Недієздатного не можна відправити до психіатричної лікарні без рішення суду - КСУ

20 грудня 2018 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень шостого речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року № 1489–ІІІ зі змінами, йдетсья на сайті ccu.gov.ua

Цим Рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення шостого речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року № 1489–III зі змінами (далі – Закон № 1489). Оспорюваними положеннями передбачено, що особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, яка за станом свого здоровʼя не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення до цього органу законного представника зазначеної особи і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду.

Вирішуючи порушене в конституційному поданні питання, Конституційний Суд України виходить з такого.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги“ від 14 листопада 2017 року № 2205–VIII (далі – Закон № 2205) Верховна Рада України внесла зміни до частини першої статті 13 Закону № 1489.

Аналіз положень шостого речення частини першої статті 13 Закону № 1489 дає підстави стверджувати, що недієздатну особу, яка за станом свого здоровʼя не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, госпіталізують до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням (згодою), ухваленим органом опіки та піклування.

Запровадивши Законом № 2205 зазначене правове регулювання, законодавець фактично дозволив недобровільну госпіталізацію недієздатних осіб без рішення суду, через відсутність якого у цих правовідносинах Конституційний Суд України Рішенням від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 визнав таким, що не відповідає вимогам статей 3, 8, 29, 55 Основного Закону України, подібне положення Закону №1489 в первинній редакції.

Повторно запровадивши правове регулювання з тим самим недоліком, Верховна Рада України порушила вимогу частини другої статті 8 Основного Закону України, за якою закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Конституційний Суду України зазначає, що в Рішенні Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 визнав невідповідність статтям 29, 55 Основного Закону України положення третього речення частини першої статті 13 Закону № 1489 в первинній редакції щодо недобровільної госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу без рішення суду.

На цій підставі Конституційний Суд України не розглядає порушене в конституційному поданні питання щодо перевірки на відповідність Конституції України подібних за змістом (у частині недобровільної госпіталізації недієздатної особи до закладу з надання психіатричної допомоги без рішення суду) положень шостого речення частини першої статті 13 Закону і вважає, що вони також не відповідають вимогам частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55 Конституції України.

Вспомните новость: Поддельные документы в Украине: что и почем продают мошенники

Конституційний Суд України підтверджує юридичну позицію, викладену ним у Рішенні від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016, та встановлює такий порядок виконання цього Рішення: до законодавчого врегулювання питання забезпечення судового контролю за госпіталізацією недієздатної особи, яка за станом свого здоровʼя не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, до закладу з надання психіатричної допомоги така госпіталізація можлива лише за рішенням суду.

Отже, положення шостого речення частини першої статті 13 Закону України „Про психіатричну допомогу“ від 22 лютого 2000 року № 1489–III зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обовʼязковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу