Дерева розвинули "хімічну мову" для таємної комунікації: як це працює

Дерева тільки на перший погляд здаються мовчазними та неживими, а насправді в них існує певний вид комунікації та захисні механізми. Наприклад, дерева можуть розпізнати, коли їх хтось їсть, пише Discover Wild Life. 

Дерева розвинули надзвичайні здібності, щоб розпізнати напади жуків та гусениць, проколювання та смоктання листя комахами, акустичні вібрації коників, слину оленів, мікроби, залишені різними тваринами. Дерева у Африці навіть можуть розпізнати сигнали стресу, що випромінюються сусідніми деревами, які обгризають жирафи.

Багато дерев реагують на напади, виробляючи більше несмачних хімічних речовин або вирощуючи твердіше листя. Дуби, наприклад, виробляють більше танінів та фенольних сполук після інтенсивних нашесть гусені.

Сосни, в'язи, акації та багато інших видів виділяють тривожні гази, які приваблюють хижаків, таких як паразитичні оси, щоб вони атакували комах, які їдять листя.

Деякі види сосен діляться інформацією про зараження гірськими сосновими жуками з сусідніми соснами, і ці дерева реагують, посилюючи власний хімічний захист. Однак кліматичний стрес може послабити таку стійкість. Дослідження показують, що алеппські сосни на 75 відсотків гірше реагують на атаку соснового довгоносика під час посухи.

Нагадаємо, що кільця приросту, видимі на зрізаній деревині, позначають сезонно чергувані фази швидкого (літо) та повільного (зима) росту, що характеризують розвиток дерев.

За допомогою ретельного підрахунку можна оцінити не лише вік дерева на момент його спилювання, але й сезон, у який відбулася зрубка, та чи були присутні якісь хвороби.

Оскільки умови вирощування змінюються з року в рік, кільця неоднорідні. Записи добрих (широке кільце) та повільних (вузьке кільце) років читаються як штрих-код, і оскільки дерева в певній місцевості піддаються впливу приблизно однакового клімату, вони показуватимуть подібний "код" протягом одного й того ж періоду.

Аналізуючи кільця росту дерев (що відомо як дендрохронологія), експерти можуть датувати деревину ще довго після того, як її зрізали, та визначити максимально можливий вік дерев'яних конструкцій та артефактів.