Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2021 року у справі №580/3876/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 580/3876/20

адміністративне провадження № К/9901/607/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 580/3876/20

за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", про визнання протиправними та скасування рішень,

за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Тимошенко В. П.,

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу м.

Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - відповідач), у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 30 липня 2020 року №62689298.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем не додержано вимог частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", а тому без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи або знаходження його майна.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується даними у паспорті громадянина України НОМЕР_1.

4. Відповідно до Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Дорошкевич В. Л. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

5. У виконавчому написі нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. від 03 липня 2020 року № 7714 зазначено місце проживання позивача (боржника): АДРЕСА_2.

6.30 липня 2020 року відповідачем на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. від 03 липня 2020 року № 7714 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №
62689298.

7. Не погоджуючись з оскаржуваною постановою позивач звернулася до суду з даним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, позов задоволено:

8.1. визнано протиправною та скасовано постанову від 30 липня 2020 року про відкриття виконавчого провадження №62689298, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною;

8.2. стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн.

9. Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що приватний виконавець порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

10. Додатково суд апеляційної інстанції зауважив, що на момент відкриття виконавчого провадження приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна не володіла достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м. Києві.

11. Також суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення врахував правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №580/3311/19.

IV. Касаційне оскарження

12. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 05 січня 2021 року.

13. У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пунктів 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на підтвердження чого надає судові рішення у різних справах, як приклади прийняття судами протилежних рішень у подібних правовідносинах. Зокрема у справах №№ 160/4982/20,560/2520/20,520/5603/20 рішення ухвалені на користь боржника щодо неможливості відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника відмінним від місця його реєстрації, натомість у справах №№ 200/4020/20-а, 200/5040/20-а та 520/5605/20-а рішення прийняті на користь приватних виконавців та зроблено висновок щодо відсутності у приватного виконавця обов'язку перевіряти відомості щодо місця перебування боржника за адресою вказаною у виконавчому документі та відсутність підстав вважати, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем його виконання.

Зазначене, на думку відповідача, свідчить про наявність правової проблеми щодо правомірності відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, що підтверджує існування протилежної практики за судовими рішеннями у подібних правовідносинах.

13.1. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідач зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувана про відкриття виконавчого провадження.

13.2. За твердженням відповідача, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскільки у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи - боржника, яке знаходиться на території Черкаської області, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність відповідач, як приватний виконавець, приватний виконавець не мав підстав для прийняття виконавчого документа до виконання, так як виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання та відкривати виконавче провадження. Таким чином, за твердженням відповідача, суди попередніх інстанцій ототожнюють поняття "місце реєстрації" та "місце проживання".

13.3. Такий висновок судів, на думку відповідача, виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації, що унеможливлює застосування в повному обсязі приписів частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, адже дана норма є диспозитивною, згідно з якою у стягувана є право вибору пред'явлення виконавчого документу або ж за місцем реєстрації або ж за місцем проживання боржника.

13.4. Відповідач наголошує, що приватний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження здійснює перевірку відповідності виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо його оформлення, проте не здійснює перевірку змісту такого виконавчого документа.

13.5. Також в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України.

13.6. На обґрунтування підстави для касаційного оскарження, визначеного пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги вказує, що суди попередніх інстанцій провели однобічне дослідження і оцінку доказів, без наведення відповідних мотивів надали перевагу доказам наданим позивачем та відкинули докази, що спростовують факти викладені в позові, не оцінили у сукупності докази, досліджені у судовому засіданні.

13.7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

14.20 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Шевцової Н. В., суддів Данилевич Н. А., Кашпур О. В. відкрито касаційне провадження та витребувано із Черкаського окружного адміністративного суду справу № 580/3876/20.

15.03 лютого 2021 року справа № 580/3876/20 надійшла до Верховного Суду.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

16. Конституція України

16.1. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

17.1. Згідно з частиною першою статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, а також рішеннями, які відповідно до Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

17.2. Відповідно до ~law22~ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

17.3. ~law23~ визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).

17.4. ~law24~ встановлено, що Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

17.5. ~law25~ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених ~law26~ випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім винятків, установлених цією частиною.

17.6. ~law29~ встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених ~law30~ заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

17.7. Згідно з ~law31~ під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

17.8. Відповідно до ~law32~ сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених ~law33~, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому ~law34~, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, на~law35~.

17.9. Відповідно до ~law36~ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

17.10. ~law37~ встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених ~law38~, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

18. Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII.

18.1. Відповідно до частини першої статті 3 Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

18.2. За змістом частини першої статті 4 Закону діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 5) обов'язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

18.3. Згідно з частиною другою статті 4 Закону державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

18.4. Статтею 16 Закону визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.

18.5. Відповідно до частин першої, другої і шостої статті 25 виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

19. Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-IV.

19.1. За визначеннями, поданими у статті 3 Закону, місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

19.2. Частиною другою статті 2 Закону встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

19.3. За змістом статті 6 Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.

За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

20. Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5942-VI.

20.1. Згідно з частиною першою статті 4 Закону Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5942-VI інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5942-VI документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

20.2. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

VI. Позиція Верховного Суду

21. Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що приватний виконавець порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить ~law45~.

22. Відповідач стверджує, що касаційна скарга у цій справі стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача, та її судовий розгляд сприятиме однаковому тлумаченню приписів Закону України "Про виконавче провадження". За твердженнями відповідача, нею було проаналізовано судову практику в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічним предметом спору та виявлено судові рішення судів апеляційної інстанції з різним трактуванням судами положень законодавства.

23. У касаційній скарзі відповідач уважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно ототожнили поняття "місце реєстрації" та "місце проживання" особи, оскільки наявність зареєстрованого місця проживання не є підтвердженням того, що особа на день відкриття виконавчого провадження проживає за такою адресою.

Указує, що чинним законодавством не передбачено вимог щодо здійснення виконавчого провадження виключно за місцем реєстрації боржника. Також скаржник зазначає, що у приватного виконавця відсутній обов'язок перевіряти місце проживання боржника та виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження має керуватися виключно інформацією, що міститься у виконавчому документі та заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження.

24. Отже, у цій справі спірним є тлумачення положень ~law47~ в контексті визначення місця проживання боржника, а також питання наявності у приватного виконавця обов'язку перевіряти перед відкриттям виконавчого провадження відомості у виконавчому документі стосовно місця проживання боржника.

25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги у зазначеній частині, Верховний Суд виходить із такого.

26. Відповідно до ~law48~ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

26.1. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

27. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 380/9335/20 надав оцінку правильності тлумачення положень ~law49~ в контексті визначення місця проживання боржника та дійшов висновку, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким ~law50~ пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

28. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Дорошкевич В. Л. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

29. У виконавчому написі нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. від 03 липня 2020 року № 7714, який підлягав примусовому виконанню, зазначено місце проживання позивача (боржника): АДРЕСА_2.

30. В той же час, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується даними у паспорті громадянина України НОМЕР_1.

31. Отже, місце реєстрації позивач (боржника) не належить до виконавчого округу приватного виконавця Дорошкевич В. Л.

32. Таким чином, ураховуючи правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі № 380/9335/20, колегія суддів у цій справі уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку, що приватний виконавець порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить ~law51~.

33. Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

VІІ. Судові витрати

35. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни залишити без задоволення.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі № 580/3876/20 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур