Особливості кримінального процесу в умовах воєнного стану ( частина 2)

Читайте статтю: Особливості кримінального процесу в умовах воєнного стану (частина 1)

ОБШУК ТА ОГЛЯД

Навіть в умовах сьогодення, вимоги до проведення обшуку та огляду житла чи іншого володіння особи залишилися чітко регламентованими.

Кримінальним процесуальним кодексом визначено, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Однак під час воєнного стану, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії можуть бути проведені без їх залучення. У такому випадку хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису. Можливість проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи без участі понятих, хоча і викликана об’єктивною реальністю, але, на нашу думку, є суперечливою. Якщо існує пряма загроза життю та здоров’ю понятих, то така сама загроза існує і для осіб, що мають проводити обшук. У такому випадку виникає питання щодо доцільності негайного проведення слідчих дій в таких умовах. Крім того, ми вважаємо, що неможливість залучення понятих до участі у слідчих діях має бути обґрунтованою та обов’язково має бути відображена у протоколі слідчої дії.

Наступна змінена норма також є вкрай важливою. Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп’ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку. При цьому, особи, які володіють відповідною інформацією про зміст комп’ютерних даних, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку.

З аналізу вказаної норми вбачається, що за відсутності дозволу суду на вилучення комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку слідчому дозволяється здійснити лише пошук та зафіксувати виявленні дані. Як вже зазначалося раніше, у такому випадку для проведення копіювання знайденої інформації в обов’язковому порядку має бути залучений спеціаліст. Про здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису складається відповідний протокол.

До правил проведення огляду додано можливість огляду комп’ютерних даних, що містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Інформація, що була отримана внаслідок такого огляду має бути відображена у протоколі огляду інформації, у формі, яка придатна для сприйняття її змісту. Це може бути зроблено за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана або у паперовій формі.

Потрібно пам’ятати, що не дотримання порядку проведення слідчих дій, який встановлений законом, тягне за собою недопустимість зібраних доказів.

АРЕШТ МАЙНА

За загальним правилом арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є знаряддям злочину або на ньому збереглися його сліди, а також у випадках коли майно було набути у протиправний спосіб або може бути використано як речовий доказ у кримінальному провадженні.

Щодо накладення арешту на комп’ютерні системи чи їх частини, мобільні термінали систем зв’язку, то такий арешт відтепер має певні особливості. Окрім загальних підстав для арешту майна, арешт на комп’ютерні системи чи їх частини можливий у разі обмеження їх власником, володільцем або утримувачем доступу до комп’ютерних систем чи їх частин, якщо такий доступ пов'язаний з подоланням системи логічного захисту, та доступ до такої інформації потрібен для проведення експертного дослідження.

ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

Положення Кодексу про застосування запобіжних заходів кримінального провадження не зазнало значних змін.

До Кодексу додано норму, яка дозволяє обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до осіб відносно яких надійшло прохання про тимчасовий арешт або про арешт або передачу такої особи у рамках співробітництва із Міжнародним кримінальним судом. Крім того, розглядаючи прохання Міжнародного кримінального суду про тримання під вартою розмір застави у таких справах не визначається.

Говорячи про можливість призначення застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід зазначити, що слідчому судді, суду під час дії воєнного стану надано право не визначати розмір застави щодо злочинів проти основ національної безпеки України, терористичної діяльності та у де-яких справах проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Також, відповідно до внесених змін, у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою або якщо проведення підготовчого судового засідання є неможливим, то запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було застосовано під час досудового розслідування вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом або у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на 2 місяці. В умовах військового стану така норма закону певною мірою є виправданою, але з іншого боку це є порушенням права на захист та порушенням права на доступ до правосуддя.

Абсолютною новелою є можливість скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час воєнного стану. Вказана норма передбачає, що підозрюваний, обвинувачений який тримається під вартою має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Прокурор, у свою чергу, після розгляду такого клопотання має право звернутися до слідчого судді або суду з аналогічним клопотанням. Звертаємо увагу, що звернення до суду є правом, а не обов’язком прокурора. На нашу думку такий порядок звужує права осіб, що тримаються під вартою.

Ще одна новація - суду надано право на зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання передати кошти, які є предметом застави на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України. Якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває у місцях ведення активних бойових дій, то він має право звернутися із клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Слід зазначити, що можливість зміни запобіжного заходу у вигляди тримання під вартою на службу в збройних силах України не розповсюджується на осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчинені злочинів, що передбачені статтями 115 146-147 152-156 186 187 189 255 255-1 257 258-262 305-321 330 335-337 401-414 426-433 436 437-442 Кримінального кодексу України. З одного боку, якщо подивитися на перелік цих статей, логіка законодавця є зрозумілою. З іншого боку, потрібно брати до уваги, що особи лише підозрюються або обвинувачуються у вчиненні цих злочинів та їх вина ще встановлена судом. Крім того, є незрозумілим, чи мають право на звернення до суду особи, що підозрюються/обвинувачуються у вчиненні підготовки або замаху на одно з вище перелічених кримінальних правопорушень. На наш погляд, ця норма Кодексу має бути більш диференційованою.

ЗАТРИМАННЯ

У теперішній час співробітникам правоохоронних органів дозволяється проводити затримання без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу. Мова йде про випадки, коли внаслідок ведення активних бойових дій або за інших об’єктивних підстав на певних територіях відсутня можливість роботи судів у зв’язку із чим де-які повноваження в умовах військового стану були делеговані прокуратурі.

На підставі внесених до законодавства змін строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури не може перевищувати 216 годин з моменту фактичного затримання. Після спливу цього строку затримана особа повинна бути або звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Якщо особа тримається під вартою та строк дії ухвали слідчого судді чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою спливає, то такий строк може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Всі ми розуміємо, що внесення таких суттєвих змін до кримінального процесу зумовлено реаліями сьогодення, але чи є припустимим формальне продовження найсуворішого запобіжного заходу – питання риторичне. На жаль, з внесених змін не вбачається та процедурно не врегульовано продовження запобіжного заходу керівником органу прокуратури.

НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ РОЗШУКОВІ ДІЇ

Не залишилися поза увагою законодавця і негласні слідчі (розшукової) дії (далі НСРД). До цього розділу Кодексу також було внесено цілу низку змін. Зокрема, у клопотанні про дозвіл на проведення НСРД та в ухвалі суду має бути вказаний вид негласної слідчої дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, електронну комунікаційну мережу, кінцеве (термінальне) обладнання.

До різновидів втручання в приватне життя додано можливість зняття інформації з електронних комунікаційних мереж. Таке втручання має проводитися на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування. В ухвалі суду обов’язково мають бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, електронну комунікаційну мережу, кінцеве (термінальне) обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування. Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів Національної поліції, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань та органів безпеки. Отримана інформація має бути зафіксована на відповідному носії та її зміст має бути відображений у протоколі НСРД. Носії інформації, на яких зафіксовані відомості, отримані в результаті проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом та повинні зберігатися у стані, придатному для їх дослідження, до набрання законної сили вироком суду.

Де-що розширено термін «радіообладнання». Слова "радіоелектронного засобу" замінено словами "радіообладнання (радіоелектронний засіб)". На нашу думку таке уточнення не тягне за собою кардинальних змін щодо вимог та правил проведення цього виду НСРД. Однак, звертаю вашу увагу, що до Кодексу внесено норму відповідно до якої у випадку наявності заяви власника дозвіл слідчого судді установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) не потрібен.

СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Як театр починається з вішалки так і судове провадження починається з розподілу справ між суддями. Під час військового стану, якщо відсутня можливість здійснення авторозподілу справ між суддями, такий розподіл забезпечує голова суду, а у разі відсутності голови суду та його заступника розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями забезпечує найстарший за віком суддя. При здійсненні «ручного» розподілу має забезпечуватися черговість та рівномірне навантаження на суддів.

Внесеними змінами додано додаткову підставу для зупинення та відновлення судового провадження. Так, якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, то суд зупиняє провадження до моменту звільнення з військової служби. У випадку коли у кримінальній справі є де-кілька обвинувачених, то після зупинення провадження з перелічених вище підстав, суд продовжує розглядати обвинувальний акт відносно інших обвинувачених.

Ще однією особливістю судового розгляду стала можливість проведення дистанційного судового провадження, чого раніше Кодекс не дозволяв. Така новела Кодексу є позитивною і негативною одночасно. Позитивний момент полягає у тому, що дистанційне провадження надає можливість сторонам та учасникам кримінального провадження приймати участь у судових засіданнях поза межами приміщення суду, що безумовно буде сприяти дотриманню розумних строків розгляду справ. Особливо це важно для тих справ де обвинувачені утримуються під вартою.

Проведення судового засідання з використання відеозв’язку можливо за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження або за власною ініціативою суду. Якщо сторони або потерпілий заперечують проти дистанційного провадження, то суд може винести вмотивовану ухвалу про його здійснення - і це є перший негативний момент. У разі здійснення дистанційного провадження виникає питання дотримання права на захист. Це стосується тих випадків, коли обвинувачений перебуває під вартою та його було евакуйовано до іншого регіону та/або захисник тимчасово переїхав до іншого міста. У такому випадку обвинувачений позбавлений можливості конфіденційного спілкування із своїм адвокатом. Крім того, далеко не кожне судове засідання можна проводити дистанційно. Наприклад: здійснення допитів (за умови якісного зв’язку), на нашу думку, не може суттєво вплинути на якість роботи захисника. Інша справа - яким чином досліджувати речові докази, якщо захисник та обвинувачений знаходяться поза межами приміщення суду? У цьому випадку заперечення сторони захисту та обвинуваченого проти проведення дистанційного провадження будуть доцільними, але суду в умовах військового стану надано право на підставі власної ухвали здійснювати дистанційне провадження. У цьому випадку існує реальна загроза того, що судовий розгляд обвинувального акту може стати формальністю, що є неприпустимим.

Під час воєнного стану зазнав змін інститут присяжних. Так, в суді першої інстанції при розгляді обвинувального акту відповідно до якого особа обвинувачується у вчиненні злочину покарання за яке передбачає довічне позбавлення волі, то кримінальне провадження здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів. Вказана норма не розповсюджується на кримінальні провадження у розгляд яких було розпочато до моменту введення воєнного стану та склад суду був визначений за участю присяжних.

На разі, актуальним є питання визначення підсудності при розгляді кримінальних справ. Так, скарги на рішення, дії чи бездіяльність керівника органу прокуратури, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування. У разі, якщо відповідний суд не може здійснювати правосуддя, то такий розгляд має проводитися найбільш територіально наближеним до нього судом або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. Вказані положення не розповсюджуються на кримінальні провадження, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності в яких скеровано до суду до моменту введення воєнного стану.

Верховний суд постійно оновлює інформацію щодо винесених ним постанов про зміну територіальної підсудності, припинення та/або поновлення здійснення правосуддя у певних населених пунктах України.

Не дивлячись на те, що внесеними змінами значно розширені повноваження правоохоронних органів державою все ж таки презюмується, що навіть в умовах воєнного стану зміст та форма кримінального провадження мають відповідати його основним засадам.

Автор статті: Адвокат Зінаїда Чуприна, керівник кримінальної практики ЮК «Ріяко та партнери»