Історія справи

Постанова КАС ВП від 01.05.2023 року у справі №640/17591/19
Ухвала КАС ВП від 18.10.2020 року у справі №640/17591/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року

м. Київ

справа № 640/17591/19

адміністративне провадження № К/9901/26553/20, К/9901/29199/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Асоціація «Укрводоканалекологія», Акціонерне товариство «Харківобленерго» про визнання протиправним та нечинним абзацу 6 підпункту 2 пункту 1 постанови НКРЕКП від 06.09.2019 за №1825 «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги»,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - позивач, Підприємство) звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, Комісія, НКРЕКП) у якому просило визнати протиправним та нечинним абзац 6 підпункту 2 пункту 1 постанови від 06.09.2019 № 1825 «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» щодо виключення пп. 4, пп.3 п.3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 серпня 1998 року № 1052 (далі - спірне рішення).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана Постанова № 1825 у частині абз.6 пп.2 п.1 прийнята регулятором усупереч публічної мети його діяльності та без врахування потенційних наслідків регуляторного акту, а відтак не відповідає критеріям добросовісності та розсудливості, що є підставою для його скасування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, відповідач та третя особа подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просили їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу НКРЕКП, серед іншого, обґрунтовано тим, що суди дійшли передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позову, ґрунтуючись на висновках, зроблених у справах № 922/4198/17 та № 922/1545/18, не зважаючи на безпідставність застосування преюдиціальних фактів щодо віднесення позивача до І класу споживачів електроенергії. Скаржник також наголошував, що саме КП «Харківводоканал» протягом тривалого часу відносить себе до ІІ класу, а тому підстави вважати, що позивач є споживачем І класу відсутні.

АТ «Харківобленерго» у касаційній скарзі, серед іншого, також наголошувало на тому, що неможливо застосувати до розглядуваної справи висновки Верховного Суду у справах № 922/4198/17 та № 922/1545/18, оскільки вони стосуються зовсім інших періодів діяльності підприємства. Звертало увагу на те, що АТ «Харківобленерго» з 01.01.2019 повністю припинило діяльність з постачання електроенергії та здійснює лише виконання функцій з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності.

АТ «Харківобленерго» у відзиві на касаційну скаргу НКРЕКП просило касаційну скаргу задовольнити та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзивах на касаційні скарги позивач просив залишити їх без задоволення, а судові рішення без змін.

Від інших учасників справи заперечення до суду не надходили.

Ухвалами Верховного Суду від 05.11.2020 та 09.11.2020 відкрито касаційні провадження за скаргами НКРЕКП та АТ «Харківобленерго», відповідно, на підставі відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Як установлено судами, Постановою № 1052 від 13.08.1998 Національна комісія регулювання електроенергетики затвердила Порядок визначення класів споживачів, диференційованих за ступенями напруги на межі балансового розподілу електропостачальних систем (далі - Постанова № 1052).

Відповідно до п. 1 Постанови № 1052 (в редакції станом на 2018 рік) порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги (далі також - Порядок № 1052), прийнято згідно з Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.96 N 15, Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.96 N 15/1. Цей Порядок обов`язковий для застосування всіма ліцензіатами з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні із споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з п. 2 Постанови № 1052 у цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам;

споживач електричної енергії (споживач) - юридична або фізична особа - підприємець, населення, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору з постачальником електричної енергії;

субспоживач - споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки споживача (субспоживача);

точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відповідно до умов договору про постачання електричної енергії або про купівлю-продаж електричної енергії відбувається перехід права власності на електричну енергію.

Пунктом 3 Постанови № 1052 (в редакції станом на 2018 рік) було визначено, що споживачі електричної енергії розподіляються на два класи.

До 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

4) є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

Таким чином, згідно з Порядком, споживачі електричної енергії поділяються на два класи 1 та 2, де споживачі 1-го класу напруги отримують електричну енергію на 25-30% дешевшу ніж споживачі 2-го класу напруги.

Наприкінці 2018 року, у відповідності до Закону України «Про ринок електричної енергії», діяльність постачальників електричної енергії переформатована у надання послуг з розподілу електричної енергії. Тобто постачальники електричної енергії стають операторами систем розподілу електричної енергії (ОСР).

У межах Харківської області Акціонерне товариство «Харківобленерго» стає ліцензованим Оператором системи розподілу електричної енергії (ОСР).

11.12.2018 Постановою НКРЕКП № 1845 затверджені тарифи на послуги з розподілу електричної енергії за кожним класом споживача.

01.01.2019 між КП «Харківводоканал» та AT «Харківобленерго» як ОСР укладало Договори про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4 та № 1.01, за якими КП «Харківводоканал» є споживачем послуг AT «Харківобленерго» з розподілу електричної енергії. Вказані Договори були укладені у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», шляхом приєднання до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» № 1825 від 06.09.2019, яка набрала чинності 09.09.2019, (далі - Постанова № 1825), внесено до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 серпня 1998 року N 1052, такі зміни:

1) пункти 1 та 2 викласти в такій редакції:

"1. Цей Порядок обов`язковий для застосування споживачами та учасниками ринку електричної енергії, які уклали договори про розподіл електричної енергії з операторами системи розподілу.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії" та Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 312.";

2) у пункті 3:

у підпункті 3.1:

у підпункті 1 слова "постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії" замінити словами "мереж оператора системи розподілу на електроустановки споживача на межі балансової належності";

підпункт 2 викласти в такій редакції:

"2) приєднані до шин електростанцій (за винятком суб`єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);";

у підпункті 3 слова "в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу" замінити словами "на межі балансової належності";

підпункт 4 виключити;

у підпункті 3.2 слова "від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії" замінити словами "на межі балансової належності";

3) у пункті 4 слова "декількома точками продажу з" виключити, а слова "по кожній точці продажу електричної енергії" замінити словами "за кожною межею балансової належності";

4) пункт 5 виключити.

На думку позивача, абзац 6 (щодо виключення підпункту 4 з підпункту 3.1 пункту 3 Порядку) пункту 2 частини 1 Постанови НКРЕКП від 06.09.2019 №1825 «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» прийнятий в порушення обов`язкових до виконання норм Закону №1540 та без врахування інтересів і забезпечення балансу діяльності підприємств, які здійснюють соціально значимі функції життєзабезпечення міст та обласних центрів - надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, в умовах штучного збільшення ціни на послуги з розподілу електричної енергії.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що внесення НКРЕКП змін до Постанови НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 та виключення з тексту «Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» пп. 4 пп. 3.1 п. 3, яким були визначені критерії віднесення споживачів до І класу напруги, свідчить про порушення державним регулятором принципів належного урядування.

Дослідивши спірні правовідносини в межах касаційного перегляду справи відповідно до статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення закріплено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).

Відповідно положень ст. 1 указаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Статтею 2 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом (ст. 3 Закону № 1540-VIII).

Положеннями ст. 14 цього Закону визначено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.

Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.

Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;

Так, підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

Кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб (ст. 15 Закону № 1540-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це:

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Отже, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, який, зокрема, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, формує цінову і тарифну політику у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізує її у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом. Формою робити Регулятора є засідання на якому ним приймаються, зокрема регуляторні акти в порядку, передбаченому спеціальним Законом.

Як установлено судами попередніх інстанцій, на виконання вимог указаного Закону відповідачем - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято регуляторний акт - постанову від 06.09.2019 за № 1825 «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги», якою, зокрема, виключено пп. 4 пп.3 п.3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 серпня 1998 року № 1052.

Прийняттю спірного рішення передувало те, що 24.06.2019 на офіційному веб-сайті НКРЕКП було розміщено Повідомлення про оприлюднення проекту, що має ознаки регуляторного акту - постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенем напруги». За змістом Проекту вказаного регуляторного акту вбачається, що Регулятор, окрім іншого, має на меті скорочення ознак споживачів 1-го класу напруги шляхом виключення пп.4 пп.3.1 п. 3 Порядку № 1052.

Згідно пункту 3.2 глави 3 Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866 (далі - Порядок № 866), у разі отримання зауважень та пропозицій до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, їх розгляд проводиться після закінчення строку подання зауважень та пропозицій та їх оприлюднення. Зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, подаються у письмовому та/або електронному вигляді у форматах doс, docx за формою згідно з додатком 1.

На виконання вимог указаного Порядку №866 підприємством 09.07.2019 (в межах терміну для надання зауважень та пропозицій до оприлюдненого проекту змін до Порядку №866) надіслано до НКРЕКП лист за вих. № 01-01-23/4050-19 з пропозиціями та обґрунтуванням щодо неможливості виключення підпункту 3.1 пункту 3 Постанови №1052, оскільки такі зміни призведуть до фінансових обтяжень споживачів послуг з централізованого водопостачання й водовідведення, 80% з яких це населення. КП «Харківводоканал» вказувало на свою належність до споживачів 1 класу. Також до вказаного листа позивачем було додано таблицю зауважень та пропозицій до проекту рішення НКРЕКП.

Так, КП «Харківводоканал» запропоновано залишити пп.4 пп. 3.1 п. 3 Порядку № 1052 та викласти у такій редакції: «є промисловими підприємствами, що до 01.01.2019 року збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та їх місячне споживання електричної енергії від мереж оператора системи розподілу складає понад 20 млн кВт год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точках комерційного обліку».

Пунктом 3.3 Порядку № 866 визначено, що після опрацювання зауважень та пропозицій до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, розробник за погодженням з Головою або членом НКРЕКП відповідно до розподілу обов`язків надає до відділу інформації та комунікацій з громадськістю НКРЕКП для розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет.

Судом установлено, що зауваження та пропозиції надані КП «Харківводоканал» листом від 09.07.2019 № 01-01-23/4050-19 до проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» включено до узагальненого переліку зауважень та пропозицій.

В подальшому на офіційному веб-сайті НКРЕКП оприлюднено узагальнені зауваження і пропозиції до проекту постанови щодо змін до «Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги».

27.08.2019 в приміщенні НКРЕКП проведено відкрите обговорення отриманих пропозицій та зауважень до проекту рішення НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта - постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги», за результатами якого складено протокол отриманих пропозицій та зауважень до проекту рішення від 27.08.2019 № 89-п та Таблицю узгоджених позицій до проекту регуляторного акту Постанови НКРЕКП «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги».

Пропозиції КП «Харківводоканал» щодо неможливості виключення зі складу споживачів, які відносяться до I класу, промислових підприємств, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року, та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, були відхилені.

На сторінці 6 таблиці узгоджених позицій щодо проекту змін до Порядку № 1052 НКРЕКП зазначено, - «Не враховано. Відповідно до проведеного аналізу та інформації наданої від операторів системи розподілу, підприємства із зазначеними характеристиками відсутні».

Однак, як установлено судами попередніх інстанцій, у 2019 році місячне споживання електричної енергії КП «Харківводоканал» складало понад 20 млн.кВт/год на технологічні потреби виробництва. У 2019 році споживання електричної енергії на технологічні потреби виробництва КП «Харківводоканал» складали (рядок 1 + рядок 4 Узагальнюючої таблиці по місячно): січень 2019 року - 27 451 000 кВт/год; лютий 2019 року - 24 464 000 кВт/год; березень 2019 року- 25 853 000 кВт/год; квітень 2019 року - 22 984 000 кВт/год; травень 2019 року - 22 419 000 кВт/год; червень 2019 року - 22 484 000 кВт/год; липень 2019 року - 22 825 000 кВт/год; серпень 2019 року - 22 144 000 кВт/год; вересень 2019 року - 22 334 000 кВт/год; жовтень 2019 року - 23 348 000 кВт/год; листопад 2019 року - 23 561 000 кВт/год; грудень 2019 року - 24 709 000 кВт/год. Тобто по-місячний показник споживання електричної енергії КП «Харківводоканал» на технологічні потреби у 2019 році складав понад 20 млн кВт/год.

Таким чином, у 2019 році КП «Харківводоканал» безпосередньо відповідало ознаками споживача 1 класу напруги у порядку пп.3.1 п.3 Порядку № 1052, оскільки було та є промисловим підприємством, у 2019 році збільшило обсяги споживання електричної енергії утричі порівняно з 2008 роком та помісячно споживало електроенергію понад 20 млн. кВт/год у 2019 році, що спростовує доводи апелянтів про відповідність Позивача характеристикам 2 класу споживачів електричної енергії.

Крім того, під час проведення відкритого обговорення отриманих пропозицій та зауважень до проект рішення НКРЕКП, «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» була зазначена позиція представників КП «Харківводоканал» щодо положень проекту Постанови, зокрема, що виключення з Порядку підпункту 4 підпункту 3.1. пункту 3 може призвести до переходу підприємства з 1 класу на 2 клас споживання електричної енергії та зростання тарифу КП «Харківводоканал» для населення.

Однак такі доводи Підприємства залишено поза увагою НКРЕКП, як і фактичні дані щодо споживання електроенергії КП «Харківводоканал», що, в свою чергу, спростовують твердження відповідача щодо відсутності підприємств, які підпадають під ознаки споживачів 1 класу.

Аналізуючи наведене в сукупності, Верховний Суд погоджується з доводами судів попередніх інстанцій, що внесення НКРЕКП змін до постанови НКРЕ від 13.08.1998 № 1052 та виключення з тексту «Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» пп. 4 пп. 3.1 п. 3, яким були визначені критерії віднесення споживачів до 1 класу напруги, свідчить про порушення державним регулятором принципів належного урядування.

При цьому Верховний Суд доходить висновку, що виключення пп. 4, пп.3 п.3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 серпня 1998 року № 1052 навіть за наявності одного споживача, що відповідає критеріям, передбаченим вказаною нормою, без належної перевірки та обґрунтування є недопустимим.

Доводи скаржників про те, що висновки у справі № 922/4198/17 та у справі № 922/1545/18 не мають преюдиційного значення, однак застосовані судом, є безпідставними, так як судами попередніх інстанцій лише вказано на наявність таких судових рішень, однак це не було покладено в основу рішення у розглядуваній справі як факти преюдиційного значення.

Також Верховний Суд зауважує, що предметом розгляду у цій справи є правомірність прийнятого регуляторного акту в частині виключення певного пункту, відтак вирішення питань, наведених у касаційних скаргах, зокрема, твердження скаржників про відношення Підприємства себе до 2 групи споживачів та припинення АК "Харківобленерго" діяльності з постачання електроенергії знаходяться поза межами цього судового розгляду.

Таким чином колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками та основними мотивами судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав задоволення позову.

Не дають підстав для скасування судових рішень також інші, зазначені у касаційних скаргах, аргументи скаржників, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів, а зводяться виключно до висловлення незгоди з ухваленими рішеннями.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук