Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 02.04.2019 року у справі №821/1833/16 Ухвала КАС ВП від 02.04.2019 року у справі №821/18...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.04.2019 року у справі №821/1833/16

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №821/1833/16

адміністративне провадження №К/9901/40066/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року (суддя Хом'якова В.В.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року (головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді - Джабурія О.В., Крусян А.В.)

у справі № 821/1833/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Головного управління ДФС у Херсонській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ГУ ДФС у Херсонській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2016 року № 0004931405 на суму 17 000 грн. та № 0004921405 на суму 1 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без урахування всіх фактичних обставин перевірки. Так, пляшка пива, за продаж якої позивачу визначено фінансові санкції, була придбана офіціантом для власних потреб у магазині, який розташований поруч з кафе на території одного готельного комплексу; придбання пива проведено через касовий апарат магазину. При замовлені податковим ревізором-інспектором пляшки пива офіціант приніс йому пляшку пива, щойно куплену у магазині для себе. Продаж пива за адресою: АДРЕСА_1, здійснює не позивач, а фізична особа - підприємець ОСОБА_3, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та реєстратор розрахункових операцій. Офіціант продавати пиво не могла особисто, такі функції не входять до її службових обов'язків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому скаржник зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо продажу пляшки пива особою, яка перебуває у трудових відносинах з позивачем, не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року відрито касаційне провадження.

Відповідач не скористався своїм правом подати заперчення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

19.03.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15.12.2017; далі - КАС України), передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 1999 року, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг харчування, ресторанів, роздрібної торгівлі харчовими продуктами.

25 травня 2016 року між позивачем та ПФ «Гелій» укладено договір оренди нежитлових приміщень, а саме - магазину площею 44,5 кв.м. та кафе площею 195,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. У магазині ФОП ОСОБА_2 здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування. Частину магазину площею 20 кв.м. позивач передала в суборенду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 за договором суборенди від 25 травня 2016 року № 1.

25 серпня 2016 року посадові особи ГУ ДФС у Херсонській області на підставі наказу № 345 від 01 серпня 2016 року здійснили фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 в кафе за адресою: АДРЕСА_1, та встановили факт здійснення офіціантом продажу пляшки пива «Стелла Артуа» за ціною 35 грн. При цьому ФОП ОСОБА_2 не мала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, не мала реєстратора розрахункових операцій, тому розрахункова операція не була проведена через реєстратор розрахункових операцій.

За результатами проведення фактичної перевірки контролюючим органом складений акт № 323/21/22/22/РРО/НОМЕР_3 від 25 серпня 2016 року. Також складено акт проведення контрольно-розрахункової операції, в якому позивач вказав про те, що пояснення до акта перевірки будуть надані протягом 5-ти днів. До акта перевірки складений акт обстеження/огляду № 275 від 25 серпня 2016, з якого вбачається, що на першому поверсі приватного гостинного комплексу знаходиться кафе з барною стійкою, столами та стільцями, на території майнового комплексу знаходиться магазин, в якому здійснює торгівлю ОСОБА_3 Магазин та кафе є окремими будівлями, вхід до кафе є вільним для будь-яких споживачів.

22 вересня 2016 року позивач надала письмові пояснення до ГУ ДФС у Херсонській області, в яких зазначила, що в кафе обслуговуються тільки відпочиваючі готельного комплексу, вхід до кафе іншим особам закритий, обслуговування здійснюється через офіціанта, який при замовленні спиртних напоїв придбавав їх у магазині комплексу через касовий апарат окремо. Перевіряючі не дали можливість офіціанту надати чек на пиво, а одразу почали складати акт перевірки.

Пояснення до акта перевірки розглянуті ГУ ДФС у Херсонській області та листом від 29 вересня 2016 року № 493/ФОП/21-22-14-05-14 надана відповідь про те, що дії співробітників ГУ ДФС у Херсонській області є такими, що відповідають вимогам законодавства.

На цій підставі 29 вересня 2016 року ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0004931405 про застосування фінансових санкцій у сумі 17 000 грн. до ФОП ОСОБА_2 за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, а саме роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії;

- № 0004921405 про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафу в сумі 1 грн. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, що поялгало у непроведенні розрахункової операції з продажу алкогольних напоїв через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи.

Правомірність прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду цієї справи.

Відповідно до пункту 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

За правилами пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Враховуючи зміст положень наведених норм Податкового кодексу України, Суд зазначає, що ГУ ДФС у Херсонській області фактична перевірка позивача проведена правомірно, з дотриманням вимог податкового законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі - Закон № 481/95-BP) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до статті 17 вищезазначеного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн.

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшли висновку, що позивачем не спростовано належними та достатніми доказами факт зафіксованого в акті перевірки порушення.

Так, суди попереднх інстанцій встановили, що в акті перевірки від 25 серпня 2016 року зафіксований факт реалізації однієї пляшки пива «Стелла Артуа» за ціною 35 грн., за яку посадова особа ГУ ДФС у Херсонській області розрахувалася з барменом кафе ОСОБА_4, яка працювала у позивача на підставі цивільно-правового договору від 25 липня 2016 року.

Зазначені обставини також підтвердили позивач та свідок ОСОБА_3 під час судового засідання в суді першої інстанції.

Доводи касаційної скарги в частині того, що свідок ОСОБА_4 не перебуває у трудових відносинах з позивачем, а здійснює свою діяльність на підставі цивільно-правового договору, не спростовують висновки, викладені в судових рішеннях.

З огляду на наведене суд погоджуєтся з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність відповідачем факту продажу в кафе, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач, пляшки алкогольного напою без відповідної ліцензії, а тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, встановлені абзацом 5 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР у мінімальному розмірі 17 000 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними у судових рішеннях, які переглядаються, про те що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції, визначені частиною першою статті 17 Закону № 265/95-ВР у розмірі 1 грн.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, що, з огляду на приписи вищенаведеної норми, суд касаційної інстанції не уповноважений здійснювати.

За таких обставин, враховуючи що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, належним чином надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати