Експертиза по-новому: складно та з незручностями

Ми живемо в часи змін. Хороших і не дуже, конче потрібних і безглуздих. Різних. Є зміни, що спрощують наше життя, а є й навпаки – ускладнюють. Я не знаю чим керувались депутати Верховної Ради схвалюючи останні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, але життя вони ускладнили не лише слідчим, прокурорам і суддям, але й простим людям, яких ці зміни, здавалося б, не можуть зачепити ніяк.

Внесеними змінами, що наберуть чинності вже зовсім скоро, передбачено, що експертизи в кримінальному провадженні проводяться за дорученням слідчого судді. Тобто, якщо зараз слідчий чи прокурор призначають експертизу своєю постановою, то з набранням змінами чинності вони будуть вимушені звертатись до слідчого судді з клопотанням, розглянувши яке той призначить експертизу або відмовить в цьому. Можливо, приймаючи ось ці зміни, їх розробники і депутати, що підтримали такі новели, думали про якісь високі матерії, але давайте опустимось на землю і розглянемо реальну життєву ситуацію.

Несподівано помирає людина. Чоловік в повному розквіті сил, не пив, не палив і займався спортом. Серцевий напад і швидка смерть. Лікар швидкої констатував смерть і робити з тілом будь-що далі він не може. Що ж відбувається далі? Про подію повідомляється поліція, на місце приїздить слідчий і проводить огляд. Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини в такому випадку труп обов’язково направляється для проведення судово-медичної експертизи. Кореспондується ця норма і зі статтею 242 Кримінального процесуального кодексу, відповідно до нової редакції якої слідчий або прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо встановлення причин смерті. І от слідчий після огляду повертається на робоче місце, складає клопотання, потім везе його в суд, здає, автоматизований розподіл і… у судді є п’ять днів щоб його розглянути. І це якщо слідчий в клопотанні помилок не наробить, бо тоді суддя має право йому це клопотання повернути слідчому. А слідчі поліції у нас славляться своєю компетентністю.

А що ж робити в цей час, вибачте, з тілом? У моргу судово-медичної експертизи немає підстав його прийняти, адже не існує ухвали про проведення експертизи. Будь-який інший морг теж таке тіло, в силу зрозумілих причин, не прийме. Де і хто має зберігати тіло весь цей час? Ну добре, це питання ще можна якось владнати на рівні домовленостей між слідчими органами та службою судово-медичної експертизи. Але ж як не крути, а час між смертю людини та можливістю провести її поховання, збільшується. Бо отримати тіло померлого родичі зможуть лише через кілька днів.

Тепер розглянемо іншу ситуацію. Двоє сусідів навовтузили, вибачте, один одному пики і заяви один на одного понаписували. І знову: слідчий, клопотання, суд, ухвала… Через тиждень за пляшкою сусіди помирились, але ж скільки часу і наших з вами грошей марно витрачено?! Та ще й слідчий, навчений життям і службою, наступного разу вже не буде поспішати з експертизою навіть в у набагато серйознішому випадку, коли поспішати якраз треба.

Внесені зміни суттєво додають роботи і слідчим, і прокурорам і слідчим суддям. Їх надмірна завантаженість ні до чого хорошого не призведе. Тому що вникати в кожне клопотання і розбиратись в кожному нюансі просто не буде часу. А якщо глянути га це питання ще трохи глибше, то виглядає так, що держава обмежує сторони кримінального провадження в збиранні доказів. Але це я про негативну сторону змін. Є і позитивна. Думаю, що мої колеги-адвокати вже обдумують різні схеми застосування цієї новели на практиці для захисту інтересів наших клієнтів.

Автор статті: /3921/">Нікішов Геннадій Іванович