Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2018 року у справі №466/6057/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 466/6057/17

адміністративне провадження № К/9901/49050/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Желєзного І. В.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (колегія в складі суддів Мікули О. І., Курильця А. Р., Кушнерика М. П. )

у справі № 466/6057/17

за позовом ОСОБА_1

до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова

про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

І. РУХ СПРАВИ

1.18.08.2017 до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.

Львова.

2. Позивач просила суд:

- визнати протиправними дії Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо незарахування ОСОБА_1 в стаж для призначення пенсії, відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", періоду роботи на посаді судді.

- зобов'язати Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.

Львова призначити їй пенсію за віком на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби період роботи на посаді судді з моменту звернення із заявою, тобто з 26.07.2017.

3. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 21.11.2017 позов задоволено.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 21.11.2017 та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

5.25.04.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6.27.04.2018 відкрито касаційне провадження.

7.11.06.2018 надійшов відзив на касаційну скаргу.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. ОСОБА_1 призначена на посаду судді Господарського суду Львівської області
02.01.2002.

9.12.06.2010 ОСОБА_1 досягла пенсійного віку (55 років).

10. З 13.06.2010 їй призначено пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

11. Відповідно до довідки № 05-36/27 від 24.072017, виданої Господарським судом Львівської області, загальний трудовий стаж ОСОБА_1 станом на 24.07.2017 становить 43 роки 09 місяців 00 днів, стаж державної служби -15 років 06 місяців 22 дні.

12. Заявою від 26.07.2017 ОСОБА_1 звернулася в Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова про призначення пенсії державного службовця, мотивуючи це тим, що її стаж державної служби становить 15 років 06 місяців 22 дні. Стаж роботи на посаді судді прирівнюється до стажу державної служби і надає право на обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII. Зважаючи на те, що вона досягла віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має необхідний страховий стаж, в тому числі не менше 10 років стажу роботи на посадах державної служби, має право на отримання пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" від
16.12.1993 № 3723-ХІІ, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIll.

13.07.08.2017 Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.

Львова надало відповідь № 3110/06-40 на заяву від 26.07.2017 про відмову в перерахунку пенсії в зв'язку з переведенням з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Зазначено, що посада судді не належить до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу". ОСОБА_1. Таким чином, відсутні правові підстави у призначенні пенсії на підставі Закону України "Про державну службу".

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. Позивач свої вимоги обгрунтовувала тим, що відповідач незаконно відмовив в зарахуванні до стажу, який дає їй право на призначення пенсії відповідно до ~law15~, необхідного стажу періоду роботи на посаді судді. На суддів поширюється ~law16~, вони є державними службовими особами, які здійснюють функцію представника державної влади на постійній основі, наділені певними повноваженнями та одержують заробітну плату (винагороду) за рахунок державних коштів. Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється ~law17~, яка, зокрема, визначає підстави для виходу на пенсію державних службовців та її розмір. На призначення пенсії за ~law18~ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорії посад, віднесених до категорії посад державних службовців (~law19~), можуть розраховувати дві категорії осіб: державні службовці, які на день набрання чинності ~law20~ займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ~law21~ та актами Кабінету Міністрів України, та які мають на день набрання чинності ~law22~ не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ~law23~ та актами Кабінету Міністрів України. Позивач відповідає встановленим критеріям для призначення їй пенсії на підставі ~law24~.

15. Відповідач проти позову заперечував. Вважає, що пунктами 10 та 12 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII "Про державну службу" від 10.12.2015 передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, які на день набрання чинності ~law26~ займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до певних категорій посад державних службовців, визначених ~law27~ та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності ~law28~ мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ~law29~ та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі станом на
01.05.2016. Посада судді не належить до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу".

VI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що на час набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII ОСОБА_1 займала посаду судді Господарського суду Львівської області. Стаж роботи на посаді судді, відповідно до положень Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, зараховується до стажу державної служби. Оскільки, позивач на час звернення із заявою (26.07.2017) про переведення на пенсію державного службовця мала стаж державної служби на посаді судді 15 років 06 місяців і 22 дні, досягла віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мала необхідний стаж державної служби, мала право на призначення та отримання пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від
10.12.2015 № 889-VIII.

17. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку.

18. Відмовляючи в позові суд виходив з того, що згідно з п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу", крім ~law37~, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. При цьому, відповідно до п.12 ч.3 ст.3 Закону України "Про державну службу" №889-VIII дія пунктах 10 і 12 цього розділу. При цьому, відповідно до п.12 ч.3 ст.3 Закону України "Про державну службу" №889-VIII не поширюється на суддів. Враховуючи, що на момент звернення ОСОБА_1 до УПФ з заявою про призначення пенсії за віком як державного службовця, вона працювала суддею, і надалі працює суддею, дія Закону України "Про державну службу" на неї не поширюється.

19. Натомість, у ст. 90 Закону N 889-УІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону N 1058-ІУ, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено. Посилання позивача на порушення, у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, оскільки стаття 90 Закону N 889-УІІІ не визнана неконституційною.

20. Суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин висновки постанови Верховного Суду України від 02.12.2014 у справі №21-456а13, оскільки такий висновок ґрунтується на Законі України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, який на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

21. У касаційній скарзі позивач посилається на такі порушення судом апеляційної інстанції норм права:

А) суд дійшов неправильного висновку, що позивач не є державним службовцем, тому не має стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії на підставі ~law42~. Так, ~law43~ визначено класифікацію посад та встановлено перелік категорій посад державних службовців, який не є вичерпним, оскільки встановлено віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до ч. З ~law44~ віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом. Відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1994 № 283, п.4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою КМУ від 25.03.2016 № 229 до стажу державної служби зараховується робота на посадах державних службовців в державних органах, передбачених у ~law45~, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців, на посадах суддів. Тобто, відповідно до зазначених Порядків робота (служба) на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у ~law46~ та робота на посаді судді в однаковій мірі зараховується до стажу державної служби.

Б) безпідставним є висновок суду, що на позивача не поширюється ~law47~, оскільки ~law48~ передбачає, що пенсії державним службовцям призначаються відповідно до закону, а п. п. 10,12 Прикінцевих та перехідних положень ~law49~ відсилає саме до ~law50~, і саме відповідно до цих положень ~law51~ позивач звернулася до Пенсійного фонду приводу призначення мені пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

22. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на ті самі аргументи, якими заперечував проти позову.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

24. Спір виник щодо обґрунтованості зарахування до стажу державної служби період роботи на посаді судді, щодо віднесення служби на посаді судді до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, та щодо права судді на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу".

25. Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується, дійшов висновку, що дія Закону України №3723-XII, "Про державну службу" не поширюється на позивача.

26. Верховний Суд з цим не погоджується з огляду на таке.

27. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від
16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

28. Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від
16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

29. Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

30. Статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.

31. Відповідно до пунктів 1,2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. До стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців, зокрема, на посадах суддів.

32. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 затверджений новий Порядок обчислення стажу державної служби, яким стаж державної служби обчислюється відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII та до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах суддів.

33. Аналіз частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від
16.12.1993 № 3723-ХІІ дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, та перебування на час досягнення пенсійного віку на посаді державної служби, наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

34. До набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (01.05.2016) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

35. Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"одавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII.

36. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на
01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

37. Водночас, для осіб, які станом на 01.05.2016 року займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

38. Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

39. Враховуючи наведене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що період роботи позивачки суддею господарського суду Львівської області та суддею Львівського апеляційного господарського суду відповідачем неправомірно не враховано у стаж її роботи на посадах державної служби.

40. З урахування стажу роботи з 21 грудня 2001 року по 3 вересня 2012 року - суддею господарського суду Львівської області та з 4 березня 2012 року, станом на 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889) ОСОБА_2 мала більше 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

41. З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. Отже, пенсійний вік позивача, згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 55 років станом на 12.06.2010.

Відповідно з 13.06.2010 їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

42. Відповідно до довідки № 05-36/27 від 24.072017, виданої Господарським судом Львівської області, загальний трудовий стаж ОСОБА_1 станом на 24.07.2017 становить 43 роки 09 місяців 00 днів, стаж державної служби (на посади судді) - 15 років 06 місяців 22 дні.

43. Отже, за умови, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 займала посаду державної служби (посада судді), мала не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має необхідний страховий стаж, позивач мала право на призначення їй пенсії за віком на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби період роботи на посаді судді.

44. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, що у зв'язку з набуттям з 01.05.2016 чинності ст.37 Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ, положення Закону N 3723-ХІІ втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців та непоширення на позивача статті 37 Закону N 3723-ХІІ, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону N 889-УІІІ.

45. Доводи Пенсійного фонду про те, що з 01.05.2016 посада, яку обіймала позивач не відноситься до посад державної служби, тому на неї не поширюються положення пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положень ~law90~ та ~law91~, є неправильними, оскільки виходячи з тлумачення зазначених Прикінцевих та перехідних положень ~law92~, для реалізації права на пенсійне забезпечення згідно з ~law93~, необхідне перебування на посаді державної служби станом на 01.05.2016. Позивач перебувала на цей момент на посаді судді.

46. Безпідставними є також доводи, що станом на 01.05.2016 у позивача відсутній необхідний для призначення спірної пенсії стаж, а саме 20 років державної служби, оскільки на призначення пенсії, відповідно до ~law94~ та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень ~law95~, мають право державні службовці, які на день набрання чинності ~law96~ займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

47. Зазначеним умовам для призначення пенсії за віком на підставі ~law97~ ОСОБА_1 відповідала.

48. Застосування висновків про призначення особі пенсії за віком на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу", зарахування до стажу державної служби період роботи на посаді судді відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 716/155/17, від 03.07.2018 у справі № 265/3709/17, від 18.12.2018 у справі № 466/6987/17.

49. Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

50. Зважаючи на наведене Суд дійшов висновку, що у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 підлягає скасуванню, постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 21.11.2017 - залишенню в силі.

51. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

52. За подання касаційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2 560 грн.

Враховуючи наведене, судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року скасувати.

Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2017 pоку залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Кравчук В. М.

Суддя Єзеров А. А.

Суддя Желєзний І. В.