Чи працює система дисциплінарних санкцій у судовій владі

У медіапросторі останнім часом більшає кількість публічних висвітлень справ щодо притягнення до відповідальності суддів. Винесення необґрунтованих рішень, корупція, кермування авто в нетверезому стані та навіть спроба захоплення державної влади — серед причин, через які суддів в Україні притягають, зокрема, і до дисциплінарної відповідальності. Взяти хоча б нещодавню резонансну новину про те, що  Вища рада правосуддя звільнила суддю Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка за «вчинення істотного дисциплінарного проступку» (його підозрюють у корупційних злочинах та спробі захоплення державної влади). До цього серед гучних покарань ВРП було звільнення голови Верховного Суду Всеволода Князєва, якому також інкримінують корупційні злочини.

Трохи статистики

Загалом, згідно з відомостями звіту ВРП, упродовж 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло 8 268 дисциплінарних скарг щодо суддів.

За результатами розгляду цих  скарг (враховуючи дисциплінарні провадження, відкриті у попередні роки) ухвалено 80 рішень про відмову у притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження.

Також ВРП ухвалила 134 рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності 145 суддів, до яких застосовано такі дисциплінарні стягнення:

• попередження – щодо 64 суддів;
• догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця – до 19 суддів;
• сувора догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців – щодо 11 суддів;
• подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – щодо 3 суддів;
• подання про звільнення судді з посади – щодо 48 суддів.

Водночас ВРП залишила без розгляду 3 136 дисциплінарних скарг (35 % від загальної кількості скарг, розгляд яких завершено у 2024 році), про що винесено 575 ухвал про їх повернення скаржнику. (Одне рішення (ухвала) ВРП може стосуватися декількох дисциплінарних скарг.)

Отже, розберемось, як та за що ВРП карає українських служителів Феміди.

Лікнеп: про дисциплінарну відповідальність

Принципи незалежності та недоторканості представників судової влади у поєднанні з ефективним механізмом притягнення їх до відповідальності є чи не основним фактором якісного функціонування судової системи та збереження довіри до правосуддя.

Важливою ланкою у цьому процесі є Вища рада правосуддя (ВРП), до повноважень якої належить здійснення дисциплінарного провадження щодо судді та вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

Конституція України гарантує незалежність та недоторканність судді, а вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється. Водночас міжнародні стандарти поведінки суддів передбачають, що суддя повинен бути готовим до того, що він стане об’єктом прискіпливої уваги та обговорення з боку суспільства, і тому він має прийняти низку обмежень щодо своїх дій, які могли б здатися обтяжливими пересічному громадянину.

Так, наприклад, нещодавній висновок Консультативної ради європейських суддів № 27(2024) від 06.12.2024 підтвердив, що відповідальність суддів тісно пов’язана з їхньою незалежністю. А дисциплінарна відповідальність – це засіб, за допомогою якого суспільство може гарантувати, що судова влада виконує свої функції належним чином, тим самим зміцнюючи довіру громадськості до правосуддя.

За які проступки суддю можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності?

Характер дисциплінарних проступків, як і їхні наслідки, відрізняються залежно від ступеня тяжкості. Так, наприклад, до підстав, за якими суддю  може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, належать:

• порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом;
• допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу;
• розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці ухвалення судового рішення;
• втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
• встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам тощо.

Повний перелік підстав для дисциплінарної відповідальності судді чітко визначений статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас якщо, наприклад, недобросовісний учасник судового процесу у власних інтересах подає скаргу на суддю з метою спонукати його до ухвалення певного судового рішення, або якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням, суддю не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено.

Хто і як може звернутися з дисциплінарною скаргою на суддю?

Будь-яка особа має право подати скаргу щодо дисциплінарного проступку судді до ВРП. Громадяни можуть звертатися зі скаргою особисто або через адвоката, юридичні особи — тільки через адвоката, а органи державної влади та місцевого самоврядування — через своїх керівників чи представників.

Проте дисциплінарна справа не буде порушена за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Крім того, не допускається зловживання правом на звернення зі скаргою до ВРП без достатніх підстав, а також із метою тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.

Подали скаргу до ВРП. Що далі?

Подання дисциплінарної скарги стосовно судді не означає, що той чи інший суддя беззаперечно є «нечесним», «корупціонером», «зрадником», чи якось інакше порушує закон. Існує ймовірність, що скаржники можуть зловживати правом звернення до ВРП, висловлюючи незгоду з ухваленим суддею рішенням або намагаючись тиснути на нього з різних причин.

Суддя, стосовно якого подано скаргу, має право подати свої пояснення чи заперечення. Крім того, суддя, як і будь-яка інша особа, має право на захист своєї гідності та репутації в рамках законного процесу.

За результатами розгляду скарг дисциплінарна палата ВРП ухвалює рішення щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності або відмовляє у цьому.

До суддів можуть застосовуватися різні види дисциплінарних стягнень. Усе залежить від тяжкості порушень:

• попередження — найм’якший захід, що застосовується у випадку менш серйозних порушень;
• догана — стягнення, що передбачає позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу протягом одного місяця;
• сувора догана — більш серйозне стягнення, яке включає позбавлення права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
• подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя — на період від одного до шести місяців із позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу, а також обов’язковим проходженням курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді виконувати свої обов’язки;
• подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
• подання про звільнення судді з посади — найбільш суворе дисциплінарне стягнення, яке застосовується в разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками або порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності. Це означає, що ВРП має обґрунтувати обрання конкретного стягнення, враховуючи його співмірність із складом та наслідками вчиненого дисциплінарного проступку, а також зважаючи на особу судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень тощо.

Від теорії до практики. Як та за що в Україні притягають суддів до дисциплінарної відповідальності

Вища рада правосуддя (ВРП) займається розглядом дисциплінарних скарг на суддів, оцінюючи різні порушення, які можуть зашкодити довірі до судової системи.

 Одним із поширених випадків дисциплінарної відповідальності є незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Адже закон вимагає, щоб судове рішення було законним, обґрунтованим і мотивованим.

Саме з цієї підстави ВРП, відповідно до рішення № 1541/2дп/15-24 від 22.05.2024, обрала судді Доманівського районного суду Миколаївської області Єгоровій Н.І. дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Згідно зі встановленими ВРП обставинами, суддя у постанові за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами у стані алкогольного спʼяніння) не навела частину необхідних мотивів на обґрунтування свого рішення.  За аналогічними обставинами рішенням № 3324/1дп/15-24 від 18.11.2024 ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. та застосувала до неї попередження.

 Ще однією поширеною категорією справ є притягнення служителів Феміди до дисциплінарної відповідальності на підставі допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

За цією підставою ВРП у рішенні № 2799/3дп/15-24 від 25.09.2024 вирішила застосувати до судді Хустського районного суду Закарпатської області Савицького С.А. дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення судді з посади, оскільки визнала, що керування автомобілем суддею у стані алкогольного сп’яніння є неналежною поведінкою, яка порочить звання судді та принижує авторитет судової влади, та є грубим порушенням норм суддівської етики.

Також за цією підставою, проте за зовсім інших обставин притягнуто до дисциплінарної відповідальності суддю Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., рішення ВРП № 2688/1дп/15-24 від 16.09.2024. Суддя винесла рішення у справі, резолютивну частину якого проголошено у судовому засіданні та копію надіслано до ЄДРСР. Проте згодом суддя винесла ухвалу про виправлення описки, якою змінено зміст проголошеного судом рішення на протилежний, чим фактично змінила суть цього рішення. За таких обставин ВРП визнала, що суддя Заічко О.В. змінила раніше ухвалене рішення у спосіб, що суперечить процесуальному закону, а тому допустила поведінку, що підриває авторитет правосуддя, у звʼязку з чим до судді застосовано попередження.

Водночас заслуговують на увагу окремі висновки ВРП про відсутність у діях та поведінці суддів складу дисциплінарних проступків.

• Зокрема, ненадлсилання копій судових рішень не може бути кваліфіковано як вчинення суддею дисциплінарного проступку, оскільки це належить до професійних обов’язків відповідних працівників апаратів судів (рішення ВРП № 1026/1дп/15-24 від 08.04.2024).
• Окрему проблему як у здійсненні правосуддя, так і з поданням дисциплінарних скарг відносно суддів є надмірне завантаження судів, через що не може бути підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності несвоєчасне надання суддею копій судових рішень (рішення ВРП № 2433/1дп/15-24 від 12.08.2024, рішення ВРП № 3166/2дп/15-24 від 30.10.2024).
• Також непризначення справ до розгляду та нездійснення правосуддя у звʼязку з відсутністю суддів та високе навантаження не може мати наслідком відповідальність судді (рішення ВРП № 1179/1дп/15-24 від 22.04.2024).

Автор статті: Анна Зубар, молодша юристка Ario Law Firm

Джерело: ЮП