Аграрні розписки – ефективний шлях залучення коштів в агробізнес

Терміново потрібні гроші для удобрення ґрунту, посіву, закупівлі насіння, паливно-мастильних матеріалів чи сільськогосподарської техніки? Вихід є – аграрна розписка це швидко, дієво, а головне прибутково!

Аграрна розписка є порівняно новим, проте дієвим фінансовим інструментом, пристосова­ним до по­треб ма­лих і се­редніх сіль­госпви­роб­ників для залучення швидких і дешевих сезонних грошей у бізнес, так як передбачає спро­ще­ну про­це­ду­ру оформлен­ня до­ку­ментів, ло­яльніші ви­мо­ги до за­ста­ви.

На сьогодні на території України 53% від усієї кількості аграрних розписок видано середніми сільськогосподарськими виробниками та 36% малими сільськогосподарськими виробниками під заставу певного виду сільськогосподарської продукції (кукурудза, соняшник, пшениця, соя, ріпак та ін.). Кількість виданих аграрних розписок росте, на сьогодні їх видано більше 190-ти (107 з яких виконано). Загальна сума коштів, залучених за ними, сягнула понад 1,3 млрд. гривень. Досі не було зафіксовано жодного дефолту по аграрним розпискам.

Механізм укладення аграрних розписок фактично почав працювати в 2015 році після затвердження Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Міністерством юстиції України наказу «Про запровадження пілотного проекту з відпрацювання технології введення в обіг аграрних розписок» та початком функціонування Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».

Першим кредитором стала юридична особа, а саме, сільськогосподарське підприємство «Комбікормовий завод». У 2016 році кредити під аграрні розписки активно почав видавати ПАТ «Агро­про­с­періс Бан­к», а в подальшому і ПАТ «ОТП Банк», Piraeus Банк.

Проект «Аграрні розписки в Україні» фінансується Міжнародною фінансовою корпорацією, членом групи Світового банку, в партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією в Україні.

Міністерство аграрної політики України, нарівні з Міністерством юстиції України, відіграє провідну роль у впроваджені механізму аграрних розписок на державному рівні.

На даний момент аграрні розписки можна використовувати у восьми областях України, оскільки наразі запроваджується пілотний проект з відпрацювання технології введення в обіг такого цінного паперу (Полтавська, Харківська, Черкаська, Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Миколаївська та Сумська). Вінницька та Полтавська області лідирують за кількістю виданих розписок.

Очікується, що до початку весняного сезону 2018 року аграрні розписки працюватимуть у кожній області. Тож на сьогоднішній день представники проекту проводять серію навчальних тренінгів для нотаріусів і кредиторів.

Поняття аграрної розписки надає Закон України «Про аграрні розписки», відповідно до якого аграрна розписка є товаророзпорядчим документом, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

За своєю суттю – це угода між сільськогосподарським товаровиробником(позичальником) та кредитором (дистриб’ютором, постачальником, зернотрейдером, банком).

Кредитором за аграрною розпискою може бути будь-яка фізична чи юридична особа. За більш детальною інформацією стосовно постачальників/кредиторів можна звертатися до департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій чи регіональних координаторів Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні». Лідером серед банків у сфері кредитування під аграрні розписки залишається ПАТ “Агропросперіс Банк”, який оформив 54% від загальної кількості аграрних розписок.

Боржником може бути будь-яка фізична чи юридична особа, яка має право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою (обов’язковою умовою є державна реєстрація права оренди або права власності на земельну ділянку та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру). Якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно.

Закон виділяє два види аграрних розписок: товарна та фінансову. Товарна аграрна розписка – це аграрна розписка, на виконання якої сільгоспвиробник здійснює поставку сільськогосподарської продукції. У свою чергу, фінансова аграрна розписка – це аграрна розписка, на виконання якої сільгоспвиробник здійснює виплату грошових коштів.

Розрахунок за товарною аграрною розпискою здійснюється виключно поставкою тієї кількості продукції, яка зазначена в аграрній розписці. За фінансовою — виключно у безготівковій формі у національній валюті, але може прив’язуватися до курсу гривні до іноземної валюти на дату виконання.

Заставою за аграрною розпискою виступає майбутній врожай певного виду сільськогосподарської продукції вирощений на певній земельній ділянці, а не сама земельна ділянка. Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов’язання за аграрною розпискою.

У разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов’язань боржника за аграрною розпискою предметом застави за аграрною розпискою стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником за аграрною розпискою на земельній ділянці, на якій до цього вирощувалася сільськогосподарська продукція, майбутній врожай якої був предметом застави за аграрною розпискою, до повного виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін аграрної розписки.

Разом з тим, варто пам’ятати, якщо агровиробник вирощує декілька видів сільськогосподарської продукції, то на кожен з цих видів він зобов’язаний видати окрему аграрну розписку.

На день видачі аграрної розписки майбутній врожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками. Дотримання цієї умови перевіряється нотаріусом. Якщо нотаріус виявить, що той врожай, який передається як застава за аграрною розпискою, вже перебуває в заставі, він повинен відмовити в посвідченні аграрної розписки. Пріоритет застави належить особі, яка зареєструвала заставу першою.

Перехід права власності чи оренди на земельну ділянку до іншої особи не припиняє право сторін за аграрною розпискою користуватися такою землею до завершення збирання відповідного врожаю, але в будь-якому разі — до закінчення поточного маркетингового року.

Додаткова застава у вигляді іншого рухомого чи нерухомого майна може зазначатися на вимогу кредитора, проте не є обов’язковою.

Як укладаються аграрні розписки?

Переважно між сторонами попередньо укладається договір, відповідно до якого одна сторона зобов’язана надати грошові кошти / надати послуги / виконати роботи / поставити товари, а друга сторона зобов’язана поставити сільськогосподарську продукцію або ж сплати грошові кошти. При цьому друга сторона повинна виконати свої зобов’язання протягом певного строку, отримуючи свого роду відстрочку.

На виконання умов вищенаведеного договору друга сторона, що отримала фінансування, видає аграрну розписку, якою додатково фіксує своє безумовне зобов’язання за основним договором по поставці продукції чи сплати грошових коштів, яке забезпечується заставою майбутнього врожаю.

Аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Застава за Аграрна розписка реєструється в Реєстрі обтяжень рухомого майна.

Аграрна розписка розписку укласти будь-де, а нотаріально посвідчити тільки у нотаріуса, який набув статусу реєстратора Реєстру аграрних розписок (їх перелік міститься на веб-сайті ДП «Аграрні реєстри».).

Місцезнаходження земельної ділянки, під яку видається аграрна розписка, повинно бути в межах областей, у яких працює Реєстр аграрних розписок.

Якщо предметом застави за аграрна розписка є нерухомість, то відповідно нотаріальне посвідчення аграрної розписки провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цієї нерухомості або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.

За посвідчення аграрних розписок нотаріуси справляють плату з урахуванням п.п. «у» п.3 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року за №7-93, яким за нотаріальне посвідчення договорів застави встановлено розмір ставки державного мита 0,01% предмета застави, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На що потрібно звернути увагу при укладенні аграрної розписки?

Перед укладенням аграрної розписки обов’язково потрібно пересвідчитись, що вашій земельній ділянці присвоєний кадастровим номер та проведена державна реєстрація права оренди або права власності. Якщо Ви користуєтесь землею на підставі сертифікату на земельний пай, аграрна розписка може бути укладена при умові виділу земельного паю його власнику в натурі з встановленням меж земельної ділянки та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку.

Також, при укладенні аграрної розписки потрібно перевірити наявність у тексті обов’язкових умов визначених у ЗУ «Про аграрні розписки». Якщо вона не містить всіх обов’язкових умов, нотаріус не матиме права посвідчити та зареєструвати такий документ. Відповідно, такий документ не буде вважатися аграрною розпискою та не підпадатиме під дії та гарантії Закону «Про аграрні розписки».

Як зазначалось вище, у переважній більшості аграрна розписка видається на підставі основного договору, такого як договір купівлі-продажу майбутнього врожаю, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, позики або кредитного договору. Тому правового аналізу, окрім аграрної розписки, потребує, також, текст основних договорів. Правильно складений документ, що регламентує права, обов’язки і його юридичний аналіз – це запорука майбутнього спокою і впевненості у виконанні зобов’язань сторонами договору.

Підводячи підсумок, зауважимо, що аграрні розписки можуть стати для українського агробізнесу саме тим інструментом, який сприятиме розвитку виробництва та збуту сільськогосподарської продукції, відкриє нові можливості для швидкого та ефективного залучення коштів у агросектор.

Автор статті: Семенюк Соломія Ярославівна