Аліменти на дітей: як та скільки мають платити безробітні, ФОПи, мобілізовані

В Україні з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для всіх груп населення залишився таким, як і в 2024 році, зокрема для дітей до 6 років – 2563 грн., від 6 до 18 років – 3196 грн. Це впливає на розмір аліментів, і цього року мінімальна сума – це 50% прожиткового мінімуму, а значить, для дітей до 6 років мінімальні аліменти становлять 1281,5 грн., а від 6 до 18 років – 1598 грн., які є важливі нюанси зі сплати аліментів підприємцями, військовими та безробітними.

Як отримати аліменти швидко і без суду

Без судових засідань для стягнення аліментів слід подати заяву про видачу судового наказу.

"Суд стягне аліменти в розмірі 1/4 частки від доходів на 1 дитину, 1/3 — на двох дітей і 1/2 частки — на трьох і більше дітей", — розповідає адвокатка АО Verity Group Дарина Старовойтова. Але щоб скористатись цією спрощеною процедурою потрібні дві умови:

• заявник має довести, що дитина проживає саме з ним;
• платник аліментів обовʼязково має бути зареєстрований (прописаний) на території України.

Якщо мінімальний розмір аліментів не влаштовує одну зі сторін, можна звернутися до суду із позовною заявою про стягнення аліментів, обґрунтувати розмір аліментів, надати відповідні докази.

Згідно із ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує декілька важливих факторів, зокрема стан здоров'я та матеріальне становище не лише дитини, але й платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних батьків, наявність прав власності тощо.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Якщо платник аліментів безробітний: як стягують кошти на дитину

Відповідь на питання: скільки батько/мати має платити аліменти 2025 року, залежить від того, як саме платник аліментів заробляє. Зауважимо, що навіть безробітний платник не звільняється від зобов’язання щомісячної сплати коштів на утримання дитини в разі втрати роботи чи перебуванні в статусі безробітного. Якщо він все ж не сплачує гроші за виконавчим документом, виконавець нараховує в цьому випадку заборгованість зі сплати аліментів.

"Згідно із ст. 195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами, які визначив суд у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном", — йдеться у роз'ясненні фахівця.

Підсумовуючи, зазначимо, якщо у боржника відсутні доходи і він не працює, водночас у виконавця відсутні відомості про сплату аліментів, він нараховуватиме заборгованість, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Як вираховується сума аліментів і як стягують кошти з підприємців

У разі, якщо платник аліментів — фізична особа-підприємець (ФОП), кошти на дитину стягуються у частці від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі.

Певні нюанси, кажуть юристи, виникають у разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу).

Передусім слід врахувати, яку систему оподаткування обрав ФОП: загальну чи спрощену:

• якщо йдеться про загальну систему оподаткування, розмір аліментів розраховується із заробітку після сплати податків (чистий дохід). У цьому разі чистий дохід розраховується як різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, а також сумою сплаченого податку з доходів фізичних осіб;
• на спрощеній системі розмір аліментів визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості (ч. 2 ст. 195 СК України). Щоби стягнути аліменти з ФОП на єдиному податку потрібно визначити чистий дохід, згідно із документом ДФС.

Особливості стягнення аліментів з військовослужбовця

Зазвичай мобілізованих платників аліментів утримання коштів здійснюється з усіх видів доходів, а також виплат, які отримує боєць за законом, зокрема додаткової винагороди, що виплачується на період воєнного стану. Проте гроші не стягуються з того забезпечення, що не має постійного характеру.

Якщо аліменти військовий не сплачує і їх потрібно стягнути примусово, стягувач може письмово звернутися до виконавця із заявою, де вказати про те, що боржник мобілізований на військову службу, та вказати номер частини, якщо такий відомо.

Якщо виконавцю невідома адреса військової частини, де служить боржник, він повинен надіслати документи щодо стягнення аліментів до Міністерства оборони України. Після чого ці документи будуть передані до бухгалтерії військової частини, і надалі вже аліменти будуть виплачуватися з доходів військового, що є боржником.

Які штрафи та обмеженні передбачені для боржників з аліментів

Юристи зауважують: стягнення аліментів виконується в примусовому порядку — через державного або приватного виконавця. Якщо тривалий час аліменти не сплачуються, виконавець може накласти штраф, застосувати ряд обмежень, зокрема, на керування автомобілем, а також внести відомості до Єдиного реєстру боржників, і згодом на людину чекає кримінальна відповідальність.

Головне, слід памʼятати, що суд нараховує аліменти від дати подання заяви до суду. Тому з виплатами зволікати не варто.

У Міністерстві юстиції повідомили: станом на початок квітня 2025 року до 147 500 боржників з аліментів застосовано тимчасові обмеження, передбачені законодавством за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці:

• стягнення може бути звернено на майно боржника. При цьому звернення стягнення на заробітну плату не виключає можливості одночасного звернення стягнення на інше майно боржника;
• боржника вносять до Єдиного реєстру боржників;
• виконавець роз’яснює стягувачу право звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення – ухилення від сплати аліментів.

А якщо заборгованість перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець має право винести постанови про тимчасове обмеження боржника у таких правах, як виїзд за межі України; керування транспортними засобами; користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю; право на полювання.

Якщо сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з моменту пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та надсилає його до суду.

Розмір штрафу залежить від терміну накопичення заборгованості: якщо один рік, то штраф становить 20% суми заборгованості, якщо 2 роки, то 30%, а в разі несплати протягом трьох років штраф дорівнює 50% суми боргу.

 Лист ДФС від 11.11.2015 № 10480/П/99-99-17-02-02-14

, опубліковано 20 листопада 2015 о 12:21

Державна фіскальна служба України розглянула звернення ……… щодо розрахунку суми доходу фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування з метою утримання аліментів і повідомляє.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Пунктом 3.1 ст. 3 ПКУ визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України, ПКУ, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. При цьому особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом (ст. 43 ГКУ).

Згідно зі ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності.  

Статтею 45 ГКУ визначено, що підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

На сьогодні для фізичних осіб – підприємців існує дві системи оподаткування доходів, одержуваних від здійснення підприємницької діяльності, кожна з яких регулюється окремими статтями ПКУ і має певні обмеження та переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу ХІV ПКУ.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 292.1 ст. 291 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Платники єдиного податку першої і другої груп ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного за підсумками робочого дня відображення отриманих доходів (п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Таким чином, для фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування ПКУ не передбачено визначення чистого доходу.

Слід зазначити, що фізичні  особи – підприємці можуть  самостійно обрати  загальну  систему оподаткування, яка  регулюється ст. 177 ПКУ, де об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця  (п. 177.2 ст. 177 ПКУ)