11
0
4858
Фабула судового акту: Справа 826/8860/16 є першою справою з предметом позову щодо персональної відповідальності Кличка за неналежну організацію роботи Депзему КМДА (О. Поліщука), яка була виграна у першій інстанції та залишена без змін в апеляційній інстанції. Має бути стягнуто за Кличка з КМР 4640.00 грн.
https://www.youtube.com/watch?v=xtW0VR1h0AA&feature=youtu.be
Таким чином ми максимально наблизилися до мертвонародженої ч. 5 ст. 42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" (Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.).
Окрім того, по справі 826/8097/16 ухвалою ВАСУ від 21.10.2016 року Кличку було відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі п.5,ч. 5, ст. 214 КАСУ. Таким чином відбувся особливий порядок розгляду справи та маємо кінцеве рішення касаційної інстанції по персональній відповідальності Кличка.
Слід зазначити, що спочатку всі судді ОАСК відмовляли нам у задоволенні позовних вимог, оскільки все життя судді визнавали бездіяльність саме Київради за невчасний розгляд клопотань, при цьому не завжди позивачі вигравали.
На сьогоднішній день навіть ті судді у суді апеляційної інстанції, які не задовольняють наші апеляційні скарги з задоволенням самовідводяться або задовольняють заяви про їх відвід.
Зверніть увагу на доводи представника Кличка, вони чіпляються буквальо до кожної коми. Це агонія.
Тому констатуємо точку неповернення до принципу колегіальної безвідповідальності.
І все це відбувається за часів, коли судова гілка влади фактично не існує в натурі. Без перебільшення це найбільша криза судової гілки влади.
Такий спосіб захисту мотивований принципом невідвороності покарання, який закладений у КУпАП та ККУ, як спосіб попередження системних правопорушень з боку головної посадової особи ОМС, який свідомо обрав собі таку професію. Однак до цього моменту подібних рішень не існувало, тому окрім безмежних повноважень, особистої охорони та зарплатні у 5000 грн. на місяць така посада передбачає і відповідальність за протиправну бездіяльнісь.
Аналізуйте судовий акт: СУД: Персональна відповідальність головної посадової особи органу місцевого самоврядування - Кличка В. В. (Київський апеляційний адміністративний суд у справі № 826/8112/16 від 12 грудня 2017р.)
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30 жовтня 2017 року 16:37 № 826/8860/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява (з у рахуванням заяви про зменшення позовних вимог) ОСОБА_1, (далі - позивач), до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, (далі - відповідач), про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення протягом місяця на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_3 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно клопотання № 26, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. № 08/М-4235 від 06.04.2016 року.
Одночасно позивач просить відшкодувати витрати на правову допомогу та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не вчинив передбачених законом дій щодо винесення на розгляд сесії Київської міської ради його клопотання, зареєстрованого у Київській міській раді, внаслідок чого Київською міською радою не виконано норми абзацу першого частини 7 ст. 118 Земельного кодексу України щодо розгляду клопотання на сесії ради у місячний строк.
Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120, та рішення Київської міської ради від 12.11.2014 № 351/351 «Про Регламент Київської міської ради».
Також представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час судового засідання 26.06.2017 року у задоволенні клопотання судом відмовлено на підставі рішення Конституційного Суду України у справі № 10-рп/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 01.04.2010 року.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із клопотанням № 26 від 05.04.2016 року, в якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_3 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтованим розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
До вказаного клопотання позивач додав копії наступних документів: графічні матеріали; копію паспорта та посвідчення учасника бойових дій; копію довіреності.
Клопотання отримано Київською міською радою 06.04.2016 року за вх. №08/М-4235.
За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 Департамент земельних ресурсів за дорученням Київської міської ради у листі від 27.05.2016 року №057021-10449 повідомив позивача про направлення запиту до Департаменту містобудування та архітектури щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації та наявних містобудівних умов та обмежень, за наслідками отримання висновку якого, Департаментом земельних ресурсів буде підготовлено відповідний проект рішення Київської міської ради, який буде передано у встановленому законом порядку до Київської міської ради.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не невинесення протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступного.
