Названо дві "дурні" звички, які насправді вказують на високий інтелект

Деякі звички та моделі поведінки часто сприймаються як ознака низького інтелекту. Але не все є настільки однозначним, коли йдеться про людську психологі. Про це пише VICE з посиланням на низку наукових досліджень.

Авторка матеріалу Ешлі Файк зокрема розвінчує міф про те, що нецензурна лайка та звичка говорити із самим собою начебто характерні лише для дурнів. Вона зазначає, що обидві звички роками вважалися соціально неприйнятними або дивними. Водночас сучасні дослідження показують, що вони можуть бути пов’язані з кращими когнітивними здібностями, розвиненим мовленням та ефективнішою роботою мозку.

Як пише видання, поширене уявлення про те, що люди, які говорять самі з собою, виглядають "дивними" або "неврівноваженими", не підтверджується наукою. Дослідники Гарі Луп’ян та Деніел Свінглі у 2011 році провели експеримент, під час якого учасники мали знайти певний предмет серед групи зображень. Частина людей промовляла назву предмета вголос, а інші виконували завдання мовчки.

У результаті ті, хто говорив уголос, знаходили потрібний об’єкт значно швидше. Дослідники пояснили це тим, що слова не лише описують реальність, а й змінюють спосіб її сприйняття мозком. Коли ви озвучуєте слово, одночасно активуються дві системи – мовленнєве продукування та слухова обробка. Саме така взаємодія допомагає мозку ефективніше концентруватися на завданні.

Ще однією звичкою, яку суспільство часто сприймає негативно, є використання лайливих слів. Багато людей вважають, що нецензурна лексика свідчить про бідний словниковий запас, однак дослідження 2015 року поставило це твердження під сумнів.

Учасники, які показали найкращі результати у тестах на вербальну швидкість та словниковий запас, одночасно змогли назвати найбільше лайливих слів. Натомість люди з найслабшими мовними показниками продемонстрували найменший запас такої лексики.

Дослідник Тімоті Джей, який понад 40 років вивчає феномен лайки, пояснює: нецензурні слова здатні передавати емоційну точність, яку звичайна мова інколи не забезпечує. Для доречного використання такої лексики людина має добре відчувати соціальний контекст і мовні нюанси.

Як писав УНІАН, дослідження показали зв’язок між надмірною батьківською опікою та підвищеним рівнем тривоги, депресії й соціальної замкнутості у підлітків та молодих дорослих.

Дослідники наголошують, що дітям важливо мати можливість самостійно переживати невдачі, вирішувати дрібні проблеми та брати участь у вільній грі без постійного втручання дорослих, адже саме так формується саморегуляція і стійкість.