ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2020 року

Київ

справа №809/998/16

адміністративне провадження №К/9901/18465/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "КІМ" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року (колегія суддів: Коваль Р.Й., Гудима Л.Я., Гуляка В.В.) у справі за позовом Приватного підприємства "КІМ" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови

УСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Приватне підприємство «КІМ» (далі - ПП «КІМ», Підприємство) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними і скасувати прийняті управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (управління ДАБІ у Миколаївській області, Управління):

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 54 від 18 квітня 2016 року та

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 35/1014-2532-16 від 29 квітня 2016 року на суму 124 020,00 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року в адміністративній справі № 809/998/16 скасовано.

У задоволенні позову Приватного підприємства «КІМ» до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що проектна документація відповідає вимогам чинного законодавства, так як розроблена у відповідності до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», з урахуванням усіх складових вихідних даних, при тому, що законодавством не передбачено вимог обов`язкового отримання технічних умов в частині забезпечення технічної безпеки, що є правом, а не обов`язком саме замовника будівництва, а не розробника проектної документації.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Справу передано до Верховного Суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 18 квітня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Миколаївській області Марштупою М.М., у присутності ОСОБА_1 , проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва - «Будівництво культової будівлі «Зал Царства Свідків Єгови» (замовник - релігійна громада Свідків Єгови Іллічівського району м.Одеси; проектна організація - ПП «КІМ») за адресою: вул.Сонячна, 14 в смт.Первомай-ське Жовтневого району Миколаївської області, про що складено акт перевірки від 18.04.2016.

За висновками Акта перевірки проектна документація на вказаний об`єкт будівництва розроблена Приватним підприємством «КІМ» з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме: без отримання необхідних вихідних даних (технічних умов) в частині забезпечення пожежної та техногенної безпеки, що є порушенням частин 1 статей 29 та 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та частини 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», що у відповідності до статті 376 Цивільного кодексу України та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 р. дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень 18 квітня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Миколаївській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно приватного підприємства «КІМ».

Разом з цим протоколом приватному підприємству «КІМ» видано припис за № 54 від 18 квітня 2016 року про усунення порушення вимог містобудівного законодавства шляхом отримання технічних умов в частині забезпечення пожежної та техногенної безпеки на об`єкт «Будівництво культової будівлі «Зал Царства Свідків Єгови» за адресою: вул.Сонячна, 14, смт.Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, та приведення проектної документації у відповідність до вимог містобудівного законодавства на цей об`єкт будівництва; термін виконання припису встановлено - 18.05.2016.

За результатами розгляду вищевказаних Акта перевірки, протоколу та припису від 18 квітня 2016 року управлінням ДАБІ у Миколаївській області 29 квітня 2016 року прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 35/1014-2532-16, згідно якої ПП «КІМ» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 124020,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними постановою та приписом, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що одержання технічних умов щодо пожежної та техногенної безпеки відбувається на добровільних засадах. Крім того вказував на порушення Порядку № 553, а саме прийняття постанови без урахування права особи на участь в процесі прийняття рішення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що технічні умови є основними складовими вихідних даних, а відтак їх врахування, зокрема щодо вимог пожежної безпеки є обов`язковим при розроблення проекту. Вказує, що перевірка відбулася за участі замовника будівництва у встановленому порядку.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно із абзацом четвертим пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельно-го контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок № 533) підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку № 533).

Матеріалами справи підтверджено, що уповноваженою особою відповідача у присутності представника суб`єкта містобудування, який будує об`єкт будівництва, проведено позапланову перевірку достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, тому покликання позивача та суду першої інстанції на незаконність проведення перевірки з огляду на відсутність для цього підстав та неповідомлення про таку перевірку Товариства, як проектну організацію, через що були порушені її права на участь у проведенні такої перевірки і надання пояснень з приводу такої, є безпідставними, при тому, що перевірка Товариства, як суб`єкта господарювання, не проводилася.

При цьому, замовник будівництва був належним чином повідомлений про проведення такої перевірки і представник такого був присутній під час проведення перевірки.

Колегія суддів не приймає доводів касаційної скарги, що при перевірці не був присутній позивач як проектувальник, оскільки Порядком № 533 передбачено присутність замовника будівництва, що було забезпечено відповідачем.

Вказана позиція узгоджується з викладеною в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 809/772/16.

Також встановлено, що при надісланні позивачу процесуальних документів, повідомлень про дату, час і місце розгляду матеріалів у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та оскаржуваних рішень порушень допущено не було; позивач був повідомлений про розгляд вказаної справи, проте на її розгляд не з`явився.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил: проектна організація - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат.

Факт передачі позивачем замовнику робочого проекту будівництва підтверджено. Спір існує лише щодо її розроблення з порушенням вимог законодавства.

Частиною першою статті 26 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані, зокрема, додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

За приписами частини першої статті 29 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 4.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 (далі - Порядок №45) встановлено, що завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

У пункті 9 Порядку №45 передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

За приписами пункту 4.8 ДБН «А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які зокрема полягають і в обов`язковому врахуванні будівельних норм, державних стандартів і правил. В протилежному випадку, у разі виявлення контролюючим органом відповідних порушень як проектувальник, так і замовник можуть нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 3038-VI технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

Склад, зміст, порядок надання технічних умов та порядок визначення вартості послуг з їх надання визначаються відповідними центральними органами виконавчої влади або державними колегіальними органами.

Необхідність отримання технічних умов ГУ ДСНС України в Миколаївській області встановлено містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, виданими Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 09.12.2015 № 122/15-4130.

Порядок надання технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки для проектування об`єктів будівництва, їх склад і зміст визначають Правила надання технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки, затверджені наказом Міністерства оборони України від 14 листопада 2013 року № 771, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2013 року за № 1988/24520 (далі - Правила № 771).

Згідно п. 3 Правил № 771 технічні умови до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки (далі - технічні умови) - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки, які відповідають його розрахунковим параметрам і є складовою вихідних даних для проектування об`єкта будівництва.

За вимогами пункту 6 Правил № 771 у технічних умовах зазначаються:

основні відомості: найменування та адреса об`єкта будівництва, замовника, проектувальника; вид будівництва (нове будівництво, капітальний ремонт, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення);

комплекс умов щодо забезпечення пожежної безпеки об`єкта будівництва, у тому числі: ступінь вогнестійкості будівлі/споруди; забезпечення об`єкта системами протипожежного захисту, пожежно-рятувальною технікою; будівництво в разі потреби пожежних резервуарів;

вимоги щодо забезпечення техногенної безпеки об`єкта будівництва: умови розташування об`єкта будівництва; улаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та локальних систем оповіщення, розроблення планів локалізації і ліквідації аварій.

Колегія суддів не погоджується з доводами касаційної скарги про добровільне та необов`язкове отримання технічних умов щодо забудови, зокрема що стосується вимог пожежної безпеки, що передбачено містобудівними умовами.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивачем як проектувальником розроблено проектну документацію без отримання необхідних вихідних даних (технічних умов в частині забезпечення пожежної та техногенної безпеки) та відповідно без урахування технічних умов в частині забезпечення пожежної та техногенної безпеки при розробленні проекту на об`єкт будівництва, чим вчинено порушення, передбачене частиною першою статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», за що притягнуто до відповідальності постановою № 35/1014-2532-16 від 29.04.2016.

Пунктом 17 Порядку № 533 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Враховуючи те, що зазначені вище порушення, допущені позивачем при розробленні проектної документації на об`єкт будівництва, знайшли своє підтвердження оскаржуваний припис та постанова прийняті у встановленому порядку.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "КІМ" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

Л.В. Тацій