Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2019 року

Київ

справа №826/22656/15

адміністративне провадження №К/9901/28290/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 (колегія у складі суддів: Оксененко О.М., Губської Л.В., Федотов І.В.)у справі №826/22656/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Портал-КЖ-Буд» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києвіпроскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Портал-КЖ-Буд» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.09.2015 № 0003162201, № 0003142201.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки акта від 28.08.2015 № 34/26-53-22-01-21/37553680 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Портал КЖ-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.01.2014 по 31.07.2015» є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами, що вказує на протиправність прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2015 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту податкової інформації та постанови слідчого відносно ТОВ «Брокбудкепітал» не є належними доказом безтоварності господарської операції між ТОВ «Брокбудкепітал» та позивачем, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Проте, досліджуючи первинні документи на підтвердження спірних операцій, встановив, що більшість наданих платіжних доручень виписані за роботи щодо виду цивільно-правових договорів, які не відповідають договорам, копії яких наявні в матеріалах справи та були надані перевіряючим під час здійснення планової виїзної перевірки та за наслідками виконання яких позивачем визначені податкові зобов'язання. Зміст копій податкових накладних також не відповідає змісту договорів. В матеріалах справи відсутні та позивачем не надані копії податкових накладних, складених на виконання договорів підряду № 23/12 від 23.12.2014, № 03/01 від 01 від 19.01.2015, № 51/10 від 14.10.2014, № 62/12 від 30.12.2014, № 28/11 від 28.11.2014 та № 63/11 від 21.11.2014.

Копії актів приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, видаткові накладні та рахунки фактури також видані за наслідками виконання інших цивільно-правових договорів, ніж наявні в матеріалах справи та були надані перевіряючим під час здійснення перевірки.

Інших первинних документів, оформлених на підставі перелічених вище Договорів із визначенням виду робіт по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договорів, актів приймання-передачі, кошторисних документів на виконання робіт та платіжних документів на підтвердження проведення розрахунку з контрагентами в повному обсязі на виконання саме договорів № 16/06, 01/07, 15/07, 22/07, 23/12, 03/01, 51/10, 62/12, 59/10, 21/38, 22/39, 28/11, 46/10, 63/11 позивачем надано не було.

Зважаючи на ненадання позивачем суду належних доказів реального виконання умов спірних договорів, суд першої інстанції відмовив у позові.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2015 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача та суду про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем зі спірним контрагентом, підтверджується первинними документами.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Портал КЖ-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.01.2014 по 31.07.2015 за результатом якої складено акт від 28.08.2015 № 34/26-53-22-01-21/37553680, яким встановлені порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1156972 грн.

- п. 138.1.1 п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 961866 грн. в т. ч. за 2014 рік у сумі 961866 грн.

Порушення позивачем податкового законодавства податковий орган обґрунтовує безтоварністю фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Брокбудкепітал», посилаючись на те, що від ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшла Податкова інформація від 20.03.2015 № 381/26-59-22-04/37450960 щодо неможливості проведення зустрічної зірки ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.03.2011 по 28.02.2015 року для врахування в роботі». Відповідно до зазначеної інформації місцезнаходження платника податків ТОВ «Брокбудкепітал» за податковою адресою не встановлено. Крім того від ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшла постанова від 14.07.2015 року СУ ФР ДПІ старший слідчий у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві майор податкової міліції Попушой О.В., про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Портал КЖ-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.01.2014 по 31.07.2015. У вказаній постанові встановлено, що зокрема діяльність контрагента позивача ТОВ «Брокбудкепітал» спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту для контрагентів - покупців, що свідчить про не підтвердження реального здійснення господарських операцій. Позивачем не проявлено розумної обережності при укладанні договорів з постачальником ТОВ «Брокбудкепітал», що свою чергу призвело до порушення положень Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість і податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Брокбудкепітал».

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.09.2015:

- № 0003162201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1446215,00 грн. (за основним платежем 1156972 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями 289243 грн.);

- №0003142201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1179418,00 грн. (за основним платежем 943535 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 235883,75 грн.).

Судами також було встановлено, що протягом 2014 року між ТОВ "Портал КЖ-Буд" (Замовник), в особі директора ОСОБА_3 і ТОВ «Брокбудкепітал» (Підрядник), в особі директора ОСОБА_4, були укладені письмові договори: № 16/06, 01/07, 15/07, 22/07, 23/12, 03/01, 51/10, 62/12, 59/10, 21/38, 22/39, 28/11, 46/10, 63/11.

Суди попередніх інстанцій дійшли різних юридичних висновків під час надання правової оцінки документам, складеним на виконання спірних операцій.

Зважаючи на встановлені судами обставини, Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З судового рішення апеляційного суду не вбачається наведення обґрунтованих мотивів, виходячи з яких була надана інша правова оцінка, встановленим судом першої інстанції обставинам та які були покладені в основу відмови у задоволенні позову.

Фактично апеляційний суд надав іншу юридичну оцінку обставинам справи, встановленим судом першої інстанцій, без належного мотивування причин цього, що не відповідає правилам оцінки доказів за статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 86 цього Кодексу в редакції до 15.12.2017). Адже оцінка судом доказів на своїм внутрішнім переконанням не означає допустимості їх необґрунтованої оцінки, при якій змістовно тотожні обставини отримують діаметрально протилежне тлумачення, без зазначення належних причин для цього.

Наведене дає підстави стверджувати про невжиття належних заходів щодо офіційного з'ясування обставин справи.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судом апеляційної інстанції на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином усіх обставин справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду