ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року

м. Київ

справа № 580/4012/19

адміністративне провадження № К/9901/33187/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 580/4012/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ) про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 13.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати ГУ ПФУ зарахувати йому до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) періоди його роботи: з 19.05.1987 до 20.05.1987, з 21.05.1987 до 15.07.1987, з 07.09.1987 до 24.11.1987, з 21.03.1988 до 24.04.1988, з 08.08.1988 до 14.11.1988, з 02.01.1992 до 27.01.1993, з 24.09.1993 до 02.07.1995, з 03.07.1995 до 12.11.1995, з 13.11.1995 до 04.01.1999 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимоги ОСОБА_1 зазначив, що відповідач протиправно не зарахував до його пільгового трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII зазначені вище періоди його роботи підземним електрослюсарем та гірничим майстром, які належать до робіт з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1, внаслідок чого йому не було призначено пенсію із зниженням пенсійного віку, на яку він має право.

2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 02.03.2020 задовольнив позовні вимоги:

визнав неправомірною відмову ГУ ПФУ у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язав ГУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII періоди роботи з 19.05.1987 по 20.05.1987, з 21.05.1987 по 15.07.1987, з 07.09.1987 по 24.11.1987, з 21.03.1988 по 24.04.1988, з 08.08.1988 по 14.11.1988, з 02.01.1992 по 27.01.1993, з 24.09.1993 по 02.07.1995, з 03.07.1995 по 12.11.1995, з 13.11.1995 по 04.01.1999;

зобов`язав ГУ ПФУ прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.11.2020 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. 01.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 - залишити в силі, з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Верховний Суд ухвалою 01.03.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 906/0/78-23 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу» призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 (рішення Вищої ради правосуддя від 08.06.2023 № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку»), що унеможливлює її участь у розгляді цієї справи.

7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

8. Ухвалою судді Верховного Суду 14.06.2023 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. У справі, яка розглядається суди встановили, що згідно із трудовою книжкою ОСОБА_1 від 09.08.1988 серії АС № 480598, останній, зокрема, у періоди: з 19.05.1987 по 15.06.1987 проходив виробничу практику підземним електрослюсарем на шахті «Лісна»; з 07.09.1987 по 24.11.1987 - проходив практику підземним електрослюсарем на шахті 3-БИС «Торезантрацит»; з 21.03.1988 по 24.04.1988 - проходив виробничу практику підземним електрослюсарем на шахті 3-БИС «Торезантрацит»; з 08.08.1988 по 14.11.1988 - працював підземним електрослюсарем 5-го розряду на шахті 3-БИС «Торезантрацит»; з 02.01.1992 по 27.01.1993 - працював підземним електрослюсарем 5-го розряду на шахті 3-БИС «Торезантрацит»; з 24.09.1993 по 04.01.1999 - прийнятий підземним гірничим майстром на шахту 3-БИС «Торезантрацит».

Окрім того суди встановили, що з 15.09.2008 позивач був прийнятий на роботу головним інженером шахти «Сніжнянська» на період ліквідації Торезької виконавчої дирекції з ліквідації шахт, де працював до 29.03.2010.

15.12.2010 ОСОБА_1 прийнятий на посаду підземного гірничого майстра на період ліквідації шахти «Лісова», де працював до 15.07.2014.

Також суди встановили, що відповідно до довідки від 16.10.2019, виданої ДП шахта «Лісова», ОСОБА_1 працював повний робочий день підземним електрослюсарем в період з 21.05.1987 по 15.07.1987, роботи передбачені списком № 1.

Згідно із довідкою б/н про підтвердження трудового стажу, виданою ДП «Торезантрацит», ОСОБА_1 працював на шахті 3-Бис підземним електрослюсарем 4 розряду в період з 07.09.1987 по 24.11.1987, з 21.03.1988 по 24.04.1988 та з 08.08.1988 по 14.11.1988, з 02.01.1992 по 27.01.1993 - підземним електрослюсарем 5 розряду, за час роботи працював повний робочий день, робота відноситься до робіт по списку № 1

У відповідності до довідки б/н про підтвердження трудового стажу, виданої ДП «Торезантрацит», ОСОБА_1 працював на шахті 3-Бис підземним гірничим майстром в період з 24.09.1993 року по 02.07.1995, з 03.07.1995 по 15.10.1995 - виконуючим обов`язки підземного завідуючого - головного інженера, з 16.10.1995 по 04.01.1999 - підземним гірничим майстром, працював повний робочий день, робота відноситься до робіт по списку № 1, атестація робочого місця проведена згідно із наказом від 30.12.1994 № 886.

Згідно із наказом від 24.12.1999 № 192, виданим ДАК «Шахта Прогрес» за результатом проведеної атестації по підприємству посада майстер гірничий підземний віднесена до професій (посад), які передбачені списком № 1 .

Відповідно до наказу від 31.12.1994 № 992, виданого ДП «Шахта Лісова» за результатом проведеної атестації по підприємству посада підземний електрослюсар відносяться до професій (посад), які передбачені списком № 1.

Згідно із наказом від 30.11.2009 № 950, виданим ДАК «Шахта Прогрес» за результатом проведеної атестації по підприємству, посада майстер гірничий підземний, віднесена до професій (посад), які передбачені списком № 1.

У відповідності до наказу від 30.12.1994 № 886, виданого шахтою 3-Бис «Торезантрацит» на підприємстві проведена атестація робочих місць, до переліку посад робота на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 віднесено посади головний інженер, підземний електрослюсар, підземний гірничий майстер.

До того ж, суди встановили, що згідно із довідкою від 31.01.2019 № 7127-5000024167 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

11.03.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ зі зменшенням пенсійного віку за списком №1.

Протоколом від 10.06.2019 № 231150000852 ГУ ПФУ відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Листом від 10.06.2019 № 55216/03-08 ГУ ПФУ повідомило позивачу про відмову у задоволенні його заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на відсутність у нього пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування стажу роботи за списком № 1, за період роботи на посаді підземного електрослюсаря, гірничого майстра з 1988 року по 2005 роки, у зв`язку із наявністю певних розбіжностей у наданій позивачем трудовій книжці від 09.08.1988 НОМЕР_1 , а саме: у ній вказана дата її заповнення - 09.08.1988, разом з цим вона місить запис зроблений 19.05.1987, бланк трудової книжки з гербом України та номер тиражу датований 1998 роком. При цьому, уточнюючі довідки, які були надані позивачем ГУ ПФУ вважає недійсними, адже вони не містять дати та видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території і не зареєстроване на території, яка контролюється Україною.

Вважаючи вищезазначену відмову територіального органу Пенсійного фонду України протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують його пільговий стаж, оскільки трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить всі необхідні записи, а факт знаходження підприємств/установ на тимчасово окупованій території України та неможливість проведення відповідачем перевірки наданих позивачем додаткових документів, на думку суду, не може позбавляти позивача права на отримання пенсії, оскільки з Загальної Декларації прав людини, Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та виконання шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

11. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із відсутності у позивача права на пільгову пенсію, через непідтвердження підстав для зарахування до пільгового стажу відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ наведених вище періодів роботи, оскільки згідно із наданою позивачем трудовою книжкою від 09.08.1988 НОМЕР_1 у ній вказана дата її заповнення - 09.08.1988, разом з цим вона місить запис зроблений 19.05.1987, тобто на рік раніше ніж розпочато трудову книжку, при цьому вказана трудова книжку не містить записів про те, чи є вона копією чи оригіналом, або дублікатом. Крім того судом апеляційної інстанції зазначено, що бланк трудової книжки з малим гербом України та номером тиражу датований 1998 роком, проте, станом на момент здійснення перших записів у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 (09.08.1988) Україна не мала офіційного малого герба Україна, який був затверджений 19.02.1992 відповідною постановою Верховної Ради України.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що він досягнувши 50 років, маючи стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1, має право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, а суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судому рішенні застосовав положення статті 13 Закону № 1788-ХІІ у взаємозв`язку із стандартами Європейського суду з прав людини, без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №235/7688/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 22.10.2018 у справі №235/2357/17.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

14. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 регламентовано положеннями статті 114 Закону № 1058-IV.

16. Відповідно до пункту 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

17. Пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII установлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 01.04.2018 по 31.03.2019 - не менше 22 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

18. Тобто, за загальним правилом, для призначення чоловікам пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 законодавець визначив необхідність наявності сукупності таких обставин: досягнення 50 років, наявність не менше 25 років стажу роботи, з них не менше 10 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1, та за умови проведення атестації робочих місць.

19. Відповідно до статті 48 Кодекс законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

20. Також відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

21. На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

22. Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

23. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

24. Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

25. Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пункту 2.2 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

26. До прийняття наведеної вище Інструкції порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами якої було також передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

27. Так, відмовляючи у зарахуванні позивачу до пільгового стажу певних періодів роботи з 1988 року до 2005 рік ГУ ПФУ посилалось на те, що на момент заповнення трудової книжки позивача (09.08.1988) Україна не мала офіційного малого герба, натомість бланк наданої позивачем трудової книжки має надрукований малий герб України та номер тиражу датований 1998 роком, між тим, запис № 1 у трудовій книжці зроблено 19.05.1987, тобто на рік раніше ніж розпочато трудову книжку.

28. Колегія суддів зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи.

29. Так, в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

30. Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

31. Водночас, суди попередніх інстанцій встановили та це видно з матеріалів справи, що в трудовій книжці позивача є посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, а відтак колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанцій про відсутність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах через дефектність цієї трудової книжки з мотивів того, що вона не містить записів про те, чи є вона копією чи оригіналом, або дублікатом, оскільки такий її недолік не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливає на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

32. До того ж, як видно з листа від 10.06.2019 № 55216/03-08, яким ГУ ПФУ повідомило позивачу про відмову у задоволенні його заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 9 місяців 22 дні (6 років 11 місяців 27 днів на підземних роботах), у тому числі: з 01.09.1984 по 15.06.1988 - навчання; з 18.11.1988 по 08.10.1991 - військова строкова служба; з 05.06.1993 по 06.09.1993; з 01.02.1999 по 06.02.1999; з 23.09.2000 по 31.12.2000; з 15.01.2001 по 15.06.2001; з 15.10.2001 по 15.12.2001; з 02.01.2002 по 31.12.2002 (робота за списком № 1 на підземних гірничих роботах відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ); з 01.01.2003 по 02.02.2003; з 07.05.2005 по 22.05.2005; з 23.05.2005 по 28.03.2006 (робота за списком № 1 на підземних гірничих роботах відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ); з 29.03.2006 по 31.03.2006; 01.07.2006 по 15.09.2008; з 16.09.2008 по 31.12.2008 (робота за списком № 1 на підземних гірничих роботах відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ); з 01.01.2009 по 31.01.2010 (робота за списком № 1 на підземних гірничих роботах відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ); з 01.02.2010 по 14.04.2010; з 15.04.2010 по 01.08.2010 - безробіття; з 02.08.2010 по 06.12.2010 (робота за списком № 1 на підземних гірничих роботах відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ); з 07.12.2010 по 31.01.2011; з 01.02.2011 по 30.06.2014 (робота за списком № 1 на підземних гірничих роботах відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ).

33. Тобто, до загального страхового стажу позивача ГУ ПФУ на підставі його трудової книжки включило окремі періоди його роботи, зокрема за період з 1988 року до 2005 рік, не ставлячи під сумніви записи цієї ж трудової книжки позивача, а вибірково не зарахувало періоди його роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1.

34. При цьому колегія суддів зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці (пільговій довідці) відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

35. Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав - певних недоліків трудової книжки.

36. З огляду на викладене, на думку колегії суддів відсутні підстави для відмови в зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами у своїй сукупності.

37. За таких обставин оскаржувана позивачем постанова суду апеляційної інстанції не ґрунтується на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим вона підлягає скасуванню.

38. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39.Частиною першою статті 352 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

40. З урахуванням наведеного, оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2020.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №580/4012/19 - залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик Л.В. Тацій