Особа, яку не залучено до участі у справі, має право на апеляційне оскарження - якщо у мотивувальній частині рішення є висновки про її права та обов`язки, або у резолютивній - прямо вказано про такі (ВС КАС № 160/11823/20 від 20.09.2021 р.)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

У цьому рішенні ВС КАС акцентував увагу на ознаки, які дозволяють стверджувати, що рішення є прийнятим стосовно прав та обов`язків особи, яку не було залучено до участі у справі. А отже, визначив: коли суд має прийняти до розгляду апеляційну скаргу такої особи, або коли повинен закрити апеляційне провадження за її скаргою.

Фабула судового акту: Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур міської ради (надалі також - Департамент) та державного реєстратора, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язати внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення його права власності.

Справа в тім, що об’єкт нерухомого майна позивача - прибудова з приміщеннями - була знищена, і фактично вже не існувала, а реєстратор відмовив у внесенні відповідного запису - на думку позивача - з формальних підстав (бо не було зазначено реєстраційний номер нерухомого майна в акті).

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю, навіть стягнуто судові витрати. Водночас - особою, яку не було залучено раніше до справи - іншою компанією (надалі - апелянт та/або Компанія) - було подано апеляційну скаргу на це рішення.

Суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за скаргою цього апелянта (якого не було залучено до участі у справі на стадії розгляду у суді першої інстанції), бо вважав, що відсутній правовий зв`язок між цією Компанією та нерухомим майном, а також з огляду на відсутність у рішенні суду першої інстанції висновків про права та обов`язки Компанії - а отже - відсутність правових підстави для перегляду такого рішення, оскільки апелянт не є суб'єктом оскарження у розумінні ст. 293 КАС України

Компанія подала касаційну скаргу, де пояснювала, що між нею та позивачем наявний спір щодо нерухомого майна, відносно якого державним реєстратором прийнято оскаржуване рішення. Він стосувався правомірності набуття позивачем права власності на таке. Тому рішенням суду першої інстанції, фактично, вирішено питання про права та інтереси Компанії, оскільки зобов'язано припинити право власності на спірне нерухоме майно, яке - крім того знаходилось під арештом в інтересах скаржника (а наявність обтяження на нерухомість є підставою для відмови у внесенні запису).

ВС КАС, розглянувши касаційну скаргу - не погодився з доводами Компанії та залишив ухвалу апеляційного суду без змін. На обґрунтування зазначив наступне:

Пункт 8 частини другоїстатті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС.

Керуючись частиною першою статті 293 КАС учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

У судовій практиці сформовано загальні принципи і підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов'язки чи інтереси:

  • рішення повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи. Тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
  • в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки такої.

Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися судом апеляційної інстанції до уваги.

Таким чином особа, набуваючи статусу апелянта у справі, до участі у якій не була залучена, повинна мати не просто певний обсяг прав, свобод та інтересів, що зачіпаються тим чи іншим способом при прийнятті судового рішення, а питання про захист чи відмову у захисті прав, свобод чи інтересів саме цієї особи має бути вирішено судом безпосередньо. В системному аналізі норм процесуального законодавства статус особи, що не брала участі у справі, в апеляційному провадженні подібний зі статусом третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Разом із тим - безпідставний апеляційний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності (res judicata). Саме тому - перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено тількиза скаргою належної особи.

Отже у цій справі: Мотивувальна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції свідчать про те, що питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки Компанії судом не вирішувалося. Навпаки судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач є власником нерухомого майна, відносно якого державним реєстратором прийнято оскаржуване рішення. Тобто, спірні відносини у цій справі виникли саме між позивачем та державним реєстратором і вирішення судом цих спірних відносин жодним чином не стосується прав та обов'язків інших осіб.

Сам факт наявності приватно-правового спору між Компанією та позивачем про скасування державної реєстрації та витребування майна із чужого незаконного володіння, не може свідчити про наявність у Компанії будь-яких прав щодо цього нерухомого майна, і, як наслідок, не може свідчити про порушення прав чи інтересів Компанії внаслідок реалізації позивачем своїх прав, як власника майна.

З огляду на це суд апеляційної інстанції правильно застосував пункт 3 частини першої статті 305 КАС, для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії

Аналізуйте судовий акт: Посилання на можливі фінансові збитки у вигляді неотриманої вигоди, шкоду діловій репутації та перспективу втрати клієнтських портфелів не є достатніми підставами для заходів забезпечення позову (ВС КАС № 380/11600/20 від 11.08.2021 р.);

ВС КАС нагадав ознаки, які дозволяють кваліфікувати законний інтерес як об'єкт судового захисту в адміністративному судочинстві (ВС КАС справа № 2-а/514/10/17 від 16.09.2021 р.);

Під зловживанням процесуальними правами розуміються умисні, несумлінні дії учасників процесу, що полягають, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести (ВС КАС справа № 766/20776/17 від 10.09.2021 р.);

Оскарження в різних провадженнях окремо рішення суб'єкта владних повноважень та процедури прийняття такого рішення є недоцільним (ВС КАС № 300/1974/19 від 07.09.2021 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року

м. Київ

справа №160/11823/20

адміністративне провадження № К/9901/28630/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргуКомпанії M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED

на ухвалуТретього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Семененка Я.В., суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю. від 29.06.2021

у справі №160/11823/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Готельний комплекс Готель Асторія»

до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича,

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальність «Готельний комплекс Готель Асторія» (далі також - позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренка Євгена Анатолійовича (далі також - відповідачі), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №54162983 від 21.09.2020, винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренком Є.А.; зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс - Готель Асторія», код ЄДРПОУ 37274684, на прибудову, літ. А-1, приміщення поз. 4, 5, 6, 7, 8, загальною площею 246,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1663268712101, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 2 К.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №54162983 від 21.09.2020, винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренком Є.А.; зобов`язано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, державного реєстратора, внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс - Готель Асторія», код ЄДРПОУ 37274684, на прибудову літ. А'''-1, приміщення поз. 4, 5, 6, 7, 8, загальною площею 246,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1663268712101, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 2К; стягнуто на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 4204,00 грн солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та з державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренка Є.А. по 2102,00 грн.

3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі № 160/11823/20 закрито.

4. 04.08.2021 від Компанії M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED (далі також - Компанія) до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 10.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс - Готель Асторія» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на прибудову літ. А'''-1, приміщення поз. 4, 5, 6, 7, 8, загальною площею 246,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1663268712101, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 2 К.

7. 04.09.2020 за результатом проведення обстеження належного ТОВ «Готельний комплекс - Готель Асторія» об`єкта нерухомого майна встановлено, що прибудову літ. А'''-1, приміщення поз. 4, 5, 6, 7, 8, загальною площею 246,5 кв.м, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 2 К, знищені.

8. 21.09.2020 позивач звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з метою державної реєстрації припинення права власності на вищезазначене нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 2К, у зв`язку зі знищенням об`єкта нерухомого майна.

9. Проте державним реєстратором позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі відсутності в акті № 0904/11 від 04.09.2020 реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна, про що державним реєстратором прав на нерухоме майно Кучеренком Є.А. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 54162983 від 21.09.2020 р.

10. Не погоджуючись з таким рішенням державного реєстратора, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяження №54162983 від 21.09.2020 порушує права та законні інтереси позивача, оскільки ТОВ «Готельний комплекс - Готель Асторія» позбавлений можливості припинити право власності на знищене і фактично неіснуюче майно.

12. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що оспорюване рішення є таким, яке прийняте на підставах, в межах його повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому скасуванню не підлягає.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що позивач у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»порядку звернувся із заявою про реєстрацію припинення права власності на знищені нерухомі об`єкти з метою припинення усіх правовідносин, пов`язаних із правом власності на неіснуюче нерухоме майно, натомість рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21.09.2020 № 54162983 не відповідає законодавству.

14. Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою Компанії M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED, виходив з того, що відсутній правовий зв`язок між цією Компанією та нерухомим майном, відносно якого державним реєстратором прийнято оскаржуване рішення, а також з огляду на відсутність у рішенні суду першої інстанції висновків про права та обов`язки Компанії, відсутні і правові підстави для перегляду рішення суду першої інстанції за цією апеляційною скаргою, оскільки Компанія не є суб`єктом оскарження у розумінні статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Компанія M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом не враховано, що між Компанією M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED та позивачем наявний спір щодо нерухомого майна, відносно якого державним реєстратором прийнято оскаржуване рішення. Цей спір, який розглядається в порядку господарського судочинства, (справа №904/4900/18) стосується правомірності набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс Готель Асторія» права власності на це нерухоме майно. Фактично Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухваленим у цій справі рішенням вирішив питання про права та інтереси Компанії M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED, оскільки зобов`язав припинити право власності на нерухоме майно, яке оспорюється скаржником в господарському суді та яке знаходилось під арештом в інтересах скаржника. Оскаржуване рішення суду першої інстанції ставить під загрозу відновлення порушеного права власності Компанії M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED на зазначене нерухоме майно у разі задоволення її позову господарським судом.Відмовляючи у державній реєстрації припинення права, державний реєстратор послався на формальні для цього обставини, але не зазначив таку безумовну підставу для відмови у задоволенні заяви щодо здійснення державної реєстрації як наявність обтяження на нерухомість. Також скаржник зазначає, що за наявності спору про право, який розглядається господарським судом, вказаний спір не можливо вважати суто публічно-правовим спором.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України(далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

17. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

18. Щодо питання доступу до суду Європейський суд з прав людини зазначив в ухвалі щодо прийнятності заяви № 6778/05 «МПП «Голуб» проти України» від 18.10.2005, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21.02.1975, серія А № 18, пункти 28-36).Суд наголосив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Brulla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, пункт 33).

19. Верховний Суд у постанові від 16.04.2021 у справі №160/8626/19 зауважив, щоправо на звернення до суду (в контексті права на судовий захист) охоплює широке поле різноманітних категорій, стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.

20. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції Українисеред основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»і статті 13 КАС України.

21. Ухвалюючи рішення про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED, суд апеляційної інстанції виходив з того, що враховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про відсутність правового зв`язку між цією Компанією та нерухомим майном, відносно якого державним реєстратором прийнято оскаржуване рішення, а також відсутність у рішенні суду першої інстанції висновків про права та обов`язки Компанії, відсутні правові підстави для перегляду рішення суду першої інстанції за цією апеляційною скаргою, оскільки Компанія не є суб`єктом оскарження у розумінні статті 293 КАС України.

22. У судовій практиці сформовано загальні принципи і підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

23. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.05.2018 у справі №904/5618/17 та від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, судове рішення, що оскаржується особою, незалученою до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи. Тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але і їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободположення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися судом апеляційної інстанції до уваги.

24. Колегія суддів звертає увагу, що перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи.

25. Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права та такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний апеляційний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності (res judicata).

26. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.01.2021 у справі №826/23493/15, від 16.02.2021 у справі № 1540/4731/18, від 25.02.2021 у справі №160/2727/19, від 30.06.2021 у справі №465/79/18.

27. Згідно з приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

28. Колегія суддів зауважує, що на відміну від норми частини першої статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку визначеному цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, правила частини першої статті 293 КАС Україниповинні забезпечувати дотримання принципу юридичної визначеності та сталості судового рішення, гарантуючи особі право на апеляційне оскарження виключно у тому випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

29. При цьому рішення є таким, що прийнято стосовно прав та обов`язків особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині такого рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки такої особи.

30. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

31. Аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що особа, набуваючи статусу апелянта у справі, до участі у якій не була залучена, повинна мати не просто певний обсяг прав, свобод та інтересів, що зачіпаються тим чи іншим способом при прийняті судового рішення, а питання про захист чи відмову у захисті прав, свобод чи інтересів саме цієї особи має бути вирішено судом безпосередньо.

32. Зазначена вимога Кодексу адміністративного судочинства України є імперативною та положення частини першої статті 13 КАС України не підлягають довільному тлумаченню.

33. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 19.02.2021 у справі №823/1970/16, від 23.02.2021 у справі №640/17/19.

34. Верховний Суд у постанові від 20.05.2021 у справі №120/3569/19-а дійшов висновку, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.

35. Як встановлено судом апеляційної інстанції, мотивувальна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції свідчить про те, що судом питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки Компанії M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED не вирішувалося. Навпаки судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач є власником нерухомого майна, відносно якого державним реєстратором прийнято оскаржуване рішення. Тобто, спірні відносини у цій справі виникли саме між позивачем та державним реєстратором і вирішення судом цих спірних відносин жодним чином не стосується прав та обов`язків інших осіб.

36. Колегія суддів зауважує, що в системному аналізі норм процесуального законодавства статус особи, що не брала участі у справі, в апеляційному провадженні подібний зі статусом третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

37. Частина друга статті 49 КАС Українидопускає до участі у справі третіх осіб (без самостійних вимог на предмет спору) у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

38. На відміну від словосполучення «може вплинути», що є важливим для суду першої інстанції, на стадії апеляційного розгляду такий вплив має бути очевидним та питання про права, свободи, інтереси, обов`язки суд першої інстанції вже повинен вирішити.

39. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №826/14572/18.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс - Готель Асторія» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на прибудову літ. А'''-1, приміщення поз. 4, 5, 6, 7, 8, загальною площею 246,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1663268712101, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 2 К.

41. 04.09.2020 за результатом проведення обстеження належного ТОВ «Готельний комплекс - Готель Асторія» об`єкта нерухомого майна встановлено, що прибудову літ. А'''-1, приміщення поз. 4, 5, 6, 7, 8, загальною площею 246,5 кв.м, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 2 К, знищені.

42. 21.09.2020 позивач звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з метою державної реєстрації припинення права власності на вищезазначене нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 2К, у зв`язку зі знищенням об`єкта нерухомого майна.

43. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, який відхилив доводи Компанії «M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED» щодо того, що Компанія у судовому порядку оспорює правомірність набуття права власності на нерухоме майно ТОВ «Готельний комплекс Готель Асторія» та у разі задоволення позову Компанія набуде право власності на вказане нерухоме майно, відносно якого державним реєстратором прийнято оскаржуване рішення, оскільки, як встановлено судами, власником нерухомого майна є ТОВ «Готельний комплекс Готель Асторія», натомість сам факт наявності приватно-правового спору між Компанією та ТОВ «Готельний комплекс Готель Асторія», який розглядається у порядку господарського судочинства, (справа №904/4900/18 за позовом Компанії «M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED» про скасування державної реєстрації та витребування майна із чужого незаконного володіння, в якій одним із відповідачів є ТОВ «Готельний комплекс Готель Асторія»), не може свідчити про наявність у Компанії будь-яких прав щодо цього нерухомого майна, і, як наслідок, не може свідчити про порушення прав чи інтересів Компанії внаслідок реалізації позивачем своїх прав, як власника майна.

44. Колегія суддів зауважує, що приватно-правовий спір між Компанією та ТОВ «Готельний комплекс Готель Асторія» щодо нерухомого майна, відносно якого державним реєстратором прийнято оскаржуване рішення, має вирішуватися саме у порядку господарського судочинства, а не у адміністративному суді під час вирішення питання щодо правомірності оскаржуваного рішення державного реєстратора.

45. Водночас колегія суддів наголошує, що наявність публічного правового спору між ТОВ «Готельний комплекс Готель Асторія» та Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради і вирішення цього спору у порядку адміністративного судочинства не перешкоджає та не впливає на здійснення захисту прав Компанією «M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED» щодо нерухомого майна, які Компанія вважає порушеними, зокрема, у порядку господарського судочинства.

46. Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 305 КАС Українисуд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 305 КАС України).

47. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норму процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 305 КАС України, для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020, а тому, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

48. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС Українисудові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Компанії M.S. GRAND PLAZA WORLDWIDE LIMITED залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Желєзний

Судді: В. М. Бевзенко

Я. О. Берназюк

1637
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0