Адвокат, стремящийся сэкономить средства клиента, будет цифровать процессуальные документы самостоятельно

Одним из нововведений в процессуальном законодательстве, которого с нетерпением ждали большинство адвокатов-процессуалистов, стало введение «электронного суда». За электронным судопроизводством будущее, но когда оно наступит?

Автоматизація процесу

Процесуальними кодексами встановлено, що розгляд справи здійснюють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій за матеріалами в електронній формі. Процесуальні та інші документи й докази у паперовій формі переводяться в електронну та долучаються до матеріалів справи не пізніше наступного дня з моменту їх надходження до суду. Сама справа в разі її оскарження в апеляційному або касаційному порядку буде передаватися в електронному вигляді миттєво.

Документи й докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції. І тільки в разі необхідності з ними можуть ознайомитися сторони процесу чи суд.

Обмін документами в електронній формі не тільки між судами, а й між судом та учасниками процесу та між сторонами здійснюватиметься через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Додатково ЄСІТС забезпечуватиме участь у судовому процесі в режимі відеоконференції. Хоча нині невідомо, як це відбуватиметься.

До того ж, якщо з технічних причин суд понад 14 днів не зможе розглянути справу в електронній формі та це перешкоджатиме її слуханню у встановлені строки, вона розглядатиметься за матеріалами в паперовій формі.

Єдиний державний реєстр судових рішень буде включено до ЄСІТС на підставі зміни до ст.3 закону «Про доступ до судових рішень». Автоматизована система документообігу суду, діяльність якої регламентована рішенням Ради суддів від 26.11.2010 №30, у тому числі в частині автоматичного розподілу справ, буде поглинута ЄСІТС.

Вспомните новость: Заплати мобилкой: что дадут украинцам новые правила для мобильщиков

Арешти он-лайн

Складовими електронного судочинства стануть система автоматичного арешту коштів та Єдиний державний реєстр виконавчих документів. Їх діяльність визначатиметься змінами до закону «Про виконавче провадження».

Перша забезпечить оперативне накладення арешту на кошти, які містяться на банківських рахунках. Суддя буде користувачем цієї системи: вноситиме інформацію щодо арешту коштів на підставі ухвали, яка скріплюватиметься його електронним цифровим підписом та кодуватиметься.

Через цю систему до банків надсилатимуться запити для виявлення рахунків, які підлягають арешту, а також повідомлятиметься про необхідність такого арешту. Взаємодія між згаданою системою та системами банків буде автоматичною.

Ухвала про забезпечення позову виконуватиметься негайно шляхом унесення відповідного запису до системи. Скасовуватимуться ці заходи також автоматично.

Автоматизація торкнеться й розгляду скарг на постанови державного виконавця про арешт коштів боржника. У разі скасування таких постанов до системи автоматичного арешту коштів будуть уноситися дані про зняття арешту.

За аналогією із забезпеченням позову суд зможе за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, вжити заходів щодо автоматичного арешту коштів боржника вже після винесення рішення.

«Перехідний» період

Та, на жаль, разом із законом «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» були ухвалені й «Перехідні положення». Вони повинні бути першими нормами, до яких звертається адвокат, відкриваючи нові кодекси.

Відповідно до цих положень ЄСІТС запрацює одночасно з прийняттям положення про неї, яке буде затверджено Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації після консультацій з РСУ.

Та навіть натхненник процесуальної реформи, заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов під час зустрічі наприкінці грудня 2017 року назвав кінець 2019-го як дату початку роботи ЄСІТС. І це, напевне, є вельми оптимістичним.

Навряд чи ця система запрацює швидко за наявності такої застарілої комунікаційної системи в судах країни, починаючи із жахливого доступу до Інтернету та закінчуючи банально небезпечною та нестабільною внутрішньою комп’ютерною мережею. Все це вказує на те, що рекомендоване Радою з питань судової реформи затвердження положення про ЄСІТС до 1.03.2018 було нереальним. Що, власне, і сталося, адже на момент написання цієї статті відповідне положення не затверджене.

Напевне, не краща доля спіткає й систему автоматичного арешту коштів і реєстр виконавчих документів. Сподіватимемося, що необхідні положення набудуть чинності після того, як усі суди країни матимуть технічну готовність до цього сміливого нововведення.

Більше того, запроваджувати електронне судочинство необхідно після доукомплектації штатів судів. Адже в багатьох судах є чимало незаповнених вакансій. Перед тим як уводити нові правила, потрібно мати і технічну можливість, і тих, кому із цим працювати. Можливо, позитиву в реформу привнесе реорганізація судів першої інстанції в окружні. Побачимо на практиці.

Читайте статтю: Офшорна еліта України - чим насправді заробляють найбагатші люди України

Стимул на 100000 гривень

Після того як ЄСІТС запрацює, через неї, крім іншого, надсилатимуться повідомлення учасникам процесу про дати та місце засідань. Визначено й перелік тих, хто буде зобов’язаний зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС. І це суттєво збільшить кількість он-лайн-сторін у судах.

Усім, хто зареєструється в ЄСІТС, процесуальні документи надсилатимуться виключно в електронній формі. Але це не позбавить права отримати паперову копію судового рішення за окремою заявою.

Крім того, адвокати зможуть подавати процесуальні документи в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, особливості застосування якого також визначатимуться в очікуваному положенні про ЄСІТС.

Нові процесуальні кодекси разом зі зміненою ст.4 закону «Про судовий збір» мають стимулювати сторони подавати документи до суду в електронному вигляді. Адже у такому разі застосовується коефіцієнт 0,8 для зниження розміру судового збору.

Відповідно, адвокат, який прагне зекономити кошти клієнта, буде цифрувати процесуальні документи самостійно, а не чекати, доки це зробить суд. І якщо у випадку з мінімальною ставкою збору (один прожитковий мінімум для працездатних осіб) така економія буде незначною, то в разі максимальної (350 прожиткових мінімумів) вона сягатиме понад 100000 грн.

Отже, залишилося дочекатися відповідних положень і подивитися, як ці нововведення будуть реалізовуватися на практиці.

Читайте статтю: «10 найбагатших юристів (адвокатів) світу»