Податківці не виконують рішення суду про скасування ППР

Одне із вітчизняних підприємств зіткнулось з ситуацією, коли скасовані у судовому порядку ППР про визначення двох штрафних санкцій, не виконується податковим органом, тобто, як повідомляє підприємство, «податківці відмовляються його враховувати». Після усього цього, підприємство отримало від податкового органу ще й нове ППР, яким вже визначено три штрафа, серед яких, у тому числі, й ті два штрафа, що вже скасовані у судовому порядку. Цікаво, що підприємство у новому ППР визнає один штраф та готове його сплатити, але хвилюється, що сплачений штраф буде враховано податківцями у рахунок тих штрафів, які на думку підприємства, включено до нового ППР неправомірно. Ось, за таких умов підприємство перебуває у стані невизначеності, а тому запитує, як реагувати та що можна вчинити у такій ситуації.

Щодо скасованих штрафів

Згідно з пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу. При цьому, ППР вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, відкликання ППР внаслідок його скасування за рішенням суду призводить до того, що сума зобов'язання (штрафних санкцій), визначена підприємству скасованим податковим повідомленням-рішенням, не набула статусу узгодженої.

За загальним правилом, визначеним ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Процедуру виконання податковими органами рішень судів навіть визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за № 751/28881 (далі - Порядок № 422).

Пунктом 1 глави 4 розділу V Порядку № 422 визначено, що працівники підрозділів судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації.

При цьому, відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів судового оскарження. До таких матеріалів віднесено, у тому числі, й рішення суду, прийняте по суті.

Пунктом 2 цієї ж глави 4 передбачено, що залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в інтегрованій картці платника (ІКП) статус повідомлень-рішень відповідно до рішення суду змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд» / «Анульовано».

У даному випадку, враховуючи факт скасування судом повідомлень-рішень про визначення штрафних санкцій, в ІКП статус повідомлень-рішень має бути змінено на «Скасовується у судовому порядку».

Що ж до самих штрафних санкцій, то у п. 2 глави 4 розділу V Порядку № 422 вказано, що у разі якщо за результатами судового оскарження донарахована сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування суми не проводиться. Тобто, іншими словами, в ІКП у зв’язку з прийняттям рішення суду не повинна відображається сума штрафу, оскільки вона так і не набуває статусу узгодженої.

Ось так в ідеальному світі мали б розгортатись події щодо відображення скасованих в судовому порядку повідомлень-рішень та штрафних санкцій, визначених такими повідомленнями-рішеннями. Однак, не усе і не завжди відбувається «за сценарієм».

Для об’єктивності варто зазначити, що у даному випадку, нажаль, ми не має у достатньому обсязі усієї інформації для того, аби зрозуміти, чому саме податковий орган продовжує враховувати визначені ним перші два штрафи, та чи точно й без перекручень підприємство повідомило про обставини взаємовідносин з податковим органом.

Не прагнучи явно стати на чийсь бік, зробимо, все ж таки, припущення, що підприємство надало коректну інформацію про стан справ, та надамо відповідні рекомендації щодо можливих подальших дій.

Що можна зробити

Частиною 1 ст. 5 КАСУ визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій, або визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

У даному випадку, протиправними слід вважати дії податкового органу по визнанню нарахованих сум штрафних санкцій узгодженими та протиправною є бездіяльність податкового органу, яка полягає у невідображенні в ІКП підприємства облікових показників (операцій) щодо виключення з ІКП штрафів.

Отже, виходячи з того, що податковий орган продовжує обліковувати за платником перші два штрафи, підприємство має право звернутися до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій податкового органу щодо відображення в інтегрованій картці платника суми штрафів (визнання їх узгодженими), що були скасовані згідно з рішенням суду, та зобов’язати податковий орган відобразити в інтегрованій картці платника облікові показники (операції) щодо виключення з ІКП штрафів.

Щодо нового ППР

Як і будь-яке податкове повідомлення-рішення, з яким не погоджується платник податків, нове ППР маже бути оскарженим в адміністративному та/або судовому порядку. При цьому, оскільки підприємство визнає останній штраф, то оскаржувати ППР слід лише в частині перших двох штрафів. Але оскаржувати потрібно обов’язково, оскільки усі грошові зобов’язання, визначенні в ППР, та які не будуть оскарженні, перейдуть у статус узгоджених, а, отже, підлягатимуть обов’язковій сплаті.

Таким чином, нове ППР слід оскаржити в частині перших двох штрафів, а у якості підстав для оскарження слід використовувати попереднє рішення суду про скасування ППР, яким ці штрафи були визначенні.

Щодо третього штрафу, визначеного у новому ППР, та побоювань підприємства слід враховувати наступне. Так, дійсно, п. 87.9 ст. 87 ПКУ передбачає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, кошти, що сплачує платник, незалежно від напрямку їх сплати зараховуються лише в рахунок погашення податкового боргу. Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 ПКУ податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. У випадку виникнення податкового боргу податковий орган вимагає його сплату шляхом направлення податкової вимоги.

Враховуючи те, що податковий орган направив підприємству нове ППР, а не податкову вимогу, слід прийти до висновку, що за підприємством податковий борг не обліковується (принаймні, в частині тих штрафів, про які йдеться у питанні від підприємства). За таких умов, підприємство може сплати штраф, який воно визнає, визначивши напрямок його сплати, тобто, конкретизувавши в призначенні платежу, який саме штраф сплачується.

Опубліковано: "Бухгалтер&Закон" № 49-50, листопад 2019.

Автор: адвокат, податковий консультант Сергій Єфімов, партнер АО "Адвокатська фірма Єфімов та партнери"