Головна Блог ... Консультації від юристів Чого боятися боржнику у виконавчому провадженні

Чого боятися боржнику у виконавчому провадженні

Відключити рекламу
 - tn1_7be8ddb6cb01b73affa200dc534f4b15_5f92bf3f7588d.jpg

Як же неприємно бути боржником і особливо в виконавчому провадженні. Якщо відносно особи (фізичної або юридичної) відкрито виконавче провадження - це означає, що це особа потрапила в неприємності! Але мало хто з звичайних боржників, не юристів, здогадуються, до чого треба бути готовим і як мінімізувати негативні наслідки виконавчого провадження, в тому числі захистити себе від незаконних дій. Саме про це читай далі.

Зміст:

Види і порядок накладення тимчасових заборон

Закон України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон), ось на нього посилання https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text каже, що з метою належного виконання рішень, державний або приватний виконавець може користуватися засобами державного примусу і вчиняти щодо боржника деякі тимчасові заборони і обмеження його прав, як способи забезпечення виконання рішень суду та інших органів (посадових осіб), які підлягають виконанню в порядку виконавчого провадження, і широко застосовується органами виконавчої служби з метою впливу на боржників. До них відносяться:

  • тимчасове обмеження на виїзд боржника за межі України (тільки за рішенням суду);
  • тимчасове обмеження боржника у праві управління транспортними засобами;
  • тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
  • тимчасове обмеження боржника у праві полювання;
  • заходи майнового характеру: розшук майна боржника, опис майна, примусове входження в житло боржника (тільки за рішенням суду), накладення арешту на майно боржника, накладення арешту на майно, що не належить боржнику, внесення даних про боржника до Єдиного реєстру боржників.

Доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження для ознайомлення з заборонами, ходом руху виконавчого провадження, відкладення виконавчих дій, можна самостійно відслідковувати також через Інтернет, ось посилання https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors ідентифікатор доступу вказується в тексті постанови про відкриття виконавчого провадження.

арешт майнаДізнавшись реєстраційний номер в автоматизованій системі виконавчого провадження (восьмизначна цифра), можна далі цей номер скопіювати і вставити в пошуковий рядок «пошук за контекстом» до Єдиного державного реєстру судових рішень (ось посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua ) і тим самим самостійно контролювати і дізнатися чи були в рамках виконавчого провадження звернення до суду, на заборону на виїзд боржника або примусове входження в житло боржника.

А ось дізнатися, чи знаходиться боржник в Єдиному реєстрі боржників (в народі «реєстр боржників і заборон»), можна тут: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors .

За реєстром боржників є важливий момент в тому, що укладення угоди щодо майна боржника знаходиться в реєстрі боржників, є підставою для визнання такого правочину недійсним (ч. 1 ст. 9 Закону). Нотаріуси відмовляють у проведенні нотаріальних дій, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса, внесена до реєстру боржників (пункт 8-1 частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат»).

Слід сказати, що обмеження готуються державним виконавцем у вигляді постанови і не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення надсилається сторонам для ознайомлення (абзац 3 частини 1 статті 29 Закону).

Зазначені постанови направляються до виконання відповідними органами після закінчення зазначеного терміну для оскарження рішення, дій виконавця, якщо рішення, дії виконавця були оскаржені.

Наприклад, оформлена постановою заборона на виїзд боржника, після закінчення терміну для його оскарження, дана постанова направляється для виконання на адресу Державної прикордонної служби України, боржника включають в відповідний список осіб, які мають обмеження на перетин кордону України, і знаходиться на особистому контролі у Держприкордонслужби .

Відразу зазначу, що реєстру боржників з забороною на виїзд у вільному доступі Інтернет не існує, тому перевірити дані по себе, інших осіб немає можливості, тільки через відповідні заяву про надання інформації або адвокатський запит до Держприкордонслужби.

У разі виконання боржником своїх зобов'язань, в тому числі в разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів в повному обсязі, ця особа знімається з контролю відповідним державним органом на підставі постанови державного виконавця про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України.

Рішення і дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення його прав, свобод чи законних інтересів (частина 5 стаття 74 Закону). Приклад оскарження постанови державного виконавця про обмеження права виїзду за межі України, дивись тут: https://protocol.ua/ru/sud_timchasove_obmegennya_borgnika_u_pravi_viizdu_za_megi_ukraini_moglive_ne_za_nayavnosti_faktu_nevikonannya_zobov_yazan_a_pri_uhilenni_borgnika_vid_ih_vikonannya_(kiivskiy_apelyatsiyniy_sud_spravi_761_37262_14_ts_31_07_19)/

Види і порядок накладення тимчасових арештів майна

арешт майнаВиконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (пункт 6 частина 3 стаття 18 Закону). Арешт майна боржника може бути накладено як при відкритті виконавчого провадження, так і в процесі здійснення інших виконавчих дій шляхом:

  • винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або в інших фінансових установах;
  • винесення постанови про арешт коштів, що знаходяться в касі боржника або надходять до неї;
  • винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
  • проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам або іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обмежень рухомого майна, в день їх винесення (частина 4 стаття 56 Закону).

Арешт на рухоме майно, яке не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем тільки після проведення його опису.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону, арешт на майно (арешт коштів за виконавчим провадженням) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, за винятком випадку, коли в заяві стягувача вказано рахунки боржника в банках та інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого виробництва накладає арешт на кошти боржника. У разі, якщо в заяві стягувача вказано конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних і реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно і накладає на нього арешт.

Підстави для зняття арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, передбачені ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», це:

  • набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано накладений арешт;
  • надходження від банку документів, що підтверджують, що на кошти, що знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення;
  • надходження на рахунок органу держвиконслужби суми коштів, стягнутих з боржника (в тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
  • отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
  • наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про неможливість або недоцільність реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням;
  • відсутність в термін до десяти робочих днів письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
  • отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
  • погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечене іншим способом, ніж звернення стягнення на майно боржника;
  • отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному або декількох рахунках боржника грошових коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
  • за рішенням суду (частина 5 стаття 59 Закону).

Користуйтеся консультацією: Що можна, а чого ні в виконавчому провадженні

Розшук майна

арешт майнаЗ метою належного виконання рішення, що підлягає виконанню виконавець має право вчиняти дії спрямовані на розшук майна боржника, на яке може бути звернено стягнення (стаття 36 Закону).

Так, відповідно до законних повноважень виконавця, останній має право з метою захисту інтересів стягувача:

  • отримувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
  • безперешкодно входити на земельні ділянки, в приміщення, сховища, інші володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи і кошти, в тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, в тому числі електронних (пункт 3 частина 3 стаття 18 Закону). Порядок доступу до такої інформації з баз даних і реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з державними органами, що забезпечують їх ведення.

Після прийняття всіх можливих заходів, державний виконавець звертається до суду за постановою про розшук боржника. Згідно зі статтею 36 Закону та статті 375 Цивільного процесуального кодексу України розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (знаходження) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Працівники органів внутрішніх справ також залучаються державними виконавцями для пошуку в виконавче провадження боржника, дитини за рішенням суду або транспортних засобів боржника за постановою виконавця.

Опис майна

При виконанні рішень про стягнення з боржника грошових коштів за несплачені вчасно комунальні платежі, кредити, адміністративні штрафи (штрафи ДАІ) та інші види заборгованостей державним виконавцем застосовується один з видів примусового виконання рішень, таке як звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його описі і арешті. Державним виконавцем опис і арешт майна боржника застосовується в переважній більшості випадків після того, як боржник не в змозі, з тих чи інших підстав, оплатити заборгованість за виконавчим документом.

Під поняттям "майно" у виконавчому провадженні розуміється окремі речі і їх сукупність, а також всі майнові права боржника, що є у нього на момент скоєння виконавчого провадження.

В першу чергу до майна відносяться: кошти на розрахункових рахунках боржника, транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, земельні ділянки, будинки, квартири, інші нежитлові приміщення, побутові домашні речі (телевізор, комп'ютер, мікрохвильова піч) та інше. Як правило проводитися опис майна боржника за місцем прописки (місце вчинення виконавчих дій). Примусова реалізація майна боржника проводитися тільки після його опису.

Так, опис майна боржника Україна і для накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а при необхідності - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг, і термін обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника, необхідності використання та інших обставин. Під час проведення опису й арешту майна боржника обов'язково присутні поняті. Зазвичай, майно на яке накладено арешт за виконавчим провадженням, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності в результаті користування. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Виявлені при описі цінні папери, ювелірні вироби і т.д. підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передачі на зберігання установам Національного банку України. Визначення вартості майна проводиться державним виконавцем за ринковими цінами на момент складення акта опису та арешту майна, а у випадках, коли опису підлягають транспортні засоби, нерухоме майно, повітряні та річкові судна за постановою державного виконавця залучається суб'єкт оціночної діяльності, який здійснює свою діяльність відповідно з законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Описане і оцінене майно передається на реалізацію. Надалі останнім реалізується, а кошти, отримані від реалізації розподіляються в установленому законом порядку і перераховуються стягувачу. Після повного задоволення вимог стягувача, виконавче провадження вважається фактично виконаним і надалі закінчується.

Примусове проникнення до житла боржника

Виконавець може примусово проникати в житло боржника з метою здійснення опису майна боржника. Враховуючи визначений законом принцип недоторканності житла, виконавець повинен отримати дозвіл суду на цю дії (пункт 4 частини 3 стаття 18 Закону).

Для надання судом дозволу виконавцю про примусове проникнення до житла чи до іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти (в тому числі сейф, скриня в банківський установі) виконавець повинен зробити наступні дії:

  • повідомити боржника про намір здійснити виконавчі дії по опису й арешту його майна;
  • отримати відмову боржника від добровільного виконання;
  • звернутися до суду.

Подання про примусове проникнення до житла чи до іншого володіння боржника підлягає розгляду не судом, який видав виконавчий документ, а судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи (Рішення Великої палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 з справі № 545/3611/17-ц (виробництво № 14-287цс18).

Звертаючись до суду з поданням, виконавцю слід довести наступне:

  • особа, що є боржником, достовірно знає про наявність виконавчого провадження та повідомлявся про намір виконавця вчинити виконавчі дії по опису й арешту майна, але здійснював цьому перешкоди;
  • особа, що є боржником, ухиляється від проведення виконавчих дій;
  • майно належить боржнику або він має право його використовувати;
  • особа, що є боржником, не дав доступу до майна у відведений для цього час вчинення виконавчих дій.

Недотримання цього порядку веде до відмови в задоволенні подання державного виконавця (постанова Верховного Суду справи №826 / 10431/17, ось посилання http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85354633 ).

Позасудовий і судовий порядок оскарження арештів і заборон, приклад заяви для подачі в виконавчу службу і приклад скарги в суд

арешт майнаПри порушенні прав боржника (в т.ч. арешт майна порядок виконання оскарження), останній має право звернутися зі скаргою на дії державного виконавця до суду з відповідною позовною заявам / скаргою в залежності від обставини справи (глава 10 Закону України).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина 1 стаття 59 Закону).

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом, арешт з майна боржника знімається за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Арешт також може бути знятий за рішенням суду (частина 5 стаття 59 Закону).

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, засновані на праві власності на нього відповідно до положень статті 19 Цивільно-процесуального кодексу України, статті 20 Господарсько-процесуального кодексу України можуть бути вирішені судом цивільної або господарської юрисдикції (про це йдеться в постанові Великої палати Верховного Суду від 21.08. 2019 у справі № 911/1247/18).

Автор даної статті зі свого юридичного досвіду зазначає, що порушення права стягувача у виконавчому провадженні та права боржника за виконавчим провадженням, досить часте явище. Якщо це сталося, учасники виконавчого провадження мають законну можливість звернутися зі скаргою на дії державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені керівнику органу державної виконавчої служби вищого рівня. Також захистити свої права можна в суді, подавши відповідну скаргу або адміністративний позов (в залежності від обставин у справі). Термін оскарження протиправних дій 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення його прав, свобод чи законних інтересів (стаття 74 Закону).

Шаблон скарги в суд «зняття арешту з майна боржника» дивись тут: ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З НЕРУХОМОГО МАЙНА У РАЗІ НЕ ПРОДАЖУ НА ТОРГАХ Сетах + ШАБЛОНИ ГОТОВИХ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ ДО ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ І В СУД

Якщо Вам потрібна послуга професіонала, пропонуємо скористатися сервісом «Тендер на юридичну допомогу» від юридичного порталу Протокол.

Автор консультації: Гільдія професійних юристів - адвокат Васильєв Павло Сергійович

Джерело: юридичний ресурс Протокол

  • 6977

    Переглядів

  • 1

    Коментарі

  • 6977

    Переглядів

  • 1

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    ВИДЕО ПО ТЕМЕ: Скасування виконавчих дій, виконавчих проваджень під час війни https://www.youtube.com/watch?v=2K7Nt0nuJDg&ab_channel=%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87

    20.03.2024 17:55

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні консультації

    Дивитись всі консультації
    Дивитись всі консультації
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст