До кого позиватись якщо власник веб-сайту (порушник) невідомий? (Приморський райсуд міста Одеси від 27 червня 2019 р. у справі № 522/10710/19)

Фабуда судового акту: Позивач звернувся до суду з позовом до невідомої особи та просив суд визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію особи інформацію, оприлюднену у формі статті на сайті.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 27 червня 2019 року по справі № 522/10710/19, суддя залишив без руху подану заяву, оскільки остання повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України; номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

При цьому за загальними принципами цивільного судочинства позов не може бути поданий до невідомої особи або невизначеного кола осіб, оскільки це порушує основні засади позовного провадження змагальність, диспозитивність тощо.

Крім того, позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суддя зазначив, що підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 та 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта – вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Консорціум «Український центр підтримки номерів і адрес», який діє на підставі свідоцтва про акредитацію від 22.11.2017 року, що підтверджує його компетентність у здійсненні функцій Центру компетенції адресного простору, що полягають у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформації про їх встановлення, видає такі довідки на протязі 10 днів, для чого заявнику необхідно подати мотивований та аргументований запит.

Враховуючи викладене, суддя зауважив, що для вирішення питання прийняття позовної заяви до провадження позивач повинен зазначити у позові дані про відповідача та ухвалив залишити без руху позовну заяву до невідомої особи та надати позивачу строк 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно зазначити у позові дані відповідача та необхідно подати до суду довідку Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з відомостями про власника веб-сайту (або неможливість його встановлення).

Аналізуйте судовий акт: Чи потрібно витребувати дані про власника веб-сайту через суд? (Дніпровський райсуд м. Києва у рішенні від 12 червня 2019 р. у справі № 752/17699/18)

Справа № 522/10710/19

УХВАЛА

27 червня 2019 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Єршова Л.С., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до невідомої особи про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до невідомої особи та просить суд: визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію керівника Головного управління ДФС в Одеській області Мілютіна ОСОБА_2 інформацію, поширену адміністрацією сайту огg-uа.соm, оприлюднену у формі статті на сайті за посиланням http://огd-uа.соm/2019/03/30/glavnyi-nаlоgоvік-оdеssкоj-оblаsti-окаzalsya-pокlоnnikom-dnr/, асаме інформаціюнаступного змісту:«СМИ исоц.сети обсуждаютскандал вокругглавы ДФСОдесской областиГлеба Милютина,который былуличён всвоей симпатиик отдельнымлидерам самопровозглашенныхреспублик ДНРИ ЛИР а именнок спикерутак называемой ОСОБА_3 .Скрытая лояльностьк террористамглавного налоговикатак быи осталасьтайной,если бне одинзначительный факт:плохое пониманиеМилютина того,как функционируютсоциальные сети.А мынапомним,что углавы ДФСобласти ужедавно естьсвоя страничкав соц.сети Fасеbоок.Свои фотографииглавный налоговикв Фейсбукене размещает.Но втом,что этодействительно егостраница,можно убедиться,просмотрев некоторыеего публикациии обнаруживмассу чиновникови налоговикову негов друзьях.Всё быничего,только вотне зналглава ДФСобласти,что существуетспециальное приложение(АdvапсеdSеагсhFогFасеbоок),которое позволяетувидеть всепубликации,которые когда-либо«лайкал» тотили инойпользователь.И здесь,среди тысячизалайканых фотографийразного родачиновников ичленов семьи,мы видим,что ОСОБА_4 одобрил ицелый рядпостов Олега ОСОБА_5 .В частности,среди нихпост отом,что «Крымпринадлежит ОСОБА_6 »,что « ОСОБА_7 сыграл пагубноевлияние нажизнь Украины»,о попыткахзапада «колонизироватьУкраину» ит.д.Иными словами,можно суверенностью сказать,что еслибы событияразвернулись иначе,и Одесскаяобласть былабы захваченаи превращенав некоеОНР,то ужкто-кто,а ГлебМилютин явнопо этомуповоду быне печалился.Но наэтом грехиМилютина передродным региономне заканчиваются.Напомним,что главныйналоговик областипредоставил практическипустую налоговуюдекларацию:Он голкак сокол.Зато женастала загод миллионершей.С началомгода стартовалаежегодная процедурасдачи налоговыхдеклараций.В связис этимГосударственная фискальнаяслужба Украинынапомнила онеобходимости декларированиядоходов дляряда категорийфизических лицс цельюопределения обязательствв частиНДФЛ.Последний сроксдачи декларации-1мая.Руководство ДФСрекомендует крупнымгосударственным чиновникамв первуюочередь заполнитьcвоюдекларацию,тем самым подавпример добросовестногоотношения ксвоим обязанностямдругим гражданам. Только 27 марта ОСОБА_8 оформил данный важный документ. Если верить данным отчетности за 2018 год, то ОСОБА_9 Милютин - очень скромный чиновник. В его активе две малометражные квартиры в АДРЕСА_1 и АДРЕСА_2 . Причем в Одессе он с семьей живет в квартире, на условиях устной договоренности с гражданином Украины ОСОБА_10 в прошлом году чуть больше 310 тыс. грн. При этом дома у него хранится 230 тыс. грн. В различных банках у Милютина тоже лежат незначительные с точки зрения такого крупного чиновника несколько десятков тысяч долларов и евро. При этом нет информации об автомобиле, земельных участках, ценных бумагах и даже драгоценностях жены. В общем вполне скромный чиновник. Хотя нет! За последний год головокружительную карьеру в предпринимательской сфере сделала жена налоговика - Елена. Если верить той же декларации, она смогла за год(!) заработать свыше миллиона гривен прибыли! Где так можно фантастически разбогатеть, налоговая декларация Милютина скромно умалчивает. Можно делать только выводы. К примеру, пролила свет на работу налоговиков и таможенников бывшая начальник Одесской таможни Юлия Марушевская. По ее словам, благодаря «деятельности» фискалов -55% от общих поступлений в бюджет остаются в карманах руководителей региональных управлений таможни и ГФС. По данным Юлии Марушевской только на контейнерах ежемесячный приход от взяток составлял порядка миллиона долларов. Сумы ужасающие! Еще одним подтверждением не состыковок данных декларации и реальной жизни ОСОБА_11 являются свидетельства его подчиненных и друзей о том, как Милютин проводит свое время, насколько дорогие у него привычки. Семья главного фискала региона проживает в элитном «Белом парусе», загорает на берегах Испании, катается на лыжах в Австрии, кушает в самых дорогих ресторанах Одессы. И еще один момент. Если загуглитъ в интернете фамилию главного налоговика региона, всплывает череда сообщений о громких коррупционных скандалах, которые напрямую ведут к Глебу Милютину. Тут прежде всего следует вспомнить бесчисленное количество операций по возмещению НДС компаниям однодневкам, чьи конечные бенефициары находятся или в России, или заморских офшорах. Только за несколько месяцев текущего года Милютин вывел из Украины 12 млн грн в пользу офшорно-российской фирмы «Навык», 11,5 млн грн в пользу пресловутой «Аркадия Сити» и 8 млн грн - несуществующей в реестре Одесской фирме ООО «ТЕСТ». Журналисты насчитали по меньшей мере 9 фирм однодневок, с помощью которых Милютин выводит деньги из госбюджета в офшоры. В 2016 году Милютину устроил операцию по «отжатию» земель и зданий виноделен «Акциз». Не отстает по своей наглости и дело с ООО «Бассарабия-Агро», крупнейшим, украинским производителем рапсового и подсолнечного масла. И самое последнее дело - умышленное банкротство Одесского припортового завода. Несколько дней назад руководству ОПЗ удалось отсудить у налоговой почти 500 тыс. грн. переплаты налога на прибыль. В этом уголовном деле опять ниточки ведут к главному налоговику региона. Кроме того, среди Одесских предпринимателей на полуофициальных началах существует целый список компаний, которые не возвращают свидетельство об НДС, пока те не дадут взятку в размере 50 тыс. долл.»; зобов`язати адміністрацію сайту огd-uа.соm видалити інформацію, поширену власниками сайту огd-uа.соm, оприлюднену у формі статті за посиланням htpр://огd-uа.соm/2019/03/30/glavnyi-nаlоgоvік-оdеssкоj-оblаsti-окаzalsya-pокlоnnikom-dnr/, pобов`язати адміністрацію сайту огd-uа.соm власними засобами та за власний рахунок не пізніше наступного дня, що слідує за днем набрання рішенням у даній справі законної сили, спростувати поширену ними недостовірну інформацію про керівника управління Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_12 у спосіб найбільш близький до способу її поширення; стягнути з адміністрації сайту огd-uа.соm на користь ОСОБА_13 , РНОКПП: НОМЕР_1 , моральну шкоду у розмірі 1 грн.; стягнути з адміністрації сайту огg-uа.соm на користь ОСОБА_13 , РНОКПП: НОМЕР_1 , суму судового збору за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суддя вважає, що подана заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України; номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

При цьому за загальними принципами цивільного судочинства позов не може бути поданий до невідомої особи або невизначеного кола осіб, оскільки це порушує основні засади позовного провадження змагальність, диспозитивність тощо.

Крім того, позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суддя зазначає, що підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 та 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Консорціум «Український центр підтримки номерів і адрес», який діє на підставі свідоцтва про акредитацію від 22.11.2017 року, що підтверджує його компетентність у здійсненні функцій Центру компетенції адресного простору, що полягають у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформації про їх встановлення, видає такі довідки на протязі 10 днів, для чого заявнику необхідно подати мотивований та аргументований запит.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що для вирішення питання прийняття позовної заяви до провадження позивач повинен зазначити у позові повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України; номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Суддя роз`яснює позивачеві, що якщо за інформацією, наданою адміністратором системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет, особу власника веб-сайта неможливо буде ідентифікувати, він має право звернутись до суду з відповідною заявою про встановлення факту неправдивості інформації та спростувати її в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч. 1-2 ст.185 ЦПКУкраїни суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.175 185 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до невідомої особи про захист честі, гідності та ділової репутації, залишити без руху та надати позивачу строк 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків, а саме:

- позивачу необхідно зазначити у позові повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України; номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- позивачу необхідно подати до суду довідку Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з відомостями про власника веб-сайту (або неможливість його встановлення).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.court.gov.ua/sud1522/.

Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.С. Єршова