Кінець безкарності: законопроєкт №13364-1 змінює правила гри для екопорушників

Правовий аналіз законопроєкту № 13364-1 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення, що посягають на власність та у сфері охорони природи, використання природних ресурсів»

Протягом десятиліть система адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення в Україні залишалася фактично недієвою, створюючи умови для безкарності та систематичного нехтування природоохоронним законодавством. Фундаментальна проблема полягає в тому, що чинні штрафи є мізерними та не виконують ані превентивної, ані каральної функції.

На цьому тлі законопроєкт № 13364-1 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення, що посягають на власність та у сфері охорони природи, використання природних ресурсів» покликаний трансформувати екологічну політику держави від символічної, постфактум реєстрації порушень до каральної та превентивної моделі.

Законопроєкт № 13364-1 був зареєстрований у Верховній Раді України 27 червня 2025 року групою народних депутатів на чолі з Олександром Юрченком. Важливо зазначити, що він був поданий як альтернативний до урядового законопроєкту № 13364 від 12.06.2025, який мав значно вужчу сферу застосування і фокусувався переважно на посиленні відповідальності у сфері охорони водних ресурсів.

Згідно з пояснювальною запискою, метою альтернативного законопроекту, як і основного, є забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження водних ресурсів, шляхом посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.

Ключовий механізм, запропонований у законопроєкті, полягає у кардинальному збільшенні розмірів штрафів, що обчислюються в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (НМДГ). Законопроєкт в десятки, а подекуди і в сотні разів збільшує кількість НМДГ, що стягуються за кожне конкретне правопорушення.

Аналіз порівняльної таблиці та тексту проєкту дозволяє виділити декілька ключових напрямів, де відповідальність зростає найбільш суттєво.

Охорона земельних ресурсів (Статті 53 532 54 55 56 КУпАП)

У цій сфері запропоновано значне посилення санкцій, спрямоване на боротьбу з нецільовим використанням земель та спотворенням даних.

• Порушення правил використання земель (ст. 53): Штраф для громадян зросте з 5–25 НМДГ (85–425 грн) до 200–300 НМДГ (3400–5100 грн), а для посадових осіб — з 15–30 НМДГ (255–510 грн) до 500–800 НМДГ (8500–13600 грн). Це означає зростання у ~12 разів для громадян та у ~26 разів для посадовців.
• Перекручення або приховування даних державного земельного кадастру (ст. 532): Штраф для посадових осіб зросте з 5–20 НМДГ (85–340 грн) до 200–300 НМДГ (3400–5100 грн), тобто приблизно у 15 разів.
• Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54): Санкції за непроведення рекультивації зростуть з 5–10 НМДГ до 200–300 НМДГ, що є ~30-кратним збільшенням.
• Знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів і мереж (ст. 56): Штраф зросте з 5–10 НМДГ до 200–300 НМДГ, що також є ~30-кратним збільшенням.

Охорона водних ресурсів (Статті 48, 59, 591 60 61 62 КУпАП)

Цей блок змін є відповіддю на масові порушення водоохоронного законодавства, які завдають значних збитків.

• Порушення права державної власності на води (ст. 48): Штрафи для посадових осіб зростуть з 5–8 НМДГ до 200–300 НМДГ.
• Порушення правил охорони водних ресурсів (ст. 59): Санкції за забруднення та засмічення вод для громадян зростуть з 3–7 НМДГ до 100–200 НМДГ, а для посадових осіб — з 5–8 НМДГ до 200–300 НМДГ. Проєкт також вводить нову частину статті за «руйнування русел річок» зі значними штрафами.
• Порушення правил водокористування (ст. 60): Законопроєкт розширює диспозицію статті та встановлює штраф для посадових осіб у розмірі 200–300 НМДГ, що є величезним стрибком порівняно з чинними 5–8 НМДГ.

Збереження лісових ресурсів та рослинного світу (Статті 49, 63-70, 72, 74-76, 771 КУпАП)

Незаконні рубки є однією з найгостріших екологічних проблем України, тому посилення відповідальності у цій сфері є пріоритетним.

• Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (ст. 65): Штраф за перше правопорушення для посадових осіб зросте зі 150–300 НМДГ до 600–1000 НМДГ (10200–17000 грн). За повторне порушення протягом року санкція для посадовців сягатиме 1000–1500 НМДГ (17000–25500 грн).
• Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень (ст. 651): Штрафи для посадових осіб зростуть з 60–90 НМДГ до 600–1000 НМДГ.
• Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72): Санкції за забруднення лісів хімічними речовинами, відходами тощо для посадових осіб зростуть з 150–250 НМДГ до 1500–2000 НМДГ (25500–34000 грн).
• Самовільне випалювання рослинності або її залишків (ст. 771): Хоча розміри штрафів у цій статті не змінюються (їх було підвищено раніше), проєкт розширює її дію на «прибережні захисні смуги та на островах», що є важливим уточненням.

Охорона тваринного світу та боротьба з браконьєрством (Статті 50, 85, 851, 861, 881 КУпАП)

Законопроєкт суттєво посилює відповідальність за браконьєрство та незаконну торгівлю об'єктами тваринного світу.

• Браконьєрство (ч. 2 ст. 85): За повторне або грубе порушення правил полювання штраф для посадових осіб зросте з 90–150 НМДГ до 500–1000 НМДГ.
• Грубе порушення правил рибальства ( ч. 4 ст. 85): За рибальство із застосуванням вибухівки, електроструму тощо штраф для посадових осіб зросте з 30–50 НМДГ до 500–1000 НМДГ.
• Виготовлення, збут, зберігання чи реклама заборонених знарядь добування (збирання) об'єктів тваринного або рослинного світу (ст. 851): Штраф за рекламу чи розповсюдження заборонених знарядь для посадових осіб зросте зі 100–250 НМДГ до 500–1000 НМДГ.

Контроль за промисловим забрудненням та поводженням з відходами (Статті 78, 79, 821 - 827, 83, 901, 911 - 914 КУпАП)

Цей блок є одним з найважливіших, оскільки він стосується промислових підприємств — основних забруднювачів довкілля.

• Забруднення атмосферного повітря (ст. 78): Штраф для посадових осіб за незаконні викиди зросте з 5–8 НМДГ до 200–300 НМДГ.
• Порушення у сфері поводження з відходами (ст. 821 - 827): У цій групі статей спостерігається одне з найбільших підвищень. Наприклад, за передачу відходів підприємствам без ліцензії (ст. 825) штраф для посадових осіб зросте з 2–5 НМДГ до 100–200 НМДГ, тобто у ~40 разів.
• Перевищення лімітів та нормативів використання природніх ресурсів (ст. 912): Штраф для посадових осіб зросте з 9–30 НМДГ до 200–500 НМДГ.
• Відмова від надання чи несвоєчасне надання екологічної інформації (ст. 914): Штраф для посадових осіб зросте з 3–10 НМДГ до 200–300 НМДГ, що посилює право громадськості на доступ до інформації.

Ухвалення законопроєкту № 13364-1 матиме глибокий та багатогранний вплив на економіку, державне управління та суспільство. Однак його ефективність залежатиме не лише від розміру штрафів, але й від здатності держави забезпечити їх невідворотне та справедливе застосування.

Основний очікуваний позитивний ефект — превентивний. Значне підвищення фінансової відповідальності має змусити підприємства у ключових галузях, таких як сільське господарство, металургія, будівництво та енергетика, переглянути свої бізнес-процеси та інвестувати у дотримання екологічних норм.

Ефективність закону на 100% залежить від інституційної спроможності органу, що його застосовуватиме — Державної екологічної інспекції.

При цьому, у червні 2025 року Кабінет міністрів України на своєму засіданні схвалив Стратегію реформування системи державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів до 2029 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2025—2027 роках, повідомила пресслужба Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України.

"Цим рішенням Уряд не просто затвердив покроковий дороговказ здійснення реформи, а й демонструє ЄС та міжнародним партнерам готовність до впровадження реформи", – заявила міністр Світлана Гринчук.

За її словами, основа реформи – перехід від "каральної" моделі екологічного контролю до "превентивної" – спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, запровадження сучасних технологій та посилення відповідальності за шкоду довкіллю. У планах – впровадити ризик-орієнтований підхід до планування перевірок, який відповідатиме європейським підходам. Це дозволить виявляти і запобігати ризикам.

Так, законопроєкт № 13364-1 та реформа ДЕІ є нерозривно пов'язаними. Вони є двома частинами єдиного механізму, і успіх однієї ініціативи прямо залежить від успіху іншої.

Отже, законопроєкт № 13364-1 є необхідною, своєчасною спробою вирішити хронічну проблему неефективності адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення в Україні. Він знаменує собою фундаментальний зсув від символічних до реально дієвих санкцій. Ця реформа є нагальною потребою, продиктованою як руйнівними екологічними наслідками війни, так і стратегічним курсом на європейську інтеграцію.

Водночас успіх цієї законодавчої ініціативи не гарантований. Він критично залежить від одночасного та ефективного реформування державних органів екологічного контролю.

Автори новини: Вікторія Загоруй, адвокат АО Barristers

Кароліна Андросович, помічник адвоката АО Barristers