Перший раз на ЗОНІ

Життя у в'язниці звичайно не "цукор", і звичайно Юридичний ресурс "Протокол" не може його полегшити. Натомість може розповісти про права засуджених, про способи їхнього захисту, попередити про правила та умови утримання, та інші нюанси ув'язнення, принаймні, встановлені законодавством. Саме тому ми підготували консультацію під кодовою назвою “все про в'язницю”, насамперед для тих, хто вперше на зоні.

Зміст:

• Що таке в'язниця?
• Камери одиночки у в'язниці та інші заходи стягнення у в'язницях.
• Побут у в'язниці і як минає день ув'язнених.
• Як годують у в'язницях?
• Пропозиції, заяви, скарги

Що таке в'язниця?

В'язниця (за однією з версій походить від німецького Turm - вежа, за іншою - від тюркського türme - в'язниця) - це пенітенціарна (виправна) установа.

Щоправда в українському законодавстві зафіксовано іншу назву – установа виконання покарань (далі – УВП). І таких установ в Україні передбачено кілька видів, а саме:

• арештні будинки;
• кримінально-виконавчі установи;
• спеціальні виховні установи (далі – виховні колонії),;
• СІЗО (в окремих випадках).

Кримінально-виконавчі установи поділяються на:

• відкритого типу (далі – виправні центри);
• закритого типу (далі – виправні колонії).

Водночас виправні колонії поділяються залежно від рівня безпеки, а саме: мінімального, середнього та максимального рівнів безпеки.

Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами утримання та колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами утримання.

У виправних колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватись сектори максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі.

У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами утримання може створюватися “жіночий” сектор середнього рівня безпеки для відбування покарання жінками, засудженими до довічного позбавлення волі.

Користуйтеся консультацією: Чим відрізняється позбавлення волі від її обмеження?

Камери одиночки у в'язниці та інші заходи стягнення у в'язницях

Заходи стягнення застосовуються за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.

Важливо! Злісним порушенням встановленого порядку відбування покарання є вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів або інших одурманюючих препаратів; виготовлення, зберігання, придбання, розповсюдження інших заборонених предметів, участь у настільних азартних та інших іграх з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди; вчинення дрібного хуліганства; систематичне ухилення від лікування захворювань, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.

Відомий факт, що людина істота соціальна. Це пояснює чому, одним із запобіжних заходів, що застосовуються до осіб, позбавлених волі це розміщення в одиночну камеру. І, звичайно, в одиночну камеру нікому не хочеться потрапляти. Термін такого заходу може бути встановлений до 3 місяців. Відразу зазначимо, що таке стягнення не може застосовуватися до засуджених, які утримуються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами утримання.

Крім того, Закон передбачив інші заходи стягнення до засуджених, а саме:

• попередження;
• догана;
• сувора догана;
• грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати;
• скасування покращених умов утримання;
• заключення засуджених чоловіків, які утримуються у виправних колоніях, до дисциплінарного ізолятора з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок – до десяти діб;
• заключення засуджених, які утримуються у приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, до карцеру без виведення на роботу строком до чотирнадцяти діб.

При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини та мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до скоєння провини, кількість та характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті провини. Стягнення, що накладаються, повинні відповідати тяжкості та характеру провини засудженого.

Важливо! Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, особи з інвалідністю першої групи у дисциплінарному ізоляторі, карцері, приміщенні камерного типу (одиночну камеру) не поміщаються.

І ще кілька важливих нюансів:

• Стягнення може бути накладено тільки на особу, яка вчинила провину.
• Стягнення накладається лише письмово. Водночас заключення засудженого до дисциплінарного ізолятора або карцеру, або переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночну камеру) здійснюється виключно за мотивованою постановою начальника УВП або його ВО з обов'язковим визначенням терміну утримання.
• За кілька провин, скоєних одночасно, накладається одне стягнення.
• Стягнення може бути накладено не пізніше десяти діб з дня виявлення факту вчинення провини, а якщо у зв'язку з провиною проводилася перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення провини.
• Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у виняткових випадках – у строк не пізніше одного місяця з дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернене до виконання, це стягнення не проводиться.

Зазначимо також, що стягнення у вигляді грошового штрафу може бути застосоване лише за злісне порушення встановленого порядку відбування покарання. Водночас штраф перераховується у дохід держави, а не будь-кому “в кишеню”.

