Немає щеплення - немає освіти?

Літня пора закінчується і вже на носі новий навчальний рік. Для батьків це не тільки метушня в підготовці до школи чи дитячого садку, покупка необхідного інвентарю, а й для деяких досить значний стрес та не зовсім бажані сюрпризи.
Сьогоднішня тема досить гостра у суспільстві й актуальна як ніколи.

Нам досить часто задаються питання – чи правомірно вчиняють заклади освіти, коли забороняють дитині йти в садочок/школу без щеплень?

Ми Вам відповімо на дане питання з точки зору законодавства, що робити і як бути.
Автор статті вважає, що недопуск дитини є виправданим і допустимим захисним важелем, звісно ж у встановлених межах із дотриманням встановлених процедур.

Одразу хочемо повідомити, що відповідно до українських законів, щеплення є обов’язковими (стаття 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та стаття 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»), проте батьки дитини мають право від них відмовитися.
У разі відмови від щеплення заповнюється форма N063-2/о «Інформована згода на проведення вакцинації» (на кожну вакцинацію окремо), із зазначенням роз’яснення наслідків відмови від вакцинації. Форма N063-2/о підписується батьками або законними представниками дитини, медичним працівником.

Потрібно також розуміти, що законодавство має певні додаткові положення. Наприклад, в ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» зазначається, що дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

Хочу наголосити також на тому, що існує певний механізм, з дотриманням якого дитину без щеплень можуть взяти у навчальний заклад.

Зокрема, питання про прийом дитини без щеплення у дитячий садок, школу вирішується лікарсько-консультативною комісією. Рішення приймають згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2002 №434 та затвердженого цим наказом "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу".

Якщо медична комісія (з залученням епідеміолога) після вивчення документів вашої дитини видала висновок, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник зобов'язаний прийняти дитину до закладу освіти. Головне питання не до керівника дитячого садка, а безпосередньо до лікарсько-консультативної комісії, яка повинна встановити, що ваша дитина в цей час здорова.

Отже, ви зобов'язані принести в установу медичну довідку і висновок лікарсько-консультативної комісії, що дитина може відвідувати навчальний заклад. За такої умови керівник закладу зобов'язаний прийняти дитину до закладу.
Не забуваємо, що Статтею 53 Конституції України гарантовано право на освіту і нікому не може бути відмовлено в цьому праві. Однак в Україні така система не завжди працює і дії адміністрації навчального закладу неправомірні і порушують конституційні права дитини на освіту, є дискримінацією дитини за станом здоров'я, а також ображають особисту гідність.

На період епідемії, діти без щеплень на законних підставах можуть бути відсторонені від занять у школі та відвідування садка. Подібні запобіжні заходи застосовуються на строк спалаху захворювання або до того моменту, поки дитина не отримає всі необхідні вакцинації.

Також варто звернути увагу на судове рішення, яке мало місце цього року і безпосередньо стосується питання щеплення.
Це Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року по справі № 682/1692/17.

Якщо коротко, то фактично суд наголосив, що у разі відсутності щеплення в дитини, заклади освіти мають цілковите право не допускати таку дитину до навчання/відвідування, проте якщо була дотримана певна процедура, отримані у встановленому порядку висновки про здоров’я дитини, то навчальний заклад не в праві відмовити у допуску до навчання.

Хочеться також зазначити одне обґрунтування з даного рішення, яке на думку автора є цілком правильним і важливим. Так, дійсно Конституцією України гарантується право кожного на освіту, окрім цього, Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов’язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. ОДНАК порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров’я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).

Вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров’я, а також здоров’я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об’єктивні підстави - тобто було виправданим.

Індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення дитини при збереженні обсягу прав дитини на здобуття освіти, у тому числі в дошкільних закладах освіти, протиставляється загальному праву (інтересу) суспільства, інших батьків та їх дітей, які провели у встановленому державою порядку щеплення, зокрема перед направленням дітей до навчального закладу для здобуття освіти. Внаслідок встановлення такого балансу досягається мета - загальне благо у формі права на безпеку та охорону здоров’я, що гарантовано статтями 3, 27 та 49 Конституції України.

Інакше кажучи, благо більшості ставиться вище, ніж свобода окремої особи. Однак, як вже зазначалося, пройшовши відповідну комісію й отримавши необхідну довідку, доступ до освіти гарантується без обмежень.

Автор статті:
помічник адвоката АО "Адвокати та медіатори України"

Олександр Худековський