Міжнародний кримінальний суд: загальний огляд практики

1 січня 2025 року для України набув чинності Римський статут Міжнародного кримінального суду (далі – Римський статут). Це означає подальше залучення України до роботи Міжнародного кримінального суду (далі – МКС), що потребує популяризації знань про специфіку роботи МКС та висвітлення практики цього міжнародного судового органу.

Станом на листопад 2025 року у базі МКС є відомості про 33 справи, з яких лише 10 було завершено ухваленням остаточних судових рішень, які набрали законної сили. У 7 справах остаточні рішення ухвалено Апеляційною палатою, у 3 справах – судовими палатами.

Також 1 справа перебуває на апеляційному розгляді, а в 1 справі ухвалено вирок, строк апеляційного оскарження якого не завершено.

Крім цього, 9 справ перебувають на стадії досудового розслідування, 5 - на стадії судового розгляду, серед яких 9 справ зупинені з огляду на відсутність обвинуваченого, оскільки МКС не здійснює розгляд проваджень за процедурою in absentia.

7 справ було закрито з огляду на смерть підсудного або на висновок МКС про відсутність підстав для подальшого переслідування особи.

Органи МКС, повноваження яких полягають у відправленні правосуддя

До органів МКС, повноваження яких полягають у відправленні правосуддя, відносяться Відділ досудового провадження (Pre-Trial Division), Судовий відділ (Trial Division) та Апеляційний відділ (Appeal Division), загальний склад яких становить 18 суддів.

Судові функції здійснюються палатами, утвореними у кожному відділі.

Функції судової палати здійснюються трьома суддями Судового відділу, а функції палати досудового провадження – або трьома суддями Відділу досудового провадження, або одним суддею цього Відділу. Відповідно до статті 39 Римського статуту і Судовий відділ, і Відділ досудового провадження повинні складатися не менш ніж із шести суддів.

До повноважень палати досудового провадження відносяться видача розпоряджень та ордерів, які можуть бути необхідними для цілей проведення розслідування, серед яких надання прокурору МКС ордера на арешт або повістки про виклик до МКС, забезпечення захисту прав обвинувачених, потерпілих і свідків, збереження доказів, здійснення підготовчого провадження. За результатами підготовчого провадження палата досудового провадження приймає одне з таких рішень: 1) затверджує обвинувачення та передає справу судовій палаті для судового розгляду; 2) відмовляє у затвердженні обвинувачення у зв’язку з недостатністю доказів; 3) відкладає слухання та звертається до прокурора МКС для вирішення питання про надання додаткових доказів або про внесення змін до обвинувачення.

Судова палата здійснює підготовку до розгляду справи, що охоплює консультації зі сторонами щодо визначення процедур, які є необхідними для сприяння справедливому і швидкому проведенню провадження, забезпечує розкриття документів або інформації, які до цього не були розкриті, для надання можливості належної підготовки сторін до судового розгляду, а також безпосередньо здійснює судовий розгляд справи відповідно до положень Римського статуту та Правил процедури і доказування. За результатами судового розгляду судова палата ухвалює письмове рішення, що містить мотивовані висновки щодо винуватості або невинуватості підсудного з викладом встановлених фактів з посиланням на відповідні докази. Також судова палата приймає рішення про призначення покарання засудженому та видання наказу про відшкодування потерпілим.

Апеляційна палата складається з усіх суддів Апеляційного відділу, до складу якого входить Голова та чотири судді. До її повноважень віднесено перегляд рішень судової палати та палати досудового провадження на підставах та у порядку, визначених частиною 8 Римського Статут та Правилами процедури і доказування.

Слід зауважити, що п. 2 (b) ст. 81 Римського Статуту передбачає право прокурора подати апеляцію від імені особи, визнаної винною, з підстав процесуальної помилки, помилки у факті, помилки у праві або будь-якій іншій підставі, що впливає на справедливість провадження чи рішення або довіру до них.

За результатами апеляційного розгляду Апеляційна палата вправі підтримати вирок, ухвалений судовою палатою або прийняти рішення про а) скасування або зміну рішення чи вироку; або b) про проведення нового судового розгляду іншою Судовою палатою – у тому разі, якщо Апеляційна палата дійшла висновку, що провадження, яке оскаржується, було несправедливим настільки, що це ставить під сумнів довіру до рішення чи вироку або що на рішення чи вирок, які оскаржуються, істотно вплинули помилки у факті або праві чи процесуальна помилка (ч. 2 ст. 83 Римського Статуту).

Також ст. 84 Римського Статуту передбачає можливість перегляду обвинувального вироку або покарання Апеляційною палатою у разі наявності визначених у цій статті підстав, пов’язаних з виявленням нових доказів, що не були відомі на час розгляду; з встановленням обставин, що свідчать про неправдивість або фальсифікацію доказів, взятих судом до уваги, та з вчиненням суддею, який брав участь в ухваленні обвинувального вироку або у затвердженні обвинувачень, під час розгляду цієї справи серйозного проступку або грубого порушення своїх обов’язків, достатньо тяжких, щоб стати підставою для усунення цього судді або цих суддів з посади (провадження за нововиявленими обставинами).

1. Рішення, ухвалені судовими палатами МКС, які не набули статусу остаточних

1.1. Прокурор проти Алі Мухаммад Алі Абд-Аль-Рахмана (The Prosecutor v. Ali Muhammad Ali Abd-Al-Rahman «Ali Kushayb»)

Справа пов’язана з подіями громадянської війни в Дарфурі (Судан), під час якої підсудний очолював племінне угрупування «Джанджавід» («Janjaweed»). Алі Мухаммаду Алі Абд-Аль-Рахману було висунуто обвинувачення за 31 пунктами у вчиненні воєнних злочинів та злочинах проти людяності у період із серпня 2003 року до щонайменше квітня 2004 року.

6 жовтня 2025 року Судова палата І визнала підсудного винним за 27 пунктами обвинувачення.

Суд дійшов висновку про доведеність винуватості підсудного у таких діяннях:

1. участь як безпосереднього виконавця у вбивстві та катуваннях (як злочини проти людяності та воєнні злочини, а також у посяганні на особисту гідність (як воєнний злочин) та у переслідуванні (як злочин проти людяності);
2. співвиконавство у вчиненні з угрупованням «Джанджавід» та/або силами уряду Судану вбивств та замахів на вбивство, катуваннях (воєнні злочини та злочини проти людяності), посяганнях на особисту гідність (як воєнний злочин) та переслідування (як злочину проти людяності);
3. віддання наказу угрупуванню «Джанджавід» про вчинення під час операцій у Кодумі та Біндісі вбивств та зґвалтувань (як воєнні злочини та злочини проти людяності), нападів на цивільне населення, посягань на особисту гідність, розграбування та знищення майна противника (як воєнні злочини) та насильницьке переміщення населення, переслідування та інші нелюдські дії (як злочини проти людяності).

За чотирма пунктами обвинувачення у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, Судова палата І не ухвалила обвинувального вироку, вважаючи, що злочинні дії, що лежать в основі цих пунктів, вже були охоплені іншими пунктами звинувачення, за якими було винесено обвинувальне рішення.

Протягом 30 днів з дня ухвалення рішення підсудний має право подати скаргу до Апеляційної палати.

Наразі продовжується розгляд судом питань про призначення покарання та відшкодування потерпілим.

1.2. Прокурор проти Єкатома і Нгайісона (The Prosecutor v. Alfred Yekatom and Patrice-Edouard Ngaïssona

Підсудні А. Єкатома – колишній командувач Збройних Сил Центрально-Африканської республіки (далі - ЦАР) та командир групи приблизно з 3 тис. осіб в межах християнського збройного руху «Антибалака» (Anti-Balaka), та П. – Е. Нгайісона – колишній керівник руху «Антибалака» (ЦАР).

Першому підсудному було висунуто обвинувачення у вчиненні воєнних злочинів та злочинів проти людяності у ЦАР у період між груднем 2013 та серпнем 2014 року: вбивства, катування, депортація або насильницьке переміщення цивільного населення (як воєнні злочини та злочини проти людяності); істотне позбавлення фізичної свободи, переслідування та інші нелюдські діяння подібного характеру (як злочини проти людяності); жорстоке поводження, умисний напад на цивільне населення, напад на релігійні установи, вербування дітей, які не досягли 15 років для активної участі в бойових діях (як воєнні злочини).

Другому підсудному було ікриміновано вчинення вбивств та замахів на вбивства, депортація або насильницьке переміщення цивільного населення, катування, зґвалтування та замах на зґвалтування (як злочини проти людяності і як воєнні злочини), ув’язнення або інше істотне позбавлення фізичної свободи (як злочини проти людяності), переслідування та інші нелюдські діяння подібного характеру (як злочини проти людяності), посягання на людську гідність, зокрема образливе і принизливе поводження, умисне спрямування нападів на цивільне населення та на цивільні об’єкти, напад на релігійні установи, розграбування, вербування дітей, які не досягли 15 років для активної участі в бойових діях, та знищення майна супротивника (як воєнні злочини).

14 липня 2025 року Судова палата V визнала А. Єкатома та П.- Е. Нгайісона винуватими за висунутими обвинуваченнями, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк відповідно 15 та 12 років. 26 вересня 2025 року сторона захисту подала апеляційну скаргу, розгляд якої триває.

2. Рішення, ухвалені судовими палатами МКС, які набули статусу остаточних

2.1. Прокурор проти Аль Хасана (The Prosecutor v. Al Hassan Ag Abdoul Aziz Ag Mohamed Ag Mahmoud, «Al Hassan»)

Підсудний очолював «Ісламську поліцію» та брав участь у роботі «Ісламського суду» в рамках діяльності терористичної групи «Ансар Еддін» (Ansar Eddine/ Ansar Dine).

Йому було інкриміновано злочини проти людяності, а саме катування, зґвалтування, сексуальне рабство, інші нелюдські дії, примусові шлюби, переслідування, вчинені під час широкомасштабного та систематичного збройного нападу груп «Ансар Еддін» та «Аль-Каїда» на цивільне населення регіону Тімбукту (Малі) між квітнем 2012 та січнем 2013 року.

Також підсудного було обвинувачено у вчиненні воєнних злочинів під час збройного конфлікту неміжнародного характеру, а саме у катуванні, жорстокому поводженні, посяганні на особисту гідність, позасудовому засудженні, умисних нападах на релігійні будівлі та історичні пам'ятки, зґвалтуванні та сексуальному рабстві.

Рішенням Судової палати Х від 26 червня 2024 року підсудного визнано винуватим у воєнних злочинах і злочинах проти людяності за усіма пунктами пред’явленого обвинувачення та рішенням від 20 листопада 2024 року призначено покарання у виді позбавлення волі на 10 років.

17 грудня 2024 року сторона захисту відмовилася від апеляційного оскарження.

10 грудня 2024 року прийнято судовий наказ про відшкодування.

2.2. Прокурор проти Аль Махді (The Prosecutor v. Ahmad Al Faqi Al Mahdi)

Підсудний, член ісламського джихадистського угрупування «Ансар Дін», активного у Північній Африці протягом 2012-2017 років, був обвинувачений у співвиконавстві у вчиненні воєнного злочину у виді умисного нападу на історичні пам'ятники та будівлі, присвячені релігії, включаючи дев'ять мавзолеїв та одну мечеть у Тімбукту, Малі, у червні та липні 2012 року.

Рішенням Судової палати VIII від 27 вересня 2016 року підсудного визнано винуватим та призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі. 25 вересня 2021 року строк ув'язнення було скорочено на два роки (зараховано період попереднього ув’язнення), наразі строк відбування покарання завершено.

17 вересня 2017 року прийнято наказ про відшкодування потерпілим, який набув чинності після перегляду Апеляційною палатою 8 березня 2018 року.

2.3. Прокурор проти Катанга (The Prosecutor v. Germain Katanga)

Підсудний – колишній лідер конголезьких повстанців та колишній керівник Патріотичних сил опору (FRPI), озброєного угруповання в провінції Ітурі, Демократичної Республіки Конго (далі – Конго).

Йому було ікриміновано вчинення злочинів проти людяності, а саме широкомасштабного нападу на село Богоро, Конго, під час якого вчинено умисні вбивства, зґвалтування та обернення у сексуальне рабство, а також воєнні злочини: використання дітей віком до 15 років для активної участі у бойових діях; умисне спрямування нападу на цивільне населення як таке або проти окремих цивільних осіб, умисне вбивство; знищення майна; розграбування; сексуальне рабство та зґвалтування.

Рішенням Судової палати ІІ від 07 березня 2014 підсудного визнано винуватим в інкримінованих злочинах, акцентувавши, що Ж. Катанга зробив значний внесок у скоєння злочинів ополченням Нгіті, допомагаючи його членам планувати операцію у селі Богоро. Палата встановила, що Ж. Катанга діяв, знаючи про спільний злочинний план, розроблений ополченням для нападу на цивільне населення народності хема в Богоро, а також був посередником між постачальниками зброї та боєприпасів і тими, хто фізично скоїв злочини з використанням цих боєприпасів у Богоро, що забезпечило військову перевагу ополчення над своїм супротивником. З огляду на викладене Судова палата ІІ не погодилася зі стороною обвинувачення в частині тлумачення ролі Ж. Катанги як «основного співучасника, та визнала його винним як співучасника у значенні статті 25(3)(d) Римського статуту у злочині вбивства як злочину проти людяності та воєнного злочину, а також у спрямуванні нападів на цивільне населення та окремих цивільних осіб, які не брали безпосередньої участі у бойових діях, на знищення майна ворога та розграбування. Засудженому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років.

25 червня 2014 року сторони захисту та обвинувачення відкликали апеляції і рішення набрало законної сили.

24 березня 2017 року було прийнято наказ про відшкодування потерпілим.

3. Рішення, які набули статусу остаточних після їх перегляду Апеляційною палатою МКС

3.1. Обвинувальні вироки

3.1.1. Прокурор проти Онгвена (The Prosecutor v. Dominic Ongwen)

Підсудного, командувача бригади Сінья Армії опору Господа (Lord’s Resistance Army, LRA), обвинувачено у вчиненні у Північній Уганді між липнем 2002 та груднем 2005 року воєнних злочинів та злочинів проти людяності загалом за 61 пунктами:

(i) напади на цивільне населення, вбивство, замах на вбивство, катування, поневолення, посягання на людську гідність, зокрема образливе і принизливе поводження, розграбування, знищення власності та переслідування, вчинені в рамках нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб;

(ii) сексуальні та гендерні злочини, а саме: примусовий шлюб, катування, зґвалтування, сексуальне рабство, поневолення, примусова вагітність та посягання на особисту гідність викрадених жінок, які примусово утримувались у військовому таборі;

(iii) сексуальні і гендерні злочини, скоєні у збройному формуванні (бригада Сінья), а саме примусовий шлюб, катування, зґвалтування, сексуальне рабство та поневолення;

(iv) злочин залучення дітей віком до 15 років до збройного формування (бригада Сінья) та використання їх для активної участі в бойових діях.

Рішенням Судової палати ІХ від 4 лютого 2021 року підсудного визнано винуватим за усіма пунктами обвинувачення, а 15 грудня 2022 року - призначено покарання у виді 25 років позбавлення волі. Рішенням Апеляційної палати від 14 грудня 2022 року підтверджено рішення Судової палати ІХ. Наразі засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі.

28 лютого 2024 року прийнято наказ про відшкодування. 7 квітня 2025 року Апеляційна палата відмовила у перегляді наказу про відшкодування.

3.1.2. Прокурор проти Нтаганда(The Prosecutor v. Bosco Ntaganda)

Підсудному, генералу підрозділу «Патріотичні сили звільнення Конго» (FPLC), було пред’явлено обвинувачення у вчиненні під час Другої Конголезької війни (1998-2003) воєнних злочинів за 18 пунктами: вбивства та замах на вбивство, умисне вчинення нападів на мирне населення, зґвалтування, сексуальне рабство, розпорядження про переміщення цивільного населення, залучення дітей віком до 15 років до збройних військ та використання їх для активної участі у бойових діях, скеровування нападів на охоронювані об’єкти, знищення власності противника. Також його було обвинувачено за 5 пунктами у вчиненні злочинів проти людяності: вбивство та замах на вбивство, зґвалтування, сексуальне рабство, переслідування, насильницьке переміщення населення та депортація.

Рішенням Судової палати ІV від 8 липня 2019 року підсудного визнано винуватим за 13 пунктами обвинувачення про воєнні злочини та за усіма пунктами про злочини проти людяності, а також призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 30 років.

Рішенням Апеляційної палати від 30 березня 2021 року вирок судової палати підтверджено. Наразі засуджений відбуває покарання.

8 березня 2021 року прийнято судовий наказ про відшкодування потерпілим.

3.1.3. Прокурор проти Ж.-П. Бемба та ін. (The Prosecutor v. Jean-Pierre Bemba Gombo, Aimé Kilolo Musamba, Jean-Jacques Mangenda Kabongo, Fidèle Babala Wandu and Narcisse Arido) (Bemba et al.)

Ця справа є похідною від справи «Прокурор проти Бемба» (The Prosecutor v. Jean-Pierre Bemba Gombo), під час судового розгляду якої було встановлено вчинення злочинів проти відправлення правосуддя, пов’язаних з наданням неправдивих свідчень свідками захисту (стаття 70(1)(b) Римського статуту).

19 жовтня 2016 року та 22 березня 2017 року Судова палата VII проголосила обвинувальні вироки, якими підсудних було засуджено до різних строків покарань у виді позбавлення волі від 11 міс. до 2 років та 6 місяців із сплатою штрафів у сумі від 30 тис до 300 тис євро.

Рішенням від 8 березня 2018 року Апеляційна палата залишила оскаржувані вироки без змін. Наразі рішення виконані.

3.1.4. Прокурор проти Лубанга (The Prosecutor v. Thomas Lubanga Dyilo)

Підсудний – колишній голова Союзу конголезьких патріотів (UPC) був обвинуваченим у вчиненні воєнних злочинів під час збройного конфліктіу в Ітурі, Конго (1999–2007), а саме у залученні дітей віком до 15 років на військову службу та використанні дітей-солдат для активної участі у бойових діях. Також було встановлено, що підсудний фактично діяв як військовий командувач і здійснював ефективний контроль над військовими підрозділами Союзу конголезьких патріотів (UPC – FPLC).

Рішенням Судової палати ІІ від 14 березня 2012 року, яке 1 грудня 2015 року підтримала Апеляційна палата, підсудного визнано винуватим та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років. Строк покарання обчислено з моменту затримання 17 березня 2006 року, покарання відбуто19 грудня 2015 року.

Загалом Т.Д. Лубанга став першою особою, заарештованою за ордером на арешт МКС.

7 серпня 2012 року прийнято наказ про відшкодування.

3.2. Виправдувальні вироки

3.2.1. Прокурор проти Гбагбо та Бле Гуде (The Prosecutor v. Laurent Gbagbo and Charles Blé Goudé)

Підсудним, Л. Гбагбо, колишньому Президенту Кот-д'Івуар, та Ш. Бле Гуде, колишньому міністру, було інкриміновано вчинення злочинів проти людяності, а саме вбивства, зґвалтування, інше нелюдське поводження та переслідування, вчинені після виборів в період з 16 грудня 2010 року по 12 квітня 2011 року, під час маршів в підтримку політичної опозиції.

15 січня 2019 року Судова палата I більшістю голосів виправдала підсудних за всіма звинуваченнями у злочинах проти людяності, так як сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом наявність узгодженого спільного плану вчинення злочинів на підтримку певної державної або корпоративної політики, що передбачав би напад на цивільне населення.

31 березня 2021 року Апеляційна палата більшістю голосів підтвердила виправдувальний вирок.

3.2.2. Прокурор проти Бемба (The Prosecutor v. Jean-Pierre Bemba Gombo)

Підсудному, колишньому заступнику Прем’єр – Міністра Конго, було висунуто обвинувачення за двома пунктами у вчиненні злочинів проти людяності (вбивство та зґвалтування) та за трьома пунктами воєнних злочинів (вбивства, зґвалтування та розграбування), вчинені протягом 2002-2003 років під час Другої Конголезької війни.

21 березня 2016 року Cудова палата III ухвалила обвинувальне рішення, дійшовши висновку, що Ж.-П. Бемба діяв як військовий командир та здійснював ефективний контроль над військами Руху за визволення Конго («MLC»), а тому є відповідальним згідно статті 28(a) Римського статуту за злочини проти людяності: вбивство та зґвалтування, а також за воєнні злочини: вбивство, зґвалтування та розграбування, вчинені військовослужбовцями Руху за визволення Конго у Центральноафриканській Республіці.

Проте 8 червня 2018 року Апеляційна палата МКС скасувала обвинувальне рішення та виправдала підсудного.

Основною підставою для виправдання стала інша оцінка Апеляційною палатою обставин щодо дистанційного командування, що здійснювалося підсудним. Ці обставини були витлумачені Судовою палатою ІІІ як такі, що свідчать про ефективний контроль за військами Руху за визволення Конго у Центральноафриканській Республіці, тоді як Апеляційна палата дійшла протилежного висновку.

3.3.3. Прокурор проти Шві (The Prosecutor v. Mathieu Ngudjolo Chui)

Це провадження було виділено зі справи «Прокурор проти Катанга (The Prosecutor v. Germain Katanga».

Підсудному, колишньому командувачу «Національного інтеграційного фронту» (FNI) та «Патріотичних сил опору» було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів проти людяності під час Другої Конголезької війни, а саме у широкомасштабному нападі на село Богоро, Конго, під час якого вчинено умисні вбивства, зґвалтування та обернення в сексуальне рабство. Також підсудного було обвинувачено у вчиненні воєнних злочинів за 10 пунктами, серед яких використання дітей віком до 15 років для активної участі у бойових діях, умисне спрямування нападу на цивільне населення як таке або проти окремих цивільних осіб, умисне вбивство, знищення майна, розграбування, сексуальне рабство та зґвалтування.

Рішенням Судової палати ІІ від 18 грудня 2012 року, підтвердженим рішенням Апеляційної палати від 27 лютого 2015 року, підсудного виправдано. Підставою для виправдання стала недоведеність винуватості підсудного поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих злочинів та недостатність доказів.

Отже, кількісний показник справ, розглянутих МКС, є невеликим. Насамперед, це зумовлено тривалістю проваджень, складністю організації судового розгляду, що охоплює забезпечення дотримання процесуальних прав підсудного, роботу зі свідками та потерпілими, які можуть перебувати у будь-якій точці планети, а також особливостями доказування злочинів, що підпадають під юрисдикцію МКС. Також слід враховувати, що МКС лише доповнює національні системи кримінального правосуддя. Проте це не применшує значення практики МКС для розуміння міжнародного кримінального права та можливостей використання його здобутків для національного правозастосування.

Автор статті: Ольга Бринзанська

начальник управління аналітичної та правової роботи ККС департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду, к. ю. н.

Джерело: Supreme Observer