Друзі, обговоримо? Притягнути до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків осіб, які відобразили в деклараціях великі суми готівки, у переважній більшості випадків неможливо.

Теза: притягнути до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків осіб, які відобразили в деклараціях великі суми готівки, у переважній більшості випадків неможливо.

Чому ні ?

Відповідно до п. 164.2.12 ст. 164 Податкового кодексу України щодо податку на доходи фізичних осіб "до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються... кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання".

Проте:

1. Отримати як хабар кошти або майно (нематеріальні активи) платник податку фактично не може, оскільки ні в Кримінальному кодексі, ні в інших законах (крім Податкового кодексу) термін "хабар" не застосовується.

От якби у п. 164.2.12 ст. 164 Податкового кодексу України йшлося про кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як "неправомірна вигода"... Адже саме поняття неправомірна вигода вживається у статтях 368, 368-3, 368-4 та ін. Кримінального кодексу.

Це має назву "колізія". А вирішувати її шляхом застосування аналогії у кримінальному праві заборонено самим Кримінальним кодексом.

2. Викраденими коштами в принципі можуть бути визнані кошти, одержані в результаті вчинення окремих корупційних та інших злочинів, передбачених статтями 185, 191, 262, 410 КК України та ін. Такої думки, зокрема, проф. В.Навроцький, доцент З.Загіней, які досліджували це питання у своїй статті (див. журнал "Наука і правоохорона", 2014, № 3(25)).

Але поняття "викрадення" у КК України не розкрито. Тому різні суди можуть бути різної думки про його зміст - аж поки колись новий Верховний Суд не сформує зміст цього поняття у своєму висновку.

Наразі ж термін "викрадення" зустрічається лише у кількох із статей КК України (статті 262, 308, 312, 313, 357, 410 ), які містять склади корупційних злочинів (загальний перелік цих статей див. у примітці до ст. 45 КК).

3. Що стосується оподаткування коштів або майна, знайдених як скарб, то тут загалом йдеться не про кримінально каране діяння, а про випадки, коли знайдений скарб має бути зданий державі згідно із законом.

Таким законом є ст. 343 Цивільного кодексу України.

Згідно із нею скарб - це закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.

За загальним правилом особа, яка виявила скарб, набуває право власності на нього. Винятком є, наприклад, ситуація, коли виявлено скарб, що становить культурну цінність, - тоді право власності на нього набуває держава, але особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до 20% від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила Національній поліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органові або органові місцевого самоврядування.

4. І головне. Для того, щоб утворилась підстава для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб платника податку, який не оподаткував кошти або майно (нематеріальні активи), викрадені ним чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, спочатку треба, щоб суд визнав його винним у вчиненні відповідного предикатного злочину, який полягає у "викраденні" або щоб було встановлено факт (незалежно від засудження), що особа незаконно привласнила скарб.

Найкраще для суспільства і держави, якби норму п. 164.2.12 ст. 164 Податкового кодексу України було узгоджено з відповідними положеннями Кримінального кодексу України - шляхом внесення відповідних змін до закону. Але очікувати цього від нинішнього складу Верховної Ради України, судячи з усього, марно.

Микола Хавронюк,
доктор юридичних наук
ГО "Українське юридичне товариство"