Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №820/6196/16 Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №820/61...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №820/6196/16

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2018 року

Київ

справа №820/6196/16

адміністративне провадження №К/9901/2250/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Пасічник С.С. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (головуючий суддя Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (головуючий суддя Яковенко М.М., судді: Лях О.П., Старостін В.В.) у справі № 820/6196/16 за позовом Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Державне підприємство «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» звернулось до суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

На обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначав, що перераховував податок на доходи фізичних осіб, утриманий із нарахованої заробітної плати, проте мала місце несвоєчасність у виплаті задекларованих та узгоджених податкових зобов'язань, разом з цим податковий орган неправомірно та безпідставно застосував до позивача штрафні санкції, що передбачені податковим законодавством за неутримання та/або несплату податків платником, у тому числі податковим агентом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2015 року № 0011751706.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем передчасно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі статті 127 Податкового кодексу України у розмірі 50%, 75%, оскільки факти неодноразового протягом 1095 днів неутримання та неперерахування до бюджету податку за платежем «податок на доходи фізичних осіб» мають бути встановлені попередніми актами перевірок, за результатами яких прийнято податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 127.1 статті 127, підпунктів 168.1.2, 168.1.4, 168.15 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, статей 72, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

При цьому в касаційній скарзі зазначено, що судами попередніх інстанцій безпідставно не прийнято до уваги те, що у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачених статтею 127 Податкового кодексу України, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами скаржника не погоджується та вказує на те, що суть касаційної скарги зводиться до переоцінки доказів в матеріалах справи та вважає, що відповідачем неправомірно застосовано до Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» положення пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, оскільки перевіркою не було встановлено порушень, передбачених даним пунктом.

У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» з питань дотримання вимог законодавства України щодо своєчасності та повноти перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01 жовтня 2011 року по 12 грудня 2014 року відповідачем складено акт від 13 березня 2015 року № 575/20-33-17-06/02174885, яким встановлено порушення підпунктів 168.1.2, 168.15 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно та не у повному обсязі перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2014 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2015 року № 0011751706, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» за штрафними санкціями у розмірі 361 521, 37 грн.

Як зазначено судами в судових рішеннях, згідно із розрахунком штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2015 року № 0011751706 контролюючим органом за несплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати, станом на 20 січня 2012 року у сумі 634, 42 грн. застосовано до позивача штрафну санкцію вперше у розмірі 25%, що становить 158, 61 грн., за несплату податку станом на 31 січня 2012 року у сумі 2 950, 67 грн. відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 50%, що становить - 1 475, 34 грн. Крім того, за несплату податку станом на 28 лютого 2012 року та надалі відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 75%. Всього сума штрафних санкцій становить 361 521, 37 грн.

Відповідно до підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно із підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 статті 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

В силу пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно із підпунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

В свою чергу, положеннями статті 127 Податкового кодексу України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові № 21-2919а15 від 10 листопада 2015 року.

У позовній заяві позивач наголошує на відсутності факту ненарахування, неутримання та/або несплати податку на доходи фізичних осіб та помилковості обчислення контролюючим органом суми штрафних санкцій із застосуванням приписів Податкового кодексу України, які передбачають відповідальність за таке порушення, адже зміст акту перевірки та додатків до нього свідчать саме про несвоєчасність сплати податку.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою відповідні доводи платника податків та не досліджено змісту акту перевірки, як такого, на предмет суті встановлених порушень й, як наслідок, не надано правової оцінки правильності обраного контролюючим органом виду відповідальності, встановленої Податковим кодексом України саме за такі порушення, обмежившись лише констатацією застосуваних контролюючим органом розмірів штрафної санкції.

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Стаття 349 КАС України визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С.Пасічник

Судді І.А.Васильєва

В.П.Юрченко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати