Історія справи
Ухвала КАС ВП від 11.12.2018 року у справі №810/2763/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2019 року
Київ
справа №810/2763/16
адміністративне провадження №К/9901/42288/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року (Суддя: Панова Г.В.),
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду України від 06 липня 2017
року (Судді: Беспалов О.О., Грибан І.О., Губська О.А.)
у справі № 810/2763/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 року № 0000981405,
В С Т А Н О В И В:
31 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - позивач, ТОВ «Фоззі-Фуд») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс ВПП ДФС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року № 0000981405.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду України від 06 липня 2017 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року № 0000981405.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду України від 06 липня 2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що товариством несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти за 03.05.2016 року на підставі фіскального звітного чеку № 1206 в КОРО № 1013013247р/5 на загальну суму 12 870,31 грн, оскільки запис у розділі 2 КОРО в графах 1-8 зроблено старшим касиром 08.05.2016 року, що є порушенням підприємством п. 2.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637, відповідальність за яке передбачена ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Позиція контролюючого органу також підтримана в ухвалах Вищого адміністративного суду України у справах від: 08.09.2015 року № 2а/0370/2649/11, 09.12.2015 року № К/800/15871/14, 12.06.2014 року № К/9901/28804/12, 15.12.2014 року № К/800/22159/14, та в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 року у справі № 825/554/15 (21-3680а15).
09.11.2017 року ТОВ «Фоззі-Фуд» надіслало на адресу ВАС України заперечення, в яких зазначило, що готівкові кошти несвоєчасно оприбутковано через збій в роботі РРО, та після його відновлення запис був внесений касиром в КОРО, проте з помилкою в даті, яка самостійно виправлена у відповідності до п. 13 гл. 4 розділу ІІ «Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій» № 417.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 31.05.2016 року ГУ ДФС у Київській області була проведена фактична перевірка магазину суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Фоззі - Фуд», що розташований за адресою: вул. Київський шлях, 76, м. Бориспіль.
За наслідками перевірки 31.05.2016 р. податковим органом складено акт фактичної перевірки, яким зафіксовано порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 зі змінами та доповненнями (далі - Положення № 637).
Під час перевірки податковий орган встановив несвоєчасне оприбуткування товариством в КОРО № 1013013247Р/5 (зареєстрована 12.01.2016 р., в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» в графах 1-8) готівки на підставі фіскального звітного чека реєстратора розрахункових операцій Z-звіту № 1206 за 03.05.2016 року на суму проведених готівкових розрахунків 12 870, 31 грн., так як обліковий запис до розділу 2 зроблено 08.05.2016 року, чим порушено пункт 2.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення №637).
На основі таких висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.06.2016 р. № 0000981405, яким до позивача згідно абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 64 351, 55 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (далі - Положення № 637).
Відповідно до пункту 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно п. 2.2 Положення № 637 підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
В п. 2.6 Положення № 637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
За змістом п. 6 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417 (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 417) використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Системний аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.
Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного
Суду України у постановах від 1 квітня 2014 року (справа № 21-54а14), та від 04.11.2015 року (справа № 21-3680а15).
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції посилались на те, що запис до КОРО був внесений позивачем несвоєчасно у зв'язку з виходом з ладу РРО, після відновлення роботи якого касиром товариства одразу 08.05.2016 року до розділу ІІ книги КОРО був внесений обліковий запис за 03.05.2016 року. При заповненні КОРО позивачем допущена помилка в даті запису, яка самостійно виправлена позивачем у відповідності до п. 13 розділу ІІ «Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій» № 417.
Судова колегія зазначає, що відповідно до Порядку № 417, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскального чеку.
У відповідності до п. 13 Порядку № 417 виправлення записів у КОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця.
Колегія суддів, враховуючи обставини справи погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки позивачем вчинено всі необхідні дії для внесення запису до Книги КОРО щодо оприбуткування готівки, а несвоєчасне внесення запису до КОРО відбулось не з вини працівників позивача, а внаслідок виходу реєстратора розрахункових операцій із ладу, про збій в роботі якого внесені відомості до Книги КОРО. Допущена помилка в даті запису в КОРО була самостійно виправлена позивачем, як це передбачено п. 13 розділу ІІ «Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій» № 417 та не вплинула на процес оприбуткування грошей.
Крім того, як вірно встановлено судами, незважаючи на збій в роботі РРО, готівкові кошти були оприбутковані позивачем у касовій книзі, що підтверджується даними на сторінці 125 касової книги за 03.05.2016 р., записом № 2671, в якому відображено надходження у сумі 12 870, 31 грн. (а. с. 21), грошові кошти інкасовані в банк, що підтверджується копією прибуткового касового ордеру № 2671 на суму 12870, 00 грн. (а. с. 25) та копією супровідної відомості з готівковою виручкою (готівкою), що засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора - збирача (а. с. 27).
Посилання в касаційній скарзі на врахування судом касаційної інстанції висновків Вищого адміністративного суду України у справах від: 08.09.2015 року № 2а/0370/2649/11, 09.12.2015 року № К/800/15871/14, 12.06.2014 року № К/9901/28804/12, 15.12.2014 року № К/800/22159/14 суд не приймає, оскільки у відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання відповідача на висновки Верховного Суду України в постанові від 04.11.2015 року у справі № 825/554/15 (21-3680а15), як на правомірність застосування штрафних санкцій суд також не приймає, оскільки в цій постанові ФОП взагалі не здійснили в КОРО облік готівкових коштів, які надійшли в касу, тоді як в даній справі запис в КОРО про облік готівкових коштів був здійснений позивачем, але несвоєчасно через збій в роботі РРО.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду України від 06 липня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко