Історія справи
Ухвала КАС ВП від 23.01.2018 року у справі №826/7308/17

ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ30 листопада 2020 рокум. Київсправа №826/7308/17адміністративне провадження №К/9901/3934/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Стеценка С. Г.,суддів: Шарапи В. М., Тацій Л. В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/7308/17за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старий Квартал"до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити діїза касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року (головуючий суддя Кузьменко В. А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Кучми А. Ю., суддів: Аліменка В. О., Безименної Н. В. )
ВСТАНОВИВ:ІСТОРІЯ СПРАВИКороткий зміст позовних вимог1. У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Старий Квартал" (далі - ТОВ "Старий Квартал") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01 червня 2017 року № 073/09/01-8/0106 про повернення ТОВ "Старий Квартал" декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 29 травня 2017 року № КВ 153171493228;
- зобов'язати відповідача зареєструвати ТОВ "Старий Квартал" декларацію про готовність об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності до експлуатації на об'єкт "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежитлових приміщень № 17, № 34, № 18, № 25 (в літ. "А") першого, другого поверхів та підвалу з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 44-в в м. Києві (ІІ черга будівництва)".2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про те, що рішення відповідача про повернення декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності є безпідставним та протиправним, оскільки на орган архітектурно-будівельного контролю покладено обов'язок перевірити повноту даних, зазначених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації під час їх подання, в той час як на замовника будівництва покладено обов'язок подання достовірної декларації. Поряд з цим, позивач вказує на те, що декларація про готовність до експлуатації об'єкта заповнена позивачем у відповідності до встановленого порядку, а наведені відповідачем причини не є підставою для повернення такої декларації.Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, позов задоволено повністю.4. Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наведені відповідачем підстави у листі від 01 червня 2017 року № 073/09/01-8/0106 "Про повернення декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 29 травня 2017 року № КВ 153171493228", а саме: необхідність доповнення інформації щодо місця знаходження об'єкта, уточнення площі будівництва та необхідність конкретизувати дати початку та закінчення будівництва не є підставами для повернення декларації, оскільки не свідчать про подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог. Між тим, виправлення технічних помилок чи недостовірних даних, якщо таке має місце, допускається після реєстрації декларації, у будь якому разі окремі неточності чи технічна помилка при заповненні декларації не є підставою для повернення такої декларації, натомість відповідачем не надано доказів щодо неможливості виправлення відповідних помилок чи неточностей після реєстрації відповідної декларації. За таких обставин, рішення відповідача про повернення декларації про готовність об'єкта, викладене у листі №073/09/01-8/0106 від 01 червня 2017 року "Про повернення декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 29 травня 2017 року № КВ 153171493228", не узгоджується із нормами
Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).
Короткий зміст вимог касаційної скарги5.12 січня 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи по суті. Так, судами не враховано, що відповідач розглянувши подану ТОВ "Старий Квартал" декларацію про готовність об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності до експлуатації встановив, що вказана декларація подана з порушенням встановлених чинним законодавством вимог, а саме: у п. 12 необхідно доповнити інформацію щодо місцезнаходження об'єкта будівництва, вказавши номера приміщень, а також необхідно конкретизувати дату початку та закінчення будівництва (позивачем вказано лише приблизний період); необхідно уточнити інформацію, зазначену у п. 14,16 щодо загальної площі об'єкта будівництва. Також, судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до п. 3 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката. Отже, наразі у відповідача відсутні передбачені законодавством підстави для реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта ТОВ "Старий Квартал", який належить до І-ІІІ категорії складності, оскільки об'єкти, що до 10 червня 2017 року належали до ІІІ категорії складності після 10 червня 2017 року належать до об'єктів із середніми (СС2) наслідками та приймаються в експлуатацію на підставі сертифіката, а не на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації.Крім того, скаржник зазначає про те, що вимога про зобов'язання відповідача зареєструвати ТОВ "Старий Квартал" декларацію про готовність об'єкта до експлуатації є виключно дискреційними повноваженнями Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7.12 січня 2018 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2018 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Гриціва М. І., суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.9. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.10.15 березня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Старий Квартал" на касаційну скаргу, в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.11. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І., на підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року № 1009/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2019 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Шарапи В. М., Тацій Л.
В.12. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 28 вересня 2020 року.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ13. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, з метою реєстрації ТОВ "Старий Квартал" подало до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва декларацію про готовність об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності щодо об'єкта "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежитлових приміщень №17, №34, №18, №25 (в літ. "А") першого, другого поверхів та підвалу з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул.Хрещатик, 44 в м. Києва ІІ черга будівництва" (далі - декларація про готовність об'єкта).
14.01 червня 2017 року, за результатами розгляду декларації позивача про готовність до експлуатації об'єкта, контролюючий орган листом № 073/09/01-8/0106 "Про повернення декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 29 травня 2017 року № КВ 153171493228" повідомив ТОВ "Старий Квартал", що подана декларація оформлена з порушенням встановлених вимог, а саме: "у пункті 12 необхідно доповнити інформацію щодо місцезнаходження об'єкта будівництва, вказавши номер приміщень. Також необхідно конкретизувати дату початку та закінчення будівництва; необхідно уточнити інформацію, зазначену в пунктах 14,16 щодо загальної площі об'єкта будівництва.Звертаємо вашу увагу, що відповідно до наказу директора ТОВ "Старий Квартал" О. В. Верної від 12 жовтня 2012 року № 03/12-10, який міститься в матеріалах реєстраційної справи, будівництво (капітальний ремонт) здійснюється в дві черги, загальна площа І черги - 920,40 кв. м., загальна площа ІІ черги - 7,50 кв. м. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовнику будівництва ТОВ "Старий Квартал" зареєстровано 07 грудня 2012 року № КВ 14312242169 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації із капітального ремонту з переплануванням груп нежитлових приміщень № 17, № 34, № 18, № 25 (в літ. "А") першого, другого поверхів та підвалу з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 44 в м. Києва - І черга, загальна площа приміщень, прийнятих в експлуатацію становить 928,9 кв. м.". Враховуючи наведене, відповідач вирішив повернути на доопрацювання позивачу декларацію про готовність до експлуатації об'єкта.15. Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням про повернення декларації про готовність до експлуатації об'єкта, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ16. Відповідно до частини
2 статті
19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Повноваження Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у спірних правовідносинах регулюються, зокрема,
Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ~law9~).18. Згідно зі ~law10~ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.19. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.20. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
21. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.22. Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.23. За приписами п. 3,4 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).24. Надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею
7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".25. Відповідно до п. 15,16,17 Порядку № 461 дані щодо зареєстрованих декларацій, внесених змін до них, повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та скасування їх реєстрації, а також виданих сертифікатів та відмов у їх видачі вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження.
26. Реєстрація декларації або видача сертифіката чи їх дублікатів здійснюється шляхом внесення даних до реєстру з дотриманням вимог
Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "
Про адміністративні послуги".27. Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.28. Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації: щодо об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; щодо об'єктів, які належать до I-III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку; щодо самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.29. Положеннями п. 18,19 Порядку № 461 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.30. Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.
31. У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.32. Згідно зі п. 2 Порядку № 461 повнота даних - інформація, зазначена замовником у поданих за встановленою формою документах, що за змістом достатня для прийняття рішення про реєстрацію декларації.33. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що правовою підставою для повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації є її невідповідність вимогам законодавства.34. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2019 року у справі № 815/349/15, від 08 листопада 2019 року у справі №810/4223/15 та від 04 травня 2020 року у справі № 826/27721/15.35. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності щодо об'єкта "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежитлових приміщень №17, №34, №18, №25 (в літ. "А") першого, другого поверхів та підвалу з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 44 в м. Києві ІІ черга будівництва" свідчить, що вона складена за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку № 461 та містить достатню інформацію для її реєстрації, а саме: інформацію про об'єкт, інформацію про замовника, інформацію про керівника замовника - юридичну особу, інформацію про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду, інформацію про генерального підрядника (підрядника - у разі, коли будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), інформацію про осіб, відповідальних за виконання робіт, інформацію про генерального проектувальника (проектувальника), інформацію про відповідальних осіб генерального проектувальника (проектувальника): головного архітектора (інженера) проекту, особи, що здійснює авторський нагляд (за наявності), інформацію про проектну документацію, інформацію про дозвільні документи (декларація про початок виконання будівельних робіт або інші документи у разі їх наявності), інформація про об'єкт, у тому числі місцезнаходження, дату початку будівництва та дату закінчення будівництва, строк введення об'єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію, техніко-економічні показники об'єкта (з урахуванням результатів технічної інвентаризації), кошторисну вартість будівництва, вартість основних фондів, кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
36. Поряд з цим, доводи відповідача про повернення декларації зводяться до зазначення позивачем неточної, на думку відповідача, інформації.37. Так, у пункті 12 декларації про готовність об'єкта зазначено місцезнаходження за адресою: м. Київ, Шевченківський район, Хрещатик, (літ "А") буд. 44, яка вказана у договорі купівлі-продажу нежилих приміщень від 31 березня 2010 року та реєстраційному посвідченні № 032745; номери приміщень вказані у пункті 1 декларації в інформації про об'єкт.38. Також судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що необхідності конкретизувати дату початку та закінчення будівництва, форма декларації згідно додатку 3 до Порядку № 461 не встановлює формату дати початку та закінчення будівництва. Уточнення інформації про загальну площу об'єкта будівництва, зазначену в пунктах 14,16 декларації, реєстрація змін коригування площі приміщень нормами чинного законодавства не передбачена.39. Поряд з цим, у п. 12 поданої позивачем декларації, серед іншого, зазначено дату початку будівництва - квітень 2012 року та дата закінчення будівництва - квітень 2017 року. У пунктах 14,16 цієї декларації, серед іншого, зазначено загальна площа будівлі (кв. метрів) - нежитлові приміщення з № 1 по № 20 (група нежитлових приміщень № 35) площею 917,3 кв. м. У п. 16 вказано загальна площа приміщення - за проектом (загальні) - 918,6 кв. м., у тому числі пускового комплексу або черги - ІІ черга 918,6 кв. м.40. Пунктом 22 Порядку № 466 визначено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті
39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
41. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатками 2,3,4,5 до цього Порядку.42. Колегія суддів зазначає, що з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що з метою реєстрації декларації про початок будівельних робіт, орган державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє тільки повноту даних, зазначених у ній, та правильність заповнення декларації замовником. За достовірність даних, зазначених у поданій декларації, несе відповідальність безпосередньо замовник.43. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що достовірність даних, наведених у поданій замовником декларації, може слугувати окремою підставою для проведення перевірки такого суб'єкта містобудування.44. Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 818/66/16.45. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що наведені відповідачем підстави у листі від 01 червня 2017 року № 073/09/01-8/0106 "Про повернення декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 29 травня 2017 року № КВ 153171493228", а саме необхідність доповнення інформації щодо місця знаходження об'єкта, уточнення площі будівництва та необхідність конкретизувати дати початку та закінчення будівництва не є підставами для повернення декларації, оскільки не свідчать про подання чи оформлення декларації позивачем з порушенням установлених вимог чинного законодавства. А тому, вказане рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про повернення декларації про готовність об'єкта, викладене у листі від 01 червня 2017 року № 073/09/01-8/0106 є протиправним та підлягає скасуванню.
46. Поряд з цим, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що вимога про зобов'язання відповідача зареєструвати ТОВ "Старий Квартал" декларацію про готовність об'єкта до експлуатації є виключно дискреційними повноваженнями Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з огляду на наступне.47. Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.48. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.49. У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.50. Відповідно до п.
2,
4,
10 ч.
2 ст.
245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
51. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.52. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.53. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об'єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157,159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v.Bulgaria № 38780/02).54. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача зареєструвати ТОВ "Старий Квартал" декларацію про готовність об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності до експлуатації на об'єкт "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежитлових приміщень № 17, № 34, № 18, № 25 (в літ. "А") першого, другого поверхів та підвалу з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 44-в в м. Києві (ІІ черга будівництва)".
55. Між тим, слід було б зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути вказану декларацію ТОВ "Старий Квартал", з урахування висновків суду.56. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 826/10249/16.57. Відповідно до ч.
1 ст.
36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.58. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.59. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
60. Частиною
2 статті
6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.61.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.62. Відповідно до статті
17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.63. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах
"Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89),
"Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та
"Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).64. Згідно з п.
3 ч.
1 ст.
349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
65. За ст.
351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, зокрема, неправильне застосування закону, який не підлягає застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.66. Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково зазначили щодо необхідності зобов'язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Старий Квартал" декларацію про готовність об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності щодо об'єкта "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежитлових приміщень №17, №34, №18, №25 (в літ. "А") першого, другого поверхів та підвалу з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 44 в м. Києва ІІ черга будівництва". А тому наявні підстави для зміни резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року з викладених вище обставин.67. В решті оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.Керуючись ст.ст.
341,
345,
349,
350,
355,
356,
359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.Змінити постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року виклавши абзац третій резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року у такій редакції:"Зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Старий Квартал" декларацію про готовність об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності щодо об'єкта "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежитлових приміщень №17, №34, №18, №25 (в літ. "А") першого, другого поверхів та підвалу з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 44 в м.Києві ІІ черга будівництва".У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року залишити без мін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.СуддіС. Г. Стеценко В. М. Шарапа Л. В. Тацій