ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року

м. Київ

справа №804/1472/17

адміністративне провадження №К/9901/37283/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Єзеров А. А., Кравчук В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кривбастехнопром" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 (судді - Коршун А. О., Головко О. В., Ясенова Т. І.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Кривбастехнопром" до Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, третя особа: Криворізька міська рада про визнання протиправним та скасування витягу, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

У лютому 2017 року ПрАТ "Кривбастехнопром" звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №40 від 14.02.2017, виданий управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області;

-зобов'язати управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області видати витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1,7839 га, розташованої за адресою вул.

Каховська, 82а, яка знаходиться у користуванні ПрАТ "Кривбастехнопром" на підставі договору оренди від 28.04.2009 із застосуванням коефіцієнту функціонального призначення, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,2.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2009 між позивачем (Орендодавець) та Криворізькою міською радою (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець на підставі рішень міської ради №871 від 24.01.2007 та №3029 від 29.01.2009 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення виробничих приміщень, яка знаходиться на вул. Каховській, 82а у Дзержинському районі м. Кривого Рогу, річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

24.06.2015 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", яке набрало чинності 01.01.2016 та яке прийнято за розглядом технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста, виконану на підставі Генерального плану м. Кривий Ріг Державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю. М. Білоконя", з урахуванням позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації №1624-14 від 10.12.2014, виконаної на підставі Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" Державним агентством земельних ресурсів України.

Вищевказаним рішенням Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015 затверджено грошову оцінку земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон, зокрема: землі комерційного використання - 2,50, та рекомендовано Управлінню Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області забезпечити видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, тобто саме технічна документація містить визначені величини коефіцієнтів, що зазначаються у витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

10.02.2017 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

14.02.2017 відповідачем було підготовлено витяг №40 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 17839,00 кв. м., відповідно до якого: - назва земельної ділянки: 1.11.3 (кадастровий №1211000000021560016) для розміщення виробничих приміщень; - місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул.

Каховська, 82а; - площа земельної ділянки, кв. м. : 17839,00; - економіко-планувальна зона: ДЗ-16; - коефіцієнт Кф: 2,50.

Не погодившись з зазначеним витягом, оскільки на думку позивача, відповідачем у ньому безпідставно зазначено коефіцієнт функціонального використання (Кф) 2,5, який встановлюється для земель комерційного використання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки необґрунтовано завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок застосування коефіцієнта 2,5 функціонального призначення - землі комерційного призначення, оскільки за договором оренди земельна ділянка, надана ПАТ "Кривбастехнопром" для розміщення виробничих приміщень, що передбачає застосування коефіцієнту - 1,2.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №40 від 14.02.2017 виданий управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області.

Зобов'язано управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області видати витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1,7839 га, розташованої за адресою вул.

Каховська, 82а, яка знаходиться у користуванні ПрАТ "Кривбастехнопром" на підставі договору оренди від 28.04.2009 із застосуванням коефіцієнту функціонального призначення, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,2.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що чинні, на момент звернення ПрАТ "Кривбастехпром" до відповідача з вимогою про надання Витягу із технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, нормативно-правові акти, які регулюють порядок нормативної грошової оцінки земельних ділянок у м. Кривому Розі, не встановлюють залежності нормативно грошової оцінки земель від видів економічної діяльності користувачів земельних ділянок, джерел фінансування діяльності, яка ведеться на земельній ділянці, а також не передбачають можливості застосування інших актів центральних органів виконавчої влади при виконанні витягів із затвердженої міською Радою документації по нормативно грошовій оцінці земель міста Кривого Рогу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1,7839 га, розташованої у Дзержинському районі за адресою вул. Каховська, 82а, за №40 від
14.02.2017 який було видано позивачу, безпідставно застосувало коефіцієнт функціонального використання (Кф) 2,5, який встановлюється для земельних ділянок комерційного використання, оскільки за договором оренди земельна ділянка надана ПрАТ "Кривбастехнопром" для розміщення виробничих приміщень.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Криворізької міської ради №871 від 24.01.2007 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою на вул. Каховській, 82а та передачу її в оренду для розміщення виробничих приміщень", позивачу в оренду передано земельну ділянку комерційного використання (код 1.11.3). Тобто в самому рішенні органу місцевого самоврядування визначена категорія переданої в оренду земельної ділянки за функцією її використання, і ні договором, як на те посилається скаржник, ні домовленістю між сторонами, ні у будь-який інший, не передбачений законодавством спосіб, категорія переданої в оренду земельної ділянки змінена бути не може.

Суд дійшов висновку, що отримання позивачем в оренду земельної ділянки саме комерційного використання, підтверджено в тому числі, і судовими рішеннями, що набрали законної сили, зокрема постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.02.2013, в якій за розглядом заяви Криворізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 у справі №17/5005/12953/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кривбастехнопром" до Управління Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про скасування витягу з технічної документації і довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов'язання видати нові, встановлено, що п. 2. Рішення Криворізької міської ради №871 від 24.01.2007 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою на вул. Каховській, 82а та передачу її в оренду для розміщення виробничих приміщень" визначено, що в оренду позивачу передано земельну ділянку саме комерційного використання (код 1.11.3).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Криворізькою міською радою у межах наданих повноважень, у спосіб, встановлений чинним законодавством, прийняті рішення, у яких зазначено і категорію земельної ділянки (комерційне використання - 1.11.3), переданої позивачу в оренду, і коефіцієнт, що характеризує функціональне використання цієї ділянки (Кф=2,5). Враховуючи, що рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах визначених законом повноважень, є обов'язковими до виконання на відповідній території в силу ч. 1 ст. 144 Конституції України, і вищевказані рішення міської ради на час виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду справи у судовому порядку не скасовувались та не визнавались нечинними, суд дійшов висновку, що відповідачем - територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, до завдань якого, зокрема, відноситься видача витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, підготовку та оформлення спірного витягу з технічної документації №40 від 14.02.2017 здійснено з дотриманням вимог діючого законодавства.

З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що при визначенні нормативно-грошової оцінки землі необхідно виходити з доходу, який ця земля дає або може дати. В свою чергу, відповідно до договору оренди землі, укладеного між товариством та міською радою спірна земельна ділянка надана в оренду ПАТ "Кривбастехнопром" з цільовим призначенням: для розміщення виробничих приміщень, а тому, на думку позивача, відповідач безпідставно застосовує коефіцієнт функціонального використання при визначенні розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки Кф 2,5, як для земель комерційного використання.

У відзиві на касаційну скаргу Криворізька міська рада просить у її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" (тут і далі - ~law16~ в редакції на час виникнення спірних правовідносин), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. (ч. 5 ст. 5 Закону).

У ~law17~ передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

За нормами ~law19~ підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

~law20~ встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. (~law21~).

Згідно з положеннями ~law22~ виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" затверджено грошову оцінку земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон, зокрема: землі комерційного використання - 2,50, та рекомендовано Управлінню Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області забезпечити видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, тобто саме технічна документація містить визначені величини коефіцієнтів, що зазначаються у витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Дане рішення набрало чинності 01.01.2016 року та є чинним.

За правилами ~law23~ витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 201 Земельного кодексу України).

Пунктами 1,2,3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

За наведеного правового регулювання, витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Положеннями ~law25~ передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

У п 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 №391 передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено те, що обов'язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч.ч. 1, 3 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

З аналізу вищенаведених приписів законодавства вбачається, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно з частиною 1 статті 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов'язки. І об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Враховуючи викладене, Верховний Суд приходить до переконання, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі №817/1814/17, від 10.09.2020 у справі №817/1793/17, від 28.07.2020 № 817/1783/17, від 15.06.2021 у справі №817/1802/17 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї під час розгляду цієї справи.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень відповідача. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.

Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

При цьому належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

За правилами частини 1, 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частини 1, 4 статті 351 КАС України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кривбастехнопром" - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови, а в решті залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук