Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 160/20477/21

адміністративне провадження № К/990/33177/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року (суддя-доповідач Чередниченко В. Є., судді: Панченко О. М., Іванов С. М.)

І. Суть спору

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), у якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо встановлення для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період проходження військової служби з січня 2017 року по березень 2018 року - базового місяця січень 2016 року під час виплати індексації за рішенням суду;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року, згідно з пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 з встановленням для обчислення індексації грошового забезпечення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) - базового місяця січень 2008 року (з урахуванням вже виплачених грошових коштів за індексацію за попереднім рішенням суду).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 березня 2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом задоволено позов позивача щодо виплати індексації (справа № 160/17499/20), яке набрало законної сили, та наразі вже виконано у добровільному порядку. Проте, отримавши виплату та вважаючи, що вона розрахована не відповідним до законодавства чином, позивач звернувся до відповідача для отримання калькуляції, проте отримав відмову. Уважаючи, що відповідачем невірно розраховано суму індексації (не з урахуванням базового місяця січень 2008 року), позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судове рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 липня 2016 року № 27 підполковника ОСОБА_1 призначеного наказом Міністра оборони України (по особовому склад) від 04 липня 2016 року № 610 на посаду заступника командира по роботі з особовим складом - начальника відділу по роботі з особовим складом, який прибув із Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (місто Харків), з 15 липня 2016 року зараховано до списків особового складу», на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30 листопада 2020 року № 243 полковника ОСОБА_1 з 30 жовтня 2020 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі № 160/17499/20 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 01 березня 2018 року та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 01 березня 2018 року. Рішення набрало законної сили 05 квітня 2021 року.

Згідно роздруківки, ОСОБА_1 23 липня 2021 року на виконання рішення суду у справі № 160/17499/20 виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 3 951,93 грн.

27 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом, у відповідь на який листом від 23 жовтня 2021 року № 350/172/40/279/ФЕС Комендатура охорони та обслуговування повідомила позивача, шо індексація грошового забезпечення розрахована і виплачена у відповідності до вимог чинного законодавства. Калькуляція (сума) міститься у додатках до матеріалів судової справи. Для ознайомлення вказано про можливість звернення безпосередньо до суду.

Згідно розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року, ОСОБА_1 нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 3 951,93 грн із застосуванням базового місяця - січень 2016 року.

Не погоджуючись із застосуванням відповідачем базового місяця - січень 2016 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2017 року по 01 березня 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2016 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року. Тобто, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 19 травня 2022 року ВЧ НОМЕР_1 звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху. Запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що у своєму клопотанні скаржник не навів будь-яких переконливих та вагомих, переконливих та конкретних обставин, що б зумовлювали неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк через введення воєнного стану. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у штаті ВЧ НОМЕР_1 передбачено посади для осіб, які здійснюють представництво в судових та інших органах.

На виконання цієї ухвали, 18 серпня 2022 року відповідач подав до суду клопотання про поновлення строків, посилаючись на те, що юридична служба ВЧ НОМЕР_1 у зв`язку з запровадженням правового режиму воєнного стану (з 24 лютого 2022 року) та продовженням до 25 серпня 2022 року була задіяна в несенні постійного бойового чергування (відпрацювання наказів, розпоряджень, договорів, проведення закупівель, списання втраченого майна, надання правової допомоги начальникам структурних підрозділів, розроблення функціональних обов`язків, положень груп/відділів/служб/управлінь, тощо) по захисту повітряного простору та територіальної цілісності держави. На підтвердження цього, відповідачем надано довідну записку начальника персоналу ВЧ НОМЕР_1 про залучення особового складу до несення бойового чергування та переведення на казармений режим від 04 травня 2022 року б/н. Указані обставини, на думку відповідача, унеможливили належне виконання юридичною службою ВЧ НОМЕР_1 своїх посадових обов`язків стосовно правового забезпечення установи, зокрема, тимчасово була призупинена претензійно-позовна робота. Крім того, відповідач звертав увагу, що у штаті перебуває лише одна посадова особа, яка несе юридичну службу, і з моменту повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України на таку особу покладено багато завдань щодо захисту країни, що спричинило велику завантаженість. Також, ВЧ НОМЕР_1 зауважує, що відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 13 березня 2022 року № 84, від 30 березня 2022 року № 101, від 30 квітня 2022 року № 125, від 02 червня 2022 року № 157, від 01 липня 2022 року № 184 визначені райони ведення воєнних (бойових) дій, згідно з якими повітряне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виконує обов`язки по захисту повітряного простору у східній частині території України (7 областей), а саме: Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Харківська та частина Запорізької, Кіровоградської, Полтавської та Сумської областей.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року у справі № 160/20477/21.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені у клопотанні відповідача обставини не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду, оскільки вже визнавалися неповажними, про що скаржнику було повідомлено ухвалою суду від 28 червня 2022 року.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

22 листопада 2022 року ВЧ НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

На обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що на час воєнного стану юридична служба повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » має лише дві посади юристів, з якої одна вакантна, а тому навантаження дуже велике та припадає на одного юридичного радника. Рівень виконання поставлених завдань та професійного навантаження під час воєнного стану значно збільшилось, про що визначається в листі вищого штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 17 травня 2022 року № 2423. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином указані відповідачем підстави поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та не надав обґрунтованих висновків щодо відмови у такому поновленні.

Позивачем не подано до суду відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

VІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року зареєстровано у Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 лютого 2022 року, оприлюднено 15 лютого 2022 року. Копію судового рішення відповідачем отримано 01 березня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за трекером 4906904622501.

Проте, з апеляційною скаргою відповідач звернувся 19 травня 2022 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження з дня вручення відповідачу копії судового рішення.

Водночас, при поданні апеляційної скарги та в подальшому на виконання ухвали суду від 28 червня 2022 року ВЧ НОМЕР_1 просила поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи клопотання тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою захисту кордонів Держави, весь склад посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 також був задіяний до виконання надважливих завдань.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Спірним питанням у цій справі є визначення поважності причин пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

При цьому, частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, колегія суддів уважає, що пропуск строку може бути визнаний судом поважним у кожному конкретному випадку з урахуванням певних обставин справи. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Водночас, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції прийняте 21 січня 2022 року, отримане ВЧ НОМЕР_1 01 березня 2022 року, отже строк на оскарження даного судового рішення спливає 31 березня 2022 року.

Особливістю розглядуваної правової ситуації є те, що скаржник посилається на введення в країні воєнного стану та повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а також те, що відповідач задіяний у повітряному командуванні «Схід» та виконує обов`язки по захисту повітряного простору у східній частині території України (де здійснюються наймаштабніші вторгнення та здійснюються найзапекліші бої).

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 продовжено строк воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

За змістом статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналізуючи тлумачення «воєнного стану» та вказаного вище законодавства, колегія суддів уважає, що введення в країні воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду. Водночас, у кожному конкретному випадку у разі прямого впливу повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та його наслідків на неможливість вчасно учасником справи звернутися до суду з апеляційною скаргою (як конституційним правом особи на судовий захист), суд може визнати такий пропуск поважним.

Як убачається з матеріалів справи, день отримання копії судового рішення (01 березня 2022 року) та останній день перебігу процесуального строку на подання апеляційної скарги (31 березня 2022 року) припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Відповідач не міг заздалегідь передбачити таке вторгнення та його неможливість звернутися з апеляційною скаргою у період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року.

Більш того, повітряне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виконує обов`язки по захисту повітряного простору у східній частині території України (7 областей), а саме: Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Харківська та частина Запорізької, Кіровоградської, Полтавської та Сумської областей, які постійно знаходяться під ракетними та артилерійськими обстрілами, а також перебувають в зоні проведення активних воєнних (бойових) дій, тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Також, відповідач наголошував у своїх клопотаннях про поновлення строку на апеляційне оскарження, що юридична служба ВЧ НОМЕР_1 у зв`язку з запровадженням правового режиму воєнного стану (з 24 лютого 2022 року) та продовженням до 25 серпня 2022 року була задіяна в несенні постійного бойового чергування (відпрацювання наказів, розпоряджень, договорів, проведення закупівель, списання втраченого майна, надання правової допомоги начальникам структурних підрозділів, розроблення функціональних обов`язків, положень груп/відділів/служб/управлінь, тощо) по захисту повітряного простору та територіальної цілісності держави, що унеможливило вчасно здійснювати претензійно-позовну роботу. При цьому, юридичну службу у ВЧ НОМЕР_1 здійснює лише одна посадова особа.

Верховний Суд зазначає, що такі обставини могли унеможливити виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку і можуть бути підставою для поновлення процесуального строку.

Відтак, колегія суддів уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про необґрунтованість підстав поважності пропуску строку для звернення з апеляційною скаргою у цій справі.

Водночас, колегія суддів зауважує, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

У цьому конкретному випадку в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до процесуальних прав і обов`язків з урахуванням об`єктивності причин (надання клопотань про поновлення строку, сплата судового збору у визначений судом строк), що, в свою чергу, може свідчити про незловживання ним своїм процесуальним правом на звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Отже, оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі та позбавляє права особи на апеляційне оскарження судового рішення, а також не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, то вона підлягає скасуванню.

За таких підстав, касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 349 353 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року скасувати.

Справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур