Під антарктичними водами виявили величезну річкову систему, яка існувала 40 млн років тому

Геологи, які розкопують масивний льодовиковий щит Західної Антарктиди, натрапили на залишки стародавньої річкової системи, яка колись протікала майже на 1600 км, пише Space.com. 

Згідно з висновками геологів, які були опубліковані в журналі Science Advances, це відкриття дозволяє зазирнути в історію Землі та натякає на те, як екстремальні зміни можуть зробити планету іншою. 

"Якщо ми думаємо про потенційно серйозну зміну клімату в майбутньому, нам потрібно вивчати періоди в історії Землі, коли це вже відбувалося", - пояснив в інтерв'ю Live Science співавтор дослідження і седиментолог з Центру полярних і морських досліджень ім. Гельмгольца Інституту Альфреда Вегенера в Німеччині Йоганн Клагес.

У виданні нагадали, що між 34 мільйонами та 44 мільйонами років тому, в епоху пізній еоцен, атмосфера Землі значно змінилася, адже рівень вуглекислого газу різко впав, а глобальне похолодання спричинило утворення льодовиків на вільній від льоду Землі. 

Також відомо, що кількість вуглекислого газу наприкінці еоценового періоду була майже вдвічі більшою, ніж сьогодні. Проте Клагес наголосив, якщо рівень парникових газів продовжуватиме зростати, то він може бути схожим до прогнозованого близько за 150-200 років. 

"Але розкриття минулого виявилося складним завданням. Більша частина Західної Антарктиди сьогодні вкрита льодом, що ускладнює доступ до осадових порід, які мають вирішальне значення для вивчення ранніх середовищ. Геологи часто покладаються на тип зерен, мінералів і скам'янілостей, що містяться в цих відкладеннях, щоб з'ясувати, якими були умови, характерні для тієї чи іншої місцевості", - пояснюють у виданні.

Наразі Клагес та його команда аналізують частини основних відкладень, які відносяться до пізнішого олігоцен-міоценового періоду (близько 23 мільйони років тому). Завдяки цьому геологи зможуть краще прогнозувати клімат у майбутньому. 

Раніше британські дослідники з'ясували, чи можуть бегемоти насправді літати. За словами вчених, коли бегемоти досягають максимальної швидкості, то дійсно можуть злетіти в повітря. 

"Раніше мені було важко працювати з бегемотами, тому що вони дуже важкодоступні. Вони неймовірно небезпечні, найбільш активні вночі, і проводять багато часу у воді", - пояснив професор еволюційної біомеханіки, який очолював дослідження Джон Хатчінсон.

Також стало відомо, що давньоєгипетські писарі мали жахливу поставу, адже працювали в тісних та згорблених позах, які були настільки викривленими, що це могло призводити до розвитку остеоартриту в суглобах та інших проблемах зі скелетом.