Меру Ірпеня Карплюку, який не відповів на запит про роздані землі, суд присудив максимальний штраф

28.09.2017 | Автор: Понзель Марина Генадіївна    Переглядів:  955
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Володимира Карплюка, голову Ірпінської міської ради, суд визнав винним у відмову у наданні публічної інформації, невиконанні вимог Представника Уповноваженого з прав людини та наклав на нього максимальний штраф.

Ірпінський міський суд Київської області розглянув протокол про адміністративне правопорушення від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який було складено за скаргою запитувача, що просив надати, зокрема, копії протоколів (з додатками) засідань постійної депутатської комісії з земельних питань, лісовим та природоохоронним питанням в період з 31.10.2014 р. по 13.03.2015 р., на яких розглядалися питання виділення земельних ділянок під забудову за зверненнями громадян-фізичних осіб та дозволи на розробку відповідних проектів землеустрою стосовно відведення земельних ділянок.

Згадайте новину:Суд скасував відсторонення Федорука з посади мера Бучі

У відповідь на вказані запити заявникам було відмовлено у наданні інформації на підставі її конфіденційності.

Суд грунтував свої висновки на тому, що дана інформація, по-перше, становить суспільний інтерес.

По-друге, відзначив суд, частиною 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про користування чи розпорядження державним, комунальним майном, в тому числі щодо умов отримання цього майна, прізвищ, імен фізичних осіб чи найменування юридичних осіб, які отримали це майно. Доступ до цієї інформації може бути обмежено у випадку, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Крім цього, наявність в документі інформації з обмеженим доступом не є підставою для відмови у його наданні або його оприлюдненні.

Так, частиною сьомою статті 6 Закону передбачається, що обмеженню підлягає інформація, а не документ. У такому випадку копія документа повинна надаватись у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається шляхом ретушування або іншим способом на вибір розпорядника інформації.

Таким чином, доступ до інформації щодо виділення земельних ділянок під забудову та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, щодо яких були прийняті відповідні рішення, не може бути обмежено відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згадайте новину: Cуддя Дарницького районного суду Сизова оштрафувала Кличка за неповагу до суду

Суд визнав міського голову Ірпеня винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-40 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Постанова ще може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області.

Джерело: Доступ до правди

Справа № 367/5252/17

Провадження № 3/367/2117/2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2017 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кафтанов В.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Секретаріату уповноваженого Верховної ради України з прав людини про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, працюючого на посаді міського голови Ірпінської міської ради Київської області

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області 10.08.2017 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 14.07.2017 року, відповідно до якого до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшла скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо порушення Ірпінською міською радою Київської області вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У ході провадження було встановлено, що підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» заявники звернулися до ради із запитами на інформацію від 13.03.2015 р., зареєстрованими у раді 13.03.2015 р. за №64/01-32 та №63/01-32, у яких просили надати, зокрема, копії протоколів (з додатками) засідань постійної депутатської комісії з земельних питань, лісовим та природоохоронним питанням в період з 31.10.2014 р. по 13.03.2015 р., на яких розглядалися питання виділення земельних ділянок під забудову за зверненнями громадян-фізичних осіб та дозволи на розробку відповідних проектів землеустрою стосовно відведення земельних ділянок.

У відповідь на вказані запити листами ради від 19.03.2015 р. №01-32/64 та №01-32 заявникам було відмовлено у наданні інформації на підставі її конфіденційності.

Таким чином, запитувану інформацію надано не було.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, зокрема, таких як використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача).

Частина перша статті 10 Закону України «Про захист персональних даних» встановлює, що використання персональних даних передбачає будь - які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим субєктам відносин, повязаних із персональними даними, що здійснюється за згодою субєкта персональних даних чи відповідно до закону.

Аналогічні положення передбачено і частиною першою статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», згідно з якою порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди субєкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».

При цьому, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних», не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Частиною пятою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про користування чи розпорядження державним, комунальним майном, в тому числі щодо умов отримання цього майна, прізвищ, імен фізичних осіб чи найменування юридичних осіб, які отримали це майно. Доступ до цієї інформації може бути обмежено у випадку, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Крім цього, наявність в документі інформації з обмеженим доступом не є підставою для відмови у його наданні або його оприлюдненні.

Так, частиною сьомою статті 6 Закону передбачається, що обмеженню підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

У такому випадку копія документа повинна надаватись у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається шляхом ретушування або іншим способом на вибір розпорядника інформації.

Таким чином, доступ до інформації щодо виділення земельних ділянок під забудову та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, щодо яких були прийняті відповідні рішення, не може бути обмежено відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З огляду на вищевказане, до ради було надіслано лист-вимогу Представника Уповноваженого Верховної Ради України з питань отримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України ОСОБА_4 від 16.06.2017 р. № 11/15-Г250402.15-5/10-56 щодо надання заявникам запитуваної інформації, а саме - копії протоколів (з додатками) засідань постійної депутатської комісії з земельних питань, лісовим та природоохоронним питанням в період з 31.10.2014 р. по 13.03.2015 р., на яких розглядалися питання виділення земельних ділянок під забудову за зверненнями громадян-фізичних осіб та дозволи на розробку відповідних проектів землеустрою стосовно відведення земельних ділянок (отримання радою вказаного листа-вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0100809855290). У листі Представника Уповноваженого з прав людини також вимагалось повідомити про виконання вимоги, а також надати докази такого виконання у вигляді копії відповідних документів.

Однак, жодної відповіді на вказаний лист від ради до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не надходило.

Згідно ст. 101 Конституції України, парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Мета парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина визначається статтею 3 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Так, відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню.

Обовязок співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та його представниками передбачено ст. ст. 11 та 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Так, органи державної влади, їхні посадові особи, до яких звернувся Уповноважений або представник Уповноваженого, зобовязані співпрацювати та надавати інформацію і пояснення стосовно фактичної і правової підстави своїх дій та рішень.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», відмова органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадових і службових осіб від співпраці, а також умисне приховування або надання неправдивих даних, будь-яке незаконне втручання в діяльність Уповноваженого з метою протидії тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з пунктом 1 Положення про представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 26.07.2012 р. № 7/8-12, Представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є посадовими особами, яким з метою здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина делегуються визначені повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та на яких розповсюджуються гарантії забезпечення діяльності Уповноваженого.

Крім цього, відповідно до пункту 1.1. Посадової інструкції представника Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 01.06.2016 р., Представник Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України забезпечує здійснення парламентського контролю за дотриманням права на інформацію.

З метою здійснення парламентського контролю, зокрема, для поновлення порушеного права заявників, до ради була направлена вимога Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4 від 16.06.2017 р. № 11/15-Г250402.15-5/10-56, яка не була виконана. Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вважає, що гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-40 КУпАП.

Заявники ОСОБА_2 та ОСОБА_3М в судовому засіданні просили суд визнати винним ОСОБА_1 у невиконанні законних вимого Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та накласти на нього (ОСОБА_1А.) адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не зявився.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 з протоколом про адміністративне правопорушення складеним відносно його підзахисного ОСОБА_1 не погодився. Заявив клопотання про закриття провадження у справи за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення в звязку з тим, що лист вимога Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4 від 16.06.2017 р. № 11/15-Г250402.15-5/10-56 Ірпінською міською радою не отримувався, на підтвердження чого надав перелік реєстраційних карток (вхідної кореспонденції), а рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100809855290, яке мається в матеріалах адміністративної справи не може бути підтвердженням отримання зазначеного вище листа вимоги, т. я. не містить необхідних реквізитів.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 188-40 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи - 14.07.2017 р. було складено протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за скоєння ним 30.06.2017 року адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 188-40 КУпАП.

Провина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, встановлено, що листами Ірпінської міської ради Київської обл. від 19.03.2015 р. №01-32/64 та №01-32/63 (а. с. 13-16), заявникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відмовлено в наданні необхідної їм інформації. З метою відновлення порушеного права заявників на отримання інформації, до Ірпінської міської ради Київської обл. була направлена вимога Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4 від 16.06.2017 р. № 11/15-Г250402.15-5/10-56 про надання вказаним вище заявникам запитувану ними інформацію, про що повідомити Секретаріат Уповноваженого з прав людини до 30.06.2017 р. (а. с. 17 19). Дана вимога була отримана представником ради 20.06.2017 р. (а. с. 20). З огляду на те, що відповідь на зазначену вимогу надана не була, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4 направила вимогу від 03.07.2017 р. № 11/15-Г250402.15-7/10-56 Міському голові Ірпінської міської ради Київської обл. ОСОБА_1 щодо виконання вимог викладених у листі від 16.06.2017 р. № 11/15-Г250402.15-5/10-56 (а. с. 21 22). Вказана друга вимога була отримання Іпінською міською радою 26.07.2017 р. (а. с.25).

Однак, законні вимоги Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Міським головою Ірпінської міської ради виконані не були.

Посилання захисника ОСОБА_5 на те, що в переліку реєстраційних карток (вхідної кореспонденції) Ірпінської міської ради відсутні відомості про отримання листа - вимоги Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4 від 16.06.2017 р. № 11/15-Г250402.15-5/10-56, не можуть бути прийняти судом як належний доказ, т. я. згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а. с. 20, 25), такі листи представником Ірпінської міської ради були отримані.

На підставі наведеного та керуючись ст. 188-40 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-40 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: ОСОБА_6

Користуйтеся нашими сервісами для отримання юридичних послуг :

Безкоштовна консультація швидка відповідь на Ваше юридичне питання допоможе зорієнтуватися у подальших діях.

Оголосіть власний тендер та отримайте вигідну пропозицію від більш ніж 5000 юристів зі всієї України.

Відео-консультація юриста це сучасне та ефективне рішення для отримання необхідної інформації

Каталог юристів України це ефективний спосіб знайти надійного та професійного виконавця для Вашої юридичної мети
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0