Антимонополия сработала. Химическая атака: удастся ли разделить империю Фирташа и кто следующий

Антимонопольный комитет решил принудительно разделить химический бизнес Дмитрия Фирташа. Удастся ли это сделать и кто может быть следующим, рассказывает epravda.com.ua

5 вересня Антимонопольний комітет вирішив примусово розділити хімічний бізнес Дмитра Фірташа, а головного трейдера групи Ostchem оштрафувати на 107 млн гривень.

Єдиний подібний випадок в історії України відбувся в середині 90-их і стосувався розділення молокозаводу в Донецькій області. Зрозуміло, що ані за масштабом, ані за наслідками для ринку ці два випадки непорівнянні.

Утім, ініціатива АМКУ – це лише півсправи. Враховуючи сучасні реалії та негативний досвід Комітету у спілкуванні з судами, може не вистачити фантазії, щоб спрогнозувати, що з цим рішенням може зробити українська феміда. І цей процес вже стартував.

Юридична команда Group DF ще перед офіційним оголошенням рішення про примусовий поділ почала засипати позовами суди усіх рівнів, намагаючись оскаржити кожен аргумент АМКУ. Коли в цій історії буде остаточно поставлено крапку і якою вона буде – невідомо.

Що означає рішення АМКУ, яким може бути процес розділення та до кого подібна санкція може бути застосована в майбутньому, в матеріалі ЕП.

Хімічна імперія Фірташа

Група Ostchem – ключовий напрямок бізнесу Group DG Дмитра Фірташа. Купівлю основних хімічних активів олігарх здійснив в 2010-2011 роках за часів президентства Віктора Януковича.

До складу групи тоді увійшли горлівський "Концерн Стірол", черкаський та сєверодонецький "Азоти", "Рівнеазот", а також виробник мінеральних добрив "Нітроферт", який знаходиться в Естонії.

На той час олігарх контролював і багатостраждальний "Одеський припортовий завод", який досі належить державі, але за кожної влади змінює куратора.

Контроль Фірташа полягав в тому, що його компанії стали єдиним постачальником газу для ОПЗ, а Ostchem – основним покупцем продукції заводу для подальшого експорту. Після втечі Януковича з країни на ОПЗ заробляли вже люди з найближчого оточення колишнього президента Петра Порошенка та екс-прем’єра Арсенія Яценюка. Фірташ свій вплив втратив.

Однак про співпрацю з групою Ostchem на ОПЗ не забудуть ще довго. Наразі завод винен Ostchem понад 250 млн доларів і цей борг є великою проблемою для держави. В тому числі і через це його продаж блокується роками.

Конкурентів в Україні у Фірташа небагато. Поза його орбітою перебуває велике хімічне підприємство "Дніпроазот", яке належить Ігорю Коломойському, та близько 15 невеликих виробників, які в різні часи разом займали від 2% до 9% на ринку добрив.

Інтерв`ю: Одна з керівниць АМКУ Агія Загребельська: Придбання ДТЕК нових обленерго вплине на кожного

Історичне рішення

Розслідування АМКУ було розпочато ще в 2015 році. Підставою стала заява "Полтавського ГЗК" Костянтина Жеваго проти "Черкаського Азоту" щодо постачань селітри, яку ГЗК використовував для виробництва вибухівки.

Справою займався державний уповноважений Андрій Вовк, який одним з перших постраждав від "кадрових чисток" Володимира Зеленського, оскільки асоціювався з оточенням екс-президента Петра Порошенка.

"Станом на літо 2017 року ми зрозуміли, що справа була розслідувана неправильно. У суді її можна було легко розвалити. Справу обнулили і почали нове розслідування виходячи з реальних причин, які ми бачимо", - розповідає Терентьєв.

З другої спроби АМКУ таки вдалося довести справу до логічного завершення: 5 вересня Комітет заявив про примусовий поділ групи Ostchem. Єдиний подібний випадок в Україні трапився в далекому 1996 році, коли було розділено молочне підприємство "Донмолпром".

Комітет визнав, що ПАТ "Азот", "Сєвєродонецьке об’єднання Азот", "Рівнеазот" та "НФ Трейдінг Україна" у 2014-2017 роках займали монопольне становище на ринку первинної реалізації мінеральних азотних добрив та цим монопольним становищем зловживали.

У розпорядження ЕП опинився проект рішення АМКУ, який проливає світло на розслідування, що тривало протягом останніх двох років.

З 80-сторінковго документа можна виділити три умовні пункти, які дають розуміння, на чому саме ґрунтувалося рішення АМКУ щодо примусового розділу хімічного гіганта.

Ostchem – монополіст

Згідно із законом, монополістом вважається компанія, яка займає домінуюче становище на ринку, а її частка на ньому перевищує 35%.

АМКУ встановив, що чотири підприємства групи в 2014-2017 роках були монополістами на ринку реалізації мінеральних добрив. При цьому протягом трьох років їхня частка на ринку суттєво змінювалася.

В АМКУ суттєве зниження частки групи у 2017 році пояснюють зупинкою виробництва, в якій Комітет також вбачає порушення антиконкурентного законодавства. Більш детально про це трохи нижче.

Такий стан справ, вважають в АМКУ, дозволяв Ostchem завищувати ціни на добрива і тримати їх на рівні, що перевищує вартість імпорту – основного конкурента групи.

"Також це сприяло здатності скорочувати виробництво та постачання добрив на внутрішній ринок. Водночас компанії-конкуренти не здатні компенсувати утворений дефіцит", - заявляють в Комітеті.

Читайте статтю: Чи відродиться корупція в орендних торгах за держземлі? Практика і виклики

Перепродаж газу

Першим порушенням Ostchem АМКУ називає "систематичний перепродаж всередині групи за завищеними цінами газу, який є основною сировиною при виробництві добрив".

Це начебто призводило до встановлення необґрунтованої собівартості їх виробництва і, як наслідок, до завищення вартості реалізації добрив.

Використання посередників в певні моменти, за даними АМКУ, призводило до космічного завищення цін на блакитне паливо: в різні періоди воно сягало від 2% до 194%.

"Загалом компанії групи у 2014-2015 роках перепродали між собою 923 тис. кубів газу за рахунок чого його собівартість зросла на 3,3 млрд гривень", - йдеться у документі. Як наслідок, це призвело до завищення вартості аміачної селітри на понад 500 млн гривень.

Зупинка виробництва

Ще одне порушення – зупинка заводів під час сезону весняно-польових робіт у 2017 році, що призвело до недопоставки товару аграріям.

"Підставою" для зупинки стало свідоме не проведення розрахунків за поставки газу і навіть не витребування вже оплаченого групою газу із сховищ. Водночас з покупців було взято передоплату за виробництво добрив", - пояснює керівник департаменту розслідувань ринків виробничої сфери Ігор Кустовський.

Комітет вважає, що якби три основних вітчизняних заводи-виробника добрив конкурували між собою, а не діяли як один суб’єкт – група Ostchem, встановлені зловживання були б неможливими.

Крім рішення про примусовий поділ АМКУ наклав штраф в 107 млн гривень на компанію "НФ Трейдінг Україна". В АМКУ свою логіку пояснюють тим, що саме через цю структуру було реалізовано близько 99% вироблених групою добрив.

Інтерв`ю: КЕРІВНИК САП НАЗАР ХОЛОДНИЦЬКИЙ: СКАНДАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ПРО СПРАВИ НАСІРОВА, ЗЛОЧЕВСЬКОГО, ФІРТАША, МАРТИНЕНКА

Що далі

Реакція команди Фірташа на дії АМКУ була передбачуваною. У Group DF заявили, що рішення є тенденційним, ухваленим на підставі аргументів сумнівної якості з грубим порушенням законодавства.

"Деякі оцінки і положення не витримують жодної критики і свідчать про лобіювання інтересів з боку конкурентів української хімічної промисловості. АМКУ фактично вирішив стратегічне завдання насамперед російських конкурентів по знищенню вітчизняного хімпрому", - зазначається у заяві.

Також у Group DF заявили, що будуть оскаржувати "у судах всіх рівнів" обидва рішення: щодо примусово поділу Ostchem і штрафу у 107 млн гривень.

Якими є аргументи Group DF? "Усі елементи доказів вони намагаються оскаржити: визначення ринку, процедурні моменти, неможливість розділення. Вони усе піддають сумніву", - заявив Кустовський.

"Ми прекрасно розуміли, що справа піде до суду і готові відстоювати свою позицію. Однак про перспективи справи поки говорити зарано", - додає він.

Залишаються питання і до розміру штрафу. Так, керівник аналітичного департаменту "Concorde Capital" Олександр Паращій вважає, що 107 млн гривень - це зам’яка санкція, зважаючи на "тяжкість" звинувачення та "тривалість та істотність порушення". І чому оштрафували одну компанію, а не всю групу?

Терентьєв каже, що накладення штрафу на всю групу могло знищити розслідування. "Закон недостатньо чітко говорить, що таке примусовий поділ – це форма додаткової відповідальності чи альтернативної. Ми вирішили не тестувати накладення штрафу і примусовий поділ на одну і ту ж особу", - каже він.

"Оскільки ми заводи зобов'язали розділитися, то ще й оштрафувати їх – це дати їм можливість використати Конституційну норму про те, що їх двічі покарали за одне порушення. Але першочерговим для нас було реалізувати примусовий поділ, розмір штрафу – на другому плані", - додає голова АМКУ.

Чи будуть спроби юристів Фірташа оскаржити рішення АМКУ вдалими?

Час покаже, адже у відносинах держави з олігархами все може бути. Приклад тому - свіжий негативний кейс АМКУ з групою "Приват" Ігоря Коломойського.

Наприкінці минулого року суд заборонив Комітету розглядати справу про змову 178 АЗС групи. Таким чином розслідування, яке тривало два роки, було заблоковано одним рішенням суду. Ця справа перебуває в підвішеному стані і досі.

Яким буде розподіл

Як пройде процес розділення хімічної бізнес-групи Фірташа - ледь не головне питання. І українське законодавство не дає на нього жодної чіткої відповіді.

"Фактично відповідачі можуть запропонувати будь-яку модель реорганізації, та АМКУ може на неї не погодитись виключно у разі якщо за наслідком такої реорганізації монопольне становище збережеться", - розповідає екс-держуповноважена комітету Агія Загребельська.

Кустовський також каже, що розподіл здійснюється на власний розсуд. "Я так це бачу: у нас будуть установчі зустрічі, на яких компанія пропонуватиме свої варіанти. В рамках цього процесу ми, можливо, прийдемо до загальної думки", - додає він.

"Однак варто розуміти, що ми ділимо не ринкові частки, а активи, які виробляють добрива. На сьогодні у групи Фірташа в Україні є три заводи. Тільки два з них можуть при постійній щомісячній роботі забезпечити 100% споживання добрив в Україні.

Один черкаський "Азот" за обсягом виробництва і за потенціалом може забезпечувати їм домінуюче положення на ринку. Тобто їм треба як мінімум продавати один з заводів", - каже керівник департаменту.

Інтерв`ю: Юрій Вітренко: Для мене звільнитися з "Нафтогазу" — як у відпустку піти (ред.- бо премію я вже отримав за Стокгольм, та і бонуси річні непогані)

Кому приготуватися

Найближчим часом АМКУ може відкрити другу справу щодо агрохолдингу МХП Юрія Косюка. "Є один епізод (за ознаками зловживання монопольним становищем – ЕП.) по МХП і зараз, можливо, буде другий. Дослідження по цьому питанню на фінішній прямій", - заявив Терентьєв.

Ще один сюрприз може чекати на газовий бізнес Фірташа. Тривають розслідування роботи облгазів. Можливо, у жовтні-листопаді будуть перші рішення.

Вже в найближчі тижні Комітет обіцяє рішення по групі СКМ Ріната Ахметова. "Справа стосується Corum Group (виробник обладнання для гірничодобувної галузі – ЕП). Там розмір штрафу не дуже великий – близько 50 млн гривень. Подробиці будуть через два тижні", - каже голова АМКУ.

"Не виключаю, що потенційно може бути заборонена концентрація по "Метінвесту" Ахметова. Заява стосується купівлі шахт", - каже Терентьєв.

Однак усі ці справи важко поставити в один ряд із рішенням щодо Ostchem. Головне питання – чи варто найближчим часом очікувати примусового поділу інших монополістів?

"Якщо АМКУ не змінив свою позицію, це означає, що кожна компанія, яка має вищу за 35% долю ринку, має шанс бути примусово розділеною. Перш за все можемо згадати групу ДТЕК, Метінвест, Приват та Інтерпайп, які мають на окремих ринках долі, що перевищують не тільки 35,45%, а іноді 50%, 80% та навіть 90%", - заявила Загребельська.

"Примусовий поділ – винятковий захід, який повинен застосовуватися тоді, коли зловживання монопольним становищем не може бути виправлено будь-яким іншим способом", - стверджує Терентьєв.

"Але казати, що зараз до будь-якого суб'єкта у якого частка перевищує 35% ринку може бути застосована подібна санкція – це некоректно. Найближчим часом у нас немає справ в яких було б доцільно застосувати примусовий поділ", - підсумував він.

АВТОР СТАТЬИ: НИКОЛАЙ ТОПАЛОВ