Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.03.2019 року у справі №810/4296/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року

Київ

справа №810/4296/16

адміністративне провадження №К/9901/35326/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 (головуючий суддя - Василенко Г.Ю.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (головуючий суддя - Губська О.А., судді - Парінов А.Б., Грибан І.О.)

у справі 810/4296/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Салді Сервіс»

до Київської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Салді Сервіс» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2016 №125140001/2016/000239/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.09.2016 № 125140001/2016/00276.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 23.06.2017, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, позов Товариства задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2016 № 125140001/2016/000239/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.09.2016 №125140001/2016/00276.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити, з огляду на правомірність прийняття спірних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці та зупинено виконання судових рішень у даній справі до закінчення касаційного провадження.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Товариство зазначило, що судові рішення є законними та обґрунтованими, натомість доводи Митниці є безпідставними та не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим просило залишити касаційну скаргу без задоволення.

06.03.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 01.07.2016 між позивачем (покупець) та TA YA CANVAS (SHANGHAI) COMPANY LTD укладено Контракт № 1-07, відповідно до умов якого продавець продає покупцю матеріали ПВХ та інше.

16.09.2016 з метою здійснення митного оформлення зазначеного товару Товариством до митного поста «Вишневе» Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію № 125140001/2016/610635, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (контракту) - 358537,12 грн. (13681,12 доларів США).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці разом із митною декларацією наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 1-07 від 01.07.2016 з доповненнями; інвойс №TAYA 160296 від 05.07.2016; декларацію митної вартості № 125140001/2016/610635 від 16.09.2016; міжнародну товаротранспортну накладну CMR № 053507 від 12.09.2016; коносамент SHG28108 від 07.08.2016; пакувальний лист від 05.07.2016; довідку про транспортні витрати від 09.09.2016 № 158685; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару по міжнародній електронній системі SWIFT № 160906-028 від 06.09.2016, № 160825-057 від 25.08.2016, № 160714-070 від 14.07.2016; експортну декларація країни відправлення № 223120160819563191.

Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданої митної декларації у Митниці виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому згідно з вимогами статті 53 МК України відповідач зобов'язав декларанта надати додаткові документи.

На вимогу відповідача декларантом було додатково надано документи: договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 28.01.2011 № 329/10; рахунок - фактура № LS-3970378 від 09.09.2016; прайс-лист компанії ТА YA CANVAS (SHANGHAI) COMPANY LIMITED.

Проте за результатами розгляду митної декларації та поданих разом із нею документів, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що склав картку відмови від 16.09.2016 № 125140001/2016/00276 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2016 №125140001/2016/000239/2, відповідно до якого митна вартість товару визначена за резервним методом.

У подальшому Митницею оформлено митну декларацію № 125140001/2016/610783 від 19.09.2016, якою товар випущено у вільний обіг.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, відповідно до пункту 8 статті 55 МК України та на виконання рішення від 16.09.2016 №125140001/2016/000239/2 протягом 80 днів з дня випуску товарів, надав листами від 04.10.2016 № 04.10/2016 та від 02.11.2016 № 02/11/16-1 додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості та правильності застосування методу її визначення: лист відправника ТА YA CANVAS (SHANGHAI) COMPANY LIMITED б/н, яким останній підтверджує оплату позивачем товару за ціною, вказаною в інвойсі № TAYA 160296, що подавався до митного оформлення разом з іншими товаросупровідними документами; договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 8313 від 11.08.2016.

Розглянувши подані документи, Митниця листами від 07.10.2016 № 8572/3/10-70-63-47 та від 07.11.2016 № 9331/2/10-70-19-47 висловила зауваження до поданих документів та залишила рішення про коригування митної вартості товарів без змін.

Зокрема, в листі від 07.11.2016 № 9331/2/10-70-19-47 відповідач зазначив, що позивачем не надано заявку на перевезення та акт виконаних робіт, передбачені договором № 8313 від 11.08.2016 про транспортно-експедиційне обслуговування, а також не надано первинних бухгалтерських документів (копії видаткових накладних, податкових накладних або виписки даних з електронного реєстру податкових накладних).

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

При цьому в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що виникнення сумніву у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товарів відповідач обґрунтував тим, що декларантом не надано для підтвердження складової митної вартості (витрати на транспортування) передбачених частиною другою статті 53 МК України транспортних перевізних документів (договір на перевезення товару, рахунок про здійснення оплати за транспортне перевезення).

Також із цих підстав Митницею витребувано всі документи, передбачені статтею 53 МК України.

Між тим, відповідачем не зазначено, в який спосіб надання декларантом всіх документів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України, усуне розбіжності, наведені відповідачем в якості причин для їх витребування.

Посилання відповідача на ненадання транспортних перевізних документів спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що декларант відповідно до частини другої статті 53 МК України надав для підтвердження витрат на транспортування довідку про транспортні витрати від 09.09.2016 № 158685, де експедитором зазначена вартість транспортування, коносамент № SHG28108 від 07.08.2016, який є транспортним документом та відповідно до статті 137 Кодексу торговельного мореплавства України є доказом приймання перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті, міжнародну товаротранспортну накладну CMR № 053507 від 12.09.2016. В якості додаткових документів також було надано рахунок - фактуру № LS-3970378 від 09.09.2016, в якому зазначена вартість витрат на транспортування, що відповідає сумі, вказаній у довідці про транспортні витрати від 09.09.2016 №158685.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідачем не обґрунтовано наявності розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається із спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2016 №125140001/2016/000239/2, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

З огляду на вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскарженого рішення.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова