Кримінальна справа як результат перевірки підприємства: судова практика

За даними Інспекційного порталу протягом першої половини 2019 року до бізнесу найчастіше навідувались:

• Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція);
• Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба);
• Державна служба України з питань праці (Держпраці);
• Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Згідно з річними планами за 2019 рік, зазначені органи запланували провести більше 92 тис перевірок.

Раніше у статті про наслідки перевірок контролюючих органів (“Журнал головного інженера”, №4, квітень 2019) ми описали один із основних ризиків для бізнесу – звернення до суду із позовом про зупинення роботи підприємства. Однак, контролюючі органи, після проведення перевірок також почали звертатися до правоохоронних органів. Останні охоче розпочинають кримінальні провадження, оскільки це зручна нагода для тиску на бізнес шляхом обшуків, виїмок та допитів. Це створює додаткові ризики для роботи підприємства та його керівництва.

Що означає відкрите кримінальне провадження для підприємства? Наведу деякі із можливих ризиків:

Отже, необхідно розібратися, як перевірка контролюючого органу може призвести до появи кримінального провадження та чи можливо уникнути цього. Розглянемо на прикладі окремих контролюючих органів.

Державна екологічна інспекція

У 2019 році Держекоінспекція проведе 10 207 перевірок.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України передбачено, що за результатами проведення перевірки інспектор має право звертатись до правоохоронних органів у разі виявлення ймовірного злочину проти довкілля (пп.15 п.6 Положення, затвердженого Постановою КМУ від 19.04.2017 №275). Аналогічне право мають і інспектори територіальних органів інспекції.

Хоч Держекоінспекція не зобов’язана звертатися до правоохоронців, однак дуже часто користується таким правом, що підтверджує судова практика.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься чимало ухвал слідчих суддів, які свідчать про відкриття кримінальних проваджень правоохоронцями за зверненням Держекоінспекції.

У залежності від виду правопорушення, правоохоронці розпочинають кримінальне провадження за однією із статей Кримінального кодексу України (далі – КК України), яка визначає відповідальність за злочини проти довкілля (статті 236-254 КК України).

Наприклад, 29.11.2018 слідчий відділ Основянського ВП ГУНП в Харківській області розпочав кримінальне провадження за зверненням Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо підприємства через порушення правил екологічної безпеки (ухвала суду у справі №646/1464/19). У результаті на підприємстві проведено обшук, вилучено та арештовано документацію.

Ще одна ситуація. 29.09.2016 слідчий відділ Старокостянтинівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області розпочав кримінальне провадження за зверненням Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо підприємства через забруднення або псування земель (ухвала суду у справі №683/2464/16-к). Вже протягом 2 років триває досудове розслідування, при цьому періодично проводяться слідчі та процесуальні дії. Так, майже після 2 років після початку провадження, 11.05.2018 суд надав дозвіл на вилучення з підприємства оригіналів документів, які стосуються кримінального провадження.

Погодьтеся, неприємна ситуація, коли з 2016 року у будь-який момент на підприємство може прийти слідчий і почати вилучати документи.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

У 2019 році Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів запланувала 21 897 перевірок.

Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів прямо встановлено, що одним із завдань Держпродспоживслужби є надсилання матеріалів перевірок до правоохоронних органів для вирішення питань про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, у діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення (пп.6 п.4 про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджене Постановою КМУ від 02.09.2015 № 667).

Як бачимо, Держпродспоживслужба має законні підстави звертатись до правоохоронних органів і на практиці це відбувається доволі часто. Нижче розглянемо деякі приклади, коли перевірка Держпродспоживслужби закінчувалась зверненням до правоохоронних органів і подальшими кримінальними ризиками для бізнесу.

До речі, найчастіше правоохоронні органи розпочинають кримінальне провадження за статтею 325 КК України, яка визначає відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.

Наприклад, 08.06.2017 до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання слідчого про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства у діяльності фізичної особи-підприємця, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.325 КК України.

У цій справі до поліції надійшло повідомлення ГУ Держдпродспоживслужби в Кіровоградській області, про випадки захворювання на ботулізм серед мешканців міст Києва та Херсона, з яких один випадок летальний. При проведені санітарно-епідеміологічних розслідувань даних випадків встановлено, що постраждалі вживали в’ялену рибу, придбану в торгівельних мережах супермаркетів, виробником якої є фізична особа-підприємець.

За статтею 325 КК України за аналогічних обставин розпочато багато кримінальних проваджень, у рамках яких правоохоронці вилучали документи, допитували свідків та інколи проводили обшуки.

Зазначимо, що питання призначень слідчими суддями позапланових перевірок взагалі не належить до повноважень судді під час кримінального провадження (див. п.51 ухвали Верховного Суду від 06.03.2018), але тим не менше – судді призначають такі перевірки для бізнесу.

Як бачимо, наслідком розслідувань Держдпродспоживслужби стало не тільки відкриття кримінального провадження, а й проведення податкової перевірки. І такі проблеми є прямим наслідком звернення контролюючого органу.

Державна служба України з питань праці

Державна служба України з питань праці на 2019 рік запланувала провести 16 905 перевірок.

Відповідно до п.п.5 п. 6 Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 27.03.2015 №340, управління Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, проводити перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства.

У реєстрі судових рішень наявна велика кількість відкритих кримінальних проваджень не тільки за статтями, що передбачають відповідальність за порушення у сфері безпеки виробництва: ст.272 КК України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою), ст.273 КК України (порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах), ст.274 КК України (порушення правил ядерної або радіаційної безпеки), ст.275 КК України (порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд). Деякі з них розпочаті за зверненням контролюючого органу.

Так, з ухвали слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 05.04.2019 вбачається, що підставою для початку кримінального провадження щодо низки ТОВ за ст. 273 КК України став лист управління Держпраці у Житомирській області. Вказаний лист поліція використала як підставу для початку кримінального провадження. За версією слідства, товариства порушували правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, що створювало загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків.

У рамках вказаного кримінального провадження слідчі просили суд надати дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності та просили провести судову експертизу щодо якості та безпечності пального.

Таким чином, направлені територіальними органами Держпраці листи до правоохоронних органів також можуть використані для відкриття кримінальних проваджень проваджень та створення проблем для бізнесу.

Державна служба з надзвичайних ситуацій

У 2019 році Державна служба з надзвичайних ситуацій запланувала провести 43 100 перевірок бізнесу.

Діяльність ДСНС регулюється Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Постановою КМУ від 16.12.2015 №1052.

У положенні не передбачено ні право, ні обов’язок ДСНС надсилати до правоохоронних органів матеріали перевірок. Однак, після проведення перевірок, органи ДСНС звертаються до правоохоронців, а останні відкривають кримінальне провадження та розпочинають слідчі дії.

Наприклад, 21.03.2019 слідчий суддя Вільшанського районного суду Кіровоградської області наклав арешт на документи підприємства за результатами обшуку нафтобази. Підставою для початку кримінального провадження став акт Вільшанського районного відділу Управління ДСНС у Кіровоградській області про перевірку вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Згідно акту перевірки, діяльність нафтобази здійснювалась з грубим порушенням правил пожежної безпеки, що створювало загрозу життю та здоров’ю людей на вибухонебезпечних підприємствах.

Після звернення контролюючого органу, поліція розпочала кримінальне провадження за ч.1 ст.273 КК України (порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах) та провела обшук території та адміністративних приміщень нафтобази. За результатами обшуку слідчий вирішив арештувати вилучені документи та звернувся до суду.

Як бачимо, наслідком звернення пожежників до правоохоронців стало проведення обшуку, вилучення та арешт документів.

Однак існують ситуації, коли власник підприємства грає на випередження. Коли слідчий звертається до суду та просить накласти арешт на майно, власник у судовому засіданні доводить відсутність підстав для арешту.

Наприклад, 21.02.2019 слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області розглядав клопотання про накладення арешту на дві автозаправні газові станції.

У засіданні власник підприємства надав суду докази, що для забезпечення роботи на вищевказані об’єкти отримано усі передбачені чинним законодавством дозвільні документи, підприємство виконало ряд вимог на виконання приписів ДСНС, проведено позапланові перевірки, розроблено плани заходів на усунення порушень.

З огляду на вказане, слідчий суддя у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відмовив.

З цієї справи, можна зробити висновок, що у разі надання суду доказів виконання припису ДСНС, усунення виявлених порушень є велика ймовірність того, що правоохоронці не зможуть арештувати майно у суді.

*

Аудит підприємства на виявлення можливих порушень допоможе усунути їх завчасно.

Інколи, ризики створюють самі працівники, які розкажуть інспектору зайвого. Їх також потрібно готувати і консультувати під час проведення перевірки.

Юридична підготовка працівників. Якщо підстав для недопуску інспектора немає, необхідно забезпечити юридичний супровід перевірки та проаналізувати обґрунтованість виявлених порушень. Реальні порушення необхідно усунути та повідомити про це контролюючий орган.

Супровід перевірки. Якщо через деякий час після перевірки на підприємство прийшли правоохоронці, першочергово потрібно вимагати здійснювати подальше спілкування виключно у присутності адвоката. Вже сама присутність адвоката стримуватиме правоохоронців від вчинення протиправних дій, залякування та перевищення своїх повноважень.

Статтю опубліковано у виданні “Журнал головного інженера”, №9 (33) вересень 2019

Джерело: Юридична фірма Bargen