НОВОВИЯВЛЕНІ ОБСТАВИНИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

(НОУ-ХАУ) СУДОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ.

Перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення є окремою формою судового процесу, яка обумовлюється юридичною природою таких обставин. Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

У відповідності до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №17 від 26.11. 2011 року «Про деякі питання практики перегляду рішень,
ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»: «До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого
судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами».
Питання про незаконність чи необґрунтованість судового рішення виникає у зв’язку з нововиявленими обставинами, і не пов’язане із судовою помилкою, оскільки в основу судового рішення, що переглядається, були покладені правильні висновки на підставі оцінки зібраних у справі доказів.

Нововиявлені обставини — це юридичні факти (фактичні обставини), які існують в момент розгляду справи і мають суттєве значення для її вирішення, та які не були і не могли бути відомі ні заявнику, ні суду, який розглядав справу.
Таким чином, нововиявлена обставина — це:
— юридичний факт, який передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну і припинення правовідносин;
— юридичний факт, який має суттєве значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якщо б нововиявлена обставина була відома суду при винесенні судового рішення, то вона обов’язково вплинула б на висновок суду;
— юридичний факт, який вже існував у момент звернення заявника до господарського суду і при розгляді справи судом, але існування його стало відомим лише після прийняття відповідного судового рішення;
— обставина, яка не була і не могла бути відома ні особі, яка заявила про це потім, ні суду, який розглядав справу.

Питання перегляду судових актів за нововиявленими обставинами розглядалося у Роз’ясненні Президії ВГСУ «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 21 травня 2002 р. № 04-5/563 із змінами і доповненнями від 25 квітня 2008 р. № 04-5/141 (далі – Роз’яснення ВГСУ).

Нововиявлені обставини Відповідно до ст. 112 ГПК України та судової практики підставою для перегляду справи можуть бути юридичні факти, які одночасно мають такі ознаки: передбачені нормами права і спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин; мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення; існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом; не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа. Не можуть бути нововиявленими обставини, встановлені на підставі доказів, які не своєчасно подані сторонами справи.

Оцінюючи належність фактів, суд має виходити із загальних положень оцінки доказів.

В разі, якщо нововиявлені обставини пов'язані із виявленням фактів протиправних діянь (завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, надання фальшивих документів або речових доказів чи вчинення по даній справі злочинних дій), такі факти повинні бути встановлені в визначеному процесуальним законодавством порядку (кримінальному або адміністративному). Тобто має бути рішення відповідного органу про притягнення до відповідальності (приміром, вирок або постанова суду) або постанова уповноважених органів про встановлення факту протиправних діянь та звільнення особи від відповідальності. При скасуванні рішення, вироку, ухвали, постанови суду по іншій справі або постанови іншого органу слід ураховувати, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли, по-перше, суд обґрунтовував це судове рішення цим актом чи виходив із вказаного акта, по-друге, якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання. До нововиявлених обставин може бути віднесено рішення Конституційного Суду України в разі визнання певного положення нормативного акта таким, що суперечить Конституції України.

Судова практика щодо визнання обставин нововиявленими.

Але практика показує на сьогоднішній день необхідність роз’яснень з боку Верховного суду України. Наприклад: Господарська справа за позовом про визнання рішення загальних зборів учасників товариства недійсними. Учасника товариства, який володіє в сумі 46% часткою корпоративних прав інші учасники шляхом фізичного впливу змусили підписати оскаржуваний Протокол загальних зборів учасників товариства. Будь-які документи: повідомлення про збори та порядок денний, реєстрація учасників в день проведення загальних зборів у відповідачів відсутня, що само по собі вже свідчить про необхідність скасування рішення загальних зборів.
Але суд виносить рішення, що приймаючи до уваги той факт що учасник товариства котрий володіє часткою 46% корпоративних прав не отримав був який шкідливих наслідків, хоч цим рішенням його було знято з посади Генерального директора товариства. Учасник товариства (ласник 46% частки корпоративних прав) звертається до поліції після винесення рішення суду не на його користь, поліція порушує кримінальне провадження, направляє запити до Прикордонної Служби і встановлюється ще один факт, що другий учасник товариства власник 26% частки корпоративних прав в день згідно якого буцім-то відбулись загальні збори перебував за межами України і перетнув кордон України через 5 днів після дати проведення Загальних зборів. Виникає питання законодавець чітко вказує,що якщо є кримінальне провадження внаслідок надання підробних документів, фальсифікація та інше має бути вирок.
В даному випадку: Факт того, що другий учасник власник 26% не був присутній на загальних зборах в день коли оформлений Протокол вже є доказаним, але буде вирок чи ні це питання майбутнього тому ми вважаємо, що законодавець має надати роз’яснення з таких випадків, тому що в даній справі перший учасник власник 46% частки корпоративних прав з самого початку вказував на не проведення загальних зборів учасників товариства а лише примус відносно нього до підписання Протоколу заднім числом. Другий учасник товариства власник 26% частки корпоративних прав був відсутній в Україні на підставі вже неспростовних відомостей від Держприкордон Служби, що загалом становить 71 % власників частки корпоративних прав які були відсутні на загальних зборах. Незважаючи на те,що дана ново виявлена обставина існувала на час винесення рішення судом першої інстанції, позивач про це достовірно не знав так як на зборах не був присутній у зв’язку з тим що такої події як їх проведення відповідач не підтвердив жодним чином суд дану обставину не визнав ново виявленою так як відсутній вирок по даному факту.
Але суд пішов ще далі і вказав, що відсутність власників 71 % частки корпоративних прав товариства не завдала істотної шкоди власнику 46% частки корпоративних прав факт перебування власника 26%частки корпоративних прав не є ново виявленою обставиною. Заявник мав би знати, якщо він заявляє про свою відсутність на Загальних Зборах учасників товариства, про те що інший учасник може бути за кордоном ( повний судовий абсурд) а тому є доказом, який заявник мав би своєчасно подати до суду.

Таким чином суди застосовують поняття доказу та ново виявленої обставини на свій розсуд при цьому повність ігноруючи та перекруючи фактичні обставини справи.

Доказом повної профанації законними нормами є рішення суду Київської області у цій же самій справі за позовом першого учасника про визнання загальних зборів учасників товариства, так як його цим рішенням його було знято з посади генерального директора товариства. Надані позивачем до суду загальної юрисдикції відомості про те, що другий учасник товариства день якою датою оформлено Протокол загальних зборів був за межами України суд взагалі не визнав цей фактом доказом який має істотний вплив для справи, та вирішив що зняття з посади Генерального директора першого учасника товариства жодним чином не порушує його законні права та інтереси позивача.

Таким чином господарський суд Києва доказаний факт відсутності одного з учасників товариства за межами України не визнав нововиявленою обставиною а доказом яким заявник зобов’язаний був своєчасно надати до суду, а суд загальної юрисдикції цей факт відмовився визнавати даже доказом по справі.

З викладеного слідує, що поняття нововиявленої обставини підлягає удосконаленню з боку законодавця.

Автор статті: Юридичний Центр «Алекс»

www.alexcenter.com.ua

office@alexcenter.com.ua

(044) 240-19-88