НОТАРІАЛЬНЕ ЗАСВІДЧЕННЯ ВІРНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ДОКУМЕНТІВ

Порядок засвідчення вірності перекладу документа нотаріусом врегульовано статтею 79 Закону України «Про нотаріат» та главою 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі – Порядок).

Засвідчити вірність перекладу документа з однієї мови на іншу вправі будь-який нотаріус України, як державний, так і приватний.

Крім того, відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про нотаріат» консульські установи України також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ, за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.

Також звертаємо увагу, що нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем (вимоги до документів передбачені главою 8 розділу І Порядку).

Документи можуть надаватися як фізичними особами (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, свідоцтво про смерть, паспорт, трудова книжка тощо), так і юридичними особами (статут, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, ліцензія тощо).

Складені за кордоном документи, приймаються нотаріусом для вчинення перекладу лише за наявності проставлення на них апостиля або відмітки про їх легалізацію.

Слід зазначити, що переклад робиться з усього документа, в тому числі з печатки (штампу).

Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Засвідчення вірності перекладу тексту документа з однієї мови на іншу нотаріусом

Якщо нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, тексти перекладів викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів як на лицьовому, так і на зворотньому боці цих бланків, що передбачено пунктом 6.15 Правил ведення нотаріального діловодства.

При цьому, нотаріусом застосовуються посвідчувальні написи, форми яких передбачені Правилами ведення нотаріального діловодства.

Якщо необхідний посвідчувальний напис, який би відповідав вчинюваній нотаріальній дії, відсутній, нотаріус може застосовувати ту з форм, яка найбільше відповідає цій нотаріальній дії, із застосуванням окремих елементів інших посвідчувальних написів.

Засвідчення вірності перекладу тесту документа з однієї мови на іншу нотаріусом може оформлятися двома способами.

Текст перекладу може бути викладений окремо від тексту документа. В такому випадку перекладається весь текст документа, включаючи посвідчувальний напис нотаріуса. Під текстом перекладу вчиняється посвідчувальний напис українською мовою про засвідчення вірності перекладу нотаріусом за формою № 72. Переклад, що зроблено на окремому аркуші, прикріплюється до документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Застосовується викладення текстів документа та перекладу на одному аркуші. У цьому випадку переклад документа вміщується поруч з його оригіналом на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад – з правого. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під українським та іноземним текстами нотаріусом вчиняється один посвідчувальний напис українською мовою про посвідчення документа за формою 42. Одночасно в посвідчувальному написі зазначається про засвідчення вірності зробленого нотаріусом перекладу.

Також, можливим є одночасне засвідчення вірності копії документа та перекладу з нього з використанням посвідчувального напису за формою № 60.

Засвідчення справжності підпису перекладача

Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Підпис перекладача на нотаріальному документі виконується ним власноручно у присутності нотаріуса.

При засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріусу необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію.

У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не вказано, яким кваліфікаційним вимогам повинен відповідати перекладач, а лише зазначено, що перекладач разом з документом, який встановлює його особу, повинен надати документ, що підтверджує його кваліфікацію.

При перевірці кваліфікації перекладача доцільно встановлювати:

1) яку освіту має особа;

2) яка спеціальність зазначена в дипломі в залежності від року отримання диплому;

3) чи є особа перекладачем за посадою.

В останньому випадку бажано отримувати довідку з місця працевлаштування про посаду перекладача та мови, які він може використовувати для перекладу.

При засвідченні справжності підпису перекладача нотаріус використовує посвідчувальні написи за такими формами № 41, 43, 57, 61, 67, 73.

Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису перекладача, не несе відповідальності за неправильно зроблений переклад, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою, та те, що кваліфікацію такої особи перевірено.

При одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер.

Автор консультації: Нотаріальна палата України