Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 21.10.2018 року у справі №826/3883/18 Ухвала КАС ВП від 21.10.2018 року у справі №826/38...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.10.2018 року у справі №826/3883/18



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 826/3883/18

адміністративне провадження № К/9901/63537/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А. Ю.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 (головуючий суддя Шрамко Ю. Т. ) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
11.09.2018 (колегія суддів у складі: Бабенка К. А., Кузьменка В. В., Сорочка Є. О.) у справі за позовом Товариства обмеженою відповідальністю "Скайпарк Груп" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайпарк Груп", (далі - ТОВ "Скайпарк Груп") звернулось з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в якому позивач просив суд:

1) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №339 від 13.10.2017 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від
02.06.2017 №КВ 083171532523, декларації про готовність до експлуатації об'єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.06.2017 №КВ 143171600823 (по об'єкту "Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 48,50,52 (мікрорайон "Жуляни ") у Солом'янському районі м. Києва");

2) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №338 від 13.10.2017 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від
02.06.2017 №КВ 083171532451, декларації про готовність до експлуатації об'єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.06.2017 №КВ 143171600870 (по об'єкту "Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 42,44,46 (мікрорайон "Жуляни ") у Солом'янському районі м. Києва");

3) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №340 від 13.10.2017 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від
02.06.2017 №КВ 083171532546, декларації про готовність до експлуатації об'єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.06.2017 №КВ 143171609631 (по об'єкту "Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 38,40 та вул.

Практичній, 12,14 (мікрорайон "Жуляни ") у Солом'янському районі м. Києва");

4) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №337 від 13.10.2017 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від
02.06.2017 №КВ 083171532276, декларації про готовність до експлуатації об'єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.06.2017 №КВ 143171600775 (по об'єкту "Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 45,47,49 (мікрорайон "Жуляни ") у Солом'янському районі м. Києва");

5) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №335 від 13.10.2017 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від
02.06.2017 №КВ 083171532343, декларація про готовність до експлуатації об'єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.06.2017 №КВ 143171600721 (по об'єкту "Будівництво житлового будинку на вул. Крейсера "Аврори", 15,17,19, вул. Юнацькій, 39,41,43 (мікрорайон "Жуляни") у Солом'янському районі м.

Києва");

6) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №336 від 13.10.2017 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від
02.06.2017 №КВ 083171532396, декларації про готовність до експлуатації об'єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.06.2017 №КВ 143171600638 (по об'єкту "Будівництво житлового будинку на вул. Крейсера "Аврори", 21,23,25,27, вул. Юнацькій, 29,33,35,37 (мікрорайон "Жуляни") у Солом'янському районі м. Києва");

7) зобов'язати відповідача подати третій особі інформацію щодо скасування наказу відповідача №339 від 13.10.2017, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

8) зобов'язати відповідача подати третій особі інформацію щодо скасування наказу відповідача №338 від 13.10.2017, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

9) зобов'язати відповідача подати третій особі інформацію щодо скасування наказу відповідача №340 від 13.10.2017, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

10) зобов'язати відповідача подати третій особі інформацію щодо скасування наказу відповідача №337 від 13.10.2017, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

11) зобов'язати відповідача подати третій особі інформацію щодо скасування наказу відповідача №335 від 13.10.2017, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

12) зобов'язати відповідача подати третій особі інформацію щодо скасування наказу відповідача №336 від 13.10.2017, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем безпідставно та з порушенням вимог законодавства прийнято оскаржувані накази від 13.10.2017 №335-340, а тому вони підлягають скасуванню з одночасним зобов'язанням відповідача подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України відповідну інформацію щодо скасування оскаржуваних наказів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
11.09.2018, позов задоволено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову

Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що судами не враховано, що саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до департаменту направлено заяви про те, що вони проектну документацію на об'єкти будівництва не розробляли та авторський нагляд не здійснювали. Саме на підставі указаних заяв, що містили всі необхідні реквізити, що підтверджують особу заявників, на думку відповідача, контролюючий орган дійшов висновку наявності факту подання недостовірних даних у деклараціях з боку позивача.

Відзиви від інших учасників на адресу суду не надходили.

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як установлено судами, ТОВ "Скайпарк Груп" є замовником будівництва наступних об'єктів:

- "Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 48,50,52 (мікрорайон "Жуляни ") у Солом'янському районі м. Києва", (далі - Об'єкт будівництва-1);

- "Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 42,44,46 (мікрорайон "Жуляни ") у Солом'янському районі м. Києва", (далі - Об'єкт будівництва-2);

- "Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 38,40 та вул. Практичній, 12,14 (мікрорайон "Жуляни ") у Солом'янському районі м. Києва", (далі - Об'єкт будівництва-3);

- "Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 45,47,49 (мікрорайон "Жуляни ") у Солом'янському районі м. Києва", (далі - Об'єкт будівництва-4);

- "Будівництво житлового будинку на вул. Крейсера "Аврори", 15,17,19, вул.

Юнацькій, 39,41,43 (мікрорайон "Жуляни ") у Солом'янському районі м. Києва", (далі - Об'єкт будівництва-5);

- "Будівництво житлового будинку на вул. Крейсера "Аврори", 21,23,25,27, вул. Юнацькій, 29,33,35,37 (мікрорайон "Жуляни") у Солом'янському районі м. Києва", (далі - Об'єкт будівництва-6).

Головним архітектором проекту відносно Об'єктів будівництва 1,2,4,5,6 була ОСОБА_3, а відносно Об'єкта будівництва-3 - ОСОБА_4.

Відносно вказаних вище об'єктів будівництва відповідачем відповідно до вимог законодавства України проведено реєстрацію:

1) декларацій про початок виконання будівельних робіт від 02.06.2017 №КВ 083171532523 (Об'єкт будівництва-1), №КВ 083171532451 (Об'єкт будівництва-2), №КВ 083171532546 (Об'єкт будівництва-3), №КВ 083171532276 (Об'єкт будівництва-4), №КВ 083171532343 (Об'єкт будівництва-5), №КВ 083171532396 (Об'єкт будівництва-6);

2) декларацій про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 09.06.2017 №КВ 143171600823 (Об'єкт будівництва-1), №КВ 143171600870 (Об'єкт будівництва-2), №КВ 143171609631 (Об'єкт будівництва-3), №КВ 143171600775 (Об'єкт будівництва-4), №КВ 143171600721 (Об'єкт будівництва-5), №КВ 143171600638 (Об'єкт будівництва-6).

13.10.2017 відповідачем прийнято оскаржувані накази про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, №335-340, якими скасовано реєстрацію вказаних вище декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, відносно Об'єктів будівництва 1-6.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту вчинення порушень вимог до містобудівної документації з боку позивача.

Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - ~law4~).

~law5~ передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553), цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 указаного Порядку закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (пункти 7,9 Порядку №553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (пункт 16-19 Порядку №553).

Зміст наведених норм свідчить, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від
19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі № 153/876/17, від
10.07.2019 у справі № 521/17659/17.

Аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що прийняттю будь - якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результати якої і встановлюється дотримання суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Однак, як установлено судами з наявних у матеріалах справи копій оскаржуваних наказів від 13.10.2017, вони прийняті відповідачем відповідно до ~law6~, пп. 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17.01.2017 №1817-VIII на підставі листа ОСОБА_3 вх. №073/7341 від 10.10.2017 р. - накази №335-339, та на підставі листа ОСОБА_4 вх. №073/7125 від 03.10.2017 - наказ №340.

Отже, докази того, що відповідачем фактично проводилась перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єктах будівництва позивача відсутні.

Відомості про складення актів про проведену перевірку судам не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Схожу правову позицію висловив Верховний Суд і в постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначив, що нормами ~law8~ та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

При цьому, враховуючи, що захід, проведений органом державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням норм чинного законодавства, висновки здійснені в ході такої перевірки не можуть бути допустимими доказами у даній справі, оскільки вони отримані з порушенням чинного законодавства.

З огляду на те, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України при проведенні позапланового заходу діяла не у спосіб, що встановлений законодавством України, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, оскаржуваний наказ про визначення позивачу правових наслідків такої перевірки суди попередніх інстанцій правомірно визнали протиправним та скасували. При цьому відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій та рішень.

Також, судами установлено, що підставою для скасування дозвільних документів стала наявність заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що ними на об'єктах будівництва позивача проекти не розроблялись та авторський нагляд не здійснювався (копія листа за вх. №073/7341 від 10.10.2017, та за вх. №073/7125 від 03.10.2017, відповідно).

Однак, в матеріалах справи наявні копії нотаріально засвідчених заяв ОСОБА_3 від
27.02.2018 та ОСОБА_4 від 02.03.2018, в яких останні повідомляли, що не звертались до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва із вказаними вище заявами. Такі заяви не дають підстав для сумнівів у дійсному волевиявленні заявників.

Водночас, суди попередніх інстанцій слушно звернули увагу, що жодних інших доказів подання позивачем, як замовником відносно Об'єктів будівництва 1-6, недостовірних даних, наведених у зареєстрованих деклараціях, які є підставою вважати об'єкти самочинним будівництвом, відповідачем суду не надано, а судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції в тому, що правові підстави для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, відносно Об'єктів будівництва 1-6 відсутні (протилежного відповідачем не доведено), а тому оскаржувані накази від 13.10.2017 р. №335-340 є протиправними та підлягають скасуванню.

Не дають підстав для скасування судових рішень також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді А. І. Рибачук

Л. В. Тацій
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати