 прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки, в якому контролюючий орган дійшов безпідставних висновків, які ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства та які не підтвердженні жодними документами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем не було доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ», ТОВ «Аврора Биз».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «ЕМК» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ЕМК» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ексід Менеджмент Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ», ТОВ «Аврора Биз» за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. За проведення вказаної перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 17 квітня 2015 року № 1871/26-58-22-06-11/37849219, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 55 277,00 грн, в тому числі по періодах: лютий 2014 року - 4 735,00 грн; березень 2014 року - 7 665,00 грн; квітень 2014 року - 14 399,00 грн; травень 2014 року - 12 879,00 грн; червень 2014 року - 5 530,00 грн; липень 2014 року - 5 334,00 грн; серпень 2014 року - 4 735,00 грн; підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 49 749,00 грн, в тому числі 2014 рік в сумі 49 749,00 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення: від 6 травня 2015 року № 0002032207, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 69 096,00 грн (в тому числі: за основним платежем - 55 277,00 грн, за штрафними санкціями - 13 819,00 грн) та № 0002042207, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 62 186,00 грн (в тому числі: за основним платежем - 49 749,00 грн, за штрафними санкціями - 12 437,00 грн).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «ЕМК» (Замовник), з одного боку, та ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Аврора Биз», ТОВ «Каффа Топ» (Консультаційні фірми) укладено договори про надання консультаційних послуг № 200413 від 20 квітня 2013 року, № 310314 від 3 березня 2014 року та № 140314 від 14 березня 2014 року відповідно.

За умовами вказаних договорів консультаційні фірми зобов`язуються за завданням Замовника надавати йому за плату консультаційні послуги: надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки компаніям та іншим організаціям з питань керування; корпоративного стратегічного й оперативного планування, визначення напрямів розвитку бізнесу, управління змінами; зниження собівартості та інших фінансових питань, маркетингових цілей і політики, кадрової політики.

На підтвердження виконання вказаних договорів з ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Аврора Биз» та ТОВ «Каффа Топ» позивачем було надано наступні первинні та розрахункові документи: акти прийому-передачі виконаних робіт, замовлення, звіти про виконання робіт, податкові накладні, платіжні доручення. Обґрунтовуючи мету придбання консультаційних послуг, позивачем зазначено, що роботи які були здійснені ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ», ТОВ «Аврора Биз» виконувались для пошуку потенційних можливих СТО-партнерів, крім того, вищевказані компанії мали здійснювати пошук СТО та проводити збір інформації про них.

Контролюючим органом, на підтвердження правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, зазначено, що договори та первинні документи від імені ТОВ «Голден Пікс» виписані директором ОСОБА_1 , від імені ТОВ «Каффа Топ» - ОСОБА_5 , від імені ТОВ «Аврора Биз» - ОСОБА_4 . , які відповідно до протоколів допиту свідків від 26.08.2014, від 27.10.2014, та від 15.05.2014 стверджували, що здійснили дії по державній реєстрації даних підприємств за грошову винагороду, без мети зайняття підприємницькою діяльністю та подальшу непричетність до діяльності, здійснюваної даними суб`єктами господарювання, у зв`язку з чим відповідач дійшов висновку про те, що взаємовідносини між ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ», ТОВ «Аврора Биз» та позивачем не спричиняють реального настання правових наслідків.

Судами встановлено, що згідно з вироками Солом`янського районного суду м. Києва від 07.04.2015 у справі № 760/4090/15-к, Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 у справі № 752/3251/15-к та від 19.05.2015 у справі № 752/3249/15-к, якими встановлено, що ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ «Голден Пікс»), ОСОБА_5 (засновник та директор ТОВ «Каффа Топ») та ОСОБА_4 (засновник та директор ТОВ «Аврора Биз») не мали наміру здійснювати та не здійснювали підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ» та ТОВ «Аврора Биз». Матеріалами справи підтверджено, що директори ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ», ТОВ «Аврора Биз»: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 відповідно, від імені яких підписані первинні документи, їх не підписували.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що підписи в первинних документах виконані не гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а іншими особами, а тому надані позивачем документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ», ТОВ «Аврора Биз» у правовідносинах з іншими особами представляли неуповноважені особи. Суди зазначили, що платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Тоді як позивачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагентів, ідентифікував осіб, що підписували документи від імені ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ» та ТОВ «Аврора Биз».

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені контролюючим органом при проведенні перевірки ТОВ «ЕМК», неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) в частині вимог до оформлення відповідних первинних документів, оскільки надані позивачем первинні документи по господарським відносинам з ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ» та ТОВ «Аврора Биз» були складені у відповідності до вимог чинного законодавства та відображали зміст таких господарських операцій, тоді як вироки Солом`янського районного суду м. Києва від 07.04.2015 у справі № 760/4090/15-к, Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 у справі № 752/3251/15-к та від 19.05.2015 у справі № 752/3249/15-к не є безумовним підтвердженням нереальності господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, що у своїй сукупності призвело до порушень судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.

8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

10.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

10.5. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

12.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

18. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

19. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

22. У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо не підтвердження фактичного здійснення операцій з придбання/отримання послуг, а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового обліку за такими операціями, надали належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням вимог статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду судами даної справи) щодо оцінки доказів, та дійшли обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, тоді як контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 6 травня 2015 року № 0002032207 та № 0002042207 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції документи (акти прийому-передачі виконаних робіт, замовлення, звіти про виконання робіт, податкові накладні, платіжні доручення), які на його думку є достатніми для підтвердження фактичного вчинення господарських операцій з контрагентами: ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ» та ТОВ «Аврора Биз», однак судами попердніх інстанцій встановлено, що такі не відображають реального змісту господарських операцій, не підписані уповноваженими особами та складені з порушенням встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) вимог до первинних документів.

23. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про правомірність прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень також з огляду на наявність вироків Солом`янського районного суду м. Києва від 07.04.2015 у справі № 760/4090/15-к, Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 у справі № 752/3251/15-к та від 19.05.2015 у справі № 752/3249/15-к, якими встановлено, що ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ «Голден Пікс»), ОСОБА_5 (засновник та директор ТОВ «Каффа Топ») та ОСОБА_4 (засновник та директор ТОВ «Аврора Биз») не мали наміру здійснювати та не здійснювали підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ» та ТОВ «Аврора Биз». Матеріалами справи підтверджено, що директори ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ», ТОВ «Аврора Биз»: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 відповідно, від імені яких підписані первинні документи, їх не підписували. Вказаними вироками Солом`янського районного суду м. Києва та Голосіївського районного суду м. Києва гр. ОСОБА_1 (засновник та директор ТОВ «Голден Пікс»), гр. ОСОБА_5 (засновник та директор ТОВ «Каффа Топ») та гр. ОСОБА_4 (засновник та директор ТОВ «Аврора Биз») визнано винними за частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), статтею 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів).

24. Колегія суддів вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанції правильним, з огляду на те, що вказаними вироками, які набрали законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину посадових осіб контрагентів позивача, дії яких не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Документальне оформлення господарських операцій, які фактично не відбулись, за наслідками яких позивачем відповідно здійснювався податковий облік, здійснено у той самий період, в якому встановлено факти вчинення злочину та за підписом саме ОСОБА_1 (засновника та директора ТОВ «Голден Пікс»), ОСОБА_5 (засновника та директора ТОВ «Каффа Топ») та ОСОБА_4 (засновника та директора ТОВ «Аврора Биз»), а, отже, такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не можуть визнаватися такими, що посвідчують факт придбання/отримання відповідних послуг.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанції.

26. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість позивачем з огляду на приписи процесуального закону (частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній на час прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо неправомірного формування даних податкового обліку за господарськими операціями з ТОВ «Голден Пікс», ТОВ «Каффа Топ» та ТОВ «Аврора Биз».

27. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексідент Менеджмент Компані» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року слід залишити без задоволення.

28. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

29. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексідент Менеджмент Компані» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі № 826/9368/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду