9
0
28185
07 лютого 2019 року введено у дію Закон України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 (надалі – Закон про валюту), який проголошує свободу валютних операції та передбачає поступове скасування усіх валютних обмежень. Разом із введенням у дію Закону про валюту набрали чинності 8 ключових постанов Правління Національного банку України, що забезпечують імплементацію декларативних положень Закону про валюту та стали основою нової ліберальної моделі валютного регулювання.
Постанови № 1, 2, 3 є постійно діючими нормативно-правовими актами, але в повному обсязі вони діятимуть лише за сприятливих макроекономічних умов, коли Національний банк України (надалі – НБУ) не матиме потреби застосовувати заходи захисту для запобігання кризовим явищам на валютному ринку.
Постанова № 4 визначає критерії, достатні для запровадження заходів захисту валютного ринку. Саме за наявності відповідних критеріїв вступають у дію постанови тимчасового характеру (Постанови № 5, 7 та інші антикризові акти).
Постанова № 5 має тимчасовий характер і визначає конкретні заходи захисту, запроваджені Національним банком з 07 лютого 2019 року. Ці заходи скасовуватимуться в міру покращення макрофінансової ситуації та поліпшення стану боротьби із податковими правопорушеннями.
Постанова № 6 має постійний характер та запроваджує повідомну процедуру укладення кредитних договорів з нерезидентами замість їх обов’язкової реєстрації.
Постанова № 7 тимчасово визначає порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до скасування такої вимоги.
Постанова № 8 не має часових рамок дії та втілює ризик-орієнтований підхід у валютному нагляді.
При цьому, тимчасові постанови (№ 5, 7) мають припинити свою дію після досягнення високих показників макроекономічної стабільності та створення ефективного механізму запобігання неконтрольованому виведенню капіталу закордон, і тоді валютне регулювання буде здійснюватися виключно відповідно до постійних постанов (№ 1, 2, 3, 6, 8), які в більшій мірі відповідають ліберальним положенням Закону про валюту.
Тобто, після введення у дію Закону про валюту відбулося лише часткове пом’якшення існуючих валютних вимог. У подальшому, за умови створення необхідних економічних і правових умов, НБУ планує поступово скасовувати решту валютних обмежень, щоб у кінцевому результаті перейти до повної свободи здійснення валютних операцій.
Нова система валютного регулювання, яка почала діяти 07 лютого 2018 року, має перехідний характер та передбачає ряд законодавчих змін, які скасовують, обмежують або пом’якшують існуючі валютні норми, а також впроваджує низку нових можливостей для учасників валютного ринку України.
Торгівлю іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України дозволяється здійснювати виключно НБУ та суб’єктам валютного ринку (банкам, небанківським фінансовим установам та операторам поштового зв’язку).
При цьому, торгівлю банківськими металами з фізичною поставкою здійснюють виключно банки, а торгівлю іноземною валютою в готівковій формі (валютно-обмінні операції) можуть здійснювати усі суб’єкти валютного ринку (банки, інші фінансові установи та поштові оператори).
Купівля та продаж банківських металів за іноземну валюту заборонені.
Розширюється перелік доступних валютних операцій клієнтів з банками, зокрема, дозволяється проведення валютних операції з іноземною валютою і банківськими металами на умовах "своп" і "форвард" з метою хеджування (страхування) валютних ризиків.
Разом з тим, тимчасово, операції на умовах "форвард" дозволяються лише з резидентами-суб’єктами господарювання при здійсненні експортно-імпортних операцій та залученні кредитів від нерезидентів (п. 33 Постанови № 5).
Банки зобов’язані здійснювати підтвердження угод з купівлі-продажу іноземної валюти з НБУ за допомогою Системи підтвердження угод, лише якщо НБУ прийняв рішення використовувати засоби цієї системи для підтвердження відповідних угод. В іншому випадку для здійснення валютних операцій між банками та НБУ можуть використовуватися альтернативні програмно-технічні комплекси.
Банки при укладенні між собою угод з купівлі-продажу іноземної валюти і банківських металів використовують Систему підтвердження угод лише за взаємною згодою.
НБУ також продовжив режим роботи Системи підтвердження угод з 17.30 год. до 19.00 год., в результаті чого банки матимуть більше часу для подання НБУ інформації про запланований на наступний день обсяг обов’язкового продажу валютних надходжень та купівлі іноземної валюти за рахунок зарезервованих гривень (постанова Правління НБУ від 02.01.2019 № 10).
Замість валютного контролю за кожною операцією клієнта запроваджується валютний нагляд на основі ризик-орієнтованого підходу.
При цьому, валютні операції незначного розміру (сумою до 150 тис. грн. в еквіваленті) не підлягають валютному нагляду та звільнені від документального підтвердження і додаткових перевірок (якщо банк не виявить індикаторів сумнівності чи дроблення валютної операції).
Під валютний нагляд потрапляють лише ті операції, які за сумою підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (150 тис. грн. і більше)
Також скасовується вимога щодо складання банками письмового висновку про результати аналізу кожної клієнтської операції. Банк складатиме такі висновки лише на вимогу НБУ.
У експортно-імпортних операціях та операціях, пов’язаних із рухом капіталу (кредит, депозит, лізинг, застава, страхування тощо), дозволяється використання іноземної валюти як засобу платежу.
Нерезиденти отримали право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті та гривнях з використанням рахунків, відкритих в Україні, що цілком відповідає проголошеному Законом про валюту принципу рівності резидентів та нерезидентів у сфері валютного регулювання (ч. 5 ст. 4). Водночас, такі розрахунки можливі лише через банківські рахунки.
Дозволяється здійснення іноземних інвестицій в Україну та їх репатріація закордон не тільки у іноземних валютах 1-ї, а й 2-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів (наприклад, у турецькій лірі, молдовському леї чи білоруському рублі).
Уможливлюється онлайн торгівля (купівля, продаж, обмін) іноземною валютою та банківськими металами на підставі дистанційного розпорядження клієнта. Однак, поки-що віддалена торгівля валютними цінностями здійснюється в межах, запроваджених тимчасовою Постановою № 5.
Скасовано довідку-certificate за формою № 377 для фізичних осіб-нерезидентів, які придбали готівкову гривню за іноземну валюту. Відтепер, фізична особа-нерезидент зможе вільно продати невикористані нею гривні та отримати взамін іноземну валюту.
На території України забороняється використовувати готівкову іноземну валюту і банківські метали як:
1) засіб платежу (крім сплати процентів за вкладами або кредитами в іноземній валюті чи банківських металах);
2) предмет застави (крім застави майнових прав на кошти в іноземній валюті або банківських металах на рахунках у банках).
Дозволено фізичним особам переказувати за межі України іноземну валюту без відкриття поточного рахунку на суму до 150 тис. грн/день в еквіваленті (раніше – 15 тис. грн/день). Для здійснення переказу на більшу суму відкриття поточного рахунку є обов’язковим.
При цьому, фізична особа, яка має відкритий рахунок в Україні, може переказати з нього за кордон суму до 50 тис. євро (Постанова № 5).
Переказ в іноземній валюті з-за кордону може бути виплачений за бажанням фізичної особи у гривнях.
Іноземна валюта, переказана з-за кордону на користь фізичної особи для виплати готівкою за поточними неторговельними валютними операціями без відкриття рахунку, може бути виплачена одержувачу в один операційний день у сумі до 150 тис. грн. в еквіваленті. Якщо сума міжнародного переказу перевищує незначний розмір, то переказ зараховується на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи.
Також заборонено перекази у іноземній валюті в межах України без відкриття рахунку на території України.
1) вивезення з України та ввезення в Україну фізичними особами (резидентами та нерезидентами):
- готівка та банківські метали до 10 000 євро – без письмового декларування митному органу;
- готівка та банківські метали на суму 10 000 євро і більше – за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі;
2) вивезення з України та ввезення в Україну юридичними особами:
- готівки та банківських металів без обмеження суми – за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та з метою здійснення господарської діяльності.
|
Фізична особа |
Юридична особа |
||
До 07.02.2019 |
Після 07.02.2019 |
До 07.02.2019 |
Після 07.02.2019 |
|
Готівкова валюта (іноземна та національна валюта) |
||||
без письмового декларування
|
10 000 євро |
до 10 000 євро |
Не допускалося |
Не допускається |
з письмовим декларування |
понад 10 000 євро |
10 000 євро і більше |
Без обмеження суми |
Без обмеження суми |
Банківські метали |
||||
без письмового декларування |
Не допускалося |
до 10 000 євро |
Не допускалося |
Не допускається |
з письмовим декларування |
Ввезення в Україну - до 500 грам (зливки і монети), вивезення – без обмеження суми за умови документального підтвердження. |
10 000 євро і більше |
Не допускалося (крім ввезення з метою продажу НБУ) |
Без обмеження суми (крім окремих винятків) |
Юридичним особам надано право ввозить в Україну або вивозить за межі України банківські метали. Раніше таке право мали лише банки. При цьому, юридична особа може переміщувати банківські метали через кордон без обмеження суми за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі з метою здійснення статутної діяльності. Разом з тим, залишилися і певні обмеження. Так, експорт юридичними особами банківських металів, виготовлених українськими виробниками, можливий за наявності письмової відмови НБУ від купівлі цих банківських металів.
Стосовно міжнародних поштових відправлень діють загальні норми переміщення готівки та банківських металів, наведені у таблиці вище. Таким чином, замість максимального ліміту у 300 євро, фізичні особи зможуть пересилати готівку без обмеження суми, але за умови письмового декларування, якщо сума переказу становить 10 тис. євро і більше. Юридичні особи взагалі вперше отримали можливість пересилати валютні цінності (за умови письмового декларування незалежно від суми операції).
У зв’язку із втратою чинності Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 скасовано декларування резидентами валютних цінностей, доходів та майна, що знаходяться за межами України. Тому, на думку ДФС України, останнім періодом, за який резидент має подавати Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України, є 2018 рік (станом на 01.01.2019).
НБУ з метою забезпечення макроекономічної стабільності та своєчасного реагування на кризові явища зберіг за собою право застосовувати тимчасові заходи захисту валютного ринку, вичерпний перелік яких наведено у Постанові № 4. У зв’язку із введенням у дію Закону про валюту НБУ цим правом скористався, оскільки національна економіка та стан податкового адміністрування ще не готові до імплементації ліберальних норм Закону про валютуу повному обсязі.
Переважна більшість тимчасових валютних обмежень містяться у Постановах № 5 та № 7.
Разом з тим, центробанк планує продовжувати роботу із зняття валютних обмежень для повного переходу до режиму вільного руху капіталу, передбаченого Законом про валюту. Так, найближчим часом НБУ має намір розглянути можливість скасування чи послаблення найбільш критичних заходів впливу (вимоги щодо обов’язкового продажу валютних надходжень, попереднього резервування гривні для купівлі іноземної валюти, обмежень щодо репатріації іноземних інвестицій та дивідендів, купівлі фізичними особами готівкової іноземної валюти тощо). Водночас, повне скасування валютних обмежень можливе лише за сприятливих макроекономічних умов та прийняття ефективного законодавства у сфері оподаткування транскордонних операцій (імплементація Плану дій BEPS) і державного регулювання ринку небанківських фінансових послуг (ухвалення законопроекту про "спліт" № 2413а). За відсутності відповідних умов НБУ не зможе продовжувати лібералізацію валютного регулювання в силу існування підвищених ризиків для національної економіки та платіжного балансу.
Постанова № 5 визначає конкретні заходи захисту валютного ринку, які НБУ запровадив у зв’язку із введенням у дію Закону про валюту. Більшість цих заходів захисту повторюють валютні обмеження, які існували до 07 лютого 2019 року. Однак окремі норми Постанови № 5 містять істотні послаблення, які визначають стан валютної лібералізації на даному етапі реформування валютного ринку України.
Після переходу до повної свободи валютних операцій Постанова № 5 буде скасована, однак зараз її норми мають пріоритет щодо інших нормативно-правових актів, які регулюють валютні операції.
1. Заборонено купівлю та переказ іноземної валюти і банківських металів без зобов'язань за договорами чи іншими правочинами. Разом з тим, ця заборона не поширюється на операції з купівлі іноземної валюти фізичними особами та купівлі банківських металів будь-якими клієнтами банків у разі, якщо сума операції має незначний розмір (до 150 тис. грн.).
Таким чином, фізична особа може придбати безготівкову іноземну валюту на суму до 150 тис. грн. в еквіваленті без пояснення мети купівлі та документального підтвердження валютної операції.
Однак, якщо наявні індикатори ризику або ознаки штучного дроблення валютної операції банк має право вимагати від клієнта подання документів, що пов’язані зі здійсненням валютної операції, та не виконувати його доручення до моменту документального підтвердження клієнтом законності та економічної обґрунтованості купівлі іноземної валюти, навіть якщо розмір валютної операції незначний.
2. Фізичні особи отримали право купувати іноземну валюту он-лайн на суму до 150 тис. грн. в еквіваленті протягом календарного дня. Юридичним особам такого права не надано.
3. Заборонено резидентам купувати іноземну валюту з метою розміщення коштів на депозитному рахунку, а також будь-якому рахунку в іноземній фінансовій установі (п. 14-1 Постанови № 5).
Зазначена заборона не поширюється на випадки купівлі іноземної валюти:
1) фізичною особою з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном;
2) фізичною особою на суму до 150 тис. грн. в еквіваленті;
3) юридичною особою або фізичною особою-підприємцем з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном, що обумовлено необхідністю утримання відокремлених підрозділів за кордоном або виконання зобов’язань за ЗЕД-контрактами (крім зобов’язань з переказу сум вкладів (депозитів) на рахунки в іноземних фінансових установах).
Вказане положення суттєво обмежує можливості для непродуктивного виведення з України іноземної валюти, але, з іншого боку, створює необґрунтовані перешкоди для переказів за кордон у межах дозволених лімітів.
4. Нерезиденти позбавлені права купувати іноземну валюту у разі відсутності необхідної суми коштів у гривнях на поточному рахунку. Це правило не стосується інвестиційного рахунку нерезидента.
5. Заборонено купівлю іноземної валюти за кредитні кошти. Водночас, ця заборона не застосовується, якщо сума купівлі не перевищує 150 тис. грн., або якщо кредитні кошти залучені для погашення споживчого кредиту, під державні гарантії чи підприємством громадської організації осіб з інвалідністю.
6. Резидентам-позичальникам дозволено купувати іноземну валюту для погашення кредиту у банку, який є не кредитором за кредитним договором.
7. Фізичним особам дозволено купувати готівкову іноземну валюту та банківські метали з фізичною поставкою на суму до 150 тис. грн. (в еквіваленті) протягом робочого дня. Це обмеження не застосовується у разі купівлі готівкової іноземної валюти для погашення кредиту перед банком.
8. Вимога щодо попереднього резервування коштів у гривні для купівлі іноземної валюти (режим Т+1) суттєво послаблена.
З 07 лютого 2019 року безпосередньо на поточні рахунки юридичних осіб-резидентів зараховується іноземна валюта, отримана:
- від торгівлі валютними цінностями (іноземною та національною валютою чи банківськими металами);
- з власних поточних чи депозитних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу);
- від ведення спільної інвестиційної діяльності за участю нерезидента-інвестора без створення юридичної особи;
- від кредиторів-резидентів;
- як гуманітарна допомога тощо.
Окрім того, іноземна валюта зараховується на поточний рахунок фізичної особи без резервування гривні у разі відсутності потреби у додатковій перевірці правомірності операції.
Таким чином, юридичні та фізичні особи при здійснення багатьох валютних операцій можуть купувати іноземну валюту та не очікувати цілий день для її зарахування на рахунок.
Разом з тим, зберігається вимога щодо зарахування на розподільчий рахунок находжень у іноземній та національній валюті на користь юридичних осіб-нерезидентів, гривневих платежів на користь іноземних інвесторів і гривневих надходжень від нерезидентів на користь резидентів. При цьому, максимальний строк резервування коштів на розподільчому рахунку у таких випадках становить 3 робочих дні.
9. Встановлено загальний строк використання резидентом придбаної іноземної валюти - 10 робочих днів.
Тобто, не можна придбати іноземну валюту і безстроково зберігати її на поточному рахунку.
Разом з тим, резидентам дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за борговими зобов’язаннями перед нерезидентами (кредитами, позиками). Таке зберігання іноземної валюти можливе протягом строку дії відповідного кредитного договору (договору позики).
10. Скасовано обов’язок перерахування до бюджету позитивної курсової різниці від примусового продажу банком іноземної валюти, яку резидент придбав і не використав за призначенням у встановлений строк (10 робочих днів).
11. Визначено граничний строк продажу банком іноземної валюти за дорученням клієнта – 5 робочих днів.
12. Заборонено видачу готівкової іноземної валюти через банкомати та термінали самообслуговування на території України.
Банки мають право надавати своїм клієнтам комісійні послуги з обміну іноземної валюти та банківських металів. У такому разі для обміну іноземної валюти не обов’язкова наявність у клієнта зобов’язань в іноземній валюті.
Збільшено ліміт на купівлю банківських металів без фізичної поставки клієнтами банків з 3,216 тройської унції на тиждень до 150 тис. грн. протягом робочого дня (без обмежень для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів).
При цьому заборонено перекази банківських металів з рахунків юридичних осіб на рахунки інших юридичних чи фізичних осіб, з рахунків фізичних осіб на рахунки юридичних осіб, а також з рахунків фізичних осіб-резидентів на рахунки фізичних осіб-нерезидентів. Ця заборона не поширюється на міжбанківські перекази.
Оператори поштового зв’язку отримали право на переказ коштів та торгівлю валютними цінностями у готівковій формі. Відповідно до Закону про валюту переказати кошти або купити іноземну валюту можна у поштових відділеннях операторів будь-якої форми власності. Раніше право на здійснення таких операцій належало лише національному оператору поштового зв’язку (ПАТ "Укрпошта").
Так, оператори поштового зв’язку можуть отримувати ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій за умови:
- наявності в них не менше 50 структурних підрозділів, розташованих на території не менше 50 % областей України;
- отримання не менше ніж 50 % доходів від надання послуг поштового зв’язку;
- відповідності вимогам до фінансового стану, структури власності, ділової репутації (в тому числі їхніх керівників і власників істотної участі) та професійної придатності керівників (Постанова від 02.01.2019 № 9).
НБУ заборонив резидентам переказувати іноземну валюту з метою надання кредитів, здійснення інвестицій та для інших цілей на банківські рахунки, відкриті у державі-агресорі, офшорній зоні чи державі, що не виконують або неналежно виконують /2012/22.03.2012/1.pdf" rel="nofollow" target="_blank">рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Також заборонені перекази в гривні за поточними неторговельними операціями за межі України (крім операцій, що здійснюються через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у національній валюті України, відкриті в банках).
Переказ коштів в іноземній валюті з поточного рахунку фізичної особи-підприємця (резидента України) на поточний рахунок цієї фізичної особи в іноземній валюті, відкритий для власних потреб, забороняється. Тобто, комерційні доходи в іноземній валюті не можуть бути виведені на особистий рахунок фізичної особи для використання на цілі, не пов’язані з підприємницькою діяльністю.
Перекази в іноземній валюті між фізичними особами на території України дозволені виключно між родичами. Водночас, валютні перекази між фізичними особами, непов’язаними родинними зв’язками, заборонені з метою захисту економіки України від надмірного проникнення іноземних валют (насамперед, долару США) у побутові розрахунки.
Дозволено резидентам вносити платежів за договорами страхування життя на користь страховим компаній в іноземній валюті.
Окрім того, страховики-резиденти можуть купувати іноземну валюту для покриття страхових резервів в іноземній валюті за договорами страхування життя, укладеними із страхувальниками.
Дозволено банкам продавати своїм клієнтам-фізичним особам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту
Раніше такий продаж був можливий лише за гривні, внаслідок чого клієнти банків зазнавали значних курсових втрат.
Водночас, банкам забороняється здійснювати розрахунки в іноземній валюті з купівлі в резидентів (крім банків) державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті (п. 13 Постанови № 5).
Скасовано індивідуальні ліцензії на валютні операції резидентів.
Резиденти отримали право на безперешкодне відкриття рахунків у банках та фінансових установах іноземних держав.
Також, відтепер резиденти України можуть здійснювати інвестиції за кордон, купувати закордонну нерухомість, страхувати ризики чи вкладати кошти в цінні папери міжнародних компаній без будь-яких ліцензій (дозволів), але з урахуванням електронних лімітів, у межах яких можливий переказ коштів за кордон або на поточні рахунки нерезидентів - юридичних осіб, відкриті в Україні, у таких розмірах:
- для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – не більше 2 млн євро/рік;
- для фізичних осіб – не більше 50 тис. євро/рік.
При цьому, використання резидентами рахунків в іноземних фінансових установах не обмежується спеціальними нормами валютного регулювання (крім операцій з переказу коштів з України на такі рахунки, які здійснюються у межах вказаних вище лімітів).
Для здійснення валютної операції резиденту достатньо подати документи, що підтверджують законність та економічну доцільність операції, до банку, який за умови, що резидент не вичерпав річну суму електронного ліміту та за відсутності індикаторів ризику, проводить валютну операцію та передає інформацію про неї до НБУ.
Усю інформацію про здійсненні резидентами операції централізовано збирає НБУ і надає банкам в електронній формі. Як тільки резидент досягає встановленого ліміту, він втрачає можливість у відповідному році здійснювати нові операції з переказу коштів за кордон.
Банки проводять валютні лімітні операції на наступний день після отримання повідомлення від НБУ. В разі отримання банком від НБУ інформації про перевищення клієнтом встановленого ліміту проводити переказ коштів за кордон заборонено.
Електронні ліміти не поширюються, зокрема, на:
- виплати за фінансовими аграрними розписками, договорами оренди, лізингу, страхування, факторингу;
- виплати на користь нерезидентів за договорами позики (кредиту, поворотної фінансової допомоги);
- операції з повернення іноземному інвестору здійснених інвестицій, прибутків, доходів та інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні;
- операції, які здійснюються з міжнародними фінансовими організаціями тощо.
Резиденти-суб’єкти господарювання не можуть здійснювати інвестицій за кордон з використанням електронного платіжного засобу.
Резиденти мають право здійснювати розрахунки з нерезидентами за ЗЕД-контрактами у іноземній та національній валюті тільки через банки. При цьому, купівля іноземної валюти та її переказ на користь нерезидента для виконання зобов’язань за ЗЕД-контрактами допускається лише через один банк.
Розрахунки за ЗЕД-контрактами у готівковій формі заборонено (крім оплати нерезидентом обслуговування транспортного засобу резидента-експортера за кордоном та здійснення розрахунку на суму до 150 тис. грн. на день).
Купівлю іноземної валюти для проведення розрахунків з нерезидентом-імпортером за тимчасовою митною декларацією заборонено.
Граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів збільшено до 365 календарних днів (раніше – 180 календарних днів), що суттєво полегшило роботу суб’єктів ЗЕД-діяльності та надає їм більшу свободу у налагодженні співпраці з іноземними партнерами.
Водночас, граничний строк не поширюється на експортно-імпортні операції до 150 тис. грн. (крім випадків штучного дроблення валютної операції). КМУ також може ініціювати додаткові винятки із правила про дотримання граничних строків розрахунків у сфері експортно-імпортних операцій.
Разом з тим, слід звернути увагу, що Закон про валюту та Постанова № 5 не передбачають звільнення від дотримання граничного строку експортерів послуг, прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав, які були звільнені від валютного контролю у 2017 році. Тобто, відтепер граничний строк розрахунків стосуються не лише товарів, а й послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі). Це відбулося тому, що термін "товар", який застосовується у Законі про валюту вживається у значенні, передбаченому Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", яке охоплює широке коло об’єктів цивільного обороту. Разом з тим, є певні сподівання, що КМУ скористається своїм правом ініціювати винятки із правила про дотримання граничних строків розрахунків та запропонує НБУ звільнити експорт послуг та прав інтелектуальної власності з-під валютного нагляду.
Штрафна санкція за порушення строків розрахунків залишається незмінною. Так, порушення резидентами строку розрахунків у сфері експортно-імпортних операцій тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів чи вартості недопоставленого товару. Разом з тим, спеціальні санкції (тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності та індивідуальний режим ліцензування) після введення у дію Закону про валюту відійшли у минуле, що істотно покращить інвестиційний клімат України.
Після введення у дію Закону про валюту вимога щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті збережена у розмірі 50 %.
При цьому, валютні надходження підлягають обов’язковому продажу на валютному ринку України, якщо вони надійшли на користь суб’єктів господарювання із-за кордону або поточних рахунків юридичних осіб-нерезидентів, відкритих в Україні.
Разом з тим, з 01 березня 2019 року норма обов’язкового продажу валютних надходжень буде зменшена до 30 %(Постанова від 06.02.2019 № 35), а в майбутньому НБУ взагалі планує розглянути можливість повного скасування цього заходу захисту валютного ринку.
Окрім того, не підлягають обов’язкового продажу надходження в іноземній валюті на рахунки резидентів за межами України.
Спрощується здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України.
Юридичні особи-нерезиденти отримали повноцінну можливість для відкриття поточних рахунків в українських банках та здійснення валютних операцій через ці рахунки. Зокрема, юридична особа-нерезидент може вільно використовувати поточний рахунок у іноземній валюті для здійснення інвестицій в Україні та їх повернення закордон, проведення розрахунків із резидентами, отримання та надання кредитів, переказу коштів на власні рахунки за кордоном, розміщення депозитів тощо. Аналогічний режим використання передбачено для гривневого поточного рахунку юридичної особи-нерезидента, окрім права отримання кредитів від резидентів.
Іноземні інвестори отримали широкі можливі для здійснення іноземних інвестицій в Україні з використанням валютних цінностей: право переказувати іноземну валюту на власний рахунок в українському банку чи безпосередньо на рахунок резидента, право здійснювати розрахунки у іноземній та національній валюті на території України із резидентами та нерезидентами, право переказувати кошти з одного власного рахунку на інший (на території України чи за її межами).
Фактично іноземні інвестори отримали повноцінні можливості для здійснення інвестицій в Україні через механізм інвестиційного рахунку.
Також іноземні інвестори наділені правом розміщувати вклади (депозити) у гривнях та іноземній валюті в українських банках.
Разом з тим, іноземним інвесторам заборонено використовувати інвестиційний рахунок для надання резидентам кредитів, позик чи поворотної фінансової допомоги.
Іноземні інвестори можуть здійснювати розрахунки за об’єкти інвестування в Україні виключно в безготівковій формі через банківські рахунки (крім проведення розрахунків між іноземними інвесторами за межами України).
Повернення здійснених іноземних інвестиції, прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, на інвестиційних рахунок іноземного інвестора не допускається. Для цього можна використовувати будь-яких інший рахунок іноземного інвестора в України чи за її межами.
Використання поточного рахунку постійного представництва нерезидента в національній валюті для інвестування в Україні заборонено.
Збережено чинність раніше діючих лімітів на окремі валютні операції іноземних інвесторів, що суттєво обмежують їхню можливість розпоряджатися результатами своєї інвестиційної діяльності в Україні, а саме:
- репатріація інвестицій (від продажу цінних паперів чи корпоративних прав) обмежується сумою до 5 млн. європротягом місяця;
- репатріація дивідендів за кордон обмежується сумою до 7 млн. євро в протягом місяця.
При цьому, право іноземного інвестора на повернення закордон коштів, отриманих від продажу державних облігацій України та інших цінних паперів, допущених до біржових торгів, не обмежується.
Що стосується репатріації дивідендів, то іноземний інвестор може здійснити таку репатріацію за умови прийняття українським емітентом рішення про виплату дивідендів до 31 грудня 2018 року.
Повернення іноземних інвестицій та дивідендів може відбутися на поточний рахунок іноземного інвестора в Україні (крім інвестиційного).
Резидентам заборонено надавати кредити (позики) в гривні нерезидентам та їх представництвам в Україні. Однак, ця заборона не стосується споживчого кредитування нерезидентів-фізичних осіб.
Розрахунки між резидентами України через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у національній валюті заборонено.
Надання кредитів овердрафт у гривнях банкам-нерезидентам не дозволяється.
Cкасовано реєстрацію в НБУ кредитів (позик), залучених резидентами у нерезидентів.
Замість обов’язкової реєстрації зовнішніх запозичень запроваджується повідомча процедура, яка передбачає обов'язок банків повідомляти НБУ про залучені резидентами кредити (позики, поворотну фінансову допомогу) для формування централізованої електронної бази даних про боргові зобов’язання резидентів перед нерезидентами.
НБУ не має права відмовити у внесенні інформації про договір позики (кредитний договір) із нерезидентом до інформаційної системи, а відповідальність за достовірність та повноту відповідної інформації несе банк, який обслуговує резидента-позичальника.
Фактично, система збору інформації про боргові зобов’язання резидентів перед нерезидентами-кредиторами втрачає дозвільний (реєстраційний) характер і набуває функцій збору статистичних відомостей.
Разом з тим, залучення резидентами боргових запозичень від нерезидентів, як і раніше, можливе через один банк, а фактичне отримання позики (кредиту) від нерезидента допускається лише після надіслання до НБУ повідомлення про відповідний договір позики (кредитний договір).
Скасовується обмеження на дострокове погашення позик (кредитів), залучених резидентами у нерезидентів. Окрім того, НБУ більше не встановлює максимальні відсоткові ставки за позиками (кредитами) від нерезидентів, але невідповідність відсоткової ставки ринковим умовам є індикатором сумнівної валютної операції та підставою для додаткового аналізу діяльності резидента-позичальника з боку банку.
Відомості про договори позики (кредиту) від нерезидентів, зареєстровані до 07 лютого 2019 року, автоматично переносяться до нової інформаційної системи НБУ без необхідності подання резидентами будь-яких заяв чи додаткових документів.
У зв’язку із запровадженням НБУ з 07 лютого 2019 року такого заходу захисту валютного ринку як граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (не більше 365 календарних днів), банки зобов’язані здійснювати валютний нагляд за дотриманням резидентами відповідних граничних строків розрахунків.
Разом з тим, банк припиняє здійснювати валютний нагляд, якщо сума незавершених розрахунків за експортно-імпортною операцією становить менше 150 тис. грн. в еквіваленті (крім випадків штучного дроблення валютної операції).
Крім того, у зв’язку із збільшенням тривалості граничного строку розрахунків за експортно-імпортними операціями виникло питання щодо застосування збільшеного строку до розрахунків, строк виконання яких розпочався до 07 лютого 2019 року.
Для врегулювання цього питання визначено наступні правила:
1) якщо граничний строк 180 календарних днів минув до 07 лютого 2019 року, а розрахунки не відбулися, то збільшення цього строку до 365 календарних днів не звільняє резидента від штрафних санкцій (пені), адже на дату прострочення розрахунку діяв 180-денний строк (НБУ не передбачає амністії валютних правопорушень, вчинених до введення у дію Закону про валюту);
2) якщо граничний строк 180 календарних днів минає після 07 лютого 2019 року, а розрахунки не відбулися, то застосовується граничний строк 365 календарних днів (до незавершених станом на 07 лютого 2019 року розрахунків застосовується збільшений граничний строк та не застосовуються штрафні санкції).
Скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції: валютний нагляд здійснює лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію.
Також змінено порядок повідомлення банками про порушення резидентами строків розрахунків за ЗЕД-контрактами. Відтепер, банки передають таку інформацію НБУ, а вже центробанк консолідовано передає її фіскальних органам для вирішення питання про нарахування пені та застосування штрафних санкцій.
Продовжується дія заборони на зарахування зустрічних однорідних вимог за експортними операціямирезидентів у іноземних валютах 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів (долар США, євро, валюти країн-членів Європейського союзу тощо) і російських рублях. Залік зобов’язань експортера в інших іноземних валютах обмежений сумою договору до 500 тис. євро.
Вказана заборона не застосовується у разі зарахування зустрічних однорідних вимог операторами телекомунікацій при оплаті міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).
З 07 лютого 2019 року відповідно до Закону про валюту запрацювала нова система валютного нагляду, яка базується на ризик-орієнтованому підході. Замість тотального валютного контролю за усіма операціями запроваджується аналітичний підхід, який будується на принципі: "менше ризиків – менше уваги, більше ризиків – більше уваги".
За таких умов операції незначного розміру та трансакції реального бізнесу мають здійснюватися максимально вільно та без надмірного документального супроводу, в той час як сумнівні валютні операції мають стати об’єктом підвищеної уваги з боку банків та інших агентів валютного нагляду.
Постановою № 8 визначено ознаки валютних операцій, які вказують на необхідність проведення додаткового аналізу документів (інформації) про валютну операцію. Це – ознаки, які свідчать про ризиковість валютної операції та ставлять під сумнів її законність і економічну доцільність (відсутність підтвердження джерел походження коштів, несумісність операції із звичайною діловою активністю клієнта, використання офшорних рахунків, удаваний характер договору тощо).
При цьому, банки мають право самостійно на власний розсуд встановлювати додаткові критерії сумнівності валютних операцій, які не передбачені Постановою № 8.
У перспективі фінансові установи повинні перейти до аналітичного нагляду за операціями своїх клієнтів. Так, операції на суму до 150 тис. грн. взагалі не повинні бути об’єктом валютного нагляду (за відсутності індикаторів ризику чи ознак дроблення валютної операції). Більшість своїх зусиль банки повинні спрямувати на ретельну перевірку тих операції, які викликають підозру або несуть загрозу для платіжного балансу України.
Якщо у конкретному випадку спрацьовують індикатори сумнівної операції, банк має право витребувати додаткові документи за невичерпним переліком. При цьому, банк має переконатися, що операція є економічно доцільною, відповідає змісту діяльності її учасників, які мають фінансову можливість здійснити операцію. Учасники ж, у свою чергу, мають підтвердити законне джерело походження коштів і довести, що вони є справжніми бенефіціарами, а не агентами чи номінальними утримувачами. Банк оцінює усі отримані документи та якщо його підозра не підтвердилася – приймає рішення здійснювати валютну операцію. Якщо ж клієнту не вдалося спростувати незаконний характер операції – банк зобов’язаний відмовити у її проведенні.
Операції з резидентами Російської Федерації, офшорних територій, держав, що не виконують або неналежно виконують /2012/22.03.2012/1.pdf" rel="nofollow" target="_blank">рекомендації FATF, завжди є ризиковими та підлягають додатковому аналізу.
Банки для додаткового аналізу валютних операцій клієнта можуть використовувати інформацію з відкритих джерел (зокрема, з мережі Інтернет).
Заходи захисту |
До 07.02.2019 |
Після 07.02.2019 |
Граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями |
180 календарних днів |
360 календарних днів |
Обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті |
50 % |
50 % (30 % - з 01 березня 2019 року) |
Валютний контроль |
За усіма операціями клієнтів |
Скасовано |
Валютний нагляд |
Не застосовувався |
Ризик-орієнтований підхід: - операції до 150 тис. грн – без валютного нагляду (за відсутності індикаторів ризику чи ознак дроблення валютної операції); - операції на суму 150 тис. грн і більше – валютний нагляд (за наявності індикаторів ризику – додатковий аналіз документів). |
Реєстрація договорів позики (кредитних договорів) із нерезидентами |
Обов’язкова реєстрація у НБУ із дотриманням максимальних розмірів відсоткових ставок |
Скасовано |
Дострокове погашення позик (кредитів) від нерезидентів |
Заборонено (окрім несуттєвих винятків) |
Дозволено |
Надання кредитів (позик) в гривні нерезидентам |
Заборонено |
Заборонено (окрім споживчих кредитів нерезидентам) |
Репатріація іноземних інвестицій |
до 5 млн дол. США на місяць |
до 5 млн євро на місяць |
Репатріації іноземним інвестором дивідендів |
до 7 млн дол. США на місяць |
до 7 млн євро на місяць |
Індивідуальні ліцензії НБУ |
Потрібні резидентам для відкриття рахунків за кордоном, розміщення на них валютних цінностей, здійснення інвестицій за кордон, купівлі цінних паперів іноземних емітентів тощо. |
Скасовано. Резиденти України мають право відкривати рахунки за кордоном без дозволів (ліцензій). Перекази та інвестиції за кордон здійснюються в межах електронних лімітів: 1) для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – не більше 2 млн євро/рік; 2) для фізичних осіб – не більше 50 тис. євро/рік. |
Спеціальні санкції у сфері ЗЕД-діяльності |
Тимчасове зупинення ЗЕД-діяльності та індивідуальний режим ліцензування |
Скасовано |
Валюта іноземних інвестицій в Україну
|
1 група Класифікатора іноземних валют |
1 та 2 група Класифікатора іноземних валют |
Валютні "свопи" і форвардні операції
|
Між банками, НБУ та МФО. |
Між банками, НБУ та МФО, між банками та їх клієнтами. |
Онлайн купівля іноземної валюти |
Заборонено |
Дозволено: фізичним особам на суму до 150 тис. грн/день в еквіваленті |
Купівля фізичною особою готівкової іноземної валюти |
150 тис. грн. (в еквіваленті) протягом дня |
150 тис. грн. (в еквіваленті) протягом дня |
Строк резервування банком гривні для купівлі іноземної валюти (режим Т+1) |
1 операційний день |
Скасовано: для фізичних осіб та у багатьох випадках для суб’єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). |
Купівля іноземної валюти за кредитні кошти |
Заборонено |
Заборонено (крім операції на суму до 150 тис. грн. та інших незначних винятків) |
Переказ фізичною особою іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку |
до 15 тис. грн/день |
до 150 тис. грн/день |
Купівля банківських металів |
3,216 тройської унції золота на тиждень |
до 150 тис. грн/день
|
Джерело: Law Growth
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
278
Коментарі:
0
Переглядів:
978
Коментарі:
0
Переглядів:
400
Коментарі:
2
Переглядів:
377
Коментарі:
0
Переглядів:
425
Коментарі:
0
Переглядів:
416
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.