Керівники судів не змінюються, що посилює корпоратизацію суддівського корпусу

30 жовтня 2015р. зборами суддів Вищого адміністративного суду України головою ВАСУ таємним голосуванням знову обрано суддю Олександра Нечитайла. Підтримка Олександра Миколайовича цього разу більш ніж переконлива: з 72 суддів, які прийняли участь у голосуванні 69 суддів проголосували - «За», двоє – «Проти», один бюлетень було погашено. Всього у ВАСу працює 83 судді і відповідно до ст. 20 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» кандидат на посаду Голови ВАСу повинен отримати не менше ніж 43 голоси. На минулих виборах голови ВАСУ у червні 2014 року суддя Нечитайло отримав 45 голосів, при цьому ці вибори неодноразово переносились з причин протидії громадських активістів.

Згадайте новину: Нечитайло О. М. призначено головою Вищого адміністративного суду України

Вибори голови Вищого адміністративного суду України: питання не вирішене

Нагадаємо 27 березня 2015 р. збори суддів взяли до відома заяву Нечитайла про складання повноважень голови ВАСУ до відома. Олександр Миколайович був єдиною кандидатурою на посаду голови ВАСУ на цих виборах. Таким чином , Нечитайло склав із себе повноваження керівника Вищого адміністративного суду України «на вихідні».

Згадайте новину: Голова ВАСУ Олександр Нечитайло склав свої повноваження

Читайте інтер'ю: Голова ВАСУ Олександр Нечитайло: Думки про оптимальну модель судової системи

30 березня 2015 року також відбулися вибори голови Окружного адміністративного суду м. Києва, результат яких був передбачуваним. Так, зборами суддів повторно було обрано головою ОАС м. Києва Павла Вячеславовича Вовка. За суддю Вовка при таємному голосуванні віддали свої голоси 45 з 46 суддів, які прийняли участь у голосуванні.

Для довідки: Суддя Вовк народився в місті Краматорськ (Донецька область) у 1978 році. Працював в органах прокуратури та помічником народного депутата Сергія Ківалова. У 2007 році був призначений суддею Окружного адміністративного суду м. Києва, працював також членом ВККС України. У 2010 році тобто у віці 32 років, був вперше обраний Головою ОАС м. Києва і перебуває на цій посаді по теперішній час. Змінив на цій посаді колишнього суддю звільненого за порушення присяги Олега Бачуна.

Окрім цього 30 березня 2015 року відбулися також вибори і у Вінницькому апеляційному адміністративному суді. Діючий голова суду Віталій Миколайович Кузмишин також залишився на своїй посаді. Треба додати, що у 2013 році суддя Кузмишин був призначений Верховною Радою України членом Вищої ради юстиції, проте у зв‘язку з прийняттям ЗУ «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» втратив цю посаду.

Спостерігайте подію: Пристрасті по формуванню нового складу Вищої ради юстиції

ЗАУВАЖЕННЯ СКЕПТИКА: Складання повноважень голови ВАСУ Нечитайлом «на вихідні» - це «юридичний фінт», який інколи використовують політики маючи сприятливу електоральну кон’юктуру для проведення дострокових виборів «самого себе». Хоча формально це законно, важко сказати наскільки це етично у системі судової влади. З одного боку слід погодитись з суддею Нечитайлом, що ті два місяці які йому залишилось перебувати на посаді голови ВАСУ до закінчення першого терміну це мало для організацію нової моделі роботи ВАСУ, а з іншого - маючи таку підтримку серед суддів ВАСУ чому він злякався чергових виборів голови ВАСУ у червні 2015 року? Справжня відповідь на це питання вже мабуть назавжди залишиться в кулуарах ВАСУ.

Що стосується повторного обрання головою ОАС м. Києва уродженця міста Краматорськ судді Павла Вовка, який як ми пам‘ятаємо був головою цього суду з 2010 року, тобто за часів режиму Януковича, а до цього був помічником апологету режиму Сергія Ківалова, то тут нічого доброго немає. Щонайменше враховуючи кількість відданих голосів при таємному голосуванні ми бачимо успішне гуртування суддів з метою відстоювання внутрішньо корпоративних інтересів навколо суперечливої особи. Так чи інакше будемо спостерігати за подальшими подіями, адже в ГПУ з новим Генпрокурором Віктором Шокіним з‘явилося нещодавно багато питань до суддів ОАС м. Києва, зокрема до їх рішень, які вони ухвалювали під час Революції Гідності.