Де наклеп, а де оціночне судження і коли суд зобов'язує спростовувати і платити моральну шкоду

Зміст:

• Що таке оціночне судження
• Як відрізнити факт від думки
• Як довести наклеп?
• Яка стаття за наклеп, як довести?
• Компенсація за наклеп і моральний збиток за безпідставне обвинувачення
• Судова практика по наклепу і захист від наклепу

Що таке оціночне судження

Грань між наклепом і оціночним судженням дуже тонка, а за юридичними наслідками це дуже важливе питання. Оскільки, припустимо, згідно з нормами Конституції України, кожна людина має право на вільне вираження своїх думок, поглядів і переконань, а також свободу слова. Але також, ніхто не має права принижувати чужу гідність, псувати ділову репутацію і т.д. Згідно ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутим до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Так що таке оціночне судження?

Оціночне судження - це висловлювання, яке не містить фактичних даних, критики, оцінки дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Крім того, в судовій практиці, при вирішенні спорів, суди також використовують трактування, викладене в Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». Згідно з позицією ВСУ, до оціночних суджень відносяться думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які є вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, і які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати. Наприклад, оціночним судженням може бути, - «ця обслуговуюча компанія не задовольняє всіх моїх вимог» (адже у кожного свої вимоги від сервісу, у когось трохи більші у когось трохи менші запити), «в цьому закладі недостатньо смачно готують, і до того ж місце розташування незручне» (поняття смаку у кожного різне і залежить від багатьох факторів, та й з місцем розташування не все зрозуміло, - адже «в центрі» не завжди добре), в школі дуже суворі вчителі (у когось строгість, а у когось - дисципліна, - головне щоб все було в межах розумного і не переступало межі закону). Підводячи підсумок, характер оціночних суджень є суб'єктивним, це особиста оцінка певних фактів, ситуацій людиною через призму своїх переконань.

Користуйтеся консультацією: Захист репутації. Як видалити брехню з Інтернету

Як відрізнити факт від думки

Як ми вже з'ясували раніше, законодавець ввів в апарат понять «факт» і «думку», що є основою для вирішення питання «різниця між наклепом і оціночним судженнями?»

Факт - це достовірні відомості про будь-яку подію, ситуацію, і характеризується тим, що його можна або довести, або спростувати.

Думка - це ж майже тотожне поняття «оціночним судженням», тобто суб'єктивне висловлювання людини, яке може бути як позитивного, так і негативного характеру про якийсь факт, при цьому його не можна ні довести, ні спростувати, а також це можуть бути різного роду прогнози, порівняння, оцінки та припущення. Все це проходить через призму суб'єктивізму, але ні в якому разі не повинно в себе вміщати принизливих фраз, таких, що порушують право іншої людини на шанобливе ставлення до його гідності та честі.

Зміст понять «фактичне твердження» і «оціночне судження» також було розкрито в постанові Верховного Суду України від 01.02.2018 у справі № 757/33799/15-ц, відповідно до якого:

• твердження - це логічно аргументована наявність певного факту або ж групи фактів. Факт, в свою ж чергу, є відображенням об'єктивної діяльності, це конкретні відомості про обставини, ситуації, які трапилися в конкретний час, в конкретному місці і при конкретних обставинах. З огляду на, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб і не пропускається через призму їх поглядів і думок, то його відповідність дійсності може бути перевірено і встановлено судом;
• судження - в свою ж чергу, це те ж саме, що і особиста думка або ж висловлювання. Як завжди, судження пропускається через призму суб'єктивного, тому має оціночний характер. В такому випадку, в такому висловлюванні містяться думки, які складно оцінити на правдивість і вірність, а точніше неможливо, що і пояснює, чому судження не може бути предметом спору і судового доведення.

Але також, потрібно враховувати, що при використанні деяких мовних зворотів твердження про факт може перетворитись в оціночне судження. Наприклад, стверджуючи, як не про щось конкретне, а через призму особистої думки - «мені здалося», «схоже на те», «на мою думку» і т.д.

Узагальнюючи, думка - це результат мислення, і може бути неточною, хибною або ж помилковою, а факт - це те що є, це залізобетонна правда.

Користуйтеся консультацією: Посвідчення нотаріусом копій документів, підписів і вірності перекладу

Як довести наклеп?

Найчастіше, щоб довести наклеп, зазвичай звертаються до суду з позовною вимогою про захист прав на честь, гідність і ділову репутацію.

Такі позови не найчастіші в судовій практиці, але все таки зустрічаються. І ось ключове питання - як довести наклеп?

Позов про захист честі і гідності, як правило, уповноважена пред'явити фізична особа, щодо якої поширювалася недостовірна інформація, яка порушила їх особисті, немайнові права. Відповідачем у таких справах буде фізична або юридична особа, яка поширила цю інформацію, а також була автором цієї інформації.

Для того, щоб притягнути відповідача до матеріальної відповідальності, необхідно довести:

1. Поширення інформації, доведення до відома хоча б одній людині; (Це вирізки з журналів і газет, поста в соцмережах і тд). Поширення в соцмережах трохи складніше, тому що складно довести, що цей пост не зі зламаної сторінки, хто автор поста і тд., З цього часто проводять лінгвістичну експертизу, а також інші, які досліджують справжність знімків екрану і тд.
2. Поширена інформація стосується саме позивача. Це згадки персональних даних, в тому числі імені, прізвища, можливо посади.
3. Поширена інформація є помилковою. Оскільки ми вже з'ясували, що наклеп це завжди про факти, то їх завжди можна спростувати за допомогою законних доказів.
4. Такі дії порушують особисті, немайнові права, і можуть принести шкоду. Цей критерій один з найважливіших, позивач повинен довести, що подібні висловлювання порушують його право на повагу до честі і гідності.

Хотілося б повідомити про цікаві рішення судів. Деякі державні діячі подавали позов до суду, і навіть доходило до Суду із захисту прав людини, про те що обговорюють законність придбання майна, компетентність в виконанні державних обов'язків. Але тут цікаву сторону прийняв суд, який вказав, що це обтяження посади, так як пропорційно з виконанням громадських обов'язків, функцій держави від імені народу, з цього особлива пильність до державної діяльності і свобода висловлювань повинні бути захищені і законні.

Яка стаття за наклеп, як довести?

Кримінальної відповідальності за наклеп на даний момент не передбачено. Хоча був ряд спроб криміналізувати поширення недостовірних даних, які принижують честь і гідність людини, а саме в 2018 і 2019 роках, оскільки вважається, що механізм залучення до матеріальної відповідальності в цивільно-правовому полі недостатньо ефективний. Законопроекти так і не були прийняті, і були розкритиковані, з посиланнями на те, що така норма буде обмежувати свободу слова, і переймає тоталітарні нахили Кримінального кодексу 1960 року.

Компенсація за наклеп і моральний збиток за безпідставне обвинувачення

До відомостей, які паплюжать людину, необхідно віднести відомості, які принижують честь і гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору дотримання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Моральна шкода - це, ті страждання або приниження, які людина відчуває в результаті протиправних дій. Але необхідно звернути увагу, що просто неприємні емоції це не аргумент для судів для стягнення компенсації, у зв'язку з чим і є не частою судова практика з цього питання. Але іноді все ж судді, стають на сторону позивача, і крім того, що зобов'язують спростувати інформацію, ще й стягують компенсацію за моральну шкоду. Так вони аргументують, що моральна шкода залежить від індивідуально-психологічних особливостей, і ця протиправна дія приносить сильних моральних страждань.

Судова практика по наклепі і захист від наклепу

Справа, в якій стягнули компенсацію за моральну шкоду, відображена в рішенні від 26 травня 2020 по справі №343 / тисяча шістсот сорок шість / 18, де суд першої інстанції зобов'язав відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 63 760,50 грн.

У даній справі особа звернулася до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди у зв'язку з тим, що відповідач з використанням нецензурної лексики публічно (при відвідувачах) образив позивача. Останній вважав, що його честь і гідність було принижено, що є підставою для їх захисту так і для відшкодування моральної шкоди. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції використовував як належний доказ висновок судово-психологічної експертизи, де вказано, що висловлювання відповідача в силу індивідуально-психологічних особливостей суб'єктивного сприйняття позивача викликали у нього психологічні страждання. При цьому, експерт визначив і орієнтовно - рекомендовану суму, яку в підсумку і було відшкодовано.

Тому дуже важливо клопотати в суді про проведення психологічної експертизи, результат якої буде підтвердженням вашого важкого стану внаслідок протиправних дій.

Цікавим також є рішення від 20.10.2010 Яготинського районного суду Київської області. В цьому рішення суд прийняв позицію не на боці позивача, яка доводила, що звернення до неї зі словами "повія" принижують її честь і гідність, і просила відшкодувати моральну шкоду. Але суд вирішив, що обзиваючи позивача непристойними словами під час сварки, відповідачка не поширює брехливу інформацію, і суд розцінює це як особисту образу, в зв'язку з чим відмовляє в позові. Ну і після такого рішення, зрозуміло, звертатися з принизливими словами, може стати цілком нормою, так як залишається безкарним.

Ще одним, спірним рішенням у справі № 755/11966/16-ц, в якому йдеться мова про те, що позивач, ТОВ "Інформаційне агентство" 17 канал ", вважає, що пост у соціальній мережі Facebook, порушує ділову репутацію, в якому йдеться про поширення "17 каналом" неправдивих відомостей. Суд знову ж відмовив у задоволенні позову, обґрунтовуючи, що "відповідачем в соціальній мережі Facebook виражено його власну думку, на яку він має відповідно до Конституції України право, це його особисте ставлення до 17 каналу, а не “з явним злим умислом» сформована думка про публічну юридичної особи 17 канал у громадськості".

У зв'язку, з останніми рішеннями, можливо припустити, що позивачам необхідно приводити більше аргументації про те, що відповідачі навмисне в принизливій формі зверталися, тим самим завдали сильні душевні страждання, що бажано підкріпити висновком лікаря.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, пропонуємо скористатися послугою "Тендер на юридичну допомогу" від юридичного порталу Протокол.

Автор консультації: Адвокат Скочинська Христина

Джерело: юридичний ресурс Протокол