МЕТОДИ ОБХОДУ СИСТЕМИ PROZORRO

У преамбулі Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 р. зазначена благородна мета, а саме: забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Всі центральні органи виконавчої влади, а також суб’єкти окремих сфер господарювання згідно з Законом України «Про публічні закупівлі», з 1 квітня 2016 року здійснюють закупівлі тільки через систему електронних торгів на авторизованих електронних майданчиках. З 1 серпня 2016 року ця норма стала обов’язковою для усіх замовників.

Закон України «Про публічні закупівлі» регулює всі відносини між Замовником та Постачальником, які передують укладанню договору закупівлі товарів, робіт чи послуг, починаючи від умов здійснення торгів, до вирішення можливих конфліктних ситуацій.

Однак, не усі види державних закупівель підпадають під регулювання даним законодавчим актом. Зокрема, він регулює тільки питання закупки товарів або послуг державними організаціями на суму, яка дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень. Що ж стосується вартості замовлених робіт, то вони повинні перевищувати загальну вартість 1,5 мільйони гривень. До замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Усі інші потреби урядових організацій в товарах і послугах на менші суми можуть здійснюватися шляхом допорогових закупівель. Слід відзначити, що підприємства, яким необхідно придбати товарів на менші, ніж зазначені суми, мають право користуватися правилами і процедурами, передбаченими електронними державними закупівлями (наказ ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 року № 35).

В разі допорогових закупівель замовнику не обов’язково проводити електронні торги. Цим деякі замовники і користуються, розбивають закупівлю на необхідну кількість частин таким чином, аби кожна з них не перевищувала порогової суми у 200 тисяч гривень. Тому на електоронній системі публічних закупівель часто можна побачити одразу декілька закупівель одного й того ж товару чи послуги, але окремими контрактами по 199 тисяч гривень. Іноді можна побачити випадки, коли на цю суму купують один комп’ютер.

Даний обхід системи пояснюється тим, що у допорогових закупівлях у випадку виявлення порушення є тільки можливість звернутися до замовника із вимогою про усунення порушення у процесі проведення закупівлі. Замовник протягом 3 днів розглядає вимогу, приймає і оприлюднює рішення щодо неї. У разі, якщо замовник не відповідає на вимогу, рекомендується залишити відгук про нього або аргументоване звернення про порушення на порталі моніторингу Dozorro.

Якщо очікувана вартість предмета закупівлі буде від 50 тис. грн. (з ПДВ) й до 200 тис. грн. (з ПДВ), то замовнику необхідно буде обов’язково оприлюднити звіт про укладені договори в електронній системi.

Однак, не все так погано, як здається: щоб зекономити кошти платників податків та запобігти корупційним ризикам багато розпорядників коштів прийняли рішення проводити в системі ProZorro і допорогові закупівлі. Наприклад, Дніпропетровська, Запорізька, Львівська, Тернопільська облдержадміністрації та Київська міська державна адміністрації ще в 2016 році запровадили електронні аукціони через систему ProZorro для всіх закупівель, сума яких перевищує 50 тис. грн. В 2017 році відповідні рішення ухвалили Івано-Франківська міська рада, Дніпровська міська рада, Київська міська рада, Львівська міська рада, Хмельницька міська рада, Маріупольська міська рада та інші.

На сьогодні в системі ProZorro встановлено обмеження, тому через систему можливо подавати закупівлі, очікувана вартість яких не менша за 3 тис. грн.

Проте існують і інші механізми «обходу» електронної системи публічних закупівель ProZorro.

1. Схемою обману системи є прописування замовником вимог під «свого» постачальника.

Проте довести це практично неможливо. Як правило, виписуючи ті чи інші умови, замовник пояснює, що таким чином просто захищається. Бо не завжди можна обрати найдешевший товар або послугу - потрібна гарантія якості. Адже якщо фірма, яка виграла закупівлю, надала продукцію неналежної якості, доводиться проходити процедуру знову.

2. Випадки, коли держава закуповує товар за низькими цінами, які потім підвищуються через додаткові угоди, є поширеними. Такий спосіб підвищення цін при держзакупівлях є системним, цим механізмом користуються сторони, обходячи ProZorro та збагачуючись за рахунок держави.

Проте оцінити, чи адекватно було укладено додаткові угоди щодо тієї чи іншої закупівлі, чи вони містили в собі корупційну складову, досить важко.

Сам механізм укладання додаткових угод, по-перше, є цілком законним. По-друге, як би якісно та чесно не був проведений тендер, іноді без додаткових угод обійтись неможливо. Хоча зростання цін повинно бути аргументовано і підтверджено висновком Торгово-промислової палати, проте, порушення є.

3. Неправомірна дискваліфікація. Стосується ситуації, коли компанія пройшла на тендер, а замовник не визнав правильно оформленим її пакет документів. Проблема полягає не в тому, що хтось подав ідеальний пакет документів, а хтось - ні, а у вибірковій справедливості, коли одних не допускають до тендеру, а на порушення інших закривають очі.

4. Наступна велика проблема – коли замовник (в нашому випадку КП «Спецжитлофонд», ідентифікатор закупівлі: UA-2018-03-28-000208-b) зобов’язує учасників подати проект договору, заповненого та підписаного з боку учасника, в редакції, яка містить дискримінаційні умови.

Наприклад, коли оплата за Договором здійснюється протягом 120 робочих днів з моменту отримання Клієнтом рахунку на підставі підписаного Сторонами акта приймання-передачі наданих послуг; відповідальність Учасника не обмежується виключно розміром реальних збитків, які виникли як результат винних дій та/або бездіяльності Учасника при наданні Послуг; Учасник несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно навіть сталося не з його вини (умислу чи необережності); за порушення строків виконання доручень Клієнта Учасник несе відповідальність у вигляді сплати пені на користь Клієнта у розмірі подвійної облікової ставки НБУ встановленої на день прострочення від суми договору, за кожний день прострочення. А за прострочення понад 10 календарних днів додатково сплачує штраф на користь клієнта у розмірі 50 000, 00 грн. (п’ятдесят тисяч грн. 00 коп.); за відмову в односторонньому порядку від виконання зобов’язань за цим Договором Учасник сплачує на користь Клієнта штраф у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.); у випадку неприбуття або запізнення більш як на 30 хвилин уповноваженого представника Учасника за заявкою Клієнта для надання правової допомоги, Учасник відшкодовує Клієнту шкоду в повному обсязі (збитки та упущену вигоду) та додатково сплачує штраф у розмірі 20 000,00 грн. (двадцяти тисяч грн. 00 коп.) за кожне неприбуття та/або запізнення.

Вказані вище умови договору суперечать ринковим відносинам та попередньо спрямовані на недопущення до виконання робіт та надання послуг суб’єктів господарської діяльності з реального сектору економіки.

5. Особливі вимоги до переможців. «Коли, наприклад, протягом одного дня після аукціону постачальник зобов’язаний привезти зразок товару, – навів у розмові з «Главкомом» приклад Нефьодов. – Це значний бар’єр. І часто, напевно, виписано під учасника, який уже з тим зразком фактично сидить під дверима».

Популярним є внесення в умови тендеру таких вимог, які може виконати лише наперед знайома із ними людина - від максимально нечіткої специфікації потрібного товару, на кшталт «пристроїв із тримачем і насадкою», до нереалістичних строків постачання у декілька днів та вимог надати довідки та сертифікати, які фізично не можна встигнути оформити до дати проведення торгів.

6. Посадовці не соромляться заблокувати закупівлі у суді. Це не завжди призводить до успіху, але виснажує незручних конкурентів, для яких можливий зиск від перемоги у справі зрештою може бути меншим за видатки на юристів.

7. Одна з найпростіших схем - це участь в тендері «псевдофірм», які збивають ціну, а в разі перемоги відмовляються підписувати договір із замовником. В такому випадку або ж підписується договір з наступним за переможцем, або ж потрібно проводити тендер заново.

8. Чиновники намагаються «сховати» в електронній системі тендер, щоб потенційні учасники не змогли його знайти, а «довірені» постачальники, звичайно ж, все дізналися вчасно. Для цього зазвичай пишуть назву тендеру з граматичними помилками, наприклад, «Закупівля машін», кваліфікують це не як автомобільний транспорт, а як «Електрообладнання, інше», підвантажують нечитабельним тендерну документацію і оголошують тендер, в надії, що його не помітять інші учасники, а знайдуть тільки «свої люди».

«PRIKHODKO&PARTNERS» допоможе знайти вихід із будь-якої вищеперерахованої ситуації.

Спеціалісти «PRIKHODKO&PARTNERS» здійснюють комплексне супроводження процедури закупівлі. «PRIKHODKO&PARTNERS» здійснює захист клієнтів:

- консультування щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі»;

- оскарження неправомірних дискваліфікацій;

- підготовка інформаційних листів до антикорупційних органів та громадських формувань;

- супроводження кримінальних проваджень (допити, тимчасові доступи, обшуки тощо);

- захист клієнтів у разі зловживання правами недобросовісними підприємствами.

Для прикладу, Адвокатським бюро «PRIKHODKO&PARTNERS» відкрито ряд кримінальних проваджень за ст. 191 КК України:

1. Відносно посадових осіб державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», кримінальне провадження № 52017160000000738 від 31 жовтня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Досудове провадження здійснює Національне антикорупційне бюро України.

2. Відносно посадових осіб комунального підприємства «Володимирський ринок», кримінальне провадження № 12017100010010653 від 09.11.2017, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України. Досудове провадження здійснює Голосіївське УП НП у м. Києві.

3. Відносно посадових осіб Київської міської клінічної лікарні № 5, подано заяву про кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 191 КК України.

4. Відносно посадових осіб КП «Спецжитлофонд», подано заяву про кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

Автор статті: За спільним авторством керуючого партнера «PRIKHODKO&PARTNERS» Андрія Приходька та експерта з тендерних закупівель «PRIKHODKO&PARTNERS» Миколи Сперисенка.