Чому деякі кішки муркочуть більше за інших: учені дізналися причину

Багато людей знають, що деякі кішки можуть муркотіти значно більше за інших. Проте причини залишалися загадкою, пише The Independent.

У своєму дослідженні вчені з Університету Кіото в Японії з'ясували, чому деякі кішки муркочуть більше за інших. Як виявилося, це пов'язано з їхньою генетикою.

Згідно з дослідженням, кішки з геном, що асоціюється зі змішаними породами, можуть більше муркотіти своїм супутникам, ніж ті, хто не має такого гена.

Науковці пояснили, що одомашнені кішки постійно спілкуються з іншими тваринами та людьми. Одним зі способів самовираження кішок є тихе муркотіння, що продукується спеціальним механізмом у голосових складках гортані. Муркотливі звуки видаються завдяки розслабленню м'язів складок, що потребують постійного контролю з боку мозку через нерви.

Загалом учені провели оцінку поведінки 280 стерилізованих або кастрованих кішок і котів змішаних порід, які живуть зі своїми господарями. Вони зібрали зразки ДНК і проаналізували ген рецептора андрогену.

Отримані результати вказали на генетичну основу муркотіння та вокального спілкування в котів. Вчені помітили, що кішки з коротким типом гена андрогенового рецептора демонструють більше муркотіння, ніж кішки з довгим типом гена.

Самці кішок із геном короткого типу демонстрували вищу вокалізацію щодо людей. Вчені зазначили, що це вказує на зв'язок гена з вокальною комунікацією.

Ба більше, кішки з геном короткого типу виявляли вищу агресію щодо незнайомців, підкреслили дослідники.

Серед диких видів кішок, близькоспоріднених домашнім, бенгальська кішка і кішка-рибалка. Вони володіють тільки геном короткого типу.

Раніше фахівчиня з поведінки кішок Аманда Кемпіон пояснила, чому кішки іноді "бодаються" головою. За її словами, це хороша ознака.

Таке "бодання" кішки називається "бантом" - так вона вітається або встановлює зв'язок зі своїми родичами. Кемпіон зазначила, що це ознака довіри і прихильності.