Історія справи
Постанова КАС ВП від 02.05.2023 року у справі №821/1498/17Ухвала КАС ВП від 15.04.2018 року у справі №821/1498/17
Постанова КАС ВП від 02.05.2023 року у справі №821/1498/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа № 821/1498/17
касаційне провадження № К/9901/47138/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 (суддя Хом`якова В.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 (головуючий суддя - Кравець О.О., судді - Домусчі С.Д., Коваль М.П.) у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, правонаступником якого є Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - Управління), про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 27.07.2016 № 000089/21-22-40-2219823116.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення не ґрунтується на фактичних обставинах, оскільки проведення перевірки було здійснено без його присутності, акт перевірки йому не вручався та ним не підписувався, до початку перевірки йому не був вручений наказ про її проведення, а відтак застосування до позивача штрафних санкцій не ґрунтується на положеннях Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 22.11.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018, у задоволені позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що контролюючим органом правомірно оскаржуваним рішенням притягнуто позивача до відповідальності відповідно до частини другої статті 17 Закону №481, оскільки за наявними матеріалами справи податковим органом встановлено та документально підтверджено факт реалізації алкогольних напоїв (пляшки пива «Калсберг» за ціною 14,00 грн.) за відсутності ліцензії в магазинні, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач.
Позивач оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 07.05.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування судами обставин, на які посилався позивач у даній справі, недоведеність обставин справи, що мають значення для вирішення спору і які суди попередніх інстанцій вважають встановленими, зокрема, щодо невручення наказу про призначення перевірки, проведення перевірки без його відома та присутності. Також скаржник зазначає про те, що йому не зрозуміло, як за порушення - продаж однієї пляшки пива вартістю 14,00 грн. можна застосувати штрафні санкції, які у 1000 разів перевищують вартість проданого товару.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Згідно з положеннями частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.05.2023 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 02.05.2023.
Переглянув судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до направлення № 47 від 18.05.2016, з метою контролю за дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, заплановано проведення фактичної перевірки з 18.05.2016 по 17.05.2016 магазину, який належить ФОП ОСОБА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказ на проведення перевірки від 18.05.2016 № 220 та направлення на проведення перевірки № 47 від 18.05.2016 були вручені ФОП ОСОБА_1 25.05.2016, що підтверджується підписом позивача в розписці.
На підставі направлення № 47 від 18.05.2016 та наказу від 18.05.2016 № 220 посадовими особами Управління 25.05.2016 було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , результати якої оформлені актом від 25.05.2016 №26/40/ НОМЕР_1 .
При перевірці у присутності ФОП ОСОБА_1 та продавця було встановлено, що 25.05.2016 о 15 год. 23 хв. в магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_1 , виявлено факт реалізації 1 ж/банки пива «Калсберг» 0,5 л. за ціною 14,00 грн. без наявної ліцензії, чим порушення вимоги статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР. Закрема, у акті перевірки було вказано, що в магазині відсутня ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, зафіксовано наявність алкогольних напоїв в магазині, що перебували на реалізації ФОП ОСОБА_1 без відповідної ліцензії (12 пляшок пива «Жигулівське» 2,0 л по ціні 30,00 грн. за пляшку, 30 пляшок пива «Оболонь» 2,0 л по ціні 30,00 грн. за пляшку, 12 пляшок пива «Янтар» 2,0 л по ціні 28,00 грн. за пляшку, 4 ж/банки пива «Калсберг» 0,5 л по ціні 14,00 грн. за банку). З актом перевірки ФОП ОСОБА_1 ознайомлено, від підпису акту перевірки та отримання копії акту перевірки ФОП ОСОБА_1 відмовився, з огляду на що перевіряючими були складені акт відмови під підписання акту перевірки від 25.05.2016 та акт відмови від отримання акта перевірки від 25.05.2016.
У зв`язку із відмовою ФОП ОСОБА_1 від отримання акту перевірки, останній був надісланий на адресу підприємця рекомендованим відправленням та отриманий 02.06.2016, що підтверджується копією рекомендованого поштового повідомлення № 7302501057854.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте рішення від 27.07.2016 № 000089/21-22-40-2219823116, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 17000,00 грн за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Дане рішення отримано ФОП ОСОБА_1 поштою 02.08.2016 особисто під підпис, що підтверджується копією рекомендованого поштового повідомлення № 7302602368477.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі у тексті ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон №481, частиною 1 статті 17 якого визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абзацу 5 частини другої статті 17 Закону № 481 до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкція у вигляді штрафу у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробів без наявності відповідної ліцензії - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених Законом № 481, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі Порядок № 790), пунктом 2 якого визначено, що фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону №481.
Позивачу визначені штрафні санкції за порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 5 частини 2 зазначеної статті, за що нараховані штрафні санкції оскаржуваним рішенням.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
У справі, що розглядається, суди встановили, що факт реалізації 25.05.2016 однієї пляшки пива «Калсберг» об`ємом 0,5 л, без наявності діючої ліцензії на такий вид діяльності у магазин, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність позивач, встановлений актом перевірки та не спростований позивачем будь-якими належними та допустимими доказами.
З огляду на встановлені фактичні обставини у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій оспорюваним рішенням.
Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи, суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність оскаржуваного рішення.
Позивач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій, не обґрунтовує і не зазначає, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.
Позивач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів стосовно встановлення фактичних обставин у справі, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.
Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк