Курс на цифру: регулювання електронного суду

На початку березня поточного року, в рамках засідання Комітету Американської торговельної палати з питань правової політики, була проведена зустріч з Олексієм Філатовим, заступником Глави Адміністрації Президента України, Головою Ради судової реформи, присвячена ключовим питанням створення Верховного суду, монополії адвокатури та судової реформи в частині змін в процесуальне законодавство. На зустрічі пан Олексій зазначив, що головними завданнями процесуальної реформи є вдосконалення доступу до правосуддя та системи судового розгляду. Планується, зокрема, впровадити «електронний суд»; спростити та прискорити розгляд нескладних та малозначних справ; змінити розмежування юрисдикції в залежності від предмету позову, а не сторін; ввести обов’язок розкриття всіх доказів та запобігання приховуванню доказів; ввести заходи дієвої відповідальності за зловживання процесуальними правами; запровадити презумпцію повної компенсації усіх витрат та можливість їх відшкодування після вирішення справи по суті; створити дієві механізми забезпечення позову, наприклад системи автоматизованого арешту коштів та інше.

Вже після того, як 23 березня 2017 року на офіційному веб-порталі Верховної ради України був опублікований проект Закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 6232, актуально порівняти діючі та остаточні на сьогоднішній день версії проектів Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв’язку з тим, що змін до діючого процесуального законодавства пропонується досить багато, з додатковою зміною багатьох інших законодавчих актів, зосередимося на основних ініціативах Ради з питань судової реформи, зокрема на нововведенні у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві, яке спрямоване на спрощення доступу до правосуддя, призване зменшити процесуальні строки розгляду справ у всіх інстанціях та ліквідувати «паперову тяганину» при передачі справ між інстанціями, а саме запровадження ведення справ у електронному вигляді або іншими словами «електронного суду» .

Запровадження електронного -судочинства

Основним нововведення у процесуальному законодавстві є комплексне запровадження ідеї «електронного суду», яка регламентована шляхом створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС).

У відповідності до пункту 13 статті 14 проекту ЦПК, робота ЄСІТС буде регламентована Положенням про Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке буде затверджено Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України після консультацій з Радою суддів України. Ідентична норма відповідно закріплена у пункті 13 статті 6 проекту ГПК та пункті 13 статті 18 проекту КАС.

Розглянемо запровадження «електронного суду» на прикладі проекту ЦПК.

Пункт 9 статті 14 проекту ЦПК, встановлює що розгляд справи здійснюються судом першої, апеляційної та касаційної інстанції за матеріалами судової справи в електронній формі.

Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду.

Сама судова справа в електронному вигляді, у разі її оскарження в апеляційному або касаційному порядку буде передаватися між судами миттєво. На задум реформаторів, це суттєво зменшить загальний строк розгляду справ. ЄСІТС забезпечить обмін документами в електронній формі не тільки між судами, а й між судом та учасниками судового процесу, а також між самим учасниками судового процесу.

Перехід до електронного судочинства

У свою чергу, законодавець планує стимулювати сторони подавати документи до суду в електронному вигляді, шляхом внесення змін до статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме частина 3 буде встановлювати, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Іншими словами, бажаєш платити менше судовий збір – цифруй процесуальні документи самостійно. І якщо для мінімальної ставки - одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка встановлена на сьогоднішній день у розмірі 1600 грн., така економія буде складати всього 320 грн., то для максимальної - 350 розмірів прожиткового мінімуму, що сьогодні складає 560 000 грн., це суттєво аж на 112 000 грн.

Для того, щоб вказана інформаційно-телекомунікаційна система запрацювала в повній мірі, більшу частину постійних учасників судових процесів, таких як адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки зобов’яжуть зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Іншім особам пропонують зареєструватися добровільно. Усім, хто здійснив реєстрацію в ЄСІТС, суд буде надсилати всі процесуальні документи виключно в електронній формі, але не позбавить права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Всі вищезазначені особи, подаватимуть процесуальні документи в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», особливості використання якого також буде визначатися в очікуваному Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Існуючі елементи електронного судочинства

Вже існуючий Єдиний державний реєстр судових рішень буде включено до ЄСІТС, на підставі внесення зміни у статтю 3 Закону України «Про доступ до судових рішень».

Існуюча Автоматизована система документообігу суду, діяльність якої регламентована Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, у тому числі в частині автоматичного об’єктивного та неупередженого розподілу судових справ між суддями, буде поглинута ЄСІТС, що встановлено статтею 14 проекту ЦПК, в якій вказано що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС.

Додатково, ЄСІТС забезпечуватиме участь у судовому процесі на судовому засіданні в режимі відеоконференції, що на мою думку є дуже сміливе нововведенням, та цікаво як технічно це буде реалізовано. Чи буде, наприклад, програмне забезпечення, яке можливо встановити на персональний комп’ютер або на портативні комунікатори?

Технічна сторона запровадження

Реалізуючи на практиці таке технічно складне нововведення, яке повинно глобально охопити всі регіони України, у тому числі найвіддаленіші районні суди з поганою комунікацією, судові реформатори передбачили такі труднощі. У проектах процесуальних кодексів встановили, якщо з технічних причин суд не зможе розглянути справу в електронній формі більше чотирнадцяти днів і це перешкоджатиме розгляду справи у встановлені строки, вона розглядатиметься за матеріалами в паперовій формі.

Також встановлюється, що процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Додаткова електронізація

Важливими нововведеннями, які також, сміливо можемо віднести до системи «електронного суду» є введення Системи автоматизованого арешту коштів, що регламентується статті 15 проекту ЦПК та статті 7 проекту ЦПК і з зрозумілих причин відсутня в проекті КАС, а також Єдиного державного реєстру виконавчих документів, діяльність якої в більшій частині буде відображена в змінах до Закону України «Про виконавче провадження»

Система автоматизованого арешту коштів, як складова частина ЄСІТС, за задумом реформаторів, забезпечить оперативне накладення арешту на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках, у випадку винесення відповідної ухвали судом.

Більш того, проектом двох процесуальних кодексів, визначено суддю, як користувача системи автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках. Суддя вносить інформацію щодо арешту коштів на підставі ухвали, яка скріплюється його електронним цифровим підписом та кодується.

Саме Положення про систему автоматизованого арешту коштів буде затверджуватися Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Міністерством юстиції України та Національним банком України.

Виконання ухвали про забезпечення позову, на прикладі статті 158 проекту ЦПК, здійснюватиметься негайно шляхом внесення відповідного запису до системи. Більше того, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Автоматизовано також скасування заходів забезпечення позову, яке можна побачити на прикладі статті 159 проекту ЦПК.

Дана автоматизація також стосуватиметься розгляду скарг на постанови державного виконавця про арешт коштів боржника. У разі скасування таких постанов, відповідна ухвала підлягає негайному виконанню шляхом внесення суддею до системи автоматизованого арешту коштів про зняття арешту, що буде регламентовано статтею 425 проекту ЦПК.

Саме звернення судових рішень до виконання, наприклад, за статею 432проекту ЦПК, здійснюється на підставі виконавчого листа або іншого виконавчого документу, який викладається в електронній формі з використанням ЄСІТС та вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили, а його копія надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

Цікавим нововведенням є й те, що за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, для забезпечення його виконання, суд може вжити заходів з автоматизованого арешту коштів боржника, вже після винесення рішення по аналогії забезпечення позову передбаченому статтею 151 проекту ЦПК.

Також суд вносить до Єдиного державного реєстру виконавчих документів наявні у суді документи, які підтверджують виконання ухвали суду про вживання заходів забезпечення позову.

Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів затверджується спільним нормативно-правовим актом Державної судової адміністрації України та Міністерства юстиції України за погодженням з Вищою радою правосуддя.

Зміни до Закону України «Про виконавче провадження», а саме до статті 3 закону, встановлять, що всі виконавчі документи підлягають виконанню тільки після їх внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих документів.

Через вказану вище систему надсилатимуть автоматичні запити до банків для виявлення рахунків боржників, кошти яких підлягають арешту, також банки повідомлятимуть щодо необхідності здійснення арешту коштів.

Така взаємодія між системою автоматизованого арешту коштів та системами автоматизації банків буде здійснюватись автоматично без втручання працівників банків.

Аналогічний доступ до вказаної системи буде мати державний виконавець.

Строки запровадження

Відповідно до Прикінцевих і перехідних положень, закон щодо процесуальної реформи № 6232, внесений на розгляд Верховної Ради України Президентом, набере чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму, окрім деяких положень.

Норми проекту закону про Єдиний державний реєстр виконавчих документів набирають чинності через 30 днів від дня опублікування Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок її функціонування.

Це саме стосується системи автоматичного арешту коштів, функціонування якої почнеться через 30 днів з дня опублікування відповідного повідомлення.

Функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи почнеться також через 90 днів з дня опублікування повідомлення про такий початок у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади.

У свою чергу, Рада судової реформи, будучи реалістами, даним проектом закону лише рекомендувала Вищій раді правосуддя затвердити Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до 1 березня 2018 року.

А щодо Положення про систему автоматизованого арешту коштів та Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів, то їх рекомендовано затвердити Державній судовій адміністрації України до 31 грудня 2017 року.

Що на виході?

Сподіваємось, що Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, буде введено після того як усі суди країни матимуть технічну готовність до таких сміливих нововведень, а не навпаки, як це часто буває в нашій країні. Більш того запроваджувати «електронний суд» необхідно після того, як всі суди доукомплектують штатом суддів. .

Ми спостерігаємо картину, коли масово по всій країні багато суддів вже протягом значного часу не здійснюють правосуддя у зв’язку з закінченням повноважень, та непереобранням або звільненням. На практиці маємо багато районних судів де із усіх суддів, які є в штаті, здійснює правосуддя один - два.

Саме тому перед тим як змінювати «правила гри» потрібно мати не тільки технічну можливість, але й ресурсну базу - кому ці процеси запроваджувати на практиці.