ФОП чи неФОП: операції з криптовалютою?

Фінансовий моніторинг поволі підбирається і до криптовалюти, учасники ринку намагаються знайти законний простір для роботи аби платити податки та спати спокійно

На сьогоднішній день виходити з тіні «криптовалютників» змушує фінансовий моніторинг банків, адже законодавство про фінансовий моніторинг визначає, що таке «віртуальний актив», а операції з ним, що перевищують 30 тис. грн є предметом аналізу та контролю з боку банків. Натомість, що пропонує податкове законодавство з огляду на оптимальну модель ведення такого бізнесу.

Варіант № 1. Декларування та оподаткування доходів як звичайної фізичної особи

Обов’язок щодо подачі річної декларації визначається положеннями ст. 179 Податкового кодексу України (ПКУ).

До 1 травня поточного року слід задекларувати доходи минулого року, а до 1 серпня – сплатити податки за цим задекларованим доходом – 18% ПДФО та 1,5% військового збору, при цьому сплачується із всього доходу, а не прибутку (дохід «мінус» витрати), деякі бухгалтери розглядають крипто валюту як рухоме майно, яке відповідно до положень податкового законодавства має оподатковуватися за ставкою 5% ПФДО та 1,5% військового збору.

По суті, сама історія з декларуванням/не декларуванням може виникнути під час фінансового моніторингу, оскільки деякі банки перестраховуються та рекомендують своїм клієнтам надати декларацію про свій майновий стан.

Варіант № 2. ФОП краще, аніж не ФОП?

По-перше, спрощенці другої-третьої груп можуть здійснювати операції з крипто валютою, маючи зареєстровані КВЕДи: 64.19 «Інші види грошового посередництва», торгівлі (обміну) криптовалютами – у позиції 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

По-друге, ЄСВ ніхто не скасовував, а це 1 320,00 грн в 2021 році щомісяця.

По-третє, постає питання з РРО. Якщо все здійснювати в безготівковій формі через Приват24 або ж через термінали саме банківські, то РРО не потрібно застосовувати, навіть при доході більшому ніж 1 млн грн.

По-четверте, як правило, операції з крипто валютою відбуваються зі звичайними фізичними особами (не ФОП), а тому якщо покупцем буде виступати ФОП, то він якраз буде відносно такого продавця виступати податковим агентом з усіма похідними проблемами із цього: (1) необхідністю декларування доходу, отриманого таким покупцем, (2) утриманням податку на доходи фізичних осіб, а також військовим збором, а це, загалом, 19,5% із суми операції.

Крім того не слід забувати і про різноманітну відповідальність, що передбачена чинним законодавством.

Відповідно до п. 125.1-1 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 % (50%, 75%) суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, в залежності від кількості порушень упродовж 1095 днів.

Більше того, можна наразитися і на пеню, що нараховується відповідно до ст. 129 ПКУ: вона може бути і 100% річних, і 120% річних облікової ставки НБУ за кожний день.

Також п. 119.1 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

І куди ж без адміністративної відповідальності, звісно, штрафи не такі великі як фінансові (податкові), але тим не менше:

Виходячи з положень ст. 163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 грн до 51 грн). Якщо ж порушення було не одне впродовж року, то штраф уже складатиме від трьох до п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 85 грн).

Автор консультації: Вектор