ДБР як ФБР. У чому фішка?

12 листопада 2015 року Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний Закон "Про Державне бюро розслідувань" (ДБР).

Це означає, що, нарешті створені умови для виконання вимоги пункту 9 Перехідних положень Конституції України і через двадцять років після її прийняття прокуратура буде позбавлена функції попереднього слідства. Адже давно очевидно, що виконання цієї функції не може бути ефективним, якщо і саме розслідування, і нагляд за ним веде один і той самий орган.

Це означає, що в Україні буде існувати аналог американського ФБР - незалежний орган досудового розслідування найбільш небезпечних злочинів: особливо тяжких насильницьких злочинів; злочинів, пов’язаних з діяльністю злочинних груп та злочинних організацій; військових злочинів.

Це означає, що боротьба з корупцією буде вестися широким фронтом: не лише стосовно найвищих посадових осіб держави, суддів і прокурорів, корупційною діяльністю яких опікуватиметься Національне антикорупційне бюро України (НАБ), і не лише за фактами вчинення окремих корупційних злочинів, а й стосовно усіх інших службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, осіб, посади яких віднесено до першої – третьої категорій посад державної служби, суддів, працівників правоохоронних органів і за фактами вчинення ними будь-яких службових зловживань з метою одержання неправомірної вигоди та інших злочинів.

Це означає, що ми матимемо спеціальний орган, на який покладено обов’язок переслідування працівників правоохоронних органів, які продовжують ганебну практику катування, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.

Це означає також, що з’являється правоохоронний орган, який не дозволить стати на хибний шлях службовим особам Національного антикорупційного бюро України і прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – виявлення і розслідування вчинених ними злочинів покладається, як правило, на ДБР.

Це означає, що слідчий апарат держави спеціалізується і професіоналізується. Ніколи більше не буде такого, щоби слідчого його керівництво замість розслідування справи відправляло на стадіон забезпечувати громадський порядок. Можливо, згодом до ДБР буде передано підслідність в інших справах, що потребуть високого професіоналізму - зокрема про кіберзлочини.

ДБР буде утворене за рахунок штатної чисельності слідчих підрозділів Генеральної прокуратури України, відповідних підрозділів МВС України та інших органів державної влади, що протидіють злочинності.

При цьому під час початкового формування підрозділів ДБР законом встановлюються і повинні бути дотримані квоти, згідно з якими забезпечується формування:

- слідчих підрозділів ДБР – за рахунок осіб, які протягом останнього року обіймали посади слідчих прокуратури та інших органів державної влади, – не більш як на 49 відсотків;

- оперативно-розшукових підрозділів, а також підрозділу внутрішньої безпеки ДБР – за рахунок осіб, які протягом останнього року обіймали посади в оперативно-розшукових підрозділах, – не більш як на 40 відсотків.

Отже, ДБР має формуватися переважно за рахунок нових для слідчо-прокурорської системи осіб, аби вони відповідали вимогам, що висуваються до працівників ДБР, зокрема щодо стажу роботи в галузі права. Найбільш підготовлені претенденти, відібрані на конкурсних засадах та в умовах максимальної прозорості, мають суттєво оновити слідчий апарат держави. У подальшому планується серйозна перепідготовка працівників ДБР, у тому числі за кордоном.

Положення статті 11 Закону (щодо формування конкурсної комісії) набирають чинності вже з 1 січня 2016 року.

Надалі передбачено створення центрального апарату і територіальних органів ДБР, а також спеціальних підрозділів, навчальних закладів та науково-дослідних установ.

Потужні, належним чином матеріально-технічно забезпечені територіальні управління ДБР, крім Києва, будуть утворені також у містах Львові, Хмельницькому, Миколаєві, Мелітополі, Полтаві, Краматорську, Києві і поширюватимуть свою діяльність на відповідні області з урахуванням інфраструктури автомобільних і залізничних шляхів України та кількості населення відповідних областей, щоби збалансувати навантаження на слідчих і забезпечити можливість ефективного розслідування злочинів. Утім, в подальшому система територіальних управлінь може бути змінена з урахуванням нового адміністративно-територіального устрою України.

Для одержання заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності Державного бюро розслідувань, створюється спеціальна телефонна лінія, а також забезпечується можливість подання таких заяв і повідомлень, у тому числі без зазначення прізвища, імені, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, через офіційний веб-сайт Державного бюро розслідувань та засобами електронного зв’язку.

Керівництво діяльністю ДБР здійснюватиме його Директор, який частину своїх повноважень буде реалізовувати спільно із першим заступником Директора ДБР і заступником Директора ДБР – вперше в новітній історії України визначено принцип єдиноначальності у поєднанні з колективним способом реалізації окремих повноважень Державного бюро розслідувань.

Після призначення на посаду Директор ДБР зобов’язаний не пізніше 30 днів з дня призначення на посаду підготувати стратегічну (на п’ять років) програму діяльності ДБР.

Програма діяльності ДБР повинна містити, серед іншого:

1) завдання, які необхідно виконати;

2) обсяг і послідовність реалізації завдань ДБР;

3) заходи співпраці з громадськістю;

4) пріоритети роботи;

5) критерії виконання/невиконання визначених завдань і пріоритетів.

З метою забезпечення незалежності ДБР передбачено складний, але цілком прозорий порядок призначення як Директора ДБР та його заступників, так й інших працівників ДБР – через конкурси. Народні депутати України лише в день остаточного прийняття Закону дійшли компромісу про те, що Директора ДБР за поданням конкурсної комісії, підтриманим Прем"єр-міністром України, призначатиме Президент України.

Процес створення ДБР покаже, як це було, наприклад, під час створення Національного антикорупційного бюро України, окремі вади нового Закону. Але будемо сподіватися, що вони своєчасно усуватимуться. Головне – забезпечити розмежування повноважень та ефективне співробітництво між слідчими ДБР, НАБ, Національної поліції і Служби безпеки України.

Микола Хавронюк,
доктор юридичних наук
ГО "Українське юридичне товариство"

Обговорюйте тему: Смертна кара: аргументи за та проти