Якщо стягнення стосувалося скасування покращених умов утримання, то повторне переведення на покращені умови утримання може бути застосоване не раніше ніж через 6 місяців з дня відбуття стягнення.

І ще кілька слів про “ізоляцію в ізоляції”. Стягнення у вигляді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається у разі безуспішного застосування інших заходів впливу.

До засуджених, поміщених до дисциплінарного ізолятора або карцеру, переведених до приміщення камерного типу (одиночну камеру), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного утримання до дисциплінарного ізолятора або карцеру, повторного переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

Під час застосування такого стягнення засудженим забороняється придбання продуктів харчування та предметів першої потреби, отримання посилок (передач) та бандеролей, користування настільними іграми, а також побачення (за деякими винятками).

Важливо! Засуджений може оскаржити стягнення, накладене на нього, проте подання скарги не зупиняє виконання стягнення.

Користуйтеся консультацією: Як отримати умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі

Побут у в'язниці і як минає день ув'язнених

Тим, кому належить відбути покарання у вигляді позбавлення волі та їхні родичі цікавляться питанням “як сидять у в'язниці”, але насправді у в'язницях засуджені не те, щоб сидять і нічого не роблять. У в'язницях із зрозумілих причин встановлюється суворо регламентований графік.

Розпорядок дня включає: підйом, туалет, зарядку, вихід на роботу, перевірку наявності засуджених, перебування на виробництві та навчання.

Але не роботою єдиною. У затвердженому розпорядку дня в обов'язковому порядку передбачається вільний час (не менше двох годин) та час для сну (не менше 8 годин), проведення виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів, і звичайно ж час для прийому їжі.

Розпорядок дня затверджується наказом начальника установи, а з типовим розпорядком дня можна ознайомитись, прочитавши додаток 8 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5 (далі - Правила) за наступним посиланням https://.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text.

Робота

Засуджені до позбавлення волі мають право працювати на добровільній основі. Адміністрація має створювати відповідні умови праці для засуджених. Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов'язані працювати у місцях та роботах, які визначаються адміністрацією, до погашення такої заборгованості.

Необхідно зазначити, що засуджені працюють офіційно, а саме на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, що укладається між засудженою та фізичною особою – підприємцем чи юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт або надання послуг. Такі договори узгоджуються з адміністрацією колонії.

Важливо! Праця засуджених має оплачуватись! Засуджені можуть залучатись без оплати праці тільки до робіт з благоустрою УВП та прилеглих до них територій, а також до покращення житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством.

Крім того, до цих робіт засуджені залучаються у порядку черговості, у неробочий час та не більше 2 годин на день!

Дозвілля

В установах виконання покарань проводиться безкоштовна демонстрація художніх відео- та кінофільмів. Особам, які утримуються в дисциплінарному ізоляторі (далі - ДІЗО), у приміщеннях камерного типу (далі - ПКТ), одиночних камерах (далі - ОК) виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки та в карцерах УІН, а також засудженим до арешту та довічного позбавлення волі, - кінофільми не демонструються.

Крім того, приміщення у в'язницях радіофікуються. У житлових приміщеннях в'язниць можуть встановлюватись телевізори. Час радіотрансляції та перегляду телепередач визначається розпорядком дня, про який ми вже згадували.

У в'язницях функціонує бібліотека. Також не обмежуються право засуджених мати особисту літературу, очевидно, не насильницького/порнографічного характеру. Кількість журналів та газет не обмежена, кількість книг передбачено до 10, але ці книги засуджені можуть змінювати, віддаючи прочитане, наприклад, родичам на зберігання. Водночас, якщо засуджений навчається, кількість підручників також не обмежується.

У установах виконання покарань можуть створюватися самодіяльні організації засуджених, і навіть різні гуртки.

У виправних колоніях (крім виправних колоній максимального рівня безпеки) дозволяється проводити безкоштовні (благодійні) або за рахунок коштів засуджених (за їхньою згодою) концерти професійних творчих колективів (театрів, філармоній тощо) за погодженням цих заходів адміністрацією.

Спорт також є частиною розпорядку дня засуджених.

Адміністрація УВП вживає заходів щодо забезпечення засуджених спортивним обладнанням, інвентарем та настільними іграми (шахи, шашки, нарди, доміно), скористатися якими засуджені можуть у вільний від роботи час.

Для засуджених, що утримуються в ДІЗО, ПКТ (ОК), карцері та ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки, у прогулянкових двориках встановлюються поперечина та бруси, лава, що надійно кріпиться до підлоги, а також по можливості їхнього розміщення – стіл для гри в настільний. теніс, велотренажер, кардіотренажер, силовий тренажер. Відразу зазначимо, що ми розуміємо, що у більшості УВП навряд чи знайдеш велотренажер. Але така природа юридичних консультацій, вони зосереджуються у тому, що задекларовано у законодавстві, а мало схожі не репортаж із місця справжніх подій.

Для віруючих зазначимо, що адміністрація УВП має сприяти забезпеченню релігійних потреб відповідно до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Релігійні обряди проводяться на прохання засуджених чи з ініціативи релігійних організацій. Водночас пропаганда будь-яких релігійних навчань серед засуджених здійснюється лише за їхнім бажанням та згодою, а щодо неповнолітніх - за згодою їхніх батьків або осіб, які їх замінюють.

За відсутності окремих приміщень для віруючих кількох релігійних конфесій обряди проводяться в одному приміщенні за графіком.

Навчання

Адміністрація УВП повинна також сприяти отриманню загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засудженими, надавати їм допомогу у отриманні консультацій, придбанні підручників та посібників.

Час проведення занять у навчальних закладах передбачається розпорядком дня. Для складання іспитів учні-засуджені звільняються з роботи. Під час навчального процесу засуджені можуть мати обмежений доступ до Інтернету для користування навчальними програмами (ресурсами).

Прогулянка

Обов'язкова частина порядку денного - прогулянка. Право на щоденну прогулянку мають усі, у тому числі засуджені, які тримаються на ділянці посиленого контролю та які не мають права виходу з житлових приміщень, за винятком, як уже відомо прогулянки та роботи.

Користуйтеся консультацією: Перший раз у СІЗО. Записки арештанта

Як годують у в'язницях?

Кабмін Постановою від 27.12.2018 № 1150 (далі - Постанова № 1150) затвердив нові норми харчування осіб, які утримуються зокрема у в'язницях. Уряд заявляє про різноманітність нового “меню”, але й пояснює диференціацію “меню” залежно від типу установи і за гендерним принципом.

Щоправда зазначена постанова набирає чинності лише з 01.01.2022, і то не факт, оскільки термін набрання чинності цією ухвалою вже “пересували”.

Таким чином, на сьогодні норми харчування у зазначених установах все ще регулюється Постановою Кабміну від 16.6.1992 № 336 (далі – Постанова № 336). Ознайомитись з яким уважніше можна за наступним посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/336-92-%D0%BF#Text.

Також варто зазначити, що постановою №336 меню поділяється не на "чоловіче" та "жіноче", а на загальне та дієтичне, що незважаючи на "давність" зазначеного нормативного акта, є більш логічним. Водночас норми харчування також розділені залежно від типу установи, а також Постановою № 1150. Окремі норми харчування передбачені зокрема:

• для засуджених, зайнятих на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці;
• для хворих, які перебувають на лікуванні у лікувальних закладах та медичних частинах установ Державної кримінально-виконавчої служби;
• для вагітних жінок і матерів-годувальниць, які утримуються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
• для дітей, які перебувають з матерями у слідчих ізоляторах та в будинках дитини при виправних колоніях, у яких утримуються їхні матері.

Щодо нових норм, то оновлене "меню" при найближчому розгляді, не сильно відрізняється від затвердженого у 1992 році. З нововведень можна назвати кабачки і сухофрукти, решта відмінностей виражені в грамах. Варто зазначити, що не завжди на користь нового “меню”.

Важливо! Засудженим дозволяється купувати за безготівковим розрахунком продукти та предмети першої необхідності без обмеження їхнього обсягу!

Для цього у в'язницях організуються магазини, що працюють щодня, крім вихідних та святкових днів.

Зверніть увагу, що засуджені можуть відмовитись від “загального харчування”, та харчуватися продуктами, отриманими в посилках (передачах), бандеролях або придбаними у магазинах. У разі прийняття такого рішення слід написати заяву про зняття з котлового забезпечення.

Але вживати свою їжу все одно доведеться в їдальні у визначену розпорядком дня годині нарівні з усіма.

До речі щодо передач...

Передачі

Для прийому передач у в'язницях обладнуються спеціальні кімнати, вхід до яких є вільним для громадян. Такі кімнати оснащені необхідним приладдям (наприклад, контрольними вагами) та меблями. На видному місці вивішуються витяги з нормативно-правових актів, які визначають порядок прийняття передач, які мають допомогти громадянам сформувати передачу правильно.

Обов'язок прийому передач, як і ведення їхнього обліку, покладено на молодших інспекторів чергової зміни, їх легко буде впізнати по білих халатах, у яких вони мають бути одягнені. Слід зазначити, що молодші інспектори повинні поводитися ввічливо і ставитись з повагою до засуджених та їхніх родичів.

Особа, яка доставила передачу, складає та підписує заяву у двох примірниках, бланк якої видається безкоштовно. Передача та обидва екземпляри заяви здаються молодшому інспектору чергової зміни, який повинен перевірити попунктно передачу в присутності особи, яка її зібрала. Після перевірки другий екземпляр разом із підписом засудженого про прийняття зберігається ще рік у окремій справі.

Зверніть увагу, що Перелік продуктів харчування, виробів та речовин, які засуджені можуть отримувати у посилках (передачах), купувати в магазинах установ виконання покарань та зберігати при собі затверджений Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (пункт 1 розділу V). Ознайомитись з ним детально можна за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18#Text (Додаток 5).

Важливо! За винятком виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами утримання та дільниць соціальної реабілітації, продукти, що передаються, не повинні бути в скляній або металевій тарі. Дозволено передавати продукти, які можуть зберігатися за кімнатної температури: крупи, макаронні вироби, крем-суп, пюре, паста, мюслі, пластівці, цукор і кава, а також овочі та фрукти. Важливо також знати міру – до 1 кг кожного найменування. Чай та тютюнові вироби повинні бути фабричного фасування.

Також варто перевірити термін зберігання, адже він не має бути простроченим. Зіпсовані продукти харчування, що надійшли в посилці, знищуються в присутності адресата.

При прийомі передачі, хлібобулочні вироби та інші продукти розрізаються, сипкі пересипаються, інші ретельно оглядаються.

Продукти харчування та предмети особистого користування засуджені повинні зберігати у відведених для цього та спеціально обладнаних місцях та приміщеннях (валізи, сумки, рюкзаки повинні містити відомості про власника та перелік речей, який підписують засуджений та начальник відділення).

До речі, засудженому можна передати і планшетний комп'ютер без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт. Щоправда, планшет видається засудженому після програмного блокування камер.

І ще кілька слів про побут засуджених, точніше, як його покращити. Своїм коштом (або родичів) та для загального користування можна придбати телевізор (без можливості виходу в мережу Інтернет), цифрові ефірні тюнери T2, DVD-програвачі, холодильники, побутові електровентилятори. Приміщення для приймання/зберігання їжі можна додатково обладнати електрочайниками, мультиварками та мікрохвильовою піччю.

Побачення

Побачення бувають короткостроковими та тривалими. Короткострокові побачення здійснюються із родичами та іншими особами у присутності представника адміністрації УВП.

Побачення можливі як у відкритих умовах (без суцільного розмежувального скла та переговорного пристрою), так і в закритих умовах (через суцільне розмежувальне скло та переговорний пристрій). На те, в яких умовах відбуватиметься побачення, впливає поведінка засудженого під час відбування покарання, допущені порушення правил поведінки під час попередніх побачень, а також рекомендацій психолога.

Тривалі побачення дозволяються лише з близькими родичами, але з правом спільного проживання. Водночас близькими родичами вважаються - один з подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати та сестри, дід, бабуся, онуки.

Цікаво, що якщо подружжя проживало разом без зареєстрованого шлюбу (за так званим “цивільним шлюбом”) закон дозволяє їм отримати тривале побачення. Але у виправних колоніях такі побачення можуть бути надані подружжю за умови, що вони мають спільних неповнолітніх дітей. І ще – при зареєстрованому шлюбі тривалі побачення надаються позачергово.

До речі, засуджені можуть просити замінити тривалі побачення короткостроковими. А ось об'єднання побачень або поділ одного побачення на кілька періодів не дозволяється.

У разі тяжкої хвороби засудженого, що загрожує його життю, близьким родичам, дружині (чоловікові) засудженого(ї) надається дозвіл на його відвідування. Таке відвідування у рахунок побачень не зараховується.

Перші побачення, крім побачень з адвокатом, засудженому надаються після переведення його з дільниці карантину, діагностики та розподілу на ділянку ресоціалізації або дільниці посиленого контролю.

Дозвіл на побачення надається начальником установи виконання покарань, його першим заступником або особами, що виконують їхні обов'язки, за заявою засудженого або прибулої на побачення особи.

До уваги родичів засуджених! Коли збираєтесь на побачення, не забудьте підготувати документи, що підтверджують особу та спорідненість із засудженим (наприклад, свідоцтво про шлюб).

Невикористані в поточному періоді побачення на наступний період не переносяться за винятком випадків тимчасового скасування побачень у зв'язку з карантином, стихійним лихом або переведенням УВП у режим особливих умов.

І додамо ще кілька слів про COVID-19, оскільки нинішня реальність така, що з ним доводиться рахуватися всім, зокрема й УВП.

Як відбуваються побачення під час пандемії?

Відповідно до підпункту 20 пункту 3 постанови Кабміну від 9 грудня 2020 року No 1236 (зі змінами), на сьогодні дозволені:

• побачення із захисниками/адвокатами або іншими фахівцями у галузі права;
• проведення заходів пастирської опіки за умови проведення не більше 2 разів на тиждень із загальною чисельністю учасників не більше 10 осіб, включаючи священнослужителя (капеллана);
• короткострокові побачення з родичами або іншими особами, виключно в закритих умовах (через суцільне розмежувальне скло та переговорний пристрій) та з дотриманням протиепідемічних правил;
• тривалі побачення із близькими родичами.

Важливо! Обов'язковою умовою проведення побачення є використання засобів індивідуального захисту, у тому числі респіраторів (без клапана видиху) або захисних масок, що закривають ніс та рот, та відсутність у осіб на момент побачення ознак інфікування СОVID-19.

Тому готуючись до побачення, як адвокату, так і родичу, слід мати маску.

Щодо тривалих побачень з близькими родичами. Вони дозволені за дотримання таких умов:

• відсутність у засуджених та його родичів на момент побачення ознак інфікування СОVID-19.
• наявність у УВП вільних приміщень для подальшої ізоляції засуджених. оскільки. після тривалого побачення засуджені протягом 14 діб мають перебувати у приміщеннях для ізоляції. На 12 день ізоляції (або за наявності ознак інфікування СОVID-19) засудженим обов'язково проводиться тест на СОVID-19 у присутності медичного працівника медичної частини філії державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України».
• наявність у осіб, які прибули на побачення, лабораторно підтвердженого негативного результату тестування на СОVID -19, проведеного не більше ніж за 72 години до дня надання тривалого побачення, або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, або міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного оригіналу документа, що підтверджує оплату послуги виїзду працівника медичної лабораторії до засудженого з метою забору біоматеріалів щодо тесту на СОVID -19.

Крім того, є деякі сучасні нововведення. Так, під час карантину дозволені короткострокові побачення засуджених із родичами та іншими особами з використанням засобів IP-телефонії та відеозв'язку через глобальну мережу Інтернет (Skype) у спеціально обладнаних приміщеннях відповідно до Порядку організації надання засудженим доступу до Глобальної мережі Інтернет, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.10.2017 №3233/5. Таке побачення надається адміністрацією, за письмовою заявою засудженого. Спілкуючись із родичами або іншими близькими, за допомогою нових технологій, слід пам'ятати, що адміністрацією проводитиметься відео- та аудіо запис побачення. Щоправда, про це засудженого має бути попереджено під підпис.

Як відомо, час в очікуванні тягнеться особливо довго, але очікування побачення з близькими можна зайняти листуванням.

Листування

Пам'ятайте, що надсилання засудженими листів здійснюється без обмеження їхньої кількості і лише через адміністрацію УВП. З цією метою у в'язницях встановлюються поштові скриньки (на території або перед дворами прогулянок). При цьому, не родичам можна надсилати листи лише з дозволу адміністрації в'язниці. Але навіть якщо адміністрація дозволила, у отримувача все одно залишається право відмовитись від отримання.

Важливо! Кореспонденцію засуджених може переглядати адміністрація в'язниці. Це пояснює правило, що листи до поштових скриньок мають опускатися виключно у не запечатаному вигляді.

А ось вхідна кореспонденція підлягає перегляду (за деякими винятками) беззастережно. До речі, листи, виконані шифром, а також листи, що містять відомості, що не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, засудженим не вручаються, а вилучаються.

Писати можна не лише близьким, і не лише листи, а навіть пропозиції, заяви, скарги.

Пропозиції, заяви, скарги

Люди у в'язниці такі самі люди. Призначення покарання у вигляді позбавлення волі, ще не означає, що засуджені позбавлені прав. А якщо права є, значить їх мають захищати, а отже, потрібно знати куди скаржитися, якщо їх порушують.

Насамперед для вирішення своїх питань логічно звертатися до начальства УПВ. Але це не скасовує право засуджених на звернення до державних та громадських організацій. Адресатом звернень також може бути суд, органи прокуратури, і що більш ніж логічно з огляду на завдання адвокатури - захисник у кримінальному провадженні.

Звернення, адресовані цим організаціям та ім'я посадових осіб, адміністрація установ обов'язково супроводжує супровідними листами. До звернень з питань помилування, а також переведення до інших УВП додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали.

Усні та письмові звернення реєструються в канцелярії установи. Письмові звернення надсилаються адресату не пізніше тримісячного терміну. Звичайно, зазначена норма здається позбавленою сенсу, адже за 3 місяці, питання, яке піднято в обіг, може втратити свою актуальність.

Натомість відповіді про наслідки розгляду звернень оголошуються засудженим під розпис не пізніше ніж у триденний термін.

Важливо! Звернення, в яких є нецензурні висловлювання адресатам, погрози на їхню адресу або їхніх близьких родичів, не надсилаються. Такі листи долучаються до особистої справи засудженого, а особа, яка їх направила, притягується до відповідальності в порядку, передбаченому статтею 134 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Звернення з питань отримання посилок (передач) та бандеролей, надання побачень, телефонних розмов, медичної допомоги, забезпечення речовим майном, а також звернення з інших питань, які можуть бути вирішені по суті адміністрацією установи виконання покарань, розглядаються на місці, не чекаючи результатів їхнього розгляду організаціями чи посадовими особами, яким вони адресовані.

Щодо пропозицій, заяв та скарг, адресованих державним органам, громадським організаціям та посадовим особам, з питань, що не входять до їхніх повноважень, особі, яка їх подала, рекомендується їх переадресовувати. Якщо засуджений наполягає на надсиланні звернення до певного органу, вони надсилаються адресату.

Відшкодування витрат з пересилання звернень здійснюється з коштів, наявних на особовому рахунку засудженого. У разі відсутності таких коштів листи все одно мають бути надіслані - за рахунок УВП.

Право на звернення, відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, включає особистий прийом. Для посадових осіб УВП Закон України “Про звернення громадян” також писано. Особистий прийом засуджених здійснюється як керівництвом УВП, так і начальниками підрозділів за встановленими графіками.

Звернення можна надсилати не тільки в національні інституції, але в міжнародні органи - до Європейського суду з прав людини, міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій,

Не варто забувати про інститут захисту прав людини, створений в Україні - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, він ж Ombudsman. Скарги адресовані Уповноваженому не підлягають перегляду. Термін надсилання скарги до адресата, не більше ніж добу. Контакти, звичайно, доступні в інтернеті, але про всяк випадок, залишимо їх тут:

Email: hotline@ombudsman.gov.ua

Адреса: 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8

Гаряча лінія: тел.: 0800-50-17-20 (безкоштовно)

Зверніть увагу!

Пропозиції, заяви та скарги засуджених щодо рішень та дій адміністрації органів та установ виконання покарань не призупиняють виконання цих рішень або дій.

Декілька слів про запити...

Засуджені мають право отримання інформації. У разі потреби, пов'язаної з реалізацією прав та законних інтересів засудженого, копії документів у його особистій справі, а також інформація, яка не стосується його особисто, але є у розпорядженні адміністрації УВП, надаються безкоштовно та не пізніше 5 робочих днів.

При задоволенні запиту засудженого на інформацію, яка не стосується його особисто, але є у розпорядженні адміністрації УВП та передбачає виготовлення копій документів обсягом понад 10 сторінок, така інформація надається у порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації», тобто платно. Компенсувати витрати доведеться за кожний аркуш паперу після 10. Розміри такої компенсації встановлюються окремим актом УВП. А якщо УВП такий акт не видав, інформація надається безкоштовно.

Важливо! Адміністрація УВП за заявою засудженого зобов'язана сприяти йому в отриманні від судів, інших державних органів та установ документів щодо нього особисто.

Юридичний ресурс “Protocol” сподівається, що ця консультація полегшить перший шок і допоможе зрозуміти як поводитися у в'язниці вперше та як там жити.

Також, користуючись нагодою, нагадуємо про класний сервіс юридичного ресурсу Протокол - "Тендер на юридичну послугу", якщо вам потрібна консультація юриста професіонала або термінова юридична послуга.

Автор консультації: Марія Дунай

Джерело: юридичний ресурс Протокол