Домашнє насильство: основне поняття та аналіз практики за ст.126-1 ККУ.

Домашнє насильство: основне поняття та аналіз практики за ст.126-1 ККУ.

Криміналізація домашнього насильства, яка фактично почалася 11 січня 2019 року, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».

Саме цей закон вніс зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, його доповнення статтею 126-1 «Домашнє насильство».

Що таке домашнє насильство?

Відповідно до диспозиції ст.126-1 ККУ: домашнє насильство - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Слід зазначити, що визначення «домашнього насильства» у ст.126-1 ККУ дещо відрізняється від терміну, яке міститься у ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Зокрема, різниця полягає у наявності в переліку видів можливих насильств такого, як «сексуальне насильство», проте дане діяння знайшло своє визначення у ст. 153 ККУ. Другою відмінністю є конкретизація відносин між кривдником та постраждалою особою.

Відповідно у ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» надано визначення термінів, що таке економічне, психологічне, фізичне та сексуальне насильство.

Читайте статтю: Домашнє насильство: перша судова практика

Судова практика станом на вересень 2019 року.

Приступаючи до аналізу судової практики, а саме вироків, що вже набрали законно сили за ст.126-1 Кримінального кодексу України, за основу для дослідження бралась стать постраждалих осіб від домашнього насильства.

Слід зазначити, що кримінальне провадження щодо домашнього насильства відкривається стосовно особи, яку вже було тричі визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, за ст. 173-2 «Вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програм» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, найбільша кількість осіб, до яких вчиняється домашнє насильство – жінки. Це дружини, співмешканки, колишні дружини, матері та сестри. Наприклад:

1) 16 липня 2019 року вироком суду у Івано-Франківській області особу було засуджено до арешту строком на 2 (два) місяці. Чоловік протягом 8 (восьми) місяців вчиняв психологічне насильство щодо своєї сестри, що виражалося у словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурною лайкою, що завдало їй морального та психологічного болю, приниженні її честі та гідності. Осуджений повністю не визнав свою провину і аргументував це тим, що його сестра постійно сама провокує конфлікти. http://reyestr.court.gov.ua/Review/83071097

2) 8 липня 2019 року вироком суду у Львівській області чоловіка було засуджено до громадських робіт строком на 150 (сто п`ятдесят) годин за вчинення домашнього насильства, на побутовому ґрунті, систематично вчиняв психологічне насильство над своєю співмешканкою. До цього він також неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП. http://reyestr.court.gov.ua/Review/82900654

3) 01 березня 2019 року вироком суду Львівської області особу було засуджено до 1 (одного) обмеження волі, однак дане покарання відповідно до ст. 75 ККУ було ззмінено на покарання з випробуванням, встановивши чоловіку іспитовий строк тривалістю один рік. Осуджений у стані алкогольного сп'яніння, вчиняв відносно своєї дружини дії психологічного насильства, що проявилися у словесних образах потерпілої нецензурними словами, шарпанні її за верхній одяг. http://reyestr.court.gov.ua/Review/80203000

4) 12 серпня 2019 року вироком суду у Хмельницькії області чоловіка було засуджено до громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин за психотравмуючі дії, вчинені у стані алкогольного сп’яніння, які виразились в словесних образах нецензурною лайкою, висловлюваннях погроз фізичною розправою відносно свого діда. http://reyestr.court.gov.ua/Review/83688127

Читайте статтю: Коли відмова потерпілого від обвинувачення є недостатнім аргументом

Висновок.

Отже, більшість вироків схожі між собою.

По-перше, постраждалою особою практично у всіх випадках є жінки, які зазнали домашнього насильства з боку чоловіків. Хоча і не було знайдено вироків відносно жінок, які здійснюють домашнє насильство щодо чоловіків, це не означає, що такі дії взагалі не вчиняються жінками. Це може свідчити про латентність таких злочинів з боку жінок, оскільки чоловіки побоюючись приниження своєї честі та гідності можуть не заявляти про протиправні дії відносно них.

По-друге, більшість постраждалих укладали угоду про примирення з засудженим.

По-третє, особи, які вчиняли домашнє насильство неодноразово притягалися до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 «Вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програм» Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім того, дії насильницького характеру вчинялися у стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, особи, які вчинили домашнє насильство будуть внесені до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі та зобов’язані пройти профілактичну роботу.

Користуйтеся консультацією: "А если будешь драться, то я буду кусаться" - Закон про протидію домашньому насильству в дії.

Статтю підготувала юрист Адвокатського бюро Андрія Натини, Усиченко Крістіна (https://www.facebook.com/kristina.usichenko), 0664852554

АБ «Андрія Натини», вул. Полтавський шлях 123, оф.96, м. Харків, 61064

099-775-73-95 або 096-94-374-94