У відповідності до частини першої 1 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що розгляд клопотання позивача про виділення в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки є виключною компетенцією Київської міської ради (КМДА).
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Київського міського голови щодо невнесення протягом місяця на розгляд на пленарне засідання сесії зазначеного питання, суд зазначає наступне.
На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням від 12.11.2014 № 351/351 «Про Регламент Київської міської ради» (далі - Регламент).
Згідно пункту 5 частини третьої статті 4 Регламенту, Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради.
Відповідно до частини тринадцятої статті 146 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
Частиною першою статті 21 Регламенту встановлено, що суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 4 Регламенту Київський міський голова забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.
Вказана норма кореспондується з приписами пункту 9 частини четвертої статті 42 Закону №280/97-ВР.
Згідно пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
Згідно пункту 3.11 вказаного Положення, департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
З огляду на вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесії Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №057021-08/М-4235-5322 від 24.06.2016 року, заяву ОСОБА_1 від 05.04.2016 року щодо надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення означеної земельної ділянки у власність розглянуто, але після спливу місячного строку, визначеного ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Відтак, беручи до уваги доводи сторін по справі та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо незабезпечення контролю за виконанням діючого законодавства та дотриманням порядку і строку розгляду клопотання позивача протягом визначеного законодавством строку, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на надання правової допомоги (п.1 ч.3 ст. 87 КАС України).
Частина 3 статті 90 КАС України, визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Так, статтею 1 Закону України від 20 грудня 2011 року №4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у 2016 році з 01 травня установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1450 гривень. Тобто, розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 580 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у 2017 році з 01 січня установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200 гривень. Тобто, розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 1280 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем долучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 22.05.2016 №22/05-7, замовлення, акт виконаних робіт та квитанцію від 22.05.2016 на суму 4640, 00 грн.
Відповідно до умов договору, повна вартість наданих послуг за написання позовної заяви становить 4640 грн., вартість однієї години роботи становить 580 грн., що відповідає граничному розміру компенсації, визначеному статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Згідно акту виконаних робіт загальна кількість годин обслуговування становить 8 годин.
Так, згідно розділу 1 «Міжгалузевих норм чисельності працівників юридичної служби», затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 № 108, який встановлює норми часу на виконання робіт працівниками юридичних служб, для підготовки, складання та візування позовної заяви необхідно біля 8 годин. Згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України від 17.11.2012, гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.06.2015 по справі №К/800/27389/15.
Суд враховує посилання позивача на можливість суду вийти за межі позовних вимог з метою відновлення порушеного права, однак не вбачає у межах спору, що відповідач може вчинити дії прийняти рішення, які б захистили або відновили порушені, на думку позивача, права та інтереси.
При цьому в межах даної справи позивач не оскаржує рішень, дій чи бездіяльності Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів щодо порушення процедури розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, однак не позбавлений реалізувати таке право на захист у встановленому законом порядку. Враховуючи наведене, встановлення судового контролю також є таким, що не може бути застосоване до встановлення факту протиправної бездіяльності.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов є обгрунтованим та визнається судом таким, що підлягає задоволенню в межах заявлених вимог.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71 86 94 128 158-163 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у не винесені протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання щодо ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_3 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно клопотання № 26, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. № 08/М-4235 від 06.04.2016 року.
3. Стягнути з Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на користь ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 4640 (чотири тисячі шістсот сорок) гривень за рахунок коштів місцевого бюджету.
Відповідно до ст.ст. 185 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ю.Т. Шрамко
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
311
Коментарі:
0
Переглядів:
11394
Коментарі:
0
Переглядів:
706
Коментарі:
0
Переглядів:
578
Коментарі:
0
Переглядів:
1106
Коментарі:
0
Переглядів:
744
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.